Ухвала

від 14.06.2019 по справі 2н - 4/2006

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 2н - 4/2006

Провадження № 4-с/542/1/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання-Янко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари скаргу Кредитної спілки Полтава і полтавці на дії державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожнього Сергія Юрійовича, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 року до суду надійшла скарга голови правління Кредитної спілки Полтава і полтавці на дії державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожнього Сергія Юрійовича, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 27.12.2018 року про повернення судового наказу № 2н-4 від 16.08.2006 року стягувачу, а судовий наказ повернути до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області для подальшого виконання.

В обґрунтування скарги зазначає, що Новосанжарським районним судом Полтавської області було видано судовий наказ на виконання рішення по справі №2н-4 від 16.08.2006 року по стягненню з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 на користь кредитної спілки Полтава і полтавці 1 695,79 грн., який був поданий заявником до Новосанжарського районного ВДВС в грудні 2018 року.

29.01.2019 року кредитна спілка Полтава і полтавці отримала від Новосанжарського районного ВДВС постанову державного виконавця від 27.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу (разом з судовим наказом № 2н-4 від 16.08.2006 року).

Повернення виконавчого листа проводилося на підставі п. 2. ч. 1. ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження , згідно якого у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними .

З даною постановою скаржник не погоджується та вважає дії державного виконавця Новосанжарського районного ВДВС Задорожнього С.Ю. протиправними, виходячи з наступного:

1.відсутні докази непроживання боржника за адресою АДРЕСА_1 , таких як складені акти державного виконавця із свідченнями сусідів, відповідь з адресного бюро та ін.;

2.відсутність доказів (таких як акт державного виконавця) про перевірку майнового стану боржника за адресою вказаною у виконавчому документі. Також КС Полтава і полтавці в заяві повідомляла про місце отримання доходів боржника в ТОВ ІЗІВЕНДІНГ , код 40338574, за адресою: АДРЕСА_2 .Київ АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 та був сплачений авансовий внесок, який не був повернутий.

Таким чином, жодної підстави для повернення стягувачу судового наказу № 2н-4 від 16.08.2006 року, щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь КС Полтава і полтавці не існує.

Постанову державного виконавця від 27.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу (разом з судовим наказом № 2н-4 від 16.08.2006 року) кредитна спілка отримала 29.01.2019 року.

Ухвалою суду від 08.02.2019 року скаргу Кредитної спілки Полтава і полтавці на дії державного виконавця Новосанжарського районного ВДВС Задорожнього С.Ю. залишено без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків (а.с.65-66).

Ухвалою суду від 04.03.2019 року продовжено Кредитній спілці Полтава і полтавці строк для усунення недоліків скарги.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року відкрито провадження за скаргою та призначено скаргу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представник заявника не з`явився. До суду направив заяву про розгляд скарги без їх участі, скаргу підтримують.

Державний виконавець Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожній С.Ю. в судове засідання не з`явився.

До суду направлено відзив на скаргу, в якому просять відмовити в задоволенні скарги з наступних підстав. На виконанні Новосанжарського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області не перебуває виконавче провадження вп 57482511 по примусовому виконанню дублікату судового наказу № 2н-4 виданого 02.03.2016 року Новосанжарським районним судом про стягнення з боржника ОСОБА_1 боргу у сумі 1695,79 грн.

Державним виконавцем 23.11.2018 року після надходження до Новосанжарського РВ ДВС виконавчого документа із заявою від 12.10.2008 року про відкриття виконавчого провадження та квитанцією про сплату авансового внеску в сумі 33,92 грн., які надійшли до відділу 22.10.2018 р. поштовим відправленням постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження, копія постанови направлена сторонам виконавчого провадження.

23.10.2018 р. у відповідності до положень статті 42 ЗУ Про виконавче провадження , наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2017 № 954/5, згідно розпорядження державного виконавця № 57842511 кошти авансового внеску у сумі 33,92 грн. перераховані на спеціальний реєстраційний рахунок ГТУЮ у Полтавській області у рахунок витрат виконавчого провадження - сплата за користування Автоматичною системою виконавчих проваджень.

У ході перевірки державним виконавцем місць отримання доходів боржником, згідно відповіді № 1043987117 від 24.10.2018 на запит № 46172485 від 23.10.2018, встановлено, що боржник отримує доходи в ТОВ Ізівендінг , м. Київ, вул. Кирилівська, 86. 26.11.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яка за вих. № 11910 від 26.10.2018 р. направлена для виконання до ТОВ Ізівендінг , м. Київ, вул. Кирилівська, 86.

У матеріалах виконавчого провадження міститься поштове відправлення із постановою про відкриття виконавчого провадження, викликом боржника до державного виконавця, які направлялися боржнику за адресою проживання боржника вказаною у виконавчому документі, яке повернене Укрпоштою із відміткою за терміном зберігання .

У ході перевірки майнового стану боржника державним виконавцем отримано відповіді щодо відсутності у власності боржника нерухомого майна, рухомого майна, об`єктів іпотеки, також складено акт державного виконавця за адресою: АДРЕСА_5 Нові Санжари, вул. Горбенка, 1/20 про відсутність у боржника майна на яке можливо звернути стягнення.

Згідно відповіді за вих. № 04/12 від 04.12.2018 р. за підписом директора ТОВ Ізівендінг , боржник працювала в ТОВ Ізівендінг по 31.10.2018 р., після чого звільнена згідно заяви від 12.10.2018 р. за власним бажанням. Відповідно відсутня можливість стягнути борг з доходів боржника.

27.12.2018 року державним виконавцем у відповідності до положень ст. 37 ч. 1 П. 2 ЗУ Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Рішення про повернення авансового внеску не приймалося, оскільки кошти авансового внеску були використані 23.10.2018 року на сплату витрат виконавчого провадження.

Крім того, державним виконавцем було надано копії матеріалів виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали скарги, копії матеріалів виконавчого провадження, дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України , сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи.

Відповідно роз`яснень, які містяться у п.18постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах №6 від 07 лютого 2014 року, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що згідно судового наказу №2н- 4 Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки Полтава і Полтавці 1655, 29 грн., 25, 50 грн. судових витрат та 15 грн. судового збору (а.с.73).

Дублікат судового наказу №2н-4 стягувачем був предявлений до виконання до Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Постановою державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожного С.Ю. від 23.10.2018 року відкрито виконавче провадження №57482511 (а.с.74).

27.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення (а.с.83).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ст. 10 , ч.1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження в ході примусового виконання рішення суду державним виконавче були вчинені наступні дії.

Державним виконавцем отримано відповідь №1043987117 від 24.10.2018 на запит №46172485 від 23.10.2018 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника ОСОБА_2 (а.с.124).

26.11.2018 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.125-126).

Отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06.12.2018 року, згідно якої право власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано (а.с.130).

Також наявна відповідь про відсутність за боржником транспортних засобів (а.с.129), з якої не вбачається щодо якого саме боржника та в межах якого виконавчого провадження проводилась така перевірка.

Крім того, отримано відповідь на лист - звернення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ізівендінг щодо ОСОБА_2 , відповідно до якого до державної виконавчої служби була повернута постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 , оскільки остання була звільнена за власним бажанням з 31.10.2018 року (а.с.131).

27.12.2018 року державним виконавцем Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожнім С.Ю. здійснено вихід за місцем мешкання боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому складено акт про те, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення (а.с.132).

Разом з тим, державним виконавцем не було вжито всіх заходів передбачених ст.10 Закону України Про виконавче провадження .

Для примусового виконання рішення суду державний виконавець, відповідно до п.п. 4, 13, 14, 15, 19, 21 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" наділений наступними правами, зокрема: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; у разі якщо боржник без поважних причин не зявився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - субєктів оціночної діяльності - субєктів господарювання; у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Наявні в матеріалах справи запити державного виконавця та акт не підтверджують факту належного виконання рішення суду.

Так, виклик ОСОБА_2 здійснювався лише 23.10.2018 року (а.с.121-122), при цьому державний виконавець не здійснював повторного виклику боржника, а у разі необхідності його привід.

Не направлено та не отримано від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність у боржника рахунків у банках та наявність на них грошових коштів, на які можливо було б звернути стягнення в рахунок виконання рішення суду; відсутні запити до Пенсійного фонду України; до АІС чи регіональних сервісних центрів щодо наявності чи відсутності транспортних засобів

Після отримання повідомлення про звільнення боржника з ТОВ Ізівендінг , не зроблено запиту до Державної фіскальної служби України від з метою отримання інформації щодо інших джерел доходів боржника.

Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України Про виконавче провадження , тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

Складений же державним виконавцем акт від 27.12.2018 року (а.с.132) про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, не містить реквізитів виконавчого провадження в межах якого державним виконавцем вчинялась відповідна виконавча дія. Не зазначено суті проведених державним виконавцем виконавчих дій, в ході яких було встановлено відсутність майна боржника за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з вищевикладеним, суд не приймає до уваги вказаний акт.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону Закону України про виконавче провадження .

В зв'язку з чим дії державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожнього Сергія Юрійовича щодо повернення судового наказу №2н-4, виданого 07.09.2006 року Новосанжарським районним судом Полтавської області є неправомірними та постанова ВП №57482511 від 27.12.2018 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 259-261, 447, 450-452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Кредитної спілки Полтава і полтавці на дії державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожнього Сергія Юрійовича - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожнього Сергія Юрійовича щодо повернення судового наказу №2н-4, виданого 07.09.2006 року Новосанжарським районним судом Полтавської області.

Скасувати постанову державного виконавця Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Задорожнього Сергія Юрійовича ВП №57482511 від 27.12.2018 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 19 червня 2019 року.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва