Рішення

від 12.06.2019 по справі 826/9985/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 червня 2019 року справа №826/9985/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача 1: не з`явились;

позивача 2: не з`явились;

позивача 3: не з`явились;

відповідача: ОСОБА_1 ;

третіх осіб 1-16: не з`явились;

третьої особи 17: ОСОБА_2 ;

третіх осіб 18-28: не з`явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом 1. ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_3 )

2. ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач 2, ОСОБА_4 )

3. ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач 3, ОСОБА_5 )

до Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач)

треті особи 1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Автономної Республіки Крим (далі по тексту - третя особа 1)

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області (далі по тексту - третя особа 2)

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (далі по тексту - третя особа 3)

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області (далі по тексту - третя особа 4)

5. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області (далі по тексту - третя особа 5)

6. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області (далі по тексту - третя особа 6)

7. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (далі по тексту - третя особа 7)

8. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Запорізької області (далі по тексту - третя особа 8)

9. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області (далі по тексту - третя особа 9)

10. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області (далі по тексту - третя особа 10)

11. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (далі по тексту - третя особа 11)

12. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Луганської області (далі по тексту - третя особа 12)

13. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області (далі по тексту - третя особа 13)

14. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Миколаївської області (далі по тексту - третя особа 14)

15. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області (далі по тексту - третя особа 15)

16. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області (далі по тексту - третя особа 16)

17. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області (далі по тексту - третя особа 17)

18. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області (далі по тексту - третя особа 18)

19. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області (далі по тексту - третя особа 19)

20. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області (далі по тексту - третя особа 20)

21. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області (далі по тексту - третя особа 21)

22. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області (далі по тексту - третя особа 22)

23. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області (далі по тексту - третя особа 23)

24. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області (далі по тексту - третя особа 24)

25. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернігівської області (далі по тексту - третя особа 25)

26. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (далі по тексту - третя особа 26)

27. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Севастополя (далі по тексту - третя особа 27)

28. Національна асоціація адвокатів України (далі по тексту - третя особа 28)

про 1) визнання протиправною бездіяльності відповідача по невиконанню пункту 2 указу Президента України від 31 жовтня 2012 року №620/2012 щодо здійснення заходів що випливають з абзацу третьої пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

2) зобов`язання відповідача здійснити заходи, що випливають з абзацу третьої пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" шляхом видання розпорядчого акта про публічне правонаступництво без припинення юридичних осіб публічного права: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Автономної Республіки Крим (код ЄДРПОУ 24397284); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області (код ЄДРПОУ 25495818); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (код ЄДРПОУ 21749819); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20298303); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області (код ЄДРПОУ 21963412); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області (код ЄДРПОУ 25777050); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37784267); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Запорізької області (код ЄДРПОУ 24908253); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20546114); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області(код ЄДРПОУ 20634988); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області(код ЄДРПОУ 23243234); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Луганської області (код ЄДРПОУ 24206663); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області (код ЄДРПОУ 20812415); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 23400311); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області (код ЄДРПОУ 23861029); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області (код ЄДРПОУ 22543623); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області (код ЄДРПОУ 34112763); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області (код ЄДРПОУ 23821656); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області (код ЄДРПОУ 25693808); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ 22642124); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області (код ЄДРПОУ 26033190); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 25835007); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області (код ЄДРПОУ 35827350); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області(код ЄДРПОУ 25811627); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 25621312); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Севастополя (код ЄДРПОУ 25875716)

