Рішення

від 12.06.2019 по справі 120/1487/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 червня 2019 р. Справа № 120/1487/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика В.В.

представника позивача: Жовміра О.В.

представника відповідача: Тимошевської Ю.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ" (далі - позивач, ТОВ "СТАРКОМ") з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними дії щодо складання та направлення податкового повідомлення-рішення № 0140695005 від 22.11.2018 року та скасування даного податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ТОВ "СТАРКОМ" є промисловим підприємством, якому належать нежитлові, в тому числі складські будівлі, які мають статус будівель промисловості, а отже в розумінні пункту "є" підпункту 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку з чим у товариства відсутній обов`язок подачі податкової декларації з даного платежу. З наведених підстав позивач вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення № 0140695005 від 22.11.2018 року та просить суд його скасувати.

Ухвалою від 10.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

03.06.2019 року на адресу суду надійшов відзив (вх. № 29394) на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено неподання ТОВ "СТАРКОМ" декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 - 2018 рр., чим порушено підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України. Окремо зазначає, що підприємство фактично не здійснює промислову діяльність, а закуповує та продає ТМЦ, які саме не виробляє, крім того значну частину приміщень здає в оренду. Наведене, на думку відповідача, не дає підстав для віднесення позивача до промислових підприємств. Відтак, норми пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не застосовуються до об`єктів нерухомості позивача. Вважає, що позивач повинен сплатити визначену податковими повідомленням-рішенням суму грошових зобов`язань у розмірі 510 грн., а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у наданому суду письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ "СТАРКОМ" (код ЄДРПОУ 30836486), місцезнаходження: вул. Марії Литвиненко-Вольгемут, будинок. 27, квартира (офіс), 25, м. Вінниця, видами діяльності товариства є в тому числі за КВЕД "38.31" Демонтаж (розбирання) машин і устатковання (основний), за КВЕД "38.32" Відновлення відсортованих відходів (другорядний).

Також, як свідчать відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ "СТАРКОМ" зареєстровано майнові права на об`єкти нежитлової нерухомості: склад ядохімікатів та майновий комплекс, що включає будівлі складів мастильних матеріалів та резервуарного парку, які розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Широка Гребля, вул. Енергетична, 1А та вул. Енергетична, 1.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вінницького управління ГУ ДФС у Вінницькій області Когут С.М. на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І та відповідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті, у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку щодо неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ "СТАРКОМ".

За висновками такої перевірки складено акт №27668/50-05/30836486 від 01.10.2018 року, яким встановлено порушення товариством вимог підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України, а саме неподання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки.

02.11.2018 року позивачем подано заперечення на акт камеральної перевірки, яке мотивоване відсутністю обов`язку подачі декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 рік за об`єкти нежитлової нерухомості, які, на думку позивача, не відносяться до об`єктів оподаткування.

У свою чергу контролюючий орган листом від 20.11.2018 року залишив такі заперечення платника без задоволення, а висновки акту камеральної перевірки без змін.

В подальшому, ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0140695005 від 22.11.2018 року, яким застосовано до ТОВ "СТАРКОМ" штрафні санкції у сумі 510 грн. (170 грн. за 2016р., 170 грн. за 2017 р. та 170 грн. за 2018р.).

Дане податкове повідомлення-рішення № 0140695005 від 22.11.2018 року було оскаржене товариством в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, яка своїм рішенням від 07.03.2019 року №11123/6/99-99-11-0601-25 скаргу ТОВ "СТАРКОМ" залишило без задоволення.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року N 71-VIII, набрав чинності з 01 січня 2015 року, (далі - Закон N 71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, зокрема податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Позивач, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення № 0140695005 від 22.11.2018 року, посилається на те, що об`єкти нерухомості, які на праві власності належать ТОВ "СТАРКОМ" (склад ядохімікатів та майновий комплекс, що включає будівлі складів мастильних матеріалів та резервуарного парку) є будівлями промисловості промислового підприємства, а тому відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2. статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Таким чином, спірним питанням у межах даних правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

Підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Буквальний аналіз даної норми свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як будівлі промисловості промислових підприємств. При цьому, законодавець використав прислівник "зокрема", який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 року по справі № 806/2461/17, застосування пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Тобто, для того, щоб правильно вирішити даний спір суду необхідно встановити: по перше, чи є належні позивачу об`єкти нерухомості (склад ядохімікатів та майновий комплекс) будівлями промисловості та, по друге, чи є ТОВ "СТАРКОМ" промисловим підприємством.

За положеннями підпункту 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт ґ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Враховуючи положення статті 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму № 121, ухвалену в м. Женева 08.07.1964 року, термін "промислове підприємство" охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв`язку.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B Добувна промисловість та розроблення кар`єрів, C Переробна промисловість, D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, E Водопостачання: каналізація, поводження з відходами та F Будівництво.

Отже, аналіз даних класифікатора ДК 018-2000 вказує на те, що належні позивачу об`єкти нежитлової нерухомості, зокрема склад ядохімікатів та майновий комплекс, що включає будівлі складів мастильних матеріалів та резервуарного парку, які розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Широка Гребля, вул. Енергетична, 1А та вул. Енергетична, 1, відносяться до групи "Будівлі промисловості та склади" (код 125), тобто є будівлями промисловості.

У той же час ТОВ "СТАРКОМ" за видами своєї діяльності за КВЕД "38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування" (основний), та КВЕД "38.32 Відновлення відсортованих відходів" (другорядний) у відповідності до Національного класифікатора України ДК 009:2010 відноситься до Групи 38.3 Відновлення матеріалів, Розділ 38 Збирання, оброблення, видалення відходів, Секція Е - Водопостачання: каналізація, поводження з відходами.

Тобто ТОВ "СТАРКОМ" за видами своєї діяльності здійснює процес промислового виробництва та відноситься до секції Е ДК 009:2010, тобто є промисловим підприємством.

Варто врахувати, що до робіт промислового характеру відносять ремонт, операції часткової обробки матеріалів і деталей (наприклад, різка металу на стандартні розміри, термообробка, розкрій тканин і ін.). Особливістю робіт промислового характеру є те, що вони відновлюють споживні вартості раніше виготовлених виробів, або є необхідними складовими при створенні нових матеріальних благ. Наявні у матеріалах справи докази, зокрема податкові накладні виписані ПАТ "Концерн Галнафтогаз" на користь ТОВ "СТАРКОМ" від 03.07.2015 року та 16.07.2015 року підтверджують закупи металевого устаткування, водонапірної башти, металевих резервуарів, технологічного трубопроводу, що в кінцевому результаті цілком зрозуміло були реалізовані шляхом трансформації внаслідок демонтажу (розбирання) та механічного процесу переробки попередньої продукції у вторинну сировину та відходи внаслідок різання металевих резервуарів, технологічного трубопроводу, водонапірної башти та іншого металевого устаткування.

Крім того, додатковим підтвердженням, що ТОВ "СТАРКОМ" протягом тривалого часу займається відповідними видами діяльності є Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, який виданий 11.06.2010 року управлінням Держгірпромнагляду по Вінницькій області № 066.10.05-51.52.2, строк дії якого було продовжено до 10.06.2018 року.

З урахуванням зазначеного, враховуючи наявність двох імперативних умов застосуванню положень пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств) суд доходить до висновку, що належні позивачу об`єкти нерухомості - будівлі промисловості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. А відтак спірне податкове повідомлення-рішення №0140695005 від 22.11.2018 року є протиправним та має бути скасоване судом.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що вирішуючи спір суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновленню порушеного права позивача.

ТОВ "СТАРКОМ" в прохальній частині заявленого адміністративного позову окрім іншого просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо складання та направлення податкового повідомлення-рішення від 22.11.2018 року №0140695005.

З цього приводу суд звертає увагу, що процедура складання та направлення податкового повідомлення-рішення, визначена статтею 58 Податкового кодексу України, це механізм реалізації, наданих законом прав контролюючого органу щодо здійснення процедури збору, опрацювання, використання та відображення в акті індивідуальної дії (податкових повідомленнях-рішеннях, приписах та інших рішень суб`єкта владних повноважень) виявлених порушень за підсумками здійснення безпосередньої діяльності контролюючими органами. Поряд із цим, суд наголошує, що саме кінцеве рішення, прийняте суб`єктом владних повноважень, підлягає адміністративному оскарженню, а не процедура складання та направлення.

У даному випадку податкове повідомлення рішення винесене та надіслане платнику в порядку та строки, визначені діючим законодавством, а тому підстав визнавати протиправними дії податкового органу в цій частині не має.

За наведених обставин заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі зі сплати судового збору в сумі 1921 грн. підлягають відшкодуванню частково за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Вінницькій області у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок).

Окрім того, у матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №04-05/2019 від 04.05.2019 року, укладений між позивачем та адвокатом Жовміром О.В., а також рахунок від 06.05.2019 року про оплату за надання юридичних послуг на суму 5000 грн.

Однак, всупереч ч. 4 ст. 134, ч. 7 ст. 139 КАС України стороною позивача не подано ні детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ні доказів понесених витрат на оплату таких послуг, як і не заявлено про можливість подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. За таких обставин підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат понесених на професійну правничу допомогу не має. Такі витрати не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 22.11.2018 року № 0140695005 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ" (код ЄДРПОУ 30836486) понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області в сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок)

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю СТАРКОМ (21018, м. Вінниця, вул. М.Литвиненко-Вольгемут, 27/25, код ЄДРПОУ 30836486).

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165).

Рішення у повному обсязі виготовлено 18.06.19.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович