Постанова

від 19.06.2019 по справі 813/369/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2019 року

Київ

справа №813/369/18

адміністративне провадження №К/9901/3057/19, К/9901/2238/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Ротен , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Бізнес-Вектор до Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївські лани , Компанія Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед , Компанія Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед про визнання протиправним і скасування наказу за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївські лани на рішення Львівського окружного адміністративного суду у складі Гулкевич І.З. від 26 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Попка Я.С., Онишкевича Т.В., Іщук Л.П. від 18 грудня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні та у лютому 2018 року Приватне підприємство Ротен (далі - ПП Ротен , позивач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Бізнес-Вектор (далі - ТОВ Агрофірма Бізнес-Вектор , позивач 2) звернулись до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідача), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївські лани , Компанія Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед , Компанія Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед (далі - треті особи), в якому просили визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 19 грудня 2017 року № 4068/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Міністерством юстиції України під час розгляду колективної скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед було допущено порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128), що призвело до порушення прав, свобод і законних інтересів позивачів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час прийняття оскаржуваного наказу було порушено вимоги Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку № 1128, зокрема, відповідачем всупереч вимог вищенаведених актів на адресу позивачів не було надіслано доповнення до скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 14 грудня 2017 року, що унеможливило повноцінну участь позивачів у розгляді зазначеної скарги із врахуванням доповнень від 14 грудня 2017 року, та свідчить про порушення відповідачем встановленої законом процедури розгляду скарги, а саме: пунктів 9-11 Порядку № 1128. Також, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що надіслання скарги засобами поштового зв`язку не свідчить про безпосередню обізнаність позивачів про зміст скарги, яка згідно вищенаведеного Порядку має бути саме надана, тобто вручена, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України та ТОВ Агрофірма Бізнес-Вектор звернулися із касаційними скаргами до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційні скарги подано 23 січня та 04 лютого 2019 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Саприкіної І.В.

Ухвалами Верховного Суду від 04 лютого та 04 квітня 2019 року відкрито касаційні провадження у справі № 813/369/18 та запропоновано сторонам надати відзиви на касаційну скаргу.

Разом з касаційними скаргами Міністерством юстиції України та ТОВ Агрофірма Бізнес-Вектор подано клопотання про забезпечення участі їх представників під час розгляду справи у касаційному порядку у судовому засіданні, у задоволенні яких було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 04 грудня 2017 року за № 145 Міністерством юстиції України на адресу ПП Ротен було скеровано колективну скаргу Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 17 листопада 2017 року в інтересах ТОВ Миколаївські лани , код ЄДРПОУ: 37753092 щодо деяких питань, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: земельних ділянок, які розташовані за адресою: смт Меденичі Дрогобицького району Львівської області.

06 грудня 2017 року позивачем 1 було скеровано на адресу відповідача письмове заперечення на колективну скаргу на рішення державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно - земельні ділянки за адресою: смт Меденичі, Дрогобицький район, Львівської області.

Зі змісту письмового заперечення позивача 1 на колективну скаргу від 17 листопада 2017 року вбачається те, що станом на 06 грудня 2017 року між ТОВ Миколаївські лани та управлінням державної реєстрації Львівської міської ради, ПП Ротен існує судовий спір у провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду, а саме: справа за № 813/1849/16, предметом розгляду якої були рішення державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, а саме: земельних ділянок за адресою: смт Меденичі, Дрогобицький район, Львівської області.

Також 10 січня 2018 року на адресу позивача 2 надійшов лист Міністерства юстиції України, який датований 11 грудня 2017 року № 3/34954-0-33-17/19К, згідно якого було скеровано колективну скаргу Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг ( Сайпрус ) Лімітед від 17 листопада 2017 року в інтересах ТОВ Миколаївські лани , код ЄДРПОУ: 37753092 щодо деяких питань, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: земельних ділянок, які розташовані за адресою: смт Меденичі Дрогобицького району Львівської області.

З офіційного сайту Міністерства юстиції України, позивачу стало відомо про те, що згідно оголошення департаменту державної реєстрації та нотаріату 18 грудня 2017 року було призначено засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду по суті колективної скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 17 листопада 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 року № 34954-0-33-17, з доповненням до неї від 14 грудня 2017 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2017 року № 37958-0-33-17.

11 січня 2018 року позивач 2 звернувся із листом на адресу: ПП Ротен щодо надання інформації з приводу результатів розгляду колективної скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 17 листопада 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 року № 34954-0-33-17, з доповненням до неї від 14 грудня 2017 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2017 року № 37958-0-33-17.

17 січня 2018 року ПП Ротен було надано відповідь, зі змісту якої вбачається, що Міністерством юстиції України ще 19 грудня 2017 року за результатом розгляду колективної скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 17 листопада 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 року № 34954-0-33-17, з доповненням до неї від 14 грудня 2017 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2017 року № 37958-0-33-17 було прийнято наказ № 4068/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

07 лютого 2018 року позивачі звернулись на адресу відповідача із листом, у якому просили надати належно завірені копії висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 18 грудня 2017 року, доповнення до скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 14 грудня 2017 року із додатками, оскільки зазначені матеріали на адресу позивачів скеровані не були.

26 лютого 2018 року за вих. № 7163/4304-33-18/19.2.1 відповідачем було скеровано лише на адресу ТОВ Агрофірма Бізнес - Вектор належно завірені копії висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 18 грудня 2017 року, доповнення до скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 14 грудня 2017 року із додатками.

Станом на дату винесення судового рішення у даній справі відповідачем не долучено до матеріалів справи письмових доказів надіслання на адресу ПП Ротен належно завірених копій запитуваних документів, а саме: висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 18 грудня 2017 року, доповнення до скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 14 грудня 2017 року із додатками.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що через формальні порушення процедури розгляду скарги не може бути скасований законний по суті наказ Міністерства юстиції України. Скаржник зазначає, що саме така правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 813/486/16.

Також скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до помилкового висновку з приводу порушення Мінюстом України під час здійснення перевірки вимог Порядку № 1128, зокрема, у частині неповідомлення зацікавлених осіб про проведення засідання, оскільки відповідне оголошення із зазначенням часу та місця проведення засідання з розгляду скарги було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, що є належним повідомленням.

У касаційній скарзі ТОВ Миколаївські лани зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки неправомірності скасованої наказом Міністерства юстиції України державної реєстрації, оскільки такі дії зумовили існування реєстрації речового права на одну і ту ж саму земельну ділянку відразу за двома особами, що є недопустимим за законом.

Від представника позивача надійшов відзив на касаційні скарги Міністерства юстиції України та ТОВ Миколаївські лани , у якому зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення, просить залишити їх без змін, а касаційні скарги - без задоволення, оскільки судами правильно встановлено неправомірність оскаржуваного наказу комісії Міністерства юстиції України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року відповідають не повністю, а вимоги касаційних скарг є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком № 1128.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком № 1128.

Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку № 1128).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

Зі змісту наведених вище положень можна дійти до висновку, що Міністерство юстиції України повинно обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку № 1128 слово обов`язково для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Закон не містить вказівки впродовж якого строку чи до якої події Міністерства юстиції має повідомити про розгляд скарги, і суд не ставить собі за обов`язок його визначити. Але попри це, суд вважає, що Міністерство юстиції України повинно його застосувати таким чином, щоб за зовнішнім виглядом можна було би побачити, що Міністерство юстиції України вдавалось до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги і забезпечення прав учасників реєстраційних відносин.

Повідомлення суб`єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб`єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і правоможною на участь у її розгляді.

Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 826/9791/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що Міністерство юстиції України листом № 145 від 04 грудня 2017 року на адресу ПП Ротен , як заінтересованій особі, направило копію колективної скарги Компанії Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Компанії Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 17 листопада 2017 року та поінформовано про дату, час та місце розгляду скарги на сайті Департаменту Державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій із змісту оскаржуваного наказу, підставою для прийняття оскаржуваного наказу став висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 18 грудня 2017 року за результатом розгляду колективної скарги Компанії Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Компанії Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 17 листопада 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 року № 34954-0-33-17, з доповненням до неї від 14 грудня 2017 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2017 року за № 37958-0-33-17.

Крім того, судами встановлено, що на адресу позивачів не було надіслано доповнення до скарги Компанії Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Компанії Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 14 грудня 2017 року, на підставі чого суди дійшли до висновку, що це унеможливило повноцінну участь позивачів у розгляді зазначеної скарги із врахуванням доповнень від 14 грудня 2017 року та свідчить про порушення відповідачем встановленої законом процедури розгляду скарги, а саме пунктів 9-11 Порядку № 1128. При цьому в оголошенні, розміщеному на сайті Міністерства юстиції України, зазначено, що доповнення до скарги будуть надіслані зацікавленим особам, однак, під час розгляду справи доказів такого надіслання подано не було. Зважаючи на те, що у матеріалах справи такі докази також відсутні, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недотримання відповідачем порядку повідомлення зацікавлених осіб про розгляд колективної скарги.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Оскільки доказів на підтвердження направлення таких листів із відмітками поштової установи, а також розрахункових документів відповідачем до судів не надано, колегія суддів суду вважає доводи скаржника - Міністерства юстиції України про належне повідомлення зацікавлених осіб необґрунтованими та недоведеними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки позивачі, які є заінтересованими особами та за якими було зареєстровано інше речове право на земельні ділянки, не були належним чином та своєчасно повідомлені про розгляд скарги від 17 листопада 2017 року.

Вказані обставини позбавили позивачів права на прийняття участі у розгляді колективної скарги, надання ними пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Зазначені процедурні порушення розгляду колективної скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 19 грудня 2017 року № 4068/5 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Тому зазначений наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки колективної скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 14 грудня 2017 року, оскільки позбавлення заінтересованих осіб, за якими зареєстроване інше речове право на землю, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується їх безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу у частині скасування державної реєстрації.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що під час розгляду колективної скарги компаній Мрія Холдінг Сайпрус Лімітед та Мрія Трейдінг (Сайпрус) Лімітед від 14 грудня 2017 року відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимоги пунктів 9-11 Порядку № 1128, а тому спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки відповідачем його прийнято із порушенням процедури, визначеної чинним законодавством.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що порушення Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації процедури розгляду скарги, що стало підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України у судовому порядку, не означає, що суд погоджується/не погоджується із правомірністю дій державного реєстратора під час здійснення спірних реєстраційних дій, оскільки по суті виявлених порушень у діях державного реєстратора оскаржуваний наказ у судах першої та апеляційної інстанцій не перевірявся. Необхідність у такій перевірці може виникнути, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що Комісією дотримано процедуру розгляду скарги, однак позивач не погоджується із виявленими порушеннями по суті.

Відтак, скасування наказу Міністерства юстиції України внаслідок порушення процедури здійснення розгляду скарг у сфері державної реєстрації покладає на Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації обов`язок повторно розглянути скаргу з дотриманням всіх приписів та вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку № 1128, та прийняти за результатами розгляду обґрунтоване та законне рішення.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївські лани залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

І.В. Саприкіна