Рішення

від 05.06.2019 по справі 910/3678/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

05.06.2019Справа № 910/3678/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3678/19

за позовом акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК", м. Київ,

про стягнення 1 260 167,87 грн.,

за участю представників:

позивача - Кость О.Г. (адвокат; довіреність від 11.12.2018 №614);

відповідача - не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства Укртранснафта (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ НК (далі - ТОВ ТЕХОЙЛ НК ) про стягнення 1 260 167,87 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору від 14.03.2018 №23-02/09-18.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 14.03.2018 Товариством (покупець) і ТОВ ТЕХОЙЛ НК (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується організувати та забезпечити безперебійну поставку автомобільного палива (бензин А-92, паливні картки) для автотранспорту покупцю, код за ДК 021:2015 - Нафта і дистиляти код 09130000-9, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити поставлений товар;

- на виконання умов Договору позивачем та відповідачем було підписано заявки від 19.03.2018 №1 і від 26.06.2018 №2 на виготовлення паливних карток;

- ТОВ ТЕХОЙЛ НК було виготовлено та передано Товариству паливні картки, що підтверджується актами приймання-передачі паливних карток від 26.03.2018 №б/н та від 27.06.2018 №б/н;

- відповідачем неодноразову було порушено умови Договору, безпідставно відмовлено Товариству у видачі товару;

- у зв`язку з відмовою ТОВ ТЕХОЙЛ НК в обслуговуванні Товариства на АЗС відповідно до Договору, сторонами було складено акти відмови в обслуговуванні на АЗС;

- позивачем нараховано 1 260 167,87 грн. штрафу за неналежне виконання умов Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

15.04.2019 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 03.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/3678/19; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.05.19.

У підготовче засідання з`явився представник позивача; представники відповідача не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3678/19 до судового розгляду по суті на 05.06.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 05.06.2019 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 05.06.2019 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Щодо належного повідомлення відповідача, то слід вказати таке.

Ухвали суду від 18.04.2019 і 15.05.2019 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучені конверти-повернення з адреси місцезнаходження відповідача з відмітками відділення поштового зв`язку інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення і вибули .

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють те, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За правилами статті 13 Закону України Про поштовий зв`язок послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Порядок надання послуг поштового зв`язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено Правилами надання послуг поштового зв`язку , які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (із змінами і доповненнями).

Пунктом 17 Правил встановлено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Виходячи з наведених норм законодавства, на ПАТ Укрпошта лежить функція доставки поштових відправлень з позначкою Судова повістка як національного оператора.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, а саме пунктом 116 встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Разом з тим, відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

Слід зазначити, що бланки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) та довідки (ф.20), затверджуються ПАТ Укрпошта , зокрема, Наказом від 12.05.2006 № 211 Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень та Наказом №155 від 03.03.2015 "Про затвердження зразків бланків, що застосовуються при пересиланні поштових відправлень" в редакції Наказу №1455 від 20.12.2018.

Так, бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) не містить такі графи для заповнення у випадку невручення: відмови адресата від одержання ; закінчення терміну зберігання ; неправильно зазначена або відсутня адреса ; інші причини .

У свою чергу, довідка (ф.20) містить такі графи причин повернення (досилання): для оплати за тарифом ; порушений порядок відправлення ; вийнято з поштової скриньки пошкодженим ; для перепакування через наявність надписів (наклейок, знаків) ; неповна адреса ; за зазначеною адресою не проживає ; за відмовою адресата від одержання ; за заявою відправника (одержувача) ; за закінченням терміну зберігання ; за місцем обслуговування .

Таким чином, положення Правил і Наказу не містять відомостей, які встановлюють норми Господарського процесуального кодексу України, які в свою чергу не кореспондуються зі спеціальними нормами, які регулюють поштові пересилання.

Вказана невідповідність унеможливлює проставлення працівником пошти такої відмітки, яка визначена у пунктах 4 та 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у зв`язку із відсутністю у працівників пошти можливості проставляти відмітку, яка визначена Господарським процесуальним кодексом України, саме відмітка за закінченням встановленого строку зберігання чи відсутність особи за адресою місцезнаходження є доказом того, що відповідач не отримав судову кореспонденцію, не вжив відповідних заходів щодо її отримання та його дії свідчать про відмову отримати копію судового рішення.

Разом з тим, відповідач у даній справі мав можливість ознайомлюватися з текстами ухвал на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 05.06.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

14.03.2018 публічним акціонерним товариством Укртранснафта (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ ЛТД (постачальник) укладено договір поставки № 23-02/09-18 (далі - Договір), за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язався забезпечити безперебійну поставку автомобільного палива (бензин А92, паливні картки) для автотранспорту Покупця, код за ДК 021:2015 - код 09130000-9 Нафта і дистиляти (далі - Товар, або паливно-мастильні матеріали, або скорочено ПММ ), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити поставлений Товар. Кількість і ціна за відповідну одиницю виміру ПАА визначаються у специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору. Місцем передачі ПММ Покупцю є будь-яка АЗС в мережі автозаправних станцій, перелік яких міститься у Додатку № 2 до даного Договору. При зміні переліку АЗС Постачальник зобов`язаний проінформувати відповідальну особу Покупця письмово не пізніше однієї доби з моменту таких змін.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору, Приймання-передача Товару здійснюється в момент передачі Товару, згідно якісних показників чека - облікового документу, який засвідчує факт здійснення передачі ПММ з використанням конкретної паливної картки, при умові правильного введення PIN-коду та попередньої її авторизації. Чек містить інформацію про Ідентифікаційний номер паливної картки, кількість переданого Товару, ідентифікатор АЗС. Передача Товару здійснюється за допомогою спеціально встановленого обладнання відповідним програмним забезпеченням для зчитування даних паливних карток та забезпечення здійснення операцій з передачі Товару Покупцю, шляхом використання паливних карток (РOS-термінал, PIN-pad, тощо).

Пунктом 2.1 Договору Постачальник здійснює цілодобову поставку ПММ для автотранспорту Покупця на АЗС, визначених в Додатку № 2.

Згідно п. 3.2 Договору загальна сума договору становить 14 001 865,20 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.п. 3.5 і 3.6 Договору Покупець сплачує Постачальнику вартість поставленої кількості Товару а підставі отриманого Покупцем рахунку (рахунку-фактури) Постачальника, де вказується вид ПММ, кількість та ціна Товару та належним чином оформленої видаткової накладної та/або акта приймання-передачі Товарів, впродовж 10 (Десяти) календарних днів з дати отримання рахунку та підписання видаткової накладної. Розрахунки за даним Договором шляхом перерахування Покупцем безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у Договорі.

Положеннями пункту 4.3 Договору передбачено відповідальність Постачальника перед Покупцем за відмову останнього в обслуговуванні на АЗС Постачальника, а саме, штраф у розмірі 1% від суми Договору, що має бути підтверджена відповідним актом, підписаним уповноваженими представниками обох Сторін.

Відповідно до пункту 7.1 Договору останній набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку не оспорений, не розірваний та не визнаний недійсним.

Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої і другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

У додатку № 1 до Договору сторони виклали специфікацію до договору на постачання товару: Бензин А-92, паливні картки, в кількості 285 611,17 л., ціною 23,70 грн. без ПДВ за 1 л., та бензину А-92 в кількості 195,188,69602 л., ціною 25,10 грн. без ПДВ за 1 л, а всього - на загальну суму 14 001 865,20 грн.

У додатку № 2 до Договору сторонами було погоджено перелік автозаправних станцій на території України, на яких здійснюється відпуск товару за укладеним договором.

На виконання у Договорі умов, Сторонами підписано дві заявки про готовність до виконання Договору (заявки на виготовлення паливних карток) № 1 від 19.03.2018 року і № 2 від 26.06.2018 року.

Актами від 26.03.2018 року та 27.06.2018 року приймання-передачі паливних карток до Договору від 14.03.2018 року № 23-02/09-18 Постачальником передано у користування Покупцю паливні картки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Водночас, у порушення пунктів 1.6 та 2.1 Договору Постачальником було відмовлено в отриманні товару, про що складено Акти відмови в обслуговуванні на АЗС від 26.06.2018 року за паливною карткою № 60000474, від 02.07.2018 року за паливною карткою № 60000609, від 02.07.2018 року за паливною карткою № 60000670, від 22.10.2018 року за паливною карткою № 60010013, від 23.10.2018 року за паливною карткою № 60000649, від 23.10.2018 року за паливною карткою № 60000640, від 06.11.2018 року за паливною карткою № 60000726, від 07.11.2018 року за паливною карткою № 60000800, від 23.11.2018 року за паливною карткою № 60000684.

Позивач неодноразово звертався на адресу як до самого Постачальника, відповідача по справі, так і до автозаправних станцій, а саме, ТОВ Торговий Дім САН ОЙЛ , ТОВ ТЕХОЙЛ НК , ТОВ Торговий Дім Автотранс , ПП Тінік Оіл , ПзІІ АМІК Україна , працівниками яких було відмовлено у обслуговуванні представників Покупця.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 27.07.2018 № 23-02/09-18 з вимогою сплатити передбачений пунктом 4.3. Договору штраф, що складає 1 400 186,52 грн. за неналежне виконання умов Договору від 14.03.2018 № 23-02/09-18.

Листом від 06.08.2018 року № 3676-08/18 Товариством відмовлено у задоволенні претензії, посилаючись на пункт 4.3 Договору, відповідно до якого відмова в обслуговуванні Покупця на АЗС повинна бути підтверджена актом, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками обох Сторін договору. Іншого механізму та/або форми доказування обставин відмови в обслуговуванні Покупця на АЗС договором не передбачено.

Також, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 09.08.2018 року № 04-01/260/2949 з вимогою сплатити передбачений пунктом 4.3. Договору штраф, що складає 1 260 167,87 грн. за неналежне виконання умов Договору від 14.03.2018 № 23-02/09-18, проте відповіді отримано не було.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки товар не поставив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 4.3. договору за відмову в обслуговуванні Покупця на АЗС Постачальника, яка зазначена в Додатку № 2, Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 1% від суми даного Договору, що має бути підтверджено відповідним актом, підписаним уповноваженими представниками обох Сторін.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за відмову в обслуговуванні Покупця на АЗС Постачальника.

Оскільки прострочення з постачання товару мало місце, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 260 167,87 гривень штрафу (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Також, суд не бере до уваги відповідь-пояснення на претензію № 3676-08/18 від 06.08.2018 р. у зв`язку з її необґрунтованістю.

Таким чином, позовні вимоги акціонерного товариства Укртранснафта є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 86, 129, 178, 232, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов акціонерного товариства "Укртранснафта" (код 31570412, м.Київ, 01010, вул Московська, 32/2) до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК" (код 41486736, 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 5-В) про стягнення 1 260 167(один мільйон двісті шістдесят тисяч сто шістдесят сім),87 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору від 14.03.2018 №23-02/09-18. задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК" (код 41486736, 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 5-В) на користь акціонерного товариства "Укртранснафта" (код 31570412, м.Київ, 01010, вул Московська, 32/2) штраф у розмірі 1260167 (один мільйон двісті шістдесят тисяч сто шістдесят сім),87 грн., судовий збір у розмірі 18902 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дві),53 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.06.2019

Суддя І.Д. Курдельчук