Рішення

від 20.06.2019 по справі 360/2353/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2353/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихонова І.В.,

секретаря судового засідання Шеховцова А.С.

за участю представників сторін:

представника позивача: Кононенко О.С.

представник відповідача: Синельников М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Луганської митниці ДФС до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганської митниці ДФС (далі - позивач) до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі- відповідач) в якому позивач просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області П`ятих Р.О. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.05.2019 № б/н - протиправними;

- скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.05.2019 № б/н старшого державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області П`ятих Р.О.;

- зобов`язати Старобільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відкрити виконавче провадження на підставі постанови у справі про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.09.2016 начальником Луганської митниці ДФС Радченком А.В. розглянуто відповідно до ст. 523 Митного кодексу України матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 07.09.2016, за ознаками вчинення громадянином Росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України. За результатом розгляду справи визнано винним громадянина Росії ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України. Накладено на громадянина Росії ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

Скарги на постанову в справі про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16 не подавались. З наведеної норми та фактичних обставин справи вбачається, що постанова в справі про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16 набрала законної сили.

25.10.2016 Луганською митницею ДФС до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області була подана заява про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу за № 412/7/12-70-20/20-02 з додатком - постановою у справі про порушення митних правил від 28.09.2016 року № 61/70200/16.

02.11.2016 державним виконавцем Старобільського РВДВС ГТУЮ у Луганській області Стогнієвою О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №52794962.

Луганською митницею ДФС було направлено лист від 29.11.2018 №293/9/Ю/12-70-20 до Старобільського районного ВДВС ГТУЮ у Луганській області з проханням повідомити, на якій стадії знаходиться виконавче провадження №52794962.

25.01.2019 за вхідним №33/9/Ю Луганською митницею ДФС отримано відповідь про проведені дії. Митницею було направлено заяву про накладення арешту на майно боржника від 01.02.2019 №40/9/Ю/12-70-05-01-05-74 до Старобільського районного ВДВС ГТУЮ у Луганській області з метою накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Було отримано відповідь 11.02.2019 за вхідним 39/9/Ю про те, що підстави для накладення арешту, та подальшій реалізації вище зазначеного рухомого майна, відсутні.

04.04.2019 року старшим державним виконавцем Старобільського РВДВС ГТУЮ у Луганській області П`ятих Р.О. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи шодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Луганська митниця ДФС направила заяву про відкриття виконавчого провадження від 02.05.2019 №124/9/Ю/12-70-05-01-05-74. Виконавче провадження не було відкрито, натомість, митницею отримано 27.05.2019 за вхідним 135/9/Ю повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.05.2019.

У вказаному повідомленні зазначалося, що «виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею. У виконавчому документі відсутні обов`язкові дані боржника, а саме відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника» . Також у повідомленні зазначалося, що «керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» , повертається виконавчий документ без прийняття до виконання» .

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

20.06.2019 за вх. № 32778/2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 03 травня 2019 року на виконання до Старобілбсбкого районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла постанова від 28 вересня 2016 року № 61/70200/16 видана Луганською митницею ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн.

Відповідач посилається на те, що згідно п.1. ч. 1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб- платників податків). Відсутність вказаних вищезазначених даних є підставою, яка унеможливлює прийняття виконавчого документу до виконання. Також відповідач зазначає, що згідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження":

Реєстрація виконавчих документів, виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження. Державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження , приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання.

Згідно до постанови № 61/70200/16 виданої Луганська митниця ДФС 28.09.2016 реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника - відсутній; серія та номер паспорта - вказано паспорт Республіки Росії. Автоматизованій системі виконавчого провадження для заповнення паспортних даних боржника в графі серія передбачено заповнення лише на українськими літерами та графі номер лише 6 цифр. Згідно наданих даних з постанови № 61/70200/16 виданої Луганська митниця ДФС 28.09.2016р. не є можливим внесення даних до граф в автоматизованій системі виконавчого провадження відносно серії та номеру паспорта. З огляду на що представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Постановою начальника Луганської митниці ДФС від 28 вересня 2016 року в справі про порушення митних правил № 61/70200/16, накладено на громадянина Росії ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (арк.спр. 17-18).

У зв`язку з несплатою визначеного штрафу 02.05.2019 Луганською митницею ДФС до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області була подана заява про відкриття виконавчого провадження щодо арешту майна (коштів) боржника та стягнення штрафу за № 124/9/Ю/12-70-05-01-05-74 від 02.05.2019 (арк.спр. 14 -16).

27.05.2019 за вхідним № 135/9/Ю Луганською митницею ДФС отримано повідомлення від Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що у виконавчому документ відсутні обов`язкові дані боржника, а саме відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (арк.спр. 19 -20,21, 22,23.).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Пунктом шостим частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом третім частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі й конфіденційну. При цьому, у ч. 1 ст. 77 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.

Як судом встановлено раніше, позивачем - Луганською митницею ДФС було зазначено у постанові про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16 паспортні дані боржника (7409 704570, виданий 08.12.2009 року відділом УФМС Росії по Ямало-Ненецькому А.О. в Нуровському р-ні), тобто Луганської митницею ДФС було виконано вимоги пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (арк.спр. 17).

Також, як встановлено судом раніше державний виконавець відповідно до пункту третього частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження має право при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі й конфіденційну

За таких обставин відсутність у виконавчому документу ідентифікаційного номера облікової картки платника податків боржника, а також його інших особистих даних, не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Відповідні висновки щодо застосування норм права висловлені постанові Верховного суду від 07 листопада 2018 року у справі № 2 -1550/11 (провадження № 61-10580св18).

Оскільки у виконавчому документу (постанові від 28.09.2016 № 61/70200/16 Луганської митниці) зазначено паспортні дані боржника то він відповідає вимогам, встановленим частиною першою статті 4 Закону № 1404-VІІІ, та оформлений належним чином.

За таких обставин, у державного виконавця не було передбачених Законом підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання та для направлення стягувачу відповідного повідомлення, так як виконавчий лист оформлений належним чином та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що повідомлення від 22.05.2019 старшого державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме про повернення постанови Луганської митниці ДФС від 28.09.2016 № 61/70200/16 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправним.

Пунктами 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 22.05.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язати Старобільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Луганської митниці ДФС від 28.09.2016 № 61/70200/16.

Відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про неможливість внесення до автоматизованої системи виконавчого провадження паспортних даних боржника, суд не бере до уваги, тому як зазначена обставини не є підставою для неприйняття виконавчого документу до виконання передбаченого статтею 4 Закону України Про виконавче провадження .

Що стосується вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, суд зазначає, що в рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що порушення прав позивача та настання для нього негативних наслідків сталося внаслідок прийняття відповідачем рішення щодо повернення стягувачу виконавчого листа без прийняття до виконання. Відповідно, існування такого рішення виключає будь-яку бездіяльність з боку відповідача щодо невиконання ним виконавчого листа. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено квитанцією від 29.05.2019 № 1188 (арк. спр. 3), які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Луганської митниці ДФС до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 22.05.2019 № б/н про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16.

Зобов`язати Старобільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 №61/70200/16.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 34962155, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Велика Садова, 2Б) на користь Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819, Луганська область 92703 м. Старобільськ, вул. Лангемака, 76) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Тихонов