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із тим, що відповідач, як уповноважений орган, не вчинив дій, які б забезпечили збереження кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури статусу юридичних осіб публічного права без проходження процедури припинення або реорганізації шляхом видання відповідного розпорядчого акта, в межах власної компетенції відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України. На думку позивачів, відповідач має здійснити заходи, що випливають з абзацу третьої пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", шляхом видання розпорядчого акта про публічне правонаступництво без припинення юридичних осіб публічного права: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Автономної Республіки Крим (код ЄДРПОУ 24397284); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області (код ЄДРПОУ 25495818); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (код ЄДРПОУ 21749819); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20298303); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області (код ЄДРПОУ 21963412); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області (код ЄДРПОУ 25777050); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37784267); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Запорізької області (код ЄДРПОУ 24908253); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20546114); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області(код ЄДРПОУ 20634988); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області(код ЄДРПОУ 23243234); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Луганської області (код ЄДРПОУ 24206663); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області (код ЄДРПОУ 20812415); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 23400311); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області (код ЄДРПОУ 23861029); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області (код ЄДРПОУ 22543623); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області (код ЄДРПОУ 34112763); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області (код ЄДРПОУ 23821656); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області (код ЄДРПОУ 25693808); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ 22642124); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області (код ЄДРПОУ 26033190); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 25835007); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області (код ЄДРПОУ 35827350); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області(код ЄДРПОУ 25811627); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 25621312); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287); Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Севастополя (код ЄДРПОУ 25875716).

Обґрунтовуючи право звернення до суду позивачі зазначають про свій суб`єктивний інтерес, який полягає у забезпеченні дотримання принципу правової визначеності при реалізації професійних прав в межах Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2017 року відкрито провадження по справі №826/9985/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Національну асоціацію адвокатів України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на безпідставність позовних вимог у зв`язку із відсутністю бездіяльності стосовно невиконання Кабінетом Міністрів України пункту 2 указу Президента України від 31 жовтня 2012 року №620/2012 щодо здійснення заходів що випливають з абзацу третьої пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та відсутністю порушеного права у позивачів.

Крім того, відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, де наголошував на тому, що позов подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачі протягом 5 років після набрання чинності указом Президента України від 31 жовтня 2012 року №620/2012 щодо здійснення заходів що випливають з абзацу третьої пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не зверталися до суду за захистом своїх прав.

Третя особа 11 подала письмове пояснення, у якому підтримала мотиви позовної заяви та просила позовні вимоги задовольнити.

Інші треті особи письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надавали.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників відповідача та третьої особи 17, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 116 Конституції України та статтею 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України зокрема забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Частиною першою статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Як визначено у частині третій статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України уповноважений видавати розпорядчі акти у формі розпоряджень на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до пункту 2 указу Президента України від 31 жовтня 2012 року №620/2012 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України", у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" постановлено Кабінету Міністрів України забезпечити після першого засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, сформованої відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", здійснення заходів, що випливають з абзацу третього пункту 7 розділу X "Перехідні положення" зазначеного Закону.

У свою чергу згідно з абзацом третім пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, сформовані відповідно до цього Закону, є правонаступниками Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, сформованих до набрання чинності цим Законом. Зміна відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Виходячи зі змісту наведених правових норм, вбачається, що Кабінет Міністрів України доручено здійснити заходи щодо зміни відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в частині їх правонаступництва Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, сформованими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Позивачі вважають, що Кабінет Міністрів України має здійснити заходи, що випливають з абзацу третьої пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" шляхом видання розпорядчого акта про публічне правонаступництво без припинення юридичних осіб публічного права - відповідних регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Разом із цим, колегія суддів звертає увагу, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та указ Президента України від 31 жовтня 2012 року №620/2012 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України", у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначають конкретних дій та заходів, які мав вчинити Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 7 розділу X "Перехідні положення" зазначеного Закону.

Так само обов`язок відповідача вчинити конкретні дії не випливає із норм Конституції України та Закону України "Про Кабінет Міністрів України", а тому міркування позивачів про необхідність видання Кабінетом Міністрів України розпорядчого акта про публічне правонаступництво без припинення юридичних осіб публічного права - кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, не підтверджуються нормативно.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивачів на норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо підстав залишення без розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації та відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, оскільки вчинення дій з державної реєстрації не відносяться не повноважень Кабінету Міністрів України та не стосуються спірних правовідносин.

Суд також вважає, що у межах спірних правовідносин у позивачів відсутнє порушене право, як необхідна умова для задоволення позову.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов`язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов`язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналогічні правові норми містить нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, а саме.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб`єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Під порушенням прав і свобод фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти ті негативні наслідки, що були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 визначивши зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" та констатував, що в юридичних актах термін "інтерес", враховуючи його як етимологічне, так і загально соціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

Тобто, охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

Як зазначено в адміністративному позові, позивачі, як особи, на яких розповсюджується дія Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", мають суб`єктивний інтерес, який полягає у забезпеченні дотримання принципу правової визначеності при реалізації професійних прав в межах Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зокрема в частині вирішення питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів належними суб`єктами.

За приписами частини першої статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Наведені норми Закону вказують, що адвокатура є незалежним самоврядним інститутом, що виключає вплив Кабінету Міністрів України на діяльність адвокатів, зокрема позивачів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, суд звертає увагу, що позивачами не доведено будь-якими доказами, що поведінка Кабінету Міністрів України щодо не видання розпорядчого акта про публічне правонаступництво без припинення юридичних осіб публічного права - відповідних регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, порушує права чи інтереси ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 або перешкоджає їх реалізації, наприклад, що у відношенні позивачів неуповноваженим органом прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому позивачі не позбавлені права оскаржити будь-які рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, які на їхню думку, незаконні та порушують охоронювані законом права й інтереси.

Таким чином, оскільки поведінка відповідача у межах спірних правовідносин фактично не породжує для позивачів правових наслідків, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачами судові витрати не відшкодовуються.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зауважує на наступному.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина друга статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач наголошує на тому, що позивачі протягом 5 років після набрання чинності указом Президента України від 31 жовтня 2012 року №620/2012 щодо здійснення заходів що випливають з абзацу третьої пункту 7 розділу Х "Перехідні положення" Закону України від 05 липня 2012 року №5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не зверталися до суду за захистом своїх прав.

У свою чергу позивачі у позовній заяві зазначають, що поняття бездіяльності не має часових меж та є триваючим явищем.

Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Разом із цим суд зазначає, що доведений вище факт відсутності у позивачів порушеного права унеможливлює встановити момент його порушення та застосувати наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене суд відмовляє Кабінету Міністрів України в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код невідомий);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Автономної Республіки Крим (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 17; ідентифікаційний код 24397284);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, 53; ідентифікаційний код 25495818);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Паркова, 5, кв. 13; ідентифікаційний код 217749819);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області (49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Пушкіна, 35/1А; ідентифікаційний код 217749819);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дружби, 9; ідентифікаційний код 21963412);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 28; ідентифікаційний код 25777050);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Фединця, 14; ідентифікаційний код 37784267);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Запорізької області (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 68-а; ідентифікаційний код 24908253);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Старозамкова, 2; ідентифікаційний код 20546114);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області (25006, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Дворцова, 69; ідентифікаційний код 20634988);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15; ідентифікаційний код 23243231);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Луганської області (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 14; ідентифікаційний код 24206663);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області (79018, м. Львів, вул. О. Степанівни, 45, пов. 2; ідентифікаційний код 20812415);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Миколаївської області (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 55; ідентифікаційний код 23400311);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 23; ідентифікаційний код 23861029);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області (36020, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Котляревського, 6, оф. 2; ідентифікаційний код 22543623);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Директорії, 3, кв. 1; ідентифікаційний код 34112763);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 68; ідентифікаційний код 23821656);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області (46003, м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33; ідентифікаційний код 25693808);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області (61003, Харківська обл., м. Харків, пров. Короленка, 19; ідентифікаційний код 22642124);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області (73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Суворова, 30; ідентифікаційний код 26033190);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області (29013, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3; ідентифікаційний код 25835007);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульв. Шевченка, 194; ідентифікаційний код 35827350);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, 27, кв. 3; ідентифікаційний код 25811627);

Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури Чернігівської області (14038, м. Чернігів, просп. Перемоги, 129, оф. 10; ідентифікаційний код 25621312);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30; ідентифікаційний код 21707287);

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 33/11; ідентифікаційний код 25875716);

Національна асоціація адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, другий поверх; ідентифікаційний код 38488439)

Дата складення повного рішення суду - 20 червня 2019 року.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов