Рішення

від 20.06.2019 по справі 904/1686/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1686/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕРАВТОТРАНС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 57 697,84 грн., з яких: основний борг у сумі 47 378,58 грн., пеня у сумі 6196,77 грн., 15 % річних у сумі 2581,96 грн., індекс інфляції у сумі 1540,53 грн. (за договором № U43289 від 22.10.2018)

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕРАВТОТРАНС" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 57 697,84 грн., з яких: основний борг у сумі 47 378,58 грн., пеня у сумі 6196,77 грн., 15 % річних у сумі 2581,96 грн., індекс інфляції у сумі 1540,53 грн. (за договором № U43289 від 22.10.2018).

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позовної заяви.

22.10.2018 між сторонами укладено договір поставки № U43289.

У листопаді 2018 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47 581,57 грн., що підтверджується накладними, а саме:

- № UАUD3_180044807 від 16.11.2018 на суму 1178,23 грн.; кінцевий строк розрахунку до 30.11.2018;

- № UАUD3_180044803 від 16.11.2018 на суму 977,74 грн.; кінцевий строк розрахунку до 30.11.2018;

- № UАUD3_180045078 від 19.11.2018 на суму 1178,23 грн.; кінцевий строк розрахунку до 03.12.2018;

- № UАUD3_180045166 від 19.11.2018 на суму 4079,89 грн.; кінцевий строк розрахунку до 03.12.2018;

- № UАUD3_180045248 від 20.11.2018 на суму 2607,17 грн.; кінцевий строк розрахунку до 04.12.2018;

- № UАUD3_180045363 від 20.11.2018 на суму 878,93 грн.; кінцевий строк розрахунку до 04.12.2018;

- № UАUD3_180045869 від 23.11.2018 на суму 26781,40 грн.; кінцевий строк розрахунку до 07.12.2018;

- № UАUD3_180046038 від 26.11.2018 на суму 2690,30 грн.; кінцевий строк розрахунку до 10.12.2018;

- № UАUD3_180046042 від 26.11.2018 на суму 213,26 грн.; кінцевий строк розрахунку до 10.12.2018;

- № UАUD3_180062246 від 27.11.2018 на суму 3320,90 грн.; кінцевий строк розрахунку до 11.12.2018;

- № UАUD3_180046561 від 29.11.2018 на суму 3675,52 грн.; кінцевий строк розрахунку до 13.12.2018.

За твердженням позивача відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково у сумі 202,99 грн. , внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 47 378,58 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню у розмірі 6196,77 грн. (за період з 01.12.2018 - по 18.04.2019);

- 15 % річних у розмірі 2581,96 грн. (за період з 01.12.2018 - по 18.04.2019);

- індексу інфляції у розмірі 1540,53 грн. (за період з січня - по березень 2019).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2019 справу № 904/1686/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 29.05.2019; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

28.05.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Електронною поштою 28.05.2019 від представника позивача до суду надійшов лист про надання інформації, щодо розгляду клопотання про слухання справи в режимі відеконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2019 відкладено розгляд справи, представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 20.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

05.06.2019 від представника позивача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 20.06.2019 у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист , відзив на позов і доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості суду не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами ; зловживання процесуальними правами не допускається.

З моменту отримання ухвали від 02.05.2019 до дня проведення судового засідання, призначеного на 29.05.2019, тобто протягом більш ніж 20 днів, відповідач мав можливість скористатися своїми процесуальними правами на ознайомлення з матеріалами справи і подання відзиву на позов.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи незначну складність спору щодо стягнення заборгованості за договором поставки; загальну тривалість розгляду справи з 02.05.2019, тобто майже два місяці, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.06.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.06.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (позивач, за договором - постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОВЕРАВТОТРАНС" (відповідач, за договором - покупець) та Фізичною особою - підприємцем Булавка Сергій Валерійович (за договором - третя сторона) укладений договір поставки № U43289 від 22.10.2018 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов`язується, використовуючи послуги третьої сторони (яка є комерційним посередником, тобто надає послуги (сприяє) в укладанні постачальником угод поставки; просуває від імені постачальника товар; узгоджує та оформлює партії поставки, комплектує та відповідає за їх доставку), передати покупцю у встановлений строк замовлені ним запасні частини до автомобіля, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту тощо (далі - товар) окремими партіями, а покупець зобов`язується приймати товар для здійснення підприємницької діяльності та оплачувати його асортимент (номенклатура), ціна та кількість товару остаточно погоджується у накладних, які є специфікаціями у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають його невід`ємну частину (пункт 1.1 договору).

Ціна договору складається із сумарної ціни поставлених партій товару, яка вказана у видаткових накладних (пункт 1.2 договору).

Строк. Договір набуває чинності з дня його належного підписання сторонами та діє по 31 грудня 2018 року. Якщо жодна із сторін за три тижні до цього терміну письмово не підтвердить намір припинити договір, то строк договору продовжується на тих самих умовах по 31 грудня кожного наступного року (пункт 2.1. договору). Господарський суд констатує, що строк дії договору, в порядку пункту 2.1 договору, продовжено до 31.12.2019.

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

А силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір поставки №U43289 від 22.10.2018 є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 47 581,57 грн., що підтверджується:

- накладною № UАUD3_180044807 від 16.11.2018 на суму 1178,23 грн. (арк. справи 13);

- накладною № UАUD3_180044803 від 16.11.2018 на суму 977,74 грн. (арк. справи 14);

- накладною № UАUD3_180045078 від 19.11.2018 на суму 1178,23 грн. (арк. справи 15);

- накладною № UАUD3_180045166 від 19.11.2018 на суму 4079,89 грн. (арк. справи 16);

- накладною № UАUD3_180045248 від 20.11.2018 на суму 2607,17 грн. (арк. справи 17);

- накладною № UАUD3_180045363 від 20.11.2018 на суму 878,93 грн. (арк. справи 18);

- накладною № UАUD3_180045869 від 23.11.2018 на суму 26781,40 грн. (арк. справи 19);

- накладною № UАUD3_180046038 від 26.11.2018 на суму 2690,30 грн. (арк. справи 20);

- накладною № UАUD3_180046042 від 26.11.2018 на суму 213,26 грн. (арк. справи 21);

- накладною № UАUD3_180062246 від 27.11.2018 на суму 3320,90 грн. (арк. справи 22);

- накладною № UАUD3_180046561 від 29.11.2018 на суму 3675,52 грн. (арк. справи 23);

Дослідивши вказані видаткові накладні господарський суд констатує, що останні підписані представниками сторін, підписи, яких засвідчено печатками підприємств позивача та відповідача. Відтак, зазначені видаткові накладні є належними доказами поставки товару позивачем відповідачу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору передбачено умови оплати, а саме, покупець у будь-який визначений законодавством спосіб оплачує повну ціну товару на вказаних у рахунку/накладних умовах.

Враховуючи, що даний вид договору є оплатним, тому обов`язок постачальника за договором поставити товар, відповідає обов`язку покупця оплатити його вартість.

Оскільки, докази повної оплати отриманого від позивача товару матеріали справи не містять, господарський суд застосовує положення статті 692 Цивільного кодексу України та констатує, що строк оплати товару за накладними настав.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався не у повному обсязі, тобто доказів оплати товару в сумі 47 378,58 грн. відповідач не надав.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситься дії з часткової оплати спірної заборгованості у розмірі 202,99 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 47 378,58 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у цій частині.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.6 договору визначено, що покупець у разі несвоєчасної оплати поставленого товару за вимогою постачальника сплачує за весь час прострочення суми боргу з урахуванням виставленого індексу інфляції, пеню від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, а також, проценти (ч. 5 ст. 694 ЦК України) на прострочену суму в розмірі 15 % річних.

Позивач нарахував відповідачу:

- пеню у розмірі 6196,77 грн. (за період з 01.12.2018 - по 18.04.2019);

- 15 % річних у розмірі 2581,96 грн. (за період з 01.12.2018 - по 18.04.2018);

- індексу інфляції у розмірі 1540,53 грн. (за період з січня - по березень 2019).

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунки пені, 15 % річних та індексу інфляції і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29009, місто Хмельницький, вулиця Толстого, будинок 1/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30865632) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕРАВТОТРАНС" ( 49000, місто Дніпро, вулиця Мономаха Володимира, будинок 12, офіс 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41010130) про стягнення заборгованості у розмірі 57 697,84 грн., з яких: основний борг у сумі 47 378,58 грн., пеня у сумі 6196,77 грн., 15 % річних у сумі 2581,96 грн., індекс інфляції у сумі 1540,53 грн. (за договором № U43289 від 22.10.2018) - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОВЕРАВТОТРАНС" ( 49000, місто Дніпро, вулиця Мономаха Володимира, будинок 12, офіс 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41010130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29009, місто Хмельницький, вулиця Толстого, будинок 1/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30865632) основний борг в сумі 47 378,58 грн. (сорок сім тисяч триста сімдесят вісім грн. 58 коп.), пеню у сумі 6196,77 грн. (шість тисяч сто дев`яносто шість грн. 77 коп.), 15 % річних у сумі 2581,96 грн. (дві тисячі п`ятсот вісімдесят одна грн. 96 коп.), індекс інфляції у сумі 1540,53 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок грн. 53 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29009, місто Хмельницький, вулиця Толстого, будинок 1/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30865632).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОВЕРАВТОТРАНС" ( 49000, місто Дніпро, вулиця Мономаха Володимира, будинок 12, офіс 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41010130.

Повний текст рішення складено - 21.06.2019.

Суддя Н.Е. Петренко