Рішення

від 19.06.2019 по справі 824/1129/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1129/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) в інтересах якого звернувся ОСОБА_2 просить суд:

- визнати неправомірним рішення органу ПФУ: 24167 Чернівецька область за №977020153267 про перерахунок пенсії версії 1.6.27.1 дата перерахунку 15.05.2018 року, зазначене в протоколі призначення пенсії згідно з яким розмір пенсії ОСОБА_1 складає 2149,23 грн., та скасувати;

- здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 у відповідності до поданої ним заяви про призначення пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 25, 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV - у редакції від 06.02.2017, підстава - 1683-VIII з урахуванням заробітної плати зазначеної в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 в яких зазначено дані про заробітну плату за період з вересня 2007 року по січень 2012 року, отриману ОСОБА_1 , за період роботи в ПП "Приватгаз" Код 34090212 та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум;

- за наслідками розгляду справи стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені ним на професійному правничу допомогу в порядку ст. 134 КАС України у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 04.07.2017 року йому призначена пенсія за віком із урахуванням коефіцієнта кратності 1,35. Однак, при розрахунку пенсії відповідач не врахував заробітну плату в період роботи по сумісництву за 2007-2012 роки ПП Приватгаз внаслідок чого занизив середньомісячний дохід.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області справа № 722/313/18 встановлено факт того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителю АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 належить індивідуальні відомості по застрахованому особу форми ОК-5 поданих ПП Приватгаз код 34090212 за період з вересня 2007 року по січень 2012 року про нараховану заробітну плату на ОСОБА_1 , в яких номер його облікової картки зазначено НОМЕР_2 .

У зв`язку з цим, 15.05.2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії, зазначивши реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до якої додав паспорт/посвідка, трудова книжка або документ про стаж.

15.05.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.05.2018 року, при цьому застосовано коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1. (а. с. 88).

Вважаючи такі дії Головного управління пенсійного фонду України протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідачем - Головним управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області надано відзив на позов, а також письмові пояснення на позов. При цьому відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні (Сокирянському відділу обслуговування громадян), як одержувач пенсії за віком із 04.07.2017 року.

Також відповідач зазначив, що з 01.10.2017 року пенсії призначені, відповідно до Закону 1058-IV перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Водночас, відповідач зазначив, що на підставі Архівної довідки КП "Сокирянський трудовий архів" виданої в жовтні 2017 року, йому стало відомо, що ПП "Приватгаз" подавало звіти до Пенсійного фонду стосовно ОСОБА_1 Оскільки довідки про заробітну плату за період роботи в ПП Приватгаз в 2007-2012 роках підтвердженні рішенням суд від 10.04.2018 року справа № 722/313/18), позивачем подано до органу Пенсійного фонду 15.05.2018 року, а тому перерахунок пенсії позивачу проведено виходячи зі строків, передбачених частиною четвертою ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, тобто з 01.05.2018 року.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.06.2017 року позивач звернувся до відповідач із заявою про призначення пенсії за віком. У вказаній заяві позивач зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . До заяви додав військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документ про місце проживання (реєстрації) особи, заява про призначення/перерахунок пенсії, заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), паспорт/посвідка, трудова книжка або документ про стаж, фотокартка.

Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області згідно рішення - протокол № 642 від 15.06.2017 року призначена пенсія за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальний стаж якого становить 39 років, 7 місяців, 23 дні, з застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35, з 04.07.2017 року, довічно. (а. с. 83, 89, 90).

Розпорядженням відповідача № 153267 від 20.07.2017 року проведено перерахунок пенсії позивача, яку призначено довічно, з 04.07.2017 року із застосуванням коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35. Загальний стаж 41 рік, 8 місяців, 23 дні, (31.05.2017).(а.с. 97).

Розпорядженням відповідача № 153267 від 03.08.2017 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яку призначено довічно, з 04.07.2017 року, з застосуванням коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35. Загальний стаж 41 рік, 8 місяців, 23 дні (31.05.2017). (а. с. 87,98).

Із змісту архівної довідки № 1452/1-49 від 27.10.2017 року виданої Комунальним підприємством Сокирянський районний трудовий архів видно, що під час роботи позивача в ПП Приватгаз , йому нараховувалась заробітна плата за вересень-грудень 2007 року, за січень-грудень 2008 року, за січень, квітень-грудень 2009 року, за лютий-грудень 2010 року, за січень-грудень 2011 року та за січень 2012 року. Підстава ОСОБА_3 75, оп. 1ос спр.8.(а. с.99).

05.01.2018 року відповідач листом № 405/23 повідомив позивача, що для обчислення розміру його пенсії не можливо взяти до розрахунку заробітну плату по сумісництву за 2007-2012 роки в ПП Приватгаз згідно довідки, яка видана КП Сокирянський районний трудовий архів від 27.10.2017 року за № 1452/1-49 так, як в індивідуальній відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), номер облікової картки платника ( НОМЕР_3 ), згідно якого звітувало ПП Приватгаз , не відповідає номеру, який зазначений в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ( НОМЕР_1 ). Також відповідач запропонував звернутись до суду. (а. с. 44).

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області справа № 722/313/18 10.04.2018 року встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителю АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 належать індивідуальні відомості по застрахованому особу форми ОК-5 поданих ПП Приватгаз код 34090212 за період з вересня 2007 року по січень 2012 року про нараховану заробітну плату на ОСОБА_1 , в яких номер його облікової картки зазначено НОМЕР_2 .

Крім того, із змісту рішення видно, що Сокирянським районним судом Чернівецької області, справа № 722/313/18, встановлено, що при подачі до органів ПФУ ПП Приватгаз індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 відносно ОСОБА_1 за період з вересня 2007 року по січень 2012 року, який працював на даному підприємстві на посаді лікаря, уповноваженими особами ПП Приватгаз невірно було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 2154856321.

Відповідно до статті 78 КАС України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що на набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановленні ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

15.05.2018 року позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії з зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до якої додав паспорт/посвідка, трудова книжка або документ про стаж та інші. (а. с. 77).

Відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Рішенням № 977020153267 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , шифр і вид пенсії 101 пенсія за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування 15.05.2018 року з урахуванням страхового стажу загальний стаж (повний), якого складає 41 рік, 8 місяців, 23 дні, застосувавши коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1, призначив згідно Закону з 01.05.2018 року суму пенсії - довічно. (а. с. 88).

Вважаючи такі дії Головного управління пенсійного фонду України протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно статті 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 Стаття 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IV цей закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 статті 21 Закону 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та інших.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що відповідачем на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: 1) умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки: унікальний номер електронної облікової картки; серія, номер і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім`я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім`я та по батькові на поточний момент; прізвище при народженні; дата народження; місце народження; стать; адреса місця проживання; адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть; Пунктом 2 частини 3 вказаної статті визначено, що частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.

Згідно зі ст. 24 Закону страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. а ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується, зокрема, будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 наведеного Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно архівної довідки № 1452/1-49 від 27.10.2017 року виданої КП Сокирянський районний трудовий архів видно, що під час роботи позивача в ПП Приватгаз , йому нараховувалась заробітна плата за вересень-грудень 2007 року, за січень-грудень 2008 року, за січень, квітень-грудень 2009 року, за лютий-грудень 2010 року, за січень-грудень 2011 року та за січень 2012 року.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, пенсійної справи, що позивач з вересня 2007 року по 01 лютого 2012 року працював в ПП Приватгаз , отримував заробітну плату, з якої сплачено страхові внески. Відомості про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 подавались до Пенсійного фонду на підставі Ф.75, оп.1ос, які відповідно до вимог статті 21 Закону № 1058 зберігаються у відповідача у персональній обліковій справі, що не заперечувалось відповідачем.

Проте, вказані відомості про нараховану, отриману заробітну плату ОСОБА_1 вересня 2007 року по 01 лютого 2012 року в ПП Приватгаз , відповідачем з невідомих причин для суду, не було враховано при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , з 04.07.2017 року, довічно.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV (редакція чинна на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У відповідності ст. 41 Закону № 1058-IV(редакція чинна на момент призначення пенсії позивачу) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Згідно з частиною 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини 1 статті 45 даного Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України за №22-1 від 25.11.2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) .

Відповідно до пункту 1.7. Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Отже, наведеними нормами права закріплено право особи як на перерахунок пенсії у зв`язку з настанням обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, так і право особи на подання додаткових документів, яких не було подано при призначенні пенсії.

Розділ ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплат раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Як встановлено судом, відповідач при призначенні позивачу пенсії з 04.07.2017 року - довічно, при розрахунку пенсії не врахував отриману заробітну плату за період роботи по сумісництву з вересня 2007 року по 1 лютого 2012 року в ПП Приватгаз , відомості про яку зберігаються в персональній обліковій карті застрахованої особи ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , як передбачено 21 Закону України № 1058-IV.

Також встановлено судом, що відповідачем 15.06.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначена пенсія за віком з 04.07.2017 року, з застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35, довічно. (а. с. 83, 90 зворотній бік).

05.01.2018 року відповідач листом № 405/23 повідомив позивача, що для обчислення розміру його пенсії не можливо взяти до розрахунку заробітну плату по сумісництву за 2007-2012 роки в ПП Приватгаз згідно довідки, яка видана КП Сокирянський районний трудовий архів від 27.10.2017 року за № 1452/1-49 так, як в індивідуальній відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), номер облікової картки платника ( НОМЕР_3 ), згідно якого звітувало приватне підприємство Приватгаз , не відповідає номеру, який зазначений в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ( НОМЕР_1 ). Також відповідач запропонував звернутись до суду. (а. с. 44).

Позивач звернувся до Сокирянського районного суду.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області справа № 722/313/18 від 10.04.2018 року, встановлено факт того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителю АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 належить індивідуальні відомості по застрахованому особу форми ОК-5 поданих ПП Приватгаз код 34090212 за період з вересня 2007 року по січень 2012 року про нараховану заробітну плату на ОСОБА_1 , в яких номер його облікової картки зазначено НОМЕР_2 .

У зв`язку з цим, 15.05.2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії, до якої додав паспорт/посвідка, трудова книжка або документ про стаж. У вказаній заяві позивач зазначив реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

При зверненні позивача про перерахунок пенсії, позивачем було підтверджено сплату страхових внесків до територіального Пенсійного фонду, нарахованих із заробітку позивача, за період роботи з вересня 2007 року по 01 лютого 2012 року в ПП Приватгаз , що підтверджується архівною довідкою № 1452/1-49 від 27.10.2017 року виданої Комунальним підприємством Сокирянський районний трудовий архів , про те, що період роботи позивача в ПП Приватгаз , йому нараховувалась заробітна плата за вересень-грудень 2007 року, за січень-грудень 2008 року, за січень, квітень-грудень 2009 року, за лютий-грудень 2010 року, за січень-грудень 2011 року та за січень 2012 року та Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області справа № 722/313/18 від 10.04.2018 року.

Однак, відповідач 15.05.2018 року провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 страховий стаж (повний), якого становить 41 рік 8 місці 23 дні, застосувавши коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1, з 01.05.2018 року, довічно, а не з дня первинного призначення пенсії, як того хотів позивач. (а. с. 88).

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається з врахуванням заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях та коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1058-IV (в редакції Закону, чинній на момент призначення позивачу пенсії) коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми, з врахуванням суми місяців страхового стажу та величини оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08% (в редакції Закону, чинній на момент призначення позивачу пенсії).

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону № 1058-IV (в редакції Закону, чинній на момент перерахунку позивачу пенсії) коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс):( 100 % х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV (в редакції Закону, чинній на момент призначення позивачу пенсії) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування доповнено пунктом 43, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік , збільшений на 79 гривень.

Як судом встановлено, 15.05.2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії у зв`язку з тим, що станом на 04.07.2017 року йому не було враховано заробітну плату отриману в ПП Приватгаз" за період із вересня 2007 року по 01 лютого 2012 року, зазначивши реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки, визначені Законом підстави включення періодів роботи до страхового стажу, а також відомості про нараховану, виплачену та отримана заробітна плата позивачем наявні у відповідача, тому твердження відповідача про те, що на момент прийняття рішення про призначення пенсії позивачу документами не підтверджувалась робота - страховий стаж ОСОБА_1 по сумісництву за 2007-2012 роки, а також отриману заробітну плату в ПП Приватгаз не може слугувати підставою у відмові в перерахунку пенсії позивача з моменту призначення з величиною оцінки одного року страхового стажу дорівнював 1,35 %.

Таким чином, є протиправним неврахування відповідачем, заробітної плати під час роботи Іванчека І ОСОБА_4 по сумісництву з вересня 2007 року по 1 лютого 2012 роки в ПП Привтгаз для перерахунку пенсії за віком з 04.07.2017 року, яка зберігається у персональній обліковій картці застрахованої особи - ОСОБА_1 , як передбачено ст. 21 Закону.

При цьому варто зазначити, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма закону, яка діяла на момент призначення пенсії.

