Ухвала

від 20.06.2019 по справі 914/1139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.2019 р. Справа № 914/1139/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу,

заявник:товариства з обмеженою відповідальністю Метал Холдінг Трейдинг , м. Київ, боржник:товариство з обмеженою відповідальністю Камеліс груп , м. Львів, предмет :стягнення 41697,71 грн (з яких:32796,68 грн - основний борг за договором поставки № 120 від 08.11.2018, 3621,37 грн - пені, 5279,66 грн - штрафу), встановив відсутність підстав повного відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Так, пунктом 6 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що у судовому наказі зазначаються: сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. За таких обставин судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Водночас слід зазначити, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, слід зазначити, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 910/8443/17 від 11.05.2018 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004.

Так, судом встановлено з матеріалів справи, а саме, Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги укладеним між Адвокатом Богдановим О.В. та ТзОВ Метал Холдінг Трейд від 27.05.2019, що предметом договору є зобов`язання Адвоката надати Клієнту правову (професійну правничу) допомогу щодо захисту інтересів останнього у судах України усіх інстанцій, у справі про стягнення заборгованості з ТзОВ Камелій Груп на підставі Договору поставки № 120 від 08.11.2017. При цьому, суд звертає увагу та допускає, що у п. 1.1. Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги допущено описку у даті (рік) укладення договору поставки № 120, так зазначено 08.11.2017 замість 08.11.2018.

Згідно з п. 4.1. Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги за надання правової (професійної правничої) допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар орієнтовно 2000,00 грн. остаточна сума визначається Сторонами в акті виконаних робіт.

На підтвердження виконаних робіт та понесених витрат на професійну правову допомогу заявник надав суду: акт виконаних робіт від 27.05.2019 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 34 від 27.05.2019.

Актом виконаних робіт з надання правової допомоги ТзОВ Метал Холдінг Трейд у справі за заявою про видачу судового наказу на підставі договору поставки № 120 від 08.11.2018, сторони підтвердили виконання робіт (надання послуг), зокрема: п. 1 Акту: 27.05.2019 Адвокатом надано Клієнту правовий аналіз договору поставки № 155 від 27.02.2017 та інших документів пов`язаних з цим договором - 800,00 грн; п. 3 Акту: підготовка заяви про видачу судового наказу до Господарського суду Львівської області про стягнення заборгованості з ТзОВ Камеліс Груп на підставі договору поставки № 120 від 08.11.2018 - 1200,00 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 34 від 27.05.2019 заявник у справі сплатив Адвокату на підставі Договору про надання правової (правничої професійної) допомоги від 27.05.2019 - 2000,00 грн.

Суд проаналізувавши подані заявником докази, зазначає, що Акт виконаних робіт від 27.05.2019 містить інформацію про надання послуг за Договором поставки № 155 від 27.02.2017 на суму 800,00 грн, що не є предметом Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги укладеним між Адвокатом Богдановим О.В. та ТзОВ Метал Холдінг Трейд від 27.05.2019. Відтак, понесені заявником витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн не є повністю обґрунтованими та доведеними, адже понесені витрати у розмірі 800,00 грн не стосуються даної справи.

Отже, використовуючи свої дискреційні повноваження суд, вважає за необхідне частково відмовити у компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями статтями 123, 124, 126, 154, 155 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити частково товариству з обмеженою відповідальністю Метал Холдінг Трейдинг у компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015 .

Суддя Трускавецький В.П.