Рішення

від 13.06.2019 по справі 917/561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 року Справа № 917/561/19

Суддя Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська", провулок Павлівський, 1/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 01111598

до Полтавського обласного патологоанатомічного бюро, вул. Шевченка, 23-В, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 13962611

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява Комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" до відповідача Полтавського обласного патологоанатомічного бюро про стягнення грошових коштів у сумі 28 757,55 грн. в рахунок відшкодування понесених витрат за спожиту теплову енергію.

Позивач просить позов задовольнити мотивуючи це тим, що відповідач по 16.07.2018 року (включно) орендував приміщення за адресою вул. лікаря Богаєвського, буд. 60/1, що знаходиться на балансі Комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" і тим самим повинен відшкодувати понесені витрати за спожиту теплову енергію.

09.04.2019 року Господарським судом Полтавської області було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Суд ухвалив розглядати справу у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

16.04.2019 року від відповідача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву № 101 від 12.04.2019 року (вх. № 3960), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

25.04.2019 року від позивача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання (вх. № 4367) про відкладення розгляду справи для надання часу для підготовки відповіді на відзив.

25.04.2019 року ухвалою Господарського суду Полтавської області відкладено розгляд справи на 23.05.2019 року на 10 год.15 хв., так як суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання часу подати заперечення на відзив відповідача.

14.05.2019 року від позивача через канцелярію Господарського суду Полтавської області надійшла відповідь на відзив № 01-38/397 від 10.05.2019 року (вх. № 4900), де позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

23.05.2019 року у зв`язку з лікарняним судді Білоусова С.М. розгляд справи в Господарському суді Полтавської області не відбувся про що зазначено в ухвалі суду від 27.05.2019 року і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.06.2019 року на 10 год. 30 хв., де визнано явку сторін не обов`язковою.

Сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання про що містяться докази в матеріалах справи, а саме повідомлення про вручення ухвал.

Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на неявку позивача і відповідача справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

12 квітня 2017 року між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (орендодавець) та Полтавським обласним патологоанатомічним бюро (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 88 (далі - договір оренди, а.с. 19-22).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно, а саме: нежитлове приміщення площею 312,05 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1 . Лікаря О.Богаєвського, 60/1, що знаходиться на балансі Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського (балансоутримувач).

Згідно п. 2.3. Договору, у разі припинення дії цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акту приймання-передачі покладається на Балансоутримувача.

Відповідно до п. п. 11.1., 11.7. Договір укладено терміном до 31.12.2017 року включно. Чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Рішенням виконкому Кременчуцької міської ради № 1414 від 11.12.2017 року (а.с. 26) надано згоду на безоплатну передачу нерухомого майна (будівлі патанатомії загальною площею 522,2 кв.м.), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Кременчука та розташовується по вул. Лікаря О. Богаєвського, 60/1 в м. Кременчуці, з балансу Кременчуцької першої лікарні ім. О.Т. Богаєвського на баланси комунальних підприємств наступним чином:

- на баланс комунального підприємства "Спеціалізований комбінат ритуальних послуг" - нежитлового приміщення площею 207,6 кв.м. (І поверх), інвентарний номер 10131021;

- на баланс комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" - нежитлове приміщення площею 314,6 кв.м. (І поверх - 266,3 кв.м., підвал та сходова клітка - 48,3 кв.м.), інвентарний номер - 10131012. (копія рішення додається).

Актом приймання-передачі основних засобів проведено приймання з балансу Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського на баланс КМП "Лікарня Придніпровська" вищевказаного приміщення площею 314,6 кв.м. та технічного паспорту на даний об`єкт (а.с. 27).

Управління міського майна Кременчуцької міської ради листом за вих. № 04-01/343 від 30.08.2017 року та виконком Кременчуцької міської ради листами № 01-60/2482 від 16.11.2017 року та № 01-60/2518 від 21.11.2017 року завчасно повідомляв Орендаря - Полтавське обласне патологоанатомічне бюро про те, що 31.12.2017 року термін оренди закінчується і на новий термін договір продовжений не буде. До закінчення терміну дії договору оренди орендоване приміщення необхідно передати по акту приймання-передач Балансоутримувачу (а.с. 23-25).

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, 31.12.2017 року закінчився строк дії Договору оренди, однак відповідач орендоване майно не звільнив та продовжував ним фактично користуватися, що підтверджується актами перевірки приміщення починаючи з 02.01.2018 року по 16.07.2018 року.

16.07.2018 року складено акт приймання-передачі до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 88 від 12.04.2017 року між Кременчуцькою першою міською лікарнею ім. О.Т. Богаєвського, Комунальним медичним підприємством "Лікарня Придніпровська" (балансоутримувач 1), Комунальним підприємством "Спеціалізований комбінат ритуальних послуг" (балансоутримувач 2) та Полтавським обласним патологоанатомічним бюро (орендар), згідно якого Орендар повернув, а Балансоутримувачі прийняли із строкового платного користування нежитлове приміщення площею 312,05 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 в м. Кременчуці (а.с. 29).

Згідно п. 5.7. договору оренди орендар зобов`язаний укласти договір про надання комунальних послуг з відповідними підприємствами та надати підтверджуючі матеріали орендодавцю.

Позивач звернувся до Кременчуцької першої міської лікарні ім. О.Т. Богаєвського з проханням надати інформацію про порядок оплати комунальних послуг відповідачем.

Листом за вих. № 516/33-1 від 30.03.2018 року отримано відповідь, що Полтавське обласне патологоанатомічне бюро здійснювало розрахунки за комунальні послуги самостійно на підставі укладених договорів.

Листами за вих. № 01-18/521 від 19.07.2018 року та № 02-29/748 від 18.10.2018 року позивач звертався до відповідача з проханням надати інформацію щодо того чи проводились ними оплата комунальних послуг (тепло-, водо-, електропостачання та ін.. ) у період з 22.12.2017 року по 16.07.2018 року з копіями документів, що підтверджують оплату вищезазначених послуг (копії листів додаються). Відповіді не надійшли.

Як вказує позивач, відповідач в період фактичного користування приміщенням за адресою АДРЕСА_2 , комунальні послуги не сплачував, в результаті чого утворилась заборгованість.

20.12.2018 року ПАТ "Полтаваобленерго" пред`явило позивачу, як балансоутримувачу приміщення площею 314,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , рахунок за спожиту теплову енергію по вказаному приміщенню за період з 22.12.2017 року по 16.04.2018 року на суму 28 992,55 грн. (а.с. 32).

Позивач, відповідно до платіжного доручення № 909 від 20.12.2018 року провів оплату вищевказаного рахунку на суму 28 992,55 грн. (а.с. 34).

29.12.2018 року позивач на адресу відповідача направив лист за вих. № 01-29/952 з проханням відшкодувати сплачені ним кошти за отриманні комунальні послуги, шляхом перерахування на вказаний в листі рахунок.

Однак відповідач не відшкодував кошти за отримані комунальні послуги, хоча лист отримав 08.01.2019 року, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошта (а.с.37).

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення грошових коштів у сумі 28 757,55 грн. в рахунок відшкодування понесених витрат за спожиту теплову енергію.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма також закріплена і в п. 1 ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до визначень термінів, які містяться в статті 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Частиною 4 статті 19 та статтею 24 вказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, своєчасне укладення якого з теплопостачальною організацією є основним обов`язком споживача теплової енергії.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначені Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі за текстом - Правила), відповідно до пункту 3 яких споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Пунктом 4 Правил визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Також, частина перша статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначений обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов`язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання послуг.

Разом з тим, обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, передбачено, зокрема, пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

З огляду на викладене, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідач, який не передав орендоване приміщення, у період з 22.12.2017 року по 16.04.2018 року споживав теплову енергію, а тому повинен відшкодувати понесені Комунальним медичним підприємством "Лікарня Придніпровська" витрати на оплату послуг за споживання теплової енергії в розмірі 28 757,55 грн.

Однак, 16.07.2018 року було підписано двосторонній акт приймання-передачі до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 88 від 12.04.2017 року, з якого вбачається (п. 4 акту), що сторони не мають одна до одної жодних претензій.

Крім того, відносини між теплопостачальною організацією ПАТ "Полтаваобленерго" та відповідачем - Полтавським обласним патологоанатомічним бюро, регулювалися окремим договором № 1531 від 01.02.2009 року про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Вищевказаний договір був достроково розірваний, що підтверджується додатковою угодою № 1 від 13.02.2018 року про внесення змін (доповнень) до договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 1531 від 01.02.2009 року (а.с. 65).

Отже, виходячи з правової природи спірних правовідносин, позивачу необхідно було довести суду факт споживання саме відповідачем теплової енергії у заявлених до стягнення обсягах. Наданий розрахунок суми позовних вимог не підтверджує вартість фактично спожитої відповідачем теплової енергії в спірний період.

До того ж, доказів обґрунтованості та правомірності нараховання відповідачеві заборгованості за послуги зі споживання теплової енергії в розмірі 28 757,55 грн. позивачем не надано.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд визнав позовні вимоги Комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позову повністю.

У відповідності до положень п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Копії рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.06.2019 року.

Суддя Білоусов С. М.