Ухвала

від 29.05.2019 по справі 676/2626/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 травня 2019 року

місто Київ

справа № 676/2626/16-ц

провадження № 61-6571ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2013 року, укладений між ОСОБА_3 , який діяв від його імені, та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Саварчуком В.М. (реєстраційний № 903), недійсним.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 12 червня 2007 року йому на праві власності належала земельна ділянка площею 0,0887 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), розташована в с. Довжок, Кам`янець-Подільського району , Хмельницької області , та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (далі - земельна ділянка). На земельній ділянці позивачем було споруджено незавершений будівництвом двоповерховий індивідуальний житловий будинок. 29 травня 2012 року він видав ОСОБА_3 довіреність на розпорядження земельною ділянкою, оскільки на той час у нього існувало перед останнім боргове зобов`язання за розпискою. Не зважаючи на те, що згодом борг був погашений, 25 травня 2013 року ОСОБА_3 без відома та згоди позивача продав земельну ділянку ОСОБА_4 Продаж земельної ділянки проведено за заниженою ціною та без врахування розміщеного на ній об`єкта незавершеного будівництва. Цей правочин не відповідає вимогам закону, вчинений внаслідок зловмисної домовленості його представника з другою стороною, а тому він є недійсним.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у касаційній скарзі просить скасувати рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа за зазначеним спором не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом спору в цій справі є немайнова вимога про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від недійсним.

Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

За змістом підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Посилаючись на наявність зазначеної обставини, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , разом з тим не додано до касаційної скарги доказів, які б її підтверджували, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик