Постанова

від 20.06.2019 по справі 904/316/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/316/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),

судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" на рішення господарського суду Дніпропетровської області (суддя Кеся Н.Б., повне рішення складено 22.04.2019 року) від 11.04.2019р., у справі № 904/316/19

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН", м.Конотоп Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЕП", м.Новомосковськ Дніпропетровська область

про стягнення 25653,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіаком" 29.01.19р. звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світеп", в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 25653,21 грн. штрафних санкцій за Договором від 22.05.2018р. №488-16 та судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем зобов?язань за договором.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світеп" на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіаком" 6000,00 грн. штрафних санкцій за Договором від 22.05.2018р. №488-16 та судові витрати в розмірі 1921,00 грн. В решті позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідачем порушено строки виконання робіт за договором підряду, у зв`язку з чим позивачем обгрунтовано нараховану відповідачу штраф в сумі 25653,21грн. Зменшуючи розмір заявленої до стягнення пені, господарський суд послався на фактичне завчасне повідомлення відповідачем позивача про неможливість виконати договір та про відсутність збитків позивача у зв`язку з невиконанням договору.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся до Центрального апелляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове, яким вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- судом не взято до уваги, що розмір штрафу, визначений умовами договору, є цілком співрозмірним з розміром штрафу, встановленого ст.231 Господарського кодексу України для зобов`язань, стороною у яких є суб`єкт державного сектору економіки;

- вирішуючи питання про зменшення штрафу судом не наведено розрахунку, виходячи з якого встановлено, що саме 6000,00грн. є належною до стягнення з відповідача штрафною санкцією;

- відповідачем не доведено ускладнення його фінансового стану.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2019 року у складі судді-доповідача Антоніка С.Г., суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г. ухвалено розгляд апеляційної скарги провести у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмово провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2018 року між Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіаком" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світеп" (далі-Підрядник) укладено договір №488-16, предметом якого, згідно п.1.1 договору, є виконання підрядником робіт з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові в ЦЗЛ, інв.№1016 на території ДП "Авіакон", м.Конотоп, вул.Рябошапка, 25.

Строк виконання робіт: 45 календарних днів з дати набрання чинності Договору (п. 1.2 Договору) - 06.07.2018 року.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору Підрядник зобов`язаний відповідно до проектно-кошторисною документацією, складеною Замовником згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 з доповненнями та змінами, здійснити виконання робіт. У відповідності з ДБН А.3.1-5:2016, ДСТУ Б В.2.6-15:2011, СниП 3.03.01-87 виконати роботи, зазначені в п. 1.1 з власних будівельних матеріалів та з використанням власних або орендованих інструментів, машин та механізмів.

Згідно з п. 4.1 договору за договором встановлюється тверда договірна ціна вартості робіт, виконуваних за даним договором, визначається з урахуванням договірної ціни, що узгоджується Підрядником і Замовником та складає 320233,92 грн., в т.ч. ПДВ 53372,32 грн.

Відповідно з п. 4.4 Договору Замовник сплачує 100% вартості виконаних робіт по факту виконання робіт, згідно з виконаними будівельними роботами і витрати (форма КБ-3), протягом 10 робочих днів з дати підписання вищевказаних документів.

Сторони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань, згідно з чинним законодавством України (п. 5.1 Договору).

Договір набирає сили з моменту його підписання і є дійсним до повного виконання зобов`язань (п. 8.1 Договору).

21.06.2018р. листом №2 Відповідач повідомив Позивача про розірвання Договору з посиланням на ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог вказаного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідач також повідомив, що відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач зауважив, що Договір слід вважати розірваним від 21.06.2018 року. Даний лист надійшов Позивачу 27.06.2018р. разом з Додатковою угодою про розірвання договору підряду № 488-16 від 22.05.2018р.

09.07.2018 р. листом №1747е (арк.с. 33) Позивач повідомив Відповідача, що враховуючи зацікавленість ДП "Авіакон" у виконанні Договору й необхідності проведення Робіт з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові Позивач не погоджується з розірванням Договору та вимагає його виконання в повному обсязі.

30.07.2018р. листом від №3 (арк.с. 34) Відповідач повторно звернувся з вимогою розірвати Договір, а також повторно надіслав Додаткову угоду про розірвання договору підряду № 488-16 від 22.05.2018 р.

04.09.2018р. листом від №3230 (арк.с. 35) Позивач повідомив Відповідача про відмову від укладеного Договору №488-16 на виконання Робіт, а також зауважив, що залишає за собою право на відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Так, згідно з п. 5.4 договору у разі порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 8% від вартості невчасно виконаних робіт.

Згідно з розрахунком позивача (арк.с. 6) сума штрафу у розмірі 8% від вартості невчасно виконаних робіт складає 25653,21 грн.

23.10.2018 року з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся із претензією №4011 до відповідача з вимогою сплатити штрафні санкції за несвоєчасно виконані зобов`язання в сумі 25653,21 грн. Разом з претензією позивачем було надіслано рахунок на оплату №236 від 22.10.2018р., яка була залишена відповідачем без відповіді.

Дані обставини не заперечуються сторонами.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду оскаржується позивачем лише в частині зменшення штрафу до 6000,00грн.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, чинне законодавство передбачає неустойку в якості засобу виконання зобов`язань й міру майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом`якшення неустойки наділений суд задля усунення явної її неспіврозмірності й подальшого порушення зобов`язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності, під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов`язань, кодекс допускає виплату кредитору такої компенсації його втрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

При цьому, відповідач має надати докази явної неспіврозмірності неустойки наслідкам порушення зобов`язання, зокрема, що покладений розмір збитків кредитора, які могли виникнути внаслідок порушення зобов`язань, значно вище основного невиконаного зобов`язання.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Позивачем нарахований відповідачу штраф в сумі 25653,21грн.

Вказаний розрахунок штрафу здійснений у відповідності до умов договору.

Зменшуючи розмір заборгованості до 6000,00грн., господарський суд вказав на відсутність збитків позивача у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору та на те, що штрафні санкції є мірою відповідальності, але аж ніяк вони не можуть бути джерелом збагачення кредитора.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки відповідачем до прийняття рішення судом першої інстанції не заявлялось про зменшення розміру заявленого до стягнення розміру штрафу, не вказувалось про наявність обставин скрутного фінансового стану та неспіврозмірності неустойки наслідкам порушення зобов`язання, а також не подавалось відповідних доказів на підтвердження таких обставин.

Саме лише посилання на відсутність негативних наслідків для позивача не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.

З урахування наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню. Рішення господарського суду слід скасувати.

Витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 129, 269, 270, 275, 276,

281-284 Господарського процесуального кодексуУкраїни, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2019р., у справі № 904/316/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Світеп" на користь державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіаком" 25653,21грн. штрафу та судові витрати в розмірі 4802,50грн., у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов