Рішення

від 20.06.2019 по справі 640/5352/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2019 року № 640/5352/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дубинський і Ошарова" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубинський і Ошарова" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві за №0003371206 від 03.01.2019 року визнати протиправним та скасувати.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача винесене на підставі висновків акту від 11.12.2018 року №20589/26-15-12-06/31201474 за результатами проведеної камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубинський і Ошарова", попри те, що проведення повторної камеральної перевірки за той самий період чинним податковим законодавством не передбачено, оскільки за період 2015-2018 років своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних вже була предметом камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 31.10.2018 року №17777/26-15-12-06/31201474 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2018 року №0867461206, зобов`язання за яким сплачено позивачем у повному обсязі 29.11.2018 року.

Також, на переконання позивача, відповідно до змісту пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу товарів/послуг, на постачання послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, не застосовуються, а оскільки зазначені в акті від 11.12.2018 року №20589/26-15-12-06/31201474 та складені на виконання пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України податкові накладні є зведеними (крім податкової накладної від 28.02.2017 року №28) та не підлягають наданню отримувачу товарів/послуг, відповідачем безпідставно застосовано положення пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України та нараховано штрафні санкції за їх несвоєчасну реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, як вбачається із матеріалів справи, у грудні 2018 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та у порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубинський і Ошарова" (код 31201474) (ТОВ "Дубинський і Ошарова") за 2015-2018 роки.

Вказаною перевіркою, результати якої оформлено актом від 11.12.2018 року №20589/26-15-12-06/31201474, встановлено порушення ТОВ "Дубинський і Ошарова" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно висновків акту перевірки від 11.12.2018 року №20589/26-15-12-06/31201474, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2019 року №0003371206, яким за порушення у період 2015-2018 років граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, до позивача, на підставі пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України, застосовано штрафні санкції у розмірі 158538,04 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивачем до Державної фіскальної служби України (ДФС України) подано відповідну скаргу від 17.01.2019 року №190115, однак згідно рішення ДФС України від 19.03.2019 року №12588/6/99-99-11-06-01-25 останню залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03.01.2019 року №0003371206 - без змін.

Власне, таке рішення контролюючого органу вищого рівня було мотивоване зокрема тим, що згідно статті пункту 120№.1 статті 120№, статті 201 Податкового кодексу України порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

На підтвердження правомірності своїх висновків ДФС України у наведеному рішенні послалось на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.09.2018 року №816/1488/17 (К/9901/152/17).

Водночас, у поданому відзиві відповідачем наголошено на тому, що штрафні санкції, визначені пунктом 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, у тому числі, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

В свою чергу, у відповіді на відзив позивач вказав на те, що положення пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України передбачає неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою, а тому в силу положень пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, відповідне рішення має прийматись на користь платника податків.

Таким чином, зазначаючи, що податкові накладні, відображені в акті перевірки від 11.12.2018 року №20589/26-15-12-06/31201474, не підлягали наданню отримувачам (зведені податкові накладні, крім накладної від 28.02.2017 року №28), були складені в останній день відповідних звітних періодів за операціями самостійного нарахування позивачем податкових зобов`язань на суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання або виготовлення товарів/послуг, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в його неоподатковуваних операціях у відповідних звітних періодах (умовний продаж), за твердженням позивача закон не передбачає юридичної відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН.

Зокрема, позивачем також було зауважено, що відповідачем жодним чином не прокоментовано та законодавчо не обґрунтовано можливість проведення повторної камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних.

Враховуючи те, що в жовтні 2018 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та у порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України вже проводилась камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Дубинський і Ошарова" за 2015-2018 роки, результати якої оформлені актом від 31.10.2018 року №17777/26-15-12-06/31201474 та згідно висновків якого встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2018 роки в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні санкції у розмірі 3143,55 грн., застосовані винесеним ГУ ДФС у м. Києві податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2018 року №0867461206 на підставі вищевказаного акту від 31.10.2018 року №17777/26-15-12-06/31201474, були сплачені позивачем у повному обсязі 29.11.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2018 року №5334.

Отже, позивачем з цитуванням відповідних положень законодавства України зазначено, що останні містять виключні обставини, з настанням яких законодавець пов`язує виникнення лише у контролюючого органу вищого рівня права на проведення повторної перевірки, а також, що такими визначено вид та форму даної перевірки та вимоги до оформлення рішення про її проведення.

Відповідно, проведення контролюючим органом повторної камеральної перевірки з предметом та за період, що вже охоплені попередньою камеральною перевіркою, Податковим кодексом України не передбачено.

Щодо правомірності наведених доводів позивачем наголошено на висновку Верховного Суду в постанові від 05.02.2019 року №824/51/16-а.

Таким чином, вказуючи на правову позицію Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.01.2015 року №21-425а14 та Верховного Суду у постанові від 21.02.2018 року №К/9901/1970/17 стосовно незаконності дій з проведення перевірки як підстави для скасування рішень, прийнятих за наслідком проведення такої перевірки, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.01.2019 року №0003371206 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Обов`язки платника податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України, зокрема згідно підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 і 16.1.7 пункту 16.1 даної статті платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а також подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

За визначенням підпункту 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно пункту 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - зокрема у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року №816/1488/17 (провадження №К/9901/152/17), для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

У той же час, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення спірної перевірки) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як зазначено у пункті 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у них даних, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, як це встановлено пунктом 200.10 статті 200 податкового кодексу України.

Строки подання податкових декларацій встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, за підпунктом 49.18.1 якого податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За загальним правилом звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Узагальнюючи вищенаведені положення Податкового кодексу України, у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року №824/51/16-а (провадження №К/9901/27065/18) вказано, що після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за спливом строку перевірки свідчить про відсутність порушення.

Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.

Підсумовуючи викладене, убачається, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Дубинський і Ошарова" за 2015-2018 роки вже була предметом камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві, результати якої оформлені актом від 31.10.2018 року, а штрафні санкції, застосовані податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2018 року №0867461206 на підставі його висновків - сплачені позивачем у повному обсязі 29.11.2018 року.

Крім того, згідно висновку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, викладеного у постанові від 08.06.2017 року №808/3276/15 (провадження №К/800/9261/16) на підставі аналізу відповідних положень Податкового кодексу України, а також Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165, та Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від`ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 року №522, термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки і до такого переліку порушень не відноситься порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а отже контролюючим органом безпідставно складено оскаржуваний акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних, що є підставою для визнання протиправними дії контролюючого органу по складанню Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ.

За частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав покладений на нього законодавством обов`язок та не довів суду правомірності винесення оскаржуваного в рамках даної адміністративної справи податкового повідомлення-рішення, а відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У відповідності з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубинський і Ошарова" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві за №0003371206 від 03.01.2019 року - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубинський і Ошарова" (код: 31201474; адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 110) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код: 39439980; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати у сумі 2378,07 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко