Справа № 466/10883/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Луців К.І., Климко С.В.
учасники справи: позивач ОСОБА_1
відповідач ТОВ Галичанка-1
треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представник позивача ОСОБА_5
представник відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Галичанка-1 , треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Галичанка-1 від 10 липня 2016 року та зобов`язання до включення в число учасників товариства,
у с т а н о в и в:
У грудні 2016 року ОСОБА_1 пред`явив в суд позов до товариства з обмеженою відповідальністю Галичанка-1 (далі - ТОВ Галичанка-1 , відповідач, товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Галичанка-1 від 10 липня 2016 року та зобов`язання до включення в число учасників товариства.
Як на підставу своїх вимог зазначав, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 лютого 2016 року він є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя його мати ОСОБА_7 була засновником ТОВ Галичанка-1 , що підтверджується Статутом, затвердженим рішенням загальних зборів учасників ТзОВ Галичанка-1 02 червня 2006 року (протокол №5).
Після оформлення своїх спадкових прав 15 лютого 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про вступ до ТОВ Галичанка-1 , як спадкоємець померлої ОСОБА_7
10 липня 2016 року ніби то відбулись загальні збори учасників ТОВ Галичанка-1 , якими прийнято рішення про відмову йому у прийнятті до складу учасників.
Вважає таке рішення про відмову у прийнятті до складу засновників незаконним та таким, що порушує його права, як спадкоємця померлого учасника, виходячи з наступного.
Установчими документами ТОВ Галичанка-1 не передбачено наявності згоди інших учасників на перехід частки померлого до його спадкоємців. Статут товариства передбачає право спадкоємця на вступ то товариства без будь-яких обмежень. Відповідно до цього, на відповідача покладається обов`язок по прийому до складу учасників товариства спадкоємців померлого учасника товариства.
Відповідно до ч.5 ст.147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
За змістом п.6.8 Статуту у зв`язку зі смертю громадянина - учасника товариства, його спадкоємці мають переважне право вступу до товариства на праві учасників. Жодних обмежень чи необхідності отримати згоду інших учасників Статут не містить, тобто частка у статутному фонді товариства переходить автоматично.
Згідно зі ст.55 Закону України Про господарські товариства при реорганізації юридичної особи - учасника товариства або у зв`язку зі смертю громадянина - учасника товариства правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.
Як він зазначав вище, 10 липня 2016 року ніби то відбулись загальні збори учасників вказаного товариства, на яких прийнято рішення відмовити йому, ОСОБА_1 , у включенні до складу учасників товариства. Вказане рішення прийнято одноголосно.
Однак збори учасників товариства були проведені з порушенням положень Статуту та вимог законодавства.
Зокрема, при проведенні загальних зборів було порушено порядок їх проведення, а саме:
1) повідомлення про загальні збори, яке мало бути надіслано не менше ніж за 30 днів із вказівкою часу і місця проведення зборів та порядку денного, нікому не надсилалось. На адресу спадкоємців жодних повідомлень не було - тобто його, як спадкоємця, було позбавлено права на участь у цих зборах засновників;
2) учасникам зборів не надана можливість не пізніше як за 15 днів до скликання зборів ознайомитись з питаннями, внесеними до порядку денного зборів;
3) у разі смерті фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю розміри статного капіталу товариства та часток його учасників не змінюються, тому при визначенні правомочності загальних зборів учасників відсутні підстави не враховувати частку померлого учасника;
4) незважаючи на необхідність зменшення статутного капіталу ТОВ Галичанка-1 у зв`язку із відмовою йому у включенні до складу засновників, збори засновників такого питання не розглядали, жодних рішень з цього приводу не прийнято;
5) йому позивачу, не запропоновано компенсації у розмірі спадкової частки в майні юридичної особи.
Відповідно до постанови №4 Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають із корпоративних правовідносин дану категорію справ віднесено до розгляду судів загальної юрисдикції.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої положеннями ст. 61 Закону України Про господарські товариства , ст. 35 Закону України Про акціонерні товариства , ст. 15 Закону України Про кооперацію .
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог законодавства про порядок скликання і проведення загальних зборів, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.
