Ухвала

від 21.06.2019 по справі 7/268-07

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.06.2019 м. Дніпро Справа № 7/268-07

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач у справі)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Коваль Л.А.) від 09.08.2007р. (дата складання повного тексту рішення - 13.08.2007) у справі № 7/268-07

за позовом Приватного підприємства "Москва", м. Дніпропетровськ

до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-0 7:

- позов задоволено;

- визнано Приватне підприємство "Москва" (49090, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 2а, ідентифікаційний код 19437863) власником за набувальною давністю нерухомого майна - підземного пішохідного переходу, літ. Д-1, з ґанком, забудови 1962 року, загальною площею 723, 3 кв.м, по АДРЕСА_1 , без акту введення в експлуатацію.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Дніпровська міська рада, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-0 7 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13) розділу ХІ Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 93 ГПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності новим Кодексом) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, втім суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги з огляду на наступне.

Апелянт зазначає, що дізнався про оскаржуване рішення лише 28.05.2019р. після ознайомлення з матеріалами справи, проте відповідні докази у справі відсутні та апелянтом разом з апеляційною скаргою не надані.

Окрім цього, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-0 7 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 20.08.2007р.

Отже апелянт, вважаючи себе власником спірного майна мав вживати заходів для його обліку та збереження, а тому наведені скаржником доводи щодо несвоєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлені не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу (з урахуванням п. 13 розділу ХІ. Перехідних положень), і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про небхідність залишення апеляційної скарги бех руху та надання апелянту строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Окрім того, згідно п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, який за подання даної апеляційної скарги становить 3 127,50 грн. (2085 - сума сплати державного мита під час звернення з даним позовом х 150 %).

За ст. 174 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України в новій редакції, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2007р. у справі № 7/268-07 - залишити без руху.

Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку; належні докази сплати судового збору у сумі 3 127,50 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.Є. Чередко