Суд, вважає доводи відповідача, які викладені в його поясненнях необґрунтованими, оскільки відповідач Рішенням № 642 від 15.06.2017 року призначив пенсію за віком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , із застосуванням коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 згідно Закону України з 04.07.2017 року, довічно. Крім того, відповідач своїм рішенням - розпорядженням № 153267 від 20.07.2017 року від 03.08.2017 року переглядаючи - перераховуючи призначену пенсію за віком з 04.07.2017 року, довічно, ОСОБА_1 , стаж якого становив (повний) 41 рік 8 місяців 23 дні, застосував коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 згідно Закону України.

При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на проаналізовані норми законодавства з метою захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення громадян, також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суду дійшов висновку, що існують підстави для скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 977020153267 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , загальний стаж якого складає 41 рік, 8 місяців, 23 дні, якому 15.05.2018 року застосувавши коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1, призначено вдруге згідно Закон України з 01.05.2018 року суму пенсії, довічно.

Відповідно до ст. 22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У статті 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права встановлено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування.

Зокрема, згідно зі ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Виходячи із викладеного, неприпустимим є встановлення такого правового регулювання, за яким розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в ч. 3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 22 Основного Закону України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №977020153267 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , загальний стаж якого складає 41 рік, 8 місяців, 23 дні, якому згідно заяви від 15.05.2018 року про перерахунок вже призначеної пенсії з урахуванням отриманої заробітної плати за період із вересня 2007 року по 01 лютого 2012 року, яку не було враховано при призначенні пенсії було застосовано коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1, та як зазначено у оскарженому рішенні, що призначено вдруге згідно Закон України з 01.05.2018 року суму пенсії, довічно, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 року зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це вказує на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Статтею 151-2 Конституції України визначено, що Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Виходячи з змісту статті 151-2 Конституції України, а також позиції висловленої у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.

Пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України визначено обов`язковість судового рішення.

Статтями 6-7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З цього приводу суд зазначає, оскільки перерахунок пенсії позивача пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, а тому при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, відповідач застосувавши величину оцінки одного року страхового стажу 1 % при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.05.2018 року, порушив право позивача, оскільки рішенням відповідача при призначенні пенсії за віком позивачу, згідно протоколу № 642 від 15.06.2017 року величина оцінки одного року страхового стажу визначено 1,35 %, пенсія призначено довічно.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за вислугу років та її виплату з 04.07.2017 року, з урахуванням заробітної плати зазначеної в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 в яких зазначено дані про заробітну плату за період з вересня 2007 року по січень 2012 року, отриману ОСОБА_1 , за період роботи в ПП "Приватгаз" код 34090212, із врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, з урахуванням виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов в частині визнання дій відповідача протиправним та зобов`язання вчинити дії, підлягає до задоволення.

За приписами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати понесені ним на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Розглянувши вимогу щодо стягнення судових витрат понесених на ним на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: - договір про надання правової допомоги від 26.09.2018 року № 1-18. (а. с. 29-31); - ордер серії ЧЦ № 14569 від 14.11.2018 року. (а. с. 28); - розрахунок суми послуг за надану правову допомогу. (а. с. 32); - акт прийому-передачі наданих послуг від 14.11.2018 року. (а. с. 33); - квитанція від 14.11.2018 року. (а. с. 34).

Водночас, суд зазначає, що із змісту квитанції від 14.11.2018 року вбачається, що гонорар в розмірі 5000,00 грн. адвокатом отримано від позивача за підготовку позовної заяви про стягнення аліментів. Однак стягнення аліментів не є предметом розгляду в даній справі.

Наведене спростовує доводи позивача, наведені в позовній заяві, на обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. необґрунтованим, а тому не підлягають задоволенню.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 22.12.2018 року справа № 826/856/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., що підтверджується квитанціями № 101 від 14.11.2018 року (а. с. 6) та № 100 від 14.11.2018 року. (а. с. 7).

Оскільки, позов щодо визнання протиправним та зобов`язання вчинити дії задоволено, а тому, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1409,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 977020153267 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальний стаж якого складає 41 рік, 8 місяців, 23 дні, якому 15.05.2018 року застосувавши коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1, призначено вдруге згідно Закон України з 01.05.2018 року суму пенсії - довічно.

3. Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком та її виплату з 04.07.2017 року, з урахуванням заробітної плати зазначеної в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 в яких зазначено дані про заробітну плату за період з вересня 2007 року по січень 2012 року, отриману ОСОБА_1 , за період роботи в ПП "Приватгаз" код 34090212, із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1.35%, з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ 40329345).

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, 58022, м. Чернівці, вулиця Оренбурзька, 7-А, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя Дембіцький П.Д.