Згідно з положеннями ч.5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства про проведення загальних зборів учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
Наведені норми законодавства вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
З врахуванням викладеного, просить ухвалити рішення, яким:
- визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ Галичанка-1 від 10 липня 2016 року;
- зобов`язати ТОВ Галичанка-1 включити його до переліку засновників ТОВ Галичанка-1 .
В ході судового розгляду до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог було залучено ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 і спадкоємцем за законом після смерті померлої ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які є засновниками та учасниками ТОВ Галичанка-1 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_9 і ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали повністю, покликаючись на обставини, вказані у позовній заяві. Просять позов задовольнити.
Представник відповідача ТОВ Галичанка-1 Кравчишин Р.Б. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, виходячи з мотивів, вказаних у письмовому запереченні на позов. Вважає, що позивач ОСОБА_1 має право на отримання вартості частки майна товариства, а не право на участь у товаристві, оскільки таке є немайновим. Свою позицію мотивує тим, що оскільки позивач не є учасником ТОВ Галичанка-1 , а оскаржуване рішення відноситься до внутрішньої діяльності товариства, його права не порушенні. Просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у долученому до справи письмовому запереченні на позов.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала повністю, пояснивши, що також є спадкоємцем ОСОБА_7 за законом. Вона також подавала заяву про вступ у товариство, однак їй відмовлено. З приводу цього 19 листопада 2018 року рішенням Шевченківського районного суду м. Львова її позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ Галичанка-1 від 10 липня 2016 року в частині відмови їй як спадкоємцю у прийнятті до складу учасників ТОВ Галичанка-1
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та пояснила, що учасники ТОВ Галичанка-1 не бажають приймати позивача ОСОБА_1 до складу учасників товариства.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання на з`явилася, подала на адресу суду заяву, з якої вбачається, що вона позовні вимоги не визнає та просить проводити судові засіданні у її відсутності.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представників ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , представника відповідача ТОВ Галичанка-1 Кравчишин Р.Б., третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставі своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з таких мотивів.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічні положення також містяться в ст. 81 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Підстави звільнення від доказування містяться в ст. 82 ЦПК України.
За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ Галичанка-1 створено організацією орендарів підприємства Галичанка-1 та є правонаступником всіх його прав і обов`язків. Статут вказаного товариства затверджено рішенням загальних зборів учасників ТОВ Галичанка-1 від 02 червня 2006 року (протокол №5) та зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Кіх С.Б . 06 червня 2006 року. Відповідно до п. 1.3. Статуту засновниками товариства є громадяни України: ОСОБА_7 , 1944 року народження, ОСОБА_3 , 1957 року народження, та ОСОБА_4 , 1940 року народження.
Пунктом 6.3. передбачений розмір внеску засновників у статутний капітал товариства. Так, розмір внеску ОСОБА_7 складає 25 600,42грн., що становить 33,54% статутного капіталу, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - по 25 363,79 грн., що становить по 33,23%.
Дані обставини підтверджуються поясненнями учасників процесу, долученою до матеріалів справи копією Статуту ТОВ Галичанка-1 та ці обставини ніким з учасників процесу не оспорювались.
Судом також встановлено, що ОСОБА_7 , яка є матір`ю позивача ОСОБА_1 та третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, успадкував 1/2 частки своєї матері у капіталі товариства, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09 лютого 2016 року, виданим приватним нотаріусом Холявкою В.Я. і зареєстрованим за №103. Іншу 1/2 частку своєї матері у статутному капіталі ТОВ Галичанка-1 успадкувала ОСОБА_2
15 лютого 2016 року ОСОБА_1 та його сестра ОСОБА_2 звернулись до ТОВ Галичанка-1 із заявами про вступ до числа учасників цього товариства, як спадкоємці померлої ОСОБА_7 .
Заява ОСОБА_1 . розглянута на загальних зборах учасників ТОВ Галичанка-1 10 липня 2016 року, де було прийнято рішення про відмову відмовити ОСОБА_1 у прийнятті до складу ТОВ Галичанка-1 . Дане рішення оформлено протоколом №2 від 10 липня 2016 року. Аналогічне рішення на цих же зборах було за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 не погоджується з вказаним рішенням та просить визнати його недійсним.
Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступних обставин.
Згідно ч.1 ст.140 ЦК України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
За приписами ч.ч.1,3,4 ст.145 ЦК України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема: внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.
Відповідно до діючої на той час норми ч.5 ст. 147 ЦК України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.55 Закону України Про господарські товариства при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
Даним нормам законодавства повністю відповідають положення п.6.8, п.6.9 Статуту ТОВ Галичанка-1 , який затверджений 02 червня 2006 року.
З вищенаведеного слідує, що у випадку смерті засновника, його спадкоємці мають переважне право на вступ до товариства. Проте, цьому праву кореспондує право, а не обов`язок товариства прийняти до нього правонаступника.
Таким чином, товариство не може передати частку померлого учасника нікому на власний розсуд, проте не зобов`язане безумовно приймати до свого складу його спадкоємців. Матеріальне зобов`язання товариства перед спадкоємцями зберігається за будь-яких умов. У випадку відмови спадкоємцям у прийнятті чи вступу до товариства, йому компенсується у грошовій чи натуральній формі частка у майні, яка належить спадкодавцю.
Як судом встановлено, що 10 липня 2016 року відбулися загальні збори учасників ТОВ Галичанка-1 , на яких прийнято оскаржуване позивача ОСОБА_1 рішення про відмову у прийнятті його до складу ТОВ Галичанка-1 .
Згідно ч. 5 ст.61 Закону України Про господарські товариства про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не був присутній на зборах учасників ТОВ Галичнка-1 10 липня 2016 року, оскільки його як спадкоємця померлого учасника товариства, власника 1/2 частки померлої ОСОБА_7 , не було повідомлено про час та місце проведення зборів з розгляду і вирішення його заяви про вступ до товариства.
Відповідно про прийняте на них рішення йому також не було відомо.
Суд вважає, що таким чином, права позивача були порушені, оскільки рішення загальних зборів учасників (акціонерів) є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
В пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 жовтня 2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
За змістом пункту 21 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 жовтня 2008 року рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону Про господарські товариства . Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Поряд з вищенаведеним, рішення загальних зборів ТОВ Галичанка-1 , яке оформлено протоколом №2, є необґрунтованим та невмотивованим з огляду на наступне.
При визначенні порядку денного загальних зборів ТОВ Галичанка-1 на 10 липня 2016 року у п. 2 вже наперед було вказано рішення по суті заяви ОСОБА_1 Про відмову спадкоємцям: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у прийнятті до складу ТОВ Галичанка-1 .
Крім цього, всупереч вимогам п.6.9 Статуту ТОВ Галичанка-1 та нормам чинного законодавства, відмовляючи ОСОБА_1 у прийнятті до складу ТОВ Галичанка-1 , не було вирішено питання щодо долі частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства.
Звертаючись до ТзОВ Галичанка-1 , ОСОБА_1 справедливо очікував на безстороннє, добросовісне, розсудливе вирішення його заяви, з урахуванням його права на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до приписів статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого в Парижі 20 березня 1952 року )зі змінами внесеними Протоколом №11) було гарантовано захист права власності. Згідно з цими приписами кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності
інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Усталеною практикою Європейського суду з прав людини констатовано необхідність справедливого балансу інтересів, та визначено, що позбавлення власності без сплати суми її вартості становитиме непропорційне втручання, а відсутність будь-якого відшкодування може бути виправданою лише за винятком обставин.
Оскаржуване рішенням загальних зборів порушує право позивача на отримання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. Таке рішення загальних зборів ТОВ Галичанка-1 від 10 липня 2016 року, на думку суду, є проявом упередженості, недобросовісності та необґрунтованості його прийняття.
Суд дійшов висновку, що це рішення підлягає скасуванню лише в тій частині, що стосується прав, інтересів позивача ОСОБА_1 , а саме в частині відмови спадкоємцю ОСОБА_1 у прийнятті до складу ТОВ Галичанка-1 .
Питання судових витрат суд вирішує згідно ст.141 ЦПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Галичанка-1 від 10 липня 2016 року в частині відмови спадкоємцю ОСОБА_1 у прийнятті до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю Галичанка-1 .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Галичанка-1 (адреса місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул.Шевченка,4, код ЄДРПОУ 13840606) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , 551,40 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну гривню сорок копійок) витрат по оплаті судового збору.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 червня 2019 року.
Суддя В. І. Кавацюк
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2019 |
Оприлюднено | 20.06.2019 |
Номер документу | 82487513 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд м.Львова
Кавацюк В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні