Постанова

від 18.06.2019 по справі 922/3063/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. Справа № 922/3063/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - адвокат Уланов В.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16.06.1997 № 0719, довіреність від 18.12.2018 № б/н;

відповідача - адвокат Приймак В.С., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.12.2018 серія ДП № 4059, ордер від 08.05.2019 серія ДП № 2552/003;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ПрАТ "НПО Дніпропрес" (вх. № 1402Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 25 березня 2019 року (повний текст складено 29.03.2019) у справі № 922/3063/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес", м. Дніпро,

до Приватного підприємства фірми "Алвіт", м. Харків,

про стягнення 46446,25 грн,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства фірми "Алвіт", м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес", м. Дніпро,

про стягнення 101353,82 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року ПрАТ "НПО Дніпропрес" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ПП Фірми "Алвіт" про стягнення 46446,25 грн неустойки за порушення строків виконання ремонтних робіт за договором підряду від 24.02.2017 № 240217 на виконання робіт з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ.

26.11.2018 відповідач - ПП Фірма "Алвіт" подав зустрічний позов до ПрАТ "НПО Дніпропрес" про стягнення 101353,82 грн за договором від 24.02.2017 № 240217 на виконання робіт з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ, в т.ч.: 82488,60 грн. заборгованості за виконані роботи за договором, 14269,29 грн пені., 1519,00 грн 3% річних та 3076,91 грн інфляційних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2019 у справі № 922/3063/18 (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "НПО Дніпропрес" на користь ПП Фірми "Алвіт" 82488,60 грн заборгованості за договором № 240217 від 24.02.2017, 14269,29 грн пені, 1519,00 грн 3% річних та 3076,91 грн інфляційних, а також 1762,00 грн судового збору.

Повний текст зазначеного рішення складено 29.03.2019.

02.04.2019 Господарським судом Харківської області за клопотанням ПП Фірми "Алвіт" прийнято додаткове рішення по справі № 922/3063/18, яким судові витрати ПП Фірми «Алвіт» на правничу допомогу, пов`язані з розглядом зустрічного позову ПП Фірми «Алвіт» покладено на ПрАТ «НПО Дніпропрес» . Стягнуто з ПрАТ "НПО Дніпропрес" на користь ПП Фірми "Алвіт" витрати на правничу допомогу в сумі 10400,00 грн.

Позивач за первісним позовом - ПрАТ "НПО Дніпропрес" 17.04.2019, тобто в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2019 у справі № 922/3063/18 частково та прийняти нове рішення. Первісний позов задовольнити повністю, стягнути з ПП Фірми "Алвіт" на користь ПрАТ "НПО Дніпропрес" 46446,25 грн неустойки та 1841,00 грн судового збору. Зустрічний позов задовольнити частково, стягнути з ПрАТ "НПО Дніпропрес" на користь ПП Фірми "Алвіт" 14269,29 грн пені, 1519,00 грн 3% річних, 3076,91 грн інфляційних та 1762,00 грн судового збору. У решті зустрічних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що строк виконання робіт з виготовлення (обробки, переробки, ремонту) речі згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України є одною з істотних умов договору, а не складовою частиною вимог до предмету договору, які характеризують найменування, асортимент, номенклатуру, кількісні та/або якісні характеристики замовленої речі. Отже немає жодних правових підстав відносити прострочення виконання робіт до відступів від умов договору, які можуть бути виявлені при огляді результатів роботи (виготовленої речі) під час її приймання в порядку статті 853 ЦК України.

Також вказує на те, що для встановлення наявності факту прострочення виконання замовником своїх зобов`язань з передачі матеріалів і комплектуючих відповідачу, суду першої інстанції було необхідно встановити належний строк (дату) передачі матеріалів і комплектуючих відповідачу, фактичний строк (дату) передачі матеріалів і комплектуючих відповідачу, і на основі співставлення цих даних робити висновки про наявність чи відсутність факту прострочення передачі матеріалів і комплектуючих. Однак , формування етапів виконання робіт не дозволяє встановити конкретні строки надання замовником матеріалів та устаткування підряднику, у зв*язку з чим слід керуватися положеннями частин 2 статті 530 ЦК України, яка встановлює семиденний строк виконання зобов`язання на вимогу кредитора. Разом з цим в матеріалах справи відсутні докази пред*явлення підрядником вимоги до замовника про надання конкретних матеріалів та устаткування, як і відсутні докази того, коли саме матеріали і комплектуючі були передані позивачам відповідачу.

Таким чином, як вважає заявник апеляційної скарги, суд першої інстанції не досліджував і жодним чином не обґрунтував, яку дату він вважає належним строком передачі матеріалів і комлектуючих замовником підряднику.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 у справі № 922/3063/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - ПрАТ "НПО Дніпропрес", призначено справу до розгляду на 28.05.2019 об 11:30 год. та викликано в судове засідання представників учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.06.2019 о 10:00 год.

Представник позивача за первісним позовом в судових засіданнях 28.05.2019 та 18.06.2019 підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач за первісним позовом - ППФ Алвіт" у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№5113 від 24.05.2019) та його представник в судових засіданнях 28.05.2019 та 18.06.2019 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що порушення строків договору є відступом від його умов в розумінні статі 853 Цивільного кодексу України, а глава 61 Цивільного кодексу України не надає визначення та не наводить вичерпний перелік відступів від умов договору, до того ж офіційного тлумачення і роз`яснення, що входить у поняття відступ від умов договору , у статті 853 Цивільного кодексу України немає .

Таким чином, відсутність зазначень в акті приймання виконаних робіт №240217 від 24.02.2017 відступів підрядника від умов договору, відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України позбавляє замовника права посилатися на порушення підрядником строків виконання робіт при нарахуванні договірної неустойки.

Також вказує на те, що позивач за первісним позовом наполягав на тому, що належна дата закінчення виконання робіт за Договором 18.09.2017. При цьому, останні матеріали, що були необхідні підряднику для виконання ремонтних робіт наконечники без ізоляції мідні луджені 8С-25-10 , були придбані замовником лише 27.10.2017, що підтверджується накладною №РН-0003430 від 27.10.2017, тобто через 39 днів, після того як роботи мали бути виконані за твердженням позивача. Таким чином, враховуючи приписи ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, статті 851 Цивільного кодексу України замовник не надав вчасно матеріали підряднику для виконання ремонтних робіт, чим унеможливив виконання робіт згідно графіку, узгодженого сторонами за Договором, що виключає прострочення виконання робіт та відповідальність підрядника.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, 24.02.2017 між ПрАТ НПО Дніпропрес , замовником, та ПП Фірма Алвіт , підрядником, було укладено Договір №240217 підряду на виконання робіт по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ, за яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботу по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального - розточного 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (верстат) наданого замовником, а Замовник зобов`язується прийняти відремонтований верстат і оплатити виконану роботу на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пунктом 1.1 договору підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати роботу з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (надалі - Верстат ), наданого замовником, а замовник прийняти відремонтований Верстат і оплатити виконану роботу на умовах, які передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, якість ремонту, вартість робіт, строки ремонту і порядок взаєморозрахунків наведені в Специфікації (Додаток 2) до Договору.

Згідно з пунктом 1.5 Договору верстат передається в ремонт за актом приймання-передачі, який складає невід`ємну частину договору.

У Специфікації (Додаток 2) до Договору сторони узгодили, то загальна вартість робіт становить 1 175 400,00 грн. (один мільйон сто сімдесят п`ять тисяч чотириста гри. 00 коп).

Пунктом 3 Специфікації (Додаток 2) до договору визначено, що кінцевий термін виконання робіт - 190 календарних днів від дати початку робіт.

З матеріалів справи вбачається, що замовник в період з 27.03.2017 р. по 11.04.2018р. перерахував підряднику оплату у загальній сумі 1092 911,40 грн. Факт перерахування замовником зазначеної суми підтверджується відповідними банківськими виписками, наданими позивачем до позовної заяви.

Підрядник прийняв верстат в ремонт 13.03.2017р., що підтверджується відповідним Актом здачі-прийняття верстату по договору №240217 від 24.02.2017.

Згідно з п. 3 Специфікації до договору встановлено термін виконання робіт - 190 календарних днів від дати початку робіт,тобто 18.09.2017 р.

Фактично підрядник (відповідач) виконав свої зобов`язання по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ, про що свідчить підписаний 05.04.2018 року Акт №1 приймання виконаних робіт за Договором 2240217 від 24.02.2017р.

В акті приймання виконаних робіт за Договором №240217 від 05.04.2018 зазначено, що у замовника немає претензій до виконавця і роботи прийняті беззаперечно.

Також, з матеріалів справи вбачається, що замовник (позивач) не здійснив кінцевого розрахунку за виконані роботу у повному обсязі, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість перед відповідачем по оплаті вартості виконаних робіт в сумі 82 488,60 грн.

Зі змісту первісного позову вбачається, що позивач за первісним позовом - ПрАТ "НПО Дніпропрес" в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем як підрядником були порушені строки виконання ремонтних робіт за договором №240217 від 24.02.2017, у зв`язку з чим замовник нарахував йому штрафні санкції - неустойку.

При цьому ПрАТ "НПО Дніпропрес" вказує на те, що розмір таких санкцій (неустойки) становить 128 934,85 грн., з яких замовником вирахувано суму своєї заборгованості, наявної перед підрядником за оплату цих робіт в сумі 82 488,60 грн., у зв`язку з чим, сума пені, яку позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом становить саме 46 446,25 грн.

Зі змісту зустрічного позову вбачається, що ПрАТ "Алвіт" в обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що ПрАТ "НПО Дніпропрес" , як замовником, не було сплачено в повному обсязі та своєчасно вартість виконаних робіт згідно з Договором №240217 від 24.02.2017, внаслідок чого у нього перед підрядником виникла заборгованість в розмірі 82488,60 грн., на яку підрядник нарахував пеню за прострочення виконання зобов`язання в сумі 14269,29 грн., а також 1519,00 грн 3% річних та 3076,91 грн інфляційних.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в первісному позові, виходив з того, що замовником було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт без жодних претензій чи зауважень. ПрАТ "НПО Дніпропрес" не надано доказів відмови від договору підряду у зв`язку з затримкою виконання робіт в порядку статті 849 Цивільного кодексу України, а також жодних доказів повідомлення замовником підрядника про заперечення щодо строків початку робіт, їх невиконання у зазначені строки, або закінчення їх з порушенням цих строків. Такі заперечення та зауваження були висунуті замовником лише після отримання 14.05.2018 від підрядника вимоги про сплату решти вартості виконаних робіт.

А тому, оскільки відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України виявлення відступів від умов договору повинно мати місце саме під час приймання виконаних підрядних робіт, тобто до підписання актів, посилання позивача за первісним позовом на несвоєчасне виконання відповідачем за первісним позовом підрядних робіт, не може бути взято судом до уваги.

Також місцевий господарський суд вказував на те, що всі матеріали та комплектуючі для виконання робіт по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального - розточного 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (згідно з кошторисом) були надані виконавцю замовником із значною затримкою, а тому відповідно до статті 851 Цивільного кодексу України виконавець на час даної затримки замовника мав право не розпочинати виконня робіт, а розпочаті роботи зупинити.

Задовольняючи зустрічний позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що підрядник виконав свої зобов`язання по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ, про що свідчить підписаний 05.04.2018 року акт №1 приймання виконаних робіт за договором №240217 від 24.02.2017. Однак, в порушення умов договору, замовник не здійснив кінцевий розрахунок у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього перед виконавцем виникла заборгованість за виконані роботи в розмірі 82 488,60 грн., яка, з урахуванням вимог статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України та умов пункту 5.2. договору, підлягає стягненню із замовника. Також у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання із оплати виконаних робіт замовник відповідно до пункту 6.5. договору зобов`язаний сплатити виконавцеві за період з 13.04.2018. по 12.10.2018 пеню в розмірі 14269,29, та згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України -, 1519,00 грн 3% річних та 3076,91 грн інфляційних.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення первісного позову та про обґрунтованість зустрічних позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися із висновком господарського суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення первісного позову, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалося, згідно з п.1.1 договору підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати роботу з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (надалі - Верстат ), наданого замовником, а замовник - прийняти відремонтований верстат і оплатити виконану роботу на умовах, які передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору підрядник зобов`язаний своєчасно та якісно виконати роботи з ремонту станка.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування, якість ремонту, вартість робіт, строки ремонту і порядок взаєморозрахунків наведені в Специфікації (Додаток 2) до договору.

Пунктом 3 Специфікації (Додаток 2) до договору визначено, що кінцевий термін виконання робіт - 190 календарних днів від дати початку робіт.

Відповідно до пункту 1.5 договору верстат надається в ремонт за актом приймання-передачі, який складає невід`ємну частину договору.

Підрядник прийняв верстат в ремонт 13.03.2017, що підтверджується відповідним Актом здачі-прийняття верстату від 13.03.2017р, отже, з урахуванням пункту 3 Специфікації (Додаток 2) до договору, кінцевим терміном виконання робіт є 18.09.2017 (190 календарних днів після прийняття 13.03.2017 верстату підрядником за відповідним актом).

Фактично підрядник виконав свої зобов`язання по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ лише 05.04.2018, що підтверджується підписаним сторонами 05.04.2018 актом №1 приймання виконаних робіт за Договором 2240217 від 24.02.2017

Отже, Приватне підприємство фірма "Алвіт" прострочило виконання свого зобов`язання із ремонту та модернізації верстату на 198 днів (з 19.09.2017 по 05.04.2018).

Сума невиконаного підрядником зобов`язання складає 1175400,00 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за дійним договором відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 6.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору винна сторона сплачує неустойку в розмірі діючої подвійної ставки НБУ від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, у зв`язку з простроченням підрядника - ПП Фірми "Алвіт" у замовника - ПрАТ "НПО Дніпропрес" виникло право нарахування підрядникові неустойки в порядку пункту 6.5 договору.

Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що ПрАТ "НПО Дніпропрес" нарахував ПП Фірми "Алвіт" пеню за прострочення виконання зобов`язання з ремонту верстата за період з 08.11.2017 по 19.03.2018.

Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, враховуючи, що первісний позов у даній справі було подано до суду першої інстанції 08.11.2018, то позовна давність щодо вимог про стягнення пені за період з 19.09.2017 по 07.11.2017 сплила, а тому позивач за первісним позовом цілком обґрунтовано не нараховував пеню за даний період.

Також відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, розрахунок неустойки має здійснюватись за шість місяців, а з урахуванням спеціального строку позовної давності в 1 рік - з 08.11.17 по 19.03.2018

Позивач врахував приписи даної норми, здійснивши розрахунок неустойки з 08.11.17 по 19.03.2018.

Також позивачем за первісним позовом із суми розрахованої пені за період з 08.11.17 по 19.03.2018 у розмірі 128934,85 грн. було вираховано 82488,60 грн. - суму заборгованості замовника перед підрядником, у зв`язку з чим до стягнення заявлено 46446, 25 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що заявити до стягнення пеню у меншому, ніж передбачено договором та законом розмірі, є правом позивача, яке він реалізує на свій розсуд, а тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши розрахунок неустойки за первісним позовом, вважає його правомірним та обґрунтованим.

Отже колегія суддів вважає, що ПрАТ "НПО Дніпропрес" доведено належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами наявність підстав для задоволення первісного позову.

Як вже зазначалося, місцевий господарський суд як на одну з підстав для відмови у задоволенні первісного позову вказував на те, що ПрАТ "НПО Дніпропрес" не надано доказів відмови від договору підряду у зв`язку з затримкою виконання робіт в порядку статті 849 Цивільного кодексу України, а також жодних доказів повідомлення замовником виконавця про заперечення щодо строків початку робіт, їх невиконання у зазначені строки, або закінчення їх з порушенням цих строків. Такі заперечення та зауваження були висунуті замовником лише після отримання 14.05.2018 від виконавця вимоги про сплату решти вартості виконаних робіт.

А тому, за висновком місцевого господарського суду, оскільки відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України виявлення відступів від умов договору повинно мати місце саме під час приймання виконаних підрядних робіт, тобто до підписання актів, а в акті приймання виконаних робіт від 05.04.2018 зазначено, що у замовника немає претензій до виконавця і роботи прийняті беззаперечно, то посилання позивача на несвоєчасне виконання відповідачем підрядних робіт, не може бути взято судом до уваги.

Однак колегія суддів не може погодитися із таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Зі змісту даної статті випливає, що на замовника покладається обов`язок прийняти виконану підрядником роботу, що передбачає перевірку ним якості та повноти цієї роботи. При цьому приймання виконаної роботи спрямоване на виявлення будь-яких можливих відступів від умов договору та недоліків. Незаявлення ж про такі відступи або недоліки негайно після здійснення замовником перевірки виконаної роботи позбавляє його права в подальшому посилатися на їх наявність, в тому числі і при нарахуванні штрафних санкцій.

Разом з цим, під недоліками виконаної роботи та відступами від умов договору в розумінні частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України слід вважати невідповідність роботи певним якісним (дефекти, використання нижчого за якістю матеріалу тощо) та кількісним параметрам (недоробки, завищення ціни, використання неправильних коефіцієнтів або показників при визначенні її розмірів тощо), визначеним у завданні замовника.

Так, відповідно до пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України, сторони у договорі підряду зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Завдання замовника на виготовлення (обробку, переробку, ремонт) речі повинно містити вимоги до речі, яка є предметом цього замовлення (договору); обсяг і перелік цих вимог також визначається загальними нормами договірного права.

Згідно з пунктом 4 статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Отже у частині 1 статті 853 Цивільного кодексу України мова йде виключно про відступи від умов договору, допущені в роботі, тобто в речі, яка за завданням замовника була виготовлена (оброблена, перероблена, відремонтована) підрядником і передана замовнику. Тобто відступами від умов договору, які виявлені при прийманні виготовленої (обробленої, переробленої, відремонтованої) речі, є недотримання завдання замовника, невідповідність фактичних кількісних і якісних характеристик виготовленої речі вимогам замовника, які містилися у замовленні.

В той же час строки виконання роботи не є складовою частиною вимог до предмету договору, встановлених завданням замовника, так як не є характеристикою якості та повноти роботи, а є лише показником своєчасності її виконання, а також однією з істотних умов договору.

До того ж, процедура перевірки замовником своєчасності виконання підрядником своїх обов`язків за договором та правові наслідки виявлення замовником порушення підрядником строків виконання роботи врегульовано іншою нормою, а саме - частинами 1 та 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, нездійснення замовником при прийнятті виконаної роботи заяви про порушення підрядником строків її виконання не тягне за собою позбавлення замовника права посилатися на порушення таких строків при нарахуванні пені за прострочення виконання підрядником свого зобов`язання.

Також, невикористання замовником у разі порушення підрядником строків виконання роботи прав на відмову від договору та стягнення збитків, передбачених частинами 1 та 2 статті 849 Цивільного кодексу України, не позбавляє замовника права на стягнення з підрядника неустойки в порядку статті 611 Цивільного кодексу України та пункту 6.5 договору, оскільки положення статті 849 Цивільного кодексу України не містить жодних застережень про це.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні як на одну з підстав для відмови у задоволенні первісного позову вказував на те, що всі матеріали та комплектуючі для виконання робіт по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального - розточного 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (згідно з кошторисом) були надані виконавцю замовником із значною затримкою, а тому відповідно до статті 851 Цивільного кодексу України виконавець (підрядник) на час даної затримки замовника мав право не розпочинати виконння робіт, а розпочаті роботи зупинити.

Також, відповідач за первісним позовом зазначив, що за твердженням замовника належна дата закінчення виконання робіт за Договором 18.09.2017, проте останні матеріали, що були необхідні підряднику для виконання ремонтних робіт наконечники без ізоляції мідні луджені 8С-25-10 , були придбані замовником лише 27.10.2017, що підтверджується накладною №РН-0003430 від 27.10.2017, тобто через 39 днів, після того як роботи мали бути виконані за твердженням позивача.

Таким чином, як вважає відповідач за первісним позовом, з урахуванням положень ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, статті 851 Цивільного кодексу України, замовник не надав вчасно матеріали підряднику для виконання ремонтних робіт, чим унеможливив виконання робіт згідно графіку, узгодженого сторонами за Договором, що виключає прострочення виконання робіт та відповідальність підрядника.

Однак колегія суддів не може погодитися із висновком місцевого господарського суду та твердженням відповідача за первісним позовом про наявність прострочення замовника у наданні матеріалів, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі статтею 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Отже для встановлення наявності факту прострочення виконання замовником його зобов`язань з передачі матеріалів і комплектуючих необхідно встановити належний строк (дату) передачі матеріалів і комплектуючих відповідачу, а також фактичний строк (дату) передачі матеріалів замовником підряднику.

Слід зазначити, що графіком виконання робіт (Додаток № 1 до Договору) було передбачено, що роботи мають виконуватися в сім етапів на протязі визначеної кількості днів, причому кожний наступний етап починався по закінченні попереднього.

Разом з цим, договором не передбачено, що кожний етап мав завершуватися підписанням Акту здачі-приймання робіт на етапі, і тому акти здачі-приймання робіт на етапі сторонами не підписувалися.

Такий встановлений договором порядок етапів виконання роботи дає можливість встановити лише дату початку першого етапу робіт (підтверджується відповідним Актом здачі-прийняття верстату від 13.03.2017р.) і дату закінчення останнього етапу робіт (підтверджується Актом № 1 приймання виконаних робіт від 05.04.2018р.), тоді як дати початку і закінчення робіт інших етапів встановити неможливо.

Кошторисом матеріалів і комплектуючих (Додаток № 3 до договору) було встановлено перелік матеріалів і комплектуючих, які позивач був зобов`язаний надати відповідачу для виконання ремонту і реконструкції верстату. Але сторони не узгодили Графіка передачі цих матеріалів і комплектуючих позивачем відповідачу - ні в календарних датах, ні в днях виконання певного етапу.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Отже, враховуючи положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України належним строком (датою) надання позивачем матеріалів і комплектуючих відповідачу є семиденний строк від дати пред`явлення відповідачем вимоги про надання конкретних матеріалів і комплектуючих.

Однак відповідачем за первісним позовом не надано жодного доказу на підтвердження заявлення ним вимоги до замовника щодо надання певних матеріалів та комплектуючих, а тому висновок місцевого господарського суду про прострочку замовника щодо надання матеріалів та устаткування є необґрунтованим.

Отже колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні первісного позову, неправильно застосував та порушим норми матеріального права, а тому рішення господарського суду у вказаній частині слід скасувати з прийняттям нового рішення - про задоволення первісного позову.

Що стосується зустрічного позову про стягнення з ПрАТ "НПО Дніпропрес" на користь ПП Фірма "Алвіт" 82488,60 грн заборгованості за виконані роботи за договором, 14269,29 грн пені, 1519,00 грн 3% річних та 3076,91 грн інфляційни, то колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

Як вже зазначалося, згідно з пунктом 1.1 договору підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати роботу з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ інв. № 1409/04 (надалі - Верстат ), наданого Замовником, а Замовник - прийняти відремонтований Верстат і оплатити виконану роботу на умовах, які передбачені цим Договором.

Пунктом 2.1.7 договору передбачено обов`язок замовника своєчасно здійснювати оплату за виконані роботи згідно з пунктом 5.2. даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, якість ремонту, вартість робіт, строки ремонту і порядок взаєморозрахунків наведені в Специфікації (Додаток 2) до Договору.

Згідно з пунктом 5.2 договору порядок оплати за виконані роботи здійснюється згідно із Специфікацією.

У Специфікації (Додаток 2) до договору сторони узгодили, що загальна вартість робіт становить 1 175 400,00 грн. (один мільйон сто сімдесят п`ять тисяч чотириста гри. 00 коп).

Порядок оплати згідно з Графіком виконаних робіт на підставі виставлених Підрядником рахунків: 1. Перший етап: передплата у розмірі 74050,20 грн. з ПДВ здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту передачі Верстату в ремонт. 2. Другий етап: оплата у розмірі 185713,20 грн. з ПДВ здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту початку робіт по модернізації механічної частини Верстату. 3. Третій етап: оплата у розмірі 260938,80 грн. з ПДВ здійснюється протягом 10 банківських днів після закінчення робіт по модернізації механічної частини Верстату. 4. Четвертий етап: передплата у розмірі 43489,80 грн. з ПДВ здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту початку робіт по модернізації електричної частини Верстату. 5. П`ятий етап: оплата у розмірі 108136,80 грн. з ПДВ здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту початку робіт по модернізації електричної частини Верстату. 6. Шостий етап: оплата у розмірі 150451,20 грн. з ПДВ здійснюється протягом 10 банківських днів після закінчення робіт по модернізації електричної частини Верстату. 7. Сьомий етап: кінцевий розрахунок у розмірі 352620,00 грн. з ПДВ здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання Акту прийому виконаних робіт згідно п. 3.5. Договору.

Фактично підрядник (відповідач) виконав свої зобов`язання по капітальному ремонту та модернізації верстата горизонтального-розточного 2Б660ФЧ, про що свідчить підписаний 05.04.2018 року Акт №1 приймання виконаних робіт за Договором 2240217 від 24.02.2017р. В Акті приймання виконаних робіт за Договором №240217 від 05.04.2018 зазначено, що у замовника немає претензій до виконавця і роботи прийняті беззаперечно.

З матеріалів справи вбачається, що замовник в період з 27.03.2017 р. по 11.04.2018р. перерахував підряднику оплату у загальній сумі 1092 911,40 грн. Факт перерахування замовником названої суми підтверджується відповідними банківськими виписками, наданими позивачем до позовної заяви.

При цьому, замовник не здійснив кінцевого розрахунку за виконані роботу у повному обсязі, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість перед підрядником по оплаті вартості виконаних робіт в сумі 82 488,60 грн.

Вказана обставина не заперечується ПрАТ "НПО Дніпропрес".

Разом з цим, ПрАТ "НПО Дніпропрес" у первісному позові фактично визнає наявність такої заборгованості перед ПП Фірмою "Алвіт", вказуючи на те, що сума заявлених замовником до стягнення з підрядника санкцій (неустойки) становить 128 934,85 грн., з яких ПрАТ "НПО Дніпропрес" вирахувано суму своєї заборгованості, наявної перед ПП Фірмою "Алвіт" за оплату виконаних робіт в сумі 82 488,60 грн., у зв`язку з чим, сума пені, яку позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом, становить 46 446,25 грн.

Слід зазначити, що вирахування ПрАТ "НПО Дніпропрес" із суми заявленої до стягнення неустойки (128 934,85 грн.) суми своєї заборгованості, наявної перед ПП Фірмою "Алвіт" (82 488,60 грн.), не може вважатися заліком зустрічних однорідних вимог, та, відповідно, свідчити про припинення зобов`язання замовника щодо оплати виконаної підрядником роботи вартістю 82 488,60 грн.

При цьому колегія суддів виходить з такого.

Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Слід зазначити, що вимоги частина 2 статті 601 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 203 Господарського кодексу України дозволяють здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін, тобто пов`язують таку заяву із припиненням зобов`язання шляхом зарахування, тому заява про залік зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, здійсненим в рамках матеріально-правових відносин учасників цивільного обороту.

Разом з цим, вирахування ПрАТ "НПО Дніпропрес" із суми заявленої до стягнення неустойки (128 934,85 грн.) суми своєї заборгованості, наявної перед ПП Фірмою "Алвіт" (82 488,60 грн.), здійснено позивачем за первісним позовом в тексті первісної позовної заяви у справі №922/3063/18 в обґрунтування розміру позовних вимог.

Таким чином, ПрАТ "НПО Дніпропрес" здійснило зарахування вимог не шляхом одностороннього правочину в рамках матеріально-правових відносин сторін, а шляхом викладення письмових пояснень в рамках процесуальної дії щодо подання первісного позову у судовій справі.

Отже така дія не є зарахуванням зустрічних однорідних вимог в розумінні частини 3 статті 203 Господарського кодексу України та частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України, а тому не припиняє зобов`язання ПрАТ "НПО Дніпропрес" перед ПП Фірмою "Алвіт" щодо оплати виконаних робіт на суму 82 488,60 грн.

Отже колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення зустрічного позову в частині стягнення з ПрАТ "НПО Дніпропрес" на користь ПП Фірми "Алвіт" 82 488,60 грн. заборгованості за виконані роботи за договором.

ПП Фірмою "Алвіт" у зустрічній позовній заяві окрім основної заборгованості також нараховано до стягнення 14269,29 грн. пені - за період з 13.04.2018 по 12.10.2018, 1519,00 грн. 3% річних - за період з 13.04.2018 по 23.11.2018, 3076,91 грн. інфляційні втрати - за період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.5. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання умов договору винна сторона сплачує неустойку у розмір дійсної подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов`язань за кожний день простроченого виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців із дня, коли зобов`язання повинно бути виконано.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України період нарахування пені є період з 13.04.2018 по 12.10.2018, що враховано позивачем за зустрічним позовом у своїй позовній заяві.

Також, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши здійснений ПП Фірмою "Алвіт" арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, знаходить його правомірним та обґрунтованим .

Отже колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення з ПрАТ "НПО Дніпропрес" на користь ПП Фірми "Алвіт" 14.269,29 грн. пені, 1519,00 грн. 3% річних, 3076,91 грн. інфляційних втрат.

Таким чином рішення господарського суду в частині задоволення зустрічного позову слід залишити без змін як правомірне та обгрунтоване.

Судові витрати в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, статтею 269, статті 275, пунктом 4 частини 1 статті 277, статтею 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25 березня 2019 року у справі № 922/3063/18 скасувати в частині відмови по первісному позову в задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства фірми "Алвіт" на користь Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес" 46446,25 грн неустойки за порушення строків виконання ремонтних робіт за договором підряду від 24.02.2017 № 240217 на виконання робіт з капітального ремонту і модернізації верстату горизонтально-розточувального 2Б660ФЧ.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Алвіт" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, код 22655635) на користь Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес" (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 139, код 24991515) 46446,25 грн неустойки за порушення строків виконання ремонтних робіт за договором від 24.02.2017 № 240217 .

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Алвіт" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 4, код 22655635) на користь Приватного акціонерного товариства "НПО Дніпропрес" (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 139, код 24991515) 1841,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання первісного позову та 905,51 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 25 березня 2019 року у справі № 922/3063/18 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.06.2019.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.В. Стойка