Рішення

від 20.06.2019 по справі 910/5391/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019Справа № 910/5391/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 47)

про стягнення 12 146,26 грн.

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" про стягнення 12 146,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 17-р на приймання додаткової кількості дощових і снігових вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, від 07.07.2011.

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет та підстави позову, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, справа підлягає одноособовому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, яке підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження ВІД 26.04.2019 в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, конверт із вказаної адреси із зазначеною ухвалою суду повернувся із відміткою організація не розшукана .

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 01.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Інвест Груп (абонент) укладено договір №17Р на приймання додаткової кількості дощових і снігових вод, які потрапляють в каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів, відповідно до умов якого, постачальник надає абоненту послуги з приймання додаткового об`єму стічних вод від об`єкта абонента за адресою: м. Київ, пров. Бородянський, 3, які потрапляють до комунальної каналізаційної мережі міста через зливо приймачі та люки каналізаційних колодязів в періоди дощів та сніготанення, в порядку, передбаченому Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190; Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва від 04.08.2009 №876; ДСТУ -3013-95 Гідросфера Правила контролю за відведення дощових і снігових вод з території міст і промислових підприємств , затверджених наказом Держстандарту України від 23.02.1995 №58, та даними гідрометеослужби і паспорту водного господарства Абонемента. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, вартість послуг за договором розраховується постачальником щомісячно (в інших випадках на квартал або рік) в залежності від об`ємів відведених стічних вод та на підставі тарифів на послуги з водовідведення, встановлених уповноваженими органами згідно з чинним законодавством України, і величини рівня атмосферних опадів за даними Гідрометцентру України. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п.2.2 Договору, оплата послуг здійснюється абонентом на підставі розрахункового документа, який постачальник направляє абоненту в електронному вигляді (дебетові повідомлення) або у паперовому вигляді (вимоги-доручення, рахунки тощо) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника щомісячно (в інших випадках один раз на квартал або рік), у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа абоненту або до банківської установи абонента.

У разі неотримання від постачальника поточного розрахункового документа, абонент самостійно отримує його у постачальника та здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа місяця наступного з звітним періодом. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (п.2.3 Договору).

У відповідності до п.3.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За умовами п.3.2 Договору, у разі порушення строків оплати послуг, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Відповідно до п.4.4 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом одного року. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Як встановлено судом, вказаний договір у період, за який стягується заборгованість, був чинним, сторонами, у порядку, визначеному пунктом 4.4 договору не направлялось повідомлень про закінчення строку дії договору. Додаткових договорів до вказаного договору між сторонами не укладалось, інших договорів на приймання стоків - також не укладалось.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з 01.09.2017 року по 31.08.2018 року надано відповідачу послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод за договором з яких відповідачем не сплачено 9 742,53 грн., внаслідок чого утворилась вказана заборгованість.

Факт надання відповідачеві обумовлених договором послуг за спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами інформаційних дебетових повідомлень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювались розрахунки об`єму стічних вод, що утворюються в результаті випадання атмосферних опадів, сніготанення, поливно-мийних робіт на підставі довідок Українського гідрометеорологічного центру, наданих за спірний період, планом земельної ділянки Абонента, довідкою про загальну площу території, яку займає Абонемент за адресою: м. Київ, пров. Бородянський, 3.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 9 7472,53 грн. заборгованості за надані послуги.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до положень статті 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 759,23 грн. та три відсотка річних в сумі 215,85 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що при здійсненні вказаних нарахувань позивачем допущено арифметичні помилки та, зокрема, не вірно визначено періоди нарахування, в той же час, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача заявлених до стягнення сум в межах здійснених позивачем нарахувань.

Відтак, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 759,23 грн. інфляційних втрат та 215,85 грн. трьох відсотків річних.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 428,65 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Положеннями п.3.2 Договору визначено, що у разі порушення строків оплати послуг, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд також дійшов висновку, що при здійсненні вказаного нарахування позивачем допущено арифметичні помилки, та невірно визначено періоди нарахування, відтак здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 1 115, 46 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг з приймання додаткової кількості дощових і снігових вод належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню частково.

Судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 129 господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Інвест Груп (03151,

м. Київ,вул. Волинська, 47 ; ідентифікаційний код 37592955) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 9 742 грн. 53 коп. заборгованості, 759 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 215 грн. 85 коп. 3% річних, 1 115 грн. 46 коп. пені та 1 871 грн. 44 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2019.

Суддя Трофименко Т.Ю.