Рішення

від 18.06.2019 по справі 1840/3434/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 р. Справа № 1840/3434/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

суддів: Кравченка Є.Д., Соп`яненка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №1840/3434/18 за позовом ОСОБА_1 до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

11.09.2018 ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, правонаступником якого є Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі №4481/03-26 від 28.08.2018 Великописарівського ОУПФУ "Про відмову в перерахунку пенсії".

- зобов`язати Великописарівське ОУПФУ провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності. Після ухвалення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , який набрав чинності 01.10.2017, позивач звернувся до Великописарівського об`єднаного УПФУ Сумської області із заявою про встановлення п`ятикратного розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 та відповідно до абз. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Однак, у відповідь позивач отримав лист, у якому зазначено про відсутність підстав для такого перерахунку, із чим не погоджується та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. На переконання позивача, бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії є протиправною, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого перерахунку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №1840/3434/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великописарівського об`єднаного УПФУ Сумської області відмовлено, яке не оскаржувалось та набрало законної сили 27.11.2018 (а.с.28-32).

22.05.2019 ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд рішення суду за виключними обставинами, в якій просив:

- скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №1840/3434/18;

- ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової , яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Оскільки рішення адміністративного суду базувалося на словосполученні дійсної строкової , що міститься в положенні ч.3 ст.59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , то вважає, наявні підстави для перегляду цього рішення в порядку виключного провадження.

Ухвалою суду від 23.05.2019 за поданою заявою ОСОБА_1 відкрито провадження за виключними обставинами, ухвалено проводити розгляд заяви за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи колегією у складі трьох суддів та призначено судове засідання на 18.06.2019 о 16 год. 00 хв.

Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з вимогами, викладеними в заяві про перегляд рішення за виключними обставинами не погодилось, у відзиві зазначило, що позивач брав участь під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як військовозобов`язаний, а не військовослужбовець, правовий статус яких є відмінним. Крім того, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019 визнано неконституційними норми Закону, прийнятого Верховною Радою України, то відповідно, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби, набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII після внесення відповідних змін до Закону № 796-XII та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011.

Заявник та представник відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від заявника до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно із ч. 2 ст. 368 КАС України неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Південному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

27.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі п. 9 "Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Листом від 28.08.2018 №4481/03-26 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, та зазначив, що позивач отримує пенсію у відповідності до вимог чинного законодавства України, тому права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 не має. У листі відповідач також зазначив, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, у зв`язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с.12).

У рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі № 1840/3434/18, суд, надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову, зазначав:

За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці; враховуючи, що стаття 59 Закону №796-XII регулює порядок призначення пенсій саме військовослужбовцям, логічним є висновок про те, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає порядок призначення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, суд приходить висновку, що для отримання пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII пенсіонер має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула статусу особи з інвалідністю внаслідок вищевказаної участі.

Оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII не поширюється на правовідносини, пов`язані з призначенням/перерахунком його пенсії.

25.04.2019 Конституційним Судом України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було ухвалено рішення № 1-р(II)/2019, яким:

- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової , яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

- словосполучення дійсної строкової , що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

З огляду на визнання неконституційними положень частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, на яких ґрунтуються висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перегляду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у цій справі у зв`язку з виключними обставинами та його скасування з прийняттям нового, про задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом № 796-XII.

Статтею 59 Закону №796-XII (в редакції чинній до 01.10.2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-VIII, який в частині внесених наступних змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, підлягає застосуванню з 01.10.2017 року, статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року .

Тобто, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Окрім того, згідно внесених змін суттєво змінився коефіцієнт, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, а саме з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження на п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У зв`язку з цим, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 851, якою доповнено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 N 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пунктом 9-1. За змістом цього пункту за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за встановленою Постановою формулою.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що з 01.10.2017 року право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону № 796-ХІІ з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи наступної категорії:

- особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

- особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач у відзиві на позов та у відзиві на заяву про перегляд рішення за виключними обставинами, стверджує, що право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як військовослужбовці, а не військовозобов`язані, проходили саме дійсну строкову військову службу, що є єдиною та основною підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки, статтею 10 Закону № 796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України Про Збройні Сили України від 06.12.1991 № 1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Зазначене вище кореспондується зі ст. 10 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовослужбовцями, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 11.09.2018 № 211/121/17-а (2-а/211/57/17).

Таким чином, на переконання колегії суддів, дія статті 59 Закону №796-ХІІ щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється не виключно на військовослужбовців строкової служби, як помилково вважає відповідач, а і на позивача, якого було призвано на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та який у зв`язку з цим отримав інвалідність.

Колегією суддів враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової , яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У цьому рішенні Конституційний Суд України наголошує, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначає, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України визначив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Словосполучення дійсної строкової , що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, колегією суддів враховано, що статтею 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пунктах 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України від 01.06.2006 року Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, викладене в листі від 28.08.2018 № 4481/03-26 не є таким, що прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому не може у повній мірі відповідати критеріям правомірності, визначених у ч. 2 ст. 2 КАС України, та є протиправним, у зв`язку з чим, колегія суддів, враховуючи приписи ст. 9 КАС України, керуючись принципом верховенства права, вважає необхідним визнати протиправним та скасувати вказане рішення та зобов`язати відповідача відповідно до ст. 59 Закону № 796-ХІІ, здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, щодо строку, з якого виникло право на перерахунок пенсії, суд виходить з того, що пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 851 визначено, що Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ, а також, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Згідно із статтею 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Тобто, перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 851, повинен був бути проведений Пенсійним фондом України з 01.10.2017 самостійно за матеріалами пенсійної справи позивача.

Оскільки відповідачем перерахунок зроблено не було, а позивач є такою особою, що має право на перерахунок пенсії, що було встановлено судом вище, то вказаний перерахунок має бути проведений починаючи з 01.10.2017.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення за виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, 368, 369 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року по справі №1840/3434/18 - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі №1840/3434/18 за позовом ОСОБА_1 до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, викладене у листі від 28.08.2018 № 4481/03-26 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 23, код ЄДРПОУ 42421549) здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ), обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.В. Воловик

Судді Є.Д. Кравченко

О.В. Соп`яненко