Постанова

від 18.06.2019 по справі 826/12832/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12832/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Островської Ю.В., представника відповідача Зайкіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 31.07.2018 № 11816

В С Т А Н О В И В :

13.08.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко (надалі - ТОВ Амадеус Ко ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 31.07.2018 № 11816.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для прийняття спірного наказу була ухвала слідчого судді, яка в апеляційному порядку була скасована, отже наказ є протиправними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, оскільки ухвала слідчого судді, що слугувала підставою для прийняття спірного наказу, скасована апеляційним судом.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірний наказ прийнято в межах та у спосіб, визначений законом.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

В судовому засідання представник відповідача підтримав аргументи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримавши відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к за клопотанням прокурора надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки додержання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податків, зборів та інших платежів при проведенні фінансово-господарської діяльності, а також з питань правомірності декларування відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ "Амадеус Ко" (ЄДРПОУ: 37270900) Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями Основа-Солсиф у формі товариства з обмеженою відповідальністю (СП ТОВ Основа-Солсиф ) (ЄДРПОУ: 20057315); ТОВ Танталіт (ЄДРПОУ: 35371154); ТОВ Основа (ЄДРПОУ: 13669489) за період часу з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

У зв`язку з надходженням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження від 01 листопада 2016 року №42016100000001070 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364 КК України, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято наказ від 31 липня 2018 року №11816 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Амадеус Ко" (ЄДРПОУ: 37270900) на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку "Амадеус Ко" (ЄДРПОУ: 37270900) щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податків, зборів та інших платежів при проведенні фінансово-господарської діяльності, а також з питань правомірності декларування відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період діяльності з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року тривалістю 5 робочих днів з 03 серпня 2018 року.

Позивач 06 серпня 2018 року відмовив представнику Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у допуску на проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу.

Позивач зазначив, що про ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року по справі №755/16396/16-к дізнався 06 серпня 2018 року із оскарженого наказу та 09 серпня 2018 року оскаржив вказану ухвалу до Апеляційного суду м. Києва.

Не погоджуючись із даним наказом ТОВ "Амадеус Ко" звернулось до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З огляду на пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки, зокрема пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. У свою чергу можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК І України виникає виключно за наявності двох умов: 1) отримання ухвали слідчого судді (суду); 2) відповідності ухвали слідчого судді (суду) закону.

За умови недотримання хоча б однієї з вказаних вище законодавчих умов, здійснення такої документальної позапланової виїзної перевірки і видання наказу на її проведення буде протиправним.

Матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем, що ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року, якою надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Амадеус Ко", було скасовано ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.08.2018 по справі №755/16396/16-к.

Отже, правова підстава існування наказу ДФС № 11816 від 31 липня 2018 відпала.

Таким чином, оскільки наказ ДФС про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Амадеус Ко" є похідним від ухвали слідчого СУДДІ, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скасування підстави прийняття наказу № 11816 від 31 липня 2018 (ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року у справі №755/16396/16-к) призводить до скасування наказу № 11816 від 31 липня 2018.

Щодо посилання відповідача на недопуск позивачем до перевірки, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 24.12.2010 р. по справі №21- 25а10.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог позивача.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже усі наведені аргументи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 20.06.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Амадеус Ко до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 31.07.2018 № 11816 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель