Ухвала

від 20.06.2019 по справі 200/8345/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

20.06.19 200/8345/19

1-кс/200/5276/19

У Х В А Л А

20 червня 2019 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання ТОВ «ЕНЕРГО БУД УКРАЇНА» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12018040640001589 від 18.06.2018 року за ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЕНЕРГОБУД УКРАЇНА»звернулося досуду зклопотанням проскасування арештуз майна накладеногоухвалою слідчогосудді Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська ОСОБА_2 від 20 вересня 2018 року по справі № 200/14815/18 у формі заборони відчуження та розпорядження майном а саме: нежитловим приміщенням 1 в будинку АДРЕСА_1 .

Свою вимогу обґрунтовує тим, що зазначене в клопотанні майно перебуває у власності заявника на підставі договору купівлі продажу № 212/А від 29.01.2018 року.

Також зазначає, що ухвалою арешт накладено необґрунтовано, з огляду на наступне.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя своє рішення мотивував лише тим, що Майно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Встатті 2 КПК Українизазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону не в повній мірі.

В силу ч. 1 ст. 84 КПК України Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відтак, встановлення фактів та обставин слідчим суддею можливе лише на підставі доказів.

Відповідно до п. п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенніарешту намайно слідчийсуддя маєобов`язковопереконатися внаявності доказівна підтвердженнявчинення кримінальногоправопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Слідчий суддя, навівши в своїй Ухвалі зміст статейКПК України вказав, що в матеріалах кримінального провадження на даний час зібрано достатню кількість доказів вважати, що Майно підпадає під критерії ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально правовим шляхом, отримані будь-ким внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, слідчий суддя у Ухвалі лише послався на докази, однак жодного з них не навів, що позбавляє можливості вважати доведеним існування таких доказів. При цьому, як вбачається із змісту Ухвали, підозра у вчиненні кримінального правопорушення жодній особі не пред`явлена, а посадові особи заявника по даному провадженню не мають жодного процесуального статусу, оскільки не викликались навіть на допити.

Так, підставою для накладення арешту зазначено відсутність конкурсу, а саме те, що «аукціон було проведено фактично з одним учасником, що виключило змагальний процес й зазначений об`єкт було продано за стартовою ціною». Однак, вказана підстава спростовується відповіддю Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 17.10.2018 року № 8/6-3081 згідно якої в аукціоні окрім Заявника брала участь і інша особа.

Крім цього, варто зазначити, що нерухоме Майно взагалі не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні за ознаками злочину передбаченого ст. 190 КК України, оскільки у спосіб зазначений в Ухвалі як об`єкт, шахрайським шляхом може набуватись не приміщення, а право власності на нього.

Особливістю предмета шахрайства є те, що ним може бути як чуже майно, так і право на таке майно. Право на майно може бути закріплене у різних документах, наприклад цінних паперах, довіреностях на право розпорядження майном, боргових зобов`язаннях, заповітах тощо. Безпосередній об`єкт шахрайства право власності на майно.

Таким чином, в зазначений вище спосіб, саме по собі Майно не може бути об`єктом набутим внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, вбачається, що Майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України та не може вважатись речовим доказом, що свідчить про необґрунтованість накладення на нього арешту з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Крім того, вважаємо, що у наявності арешту на даний час вже відсутня потреба, оскільки з моменту накладення арешту вже минуло більше восьми місяців, однак заявникам невідомо про проведення жодних слідчих або процесуальних дій з арештованим майном. Орган досудового розслідування не був позбавлений можливості за вказаний час провести всі необхідні дій з майном з метою отримання необхідної доказової інформації або перевірки вже наявної у матеріалах кримінального провадження.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій просив задовольнити клопотання.

Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання доходжу наступного висновку.

Встановлено,що ухвалоюслідчого суддіБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська ОСОБА_2 від 20 вересня 2018 року по справі № 200/14815/18 накладено арешт на нежитлове приміщення № 1 в будинку № 27 на проспекті Дмитра Яворницького в м. Дніпро, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО БУД УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 41584039.

Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО БУД УКРАЇНА», посилається на те, що арешт на вказане майно був накладений не обґрунтовано, оскільки таке не має ознак речового доказу, крім того зазначає, що у наявності арешту на даний час вже відсутня потреба, оскільки з моменту накладення арешту вже минуло більше восьми місяців, однак заявникам невідомо про проведення жодних слідчих або процесуальних дій з арештованим майном, а орган досудового розслідування на даний час повинен був провести всі необхідні дії з майном з метою отримання необхідної доказової інформації або перевірки вже наявної у матеріалах кримінального провадження.

При цьому, як вбачається із змісту ухвали, підозра у вчиненні кримінального правопорушення жодній особі не пред`явлена, а посадові особи заявника по даному провадженню не мають жодного процесуального статусу, оскільки не викликались навіть на допити.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що досудове розслідування в зазначеному кримінальному провадженні, триває вже рік, і слідчий на даний час повинен був провести всі необхідні слідчі дії, крім того, крім того слідчому судді невідомо чи продовжувались строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, також на даний час нікому не пред`явлена підозра, у зв`язку з чим вважаю що клопотання ТОВ «ЕНЕРГО БУД УКРАЇНА» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12018040640001589 від 18.06.2018 року за ч. 1 ст. 190 КК України, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Арешт, накладений накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 від 20 вересня 2018 року по справі № 200/14815/18 у формі заборони відчуженнята розпорядженнямайном асаме:нежитловим приміщенням1в будинку27на проспектіДмитра Яворницькогоу м.Дніпро - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1