Рішення

від 19.06.2019 по справі 325/418/19

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2/325/163/2019

325/418/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Пантилус О.П., за участю секретаря Орманджи Ф.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Приазовське Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Новоазовська районна державна адміністрація Донецької області та Лівобережна районна адміністрація Маріупольської міської ради Донецької області про надання дозволу на перетин лінії розмежування з окупованими територіями Донецької області у супроводі матері без дозволу та супроводу батька,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: надати неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на перетин лінії розмежування з окупованими територіями Донецької області у супроводі його матері ОСОБА_1 або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою матері без дозволу та супроводу батька ОСОБА_2 , до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; надати дозвіл ОСОБА_1 на оформлення паспорту громадянина України відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , без нотаріального посвідчення згоди батька дитини ОСОБА_2 . Позивач керується ст. 33 Конституції України, ст.155 СК України, Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзд в Україну , Постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57 Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України , Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей .

В обґрунтування вимог в позові вказано, що вона та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, але мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з нею та її матір`ю у м. Новоазовську Донецької області. Відповідач після народження дитини з позивачем не проживає, участі у вихованні сина та його матеріальному забезпеченні не приймає. ОСОБА_1 після окупації Новоазовського району Донецької області отримала статус внутрішньо-переміщеної особи у місті Маріуполі. На непідконтрольній території залишилось житло, майно син і мати позивача. На прохання позивача батько дитини ОСОБА_2 , який проживає на непідконтрольній Україні території в м. Новоазовську, не надав нотаріального дозволу на виїзд дитини та перетин лінії розмежування, мотивуючи небажанням виїжджати з непідконтрольної території для оформлення нотаріально посвідченої довіреності. Надання дозволу на перетинання неповнолітнім ОСОБА_3 лінії розмежування необхідне для можливості позивача виїжджати із сином на підконтрольну Україні території в м. Маріуполь, де вона перебуває як внутрішньо переміщена особа, для спілкування з родичами, які проживають в м . Маріуполі Донецької області та для медичного обслуговування неповнолітнього, який захворів на цукровий діабет 1 типу (останню обставину позивач додатково вказала в надісланій суду заяві від 11.06.2019 року).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, в заяві, яка надійшла до суду 30.05.2019 року просила розглядати справу за її відсутності.

Згідно даних позовної заяви та копії паспорта відповідача, його місце проживання зареєстроване в м . Новоазовську Донецької області, тобто в тимчасово окупованому населеному пункті.

Відповідно до інформації Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 15.03.2019 року, за наявними обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Донецькій області, відсутні відомості про реєстрацію місця проживання відповідача, або його документування паспортом громадянина України у вигляді ІD-картки чи для виїзду за кордон.

Надіслана відповідачу судова повістка за адресою, вказаною в позові, повернута до суду без вручення на підставі листа генеральної дирекції УД ППЗ "Укрпошта" від 22.07.2014р № 522-31/205 "Щодо часткового призупинення приймання до пересилання поштових відправлень".

Відповідач ОСОБА_2 викликаний до суду в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", шляхом опублікування судової повістки на сайті Приазовського районного суду Запорізької області та вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області в судове засідання не з`явився, представник ОСОБА_4 надіслала заяву про розгляд справи за їх відсутністю. При вирішення справи покладається на розсуд суду, але звернула увагу суду на те, що на непідконтрольній території українській владі території органи місцевої влади не працюють, тому гарантувати дотримання прав дитини не можливо, тому служба у справах дітей вважає недоцільним надання такого дозволу.

Третя особа - Новоазовська районна державна адміністрація Донецької області в судове засідання уповноваженого представника не направила, заяви про розгляд справи без їх участі суду не надіслала. Поштові відправлення, що надіслані за адресою в м . Маріуполі Донецької області (єдина відома адреса із інтернет ресурсу) були повернуті до суду без вручення із довідкою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи обставини про те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення про причини і не подав відзиву до суду, позивач не надав згоди на заочне вирішення справи, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає можливим вирішити справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Із досліджених документів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Сєдове Новоазовського району Донецької області народився ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації народження 30.03.2010 року зроблено відповідний актовий запис за №7, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 24.11.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоазовського районного управління юстиції Донецької області. Його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно копії паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 08.02.2019 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 . Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1413-5000048684 від 28.02.2019 року.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення №3100803289 серії ААЗ в„– 386481 від 03.12.2013 року ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності 2 групи з дитинства.

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 12.03.2010 року Новоазовським РВ ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Новоазовськ Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Як вбачається з позовної заяви шлюб між позивачем та відповідачем не укладався, після народження дитини відповідач з позивачем не проживає. Після окупації Новазовського району Донецької області позивач отримала статус внутрішньо-переміщеної особи у місті Маріуполі, на непідконтрольній території залишилось житло, майно позивача, син і мати позивача. На виїзд дитини та перетин лінії розмежування з підконтрольною територією її батько не надає нотаріального дозволу. Дитина потребує лікування у зв`язку з хворобою, згідно виписки із історії хвороби.

Відповідно до ст.141 Сімейного Кодексу України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Частина 2 ст.150 СК України передбачає обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Конституцією України (ст.49) гарантоване кожному право на охорону здоров`я, медичну допомогу.

Держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя (ст.6 Закону України "Про охорону дитинства").

Стаття 10 Конвенції про права дитини передбачає право дитини залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно зі ст.310 ЦК України, фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до положення ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла 16-ти років, має право на виїзд за межі України за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ст.14 Закону України Про боротьбу з тероризмом , в районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян; на вимогу керівників учасників антитерористичної операції підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, частково або повністю припиняють свою роботу.

Тимчасово окуповані населені пункти визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , серед яких всі населені пункти Новоазовського району Донецької області.

Наказами № 415ог від 12.06.2015 року, №222ог від 14.04.2017 року заступників керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України затверджені Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей і Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей .

Згідно наведених нормативних актів в`їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї осіб здійснюється через блокпости: громадян України - за умови пред`явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України "Про громадянство України" або статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", а тих, які не досягли 16-річного віку - з дотриманням вимог передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57.

Пунктом 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року, встановлено, що виїзд за кордон громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється у супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків або за рішенням суду.

Таким чином, виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 - річного віку, в супроводі одного з батьків та при відсутності згоди другого з батьків, здійснюється на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Згідно досліджених доказів та викладених в позові обставин, позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_4 , а неповнолітній ОСОБА_3 разом з її матір`ю залишились проживати за адресою: АДРЕСА_3 , тобто на території тимчасово не підконтрольній Україні.

Відповідач, батько неповнолітньої дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на час вирішення справи не надав належним чином оформленої письмової згоди на тимчасовий виїзд дитини з тимчасово непідконтрольної території України, в супроводі матері, чим порушується конституційне право дитини на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, законні права на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, інші.

З цих підстав аргумент представника органу опіки та піклування, що задоволення позову буде суперечити інтересам неповнолітнього, є безпідставним.

Згідно статей 154, 155 СК України батьки мають право звернутися до суду за захистом прав та інтересів дитини; здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Оскільки позивач позбавлена можливості отримати нотаріально посвідчену згоду відповідача на в`їзд/виїзд дитини на тимчасово окуповану територію, беручи до уваги той факт, що судом не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють в`їзд/виїзд дитини з та на тимчасово окуповану територію України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо заявленої позивачем вимоги про надання дозволу на оформлення паспорту громадянина України неповнолітній дитині ОСОБА_3 без нотаріального посвідчення згоди батька дитини, суд виходить з наступного.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджений постановою КМУ від 25 березня 2015 р. № 302.

Відповідно до п.1 вказаного Порядку паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Приписами п.7 Порядку визначено, що оформлення, обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

При цьому Порядок не передбачає наявність нотаріально посвідченої згоди батька на оформлення паспорта громадянина України, а лише серед інших - надання оригіналу документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України) (п.35).

Відтак, враховуючи наведені положення законодавства, а також відсутність в позові обґрунтувань та підстав заявленої вимоги про надання дозволу позивачу на оформлення паспорту громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Надати дозвіл на багаторазові тимчасові виїзди з тимчасово неконтрольованої території України через лінію зіткнення із міста Новоазовськ Донецької області в місто Маріуполь Донецької області та в`їзди на тимчасово неконтрольовану територію України із міста Маріуполь Донецької області в місто Новоазовськ Донецької області неповнолітнього громадянина України ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селищі Сєдове Новоазовського району Донецької області (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 24 листопада 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новоазовського районного управління юстиції Донецької області) у супроводі його матері ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в смт. Усть-Камчатськ Камчатського краю Російської федерації (паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 08.02.2019 року) без нотаріально посвідченої згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Новоазовськ Донецької області, у період з дня набрання чинності цього рішення суду до 10 березня 2026 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду, через Приазовський районний суд Запорізької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.П. Пантилус