Рішення

від 11.06.2019 по справі 910/3759/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2019Справа № 910/3759/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна Транспортна Компанія в Україні"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новель Сервіс" про стягнення 381426,37 грн,

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивача Письмак О.Є., ордер серії КС №613102 від 25.04.2019; від відповідача не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна Транспортна Компанія в Україні" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новель Сервіс" 381426,37 грн, з яких: 348260,00 грн основної заборгованості, 6984,28 грн 3% річних та 26182,09 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору транспортно-експедиторського обслуговування №10-01/18 від 10.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 відкрито провадження у справі №9140/3759/19; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 25.04.2019; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому засіданні 25.04.2019 було оголошено перерву до 22.05.2019. Сторонам направлено виклик у судове засідання 22.05.2019 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019.

Представник позивача в судове засідання 11.06.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач свого представника у судові засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином з приводу чого суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали суду в справі №910/3759/19 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01010, м.Київ, вул.Московська, будинок 15, офіс 22.

Однак, конверти з ухвалами Господарського суду міста Києва були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відміток "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою його місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 в справі №911/1163/17.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч.1, 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду в справі №910/3060/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.06.2019 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна Транспортна Компанія в Україні" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібрейл" (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новель Сервіс") (клієнт, відповідач) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №10-01/18 (договір) відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов`язується за плату, за рахунок та за дорученням клієнта надати послуги з організації перевезення вантажу залізничним транспортом по території України та/або іноземних держав, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно п.2.1.2 договору клієнт зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплатити належну плату виконавцю, відшкодувати витрати, передбачені умовами договору та/або додатками до цього договору, а також відшкодувати документально підтверджені додаткові витрати та інші платежі, неустойки, понесені виконавцем в інтересах клієнта та/або з вини клієнта.

Відповідно до п.2.3.3 договору виконавець зобов`язаний, зокрема, надавати клієнту рухомий склад у технічно справному та комерційно придатному стані відповідно до договору.

Взаєморозрахунки між виконавцем та клієнтом здійснюються на умовах 100% попередньої оплати запланованих витрат. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок виконавця. Перерахування грошових коштів здійснюється клієнтом на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з моменту виставлення виконавцем клієнту рахунку на оплату в електронному вигляді, але не пізніше дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на навантажений рейс/дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на підсил вагону (за наявності підсилу). Клієнт не може посилатись на неотримання рахунку як на підставу для не оплати послуг або не настання строку оплати. Вартість послуг, вид рухомого складу, назва вантажу, маршрут перевезення тощо, погоджується сторонами в додатках до цього договору, що є невід`ємними його частинами. Плата виконавця може зазначатися у фіксованій сумі, у процентному відношенні до витрат Виконавця або їх обумовленої частини, а також як різниця між сумою витрат виконавця та погодженою сторонами у додатках до цього договору ціною. Датою надання послуг за цим договором є дата складання акту надання послуг. Акти надання послуг та звіти до них надаються виконавцем клієнту не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Клієнт зобов`язаний підписати акти надання послуг та звіти до них та протягом п`яти робочих днів з дня отримання повернути дані документи виконавцю, або надіслати аргументовані заперечення до них. У разі не підписання або не повернення акту надання послуг та/або звіту до нього протягом п`яти робочих днів з дати їх отримання клієнтом, зазначені в акті надання послуг та/або звіту до нього послуги вважаються наданими належним чином, в повному обсязі відповідно до вимог клієнта, прийнятими останнім та мають бути оплачені клієнтом в повному розмірі. Загальна ціна договору складається із суми всіх актів наданих послуг, протягом строку дії цього договору (п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.6 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018 включно, а у частині взєморозрахунків - до повного їх виконання (п.7.1 договору).

Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не відомить іншу сторону в письмовому вигляді (листом з описом вкладенням) про припинення дії договору, правочин вважається автоматично продовженим на один календарний рік на тих же умовах. Порядок автоматичного продовження строку дії договору, передбачений в даному пункті, розповсюджується на кожен наступний рік (п.7.2 договору).

11.07.2018 позивачем було надіслано на адресу відповідача із супровідним листом №342 від 11.07.2018 акт надання послуг №136 від 30.06.2018 на суму 370640,00 грн, який підписаний та скріплений печаткою з боку виконавця, що підтверджується представленою до матеріалів справи експрес накладна №59000349594754 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта".

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" вказане відправлення було отримано відповідачем 12.07.2018.

17.08.2018 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №079 про оплату заборгованості за надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна Транспортна Компанія в Україні" послуги з організації перевезення вантажу.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна Транспортна Компанія в Україні", виконанням відповідачем грошового зобов`язання за укладеними між контрагентами правочинами, у зв`язку з чим позивач вказує на існування у відповідача заборгованості зі сплати за надані послуги з організації перевезення вантажу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, ст.316 Господарського кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір транспортно-експедиторського обслуговування №10-01/18 від 10.01.2018 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містяться в ст.316 Господарського кодексу України.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст.931 Цивільного кодексу України).

За приписами чинного законодавства України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги на суму 370640,00 грн, у зв`язку з чим підписано, скріплено печаткою господарюючого суб`єкта та направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібрейл" (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Новель Сервіс") акт надання послуг №136 від 30.06.2018.

Однак відповідач, всупереч п.3.5 договору, вказаний акт не підписав та не повернув, мотивованої відмови від підписання акту не надав, внаслідок чого зазначені у акті послуги вважаються такими, що надані належним чином та підлягають оплаті в повному обсязі.

Відповідно до п.3.1 договору взаєморозрахунки між виконавцем та клієнтом здійснюються на умовах 100% попередньої оплати запланованих витрат.

Як зазначив позивач у позовній заяві, з урахуванням попередніх оплат відповідача, сума заборгованості останнього за надані транспортно-експедиційні послуги складає 348260,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується надання позивачем транспортно-експедиційних послуг належним чином та в повному обсязі, строк виконання зобов`язання відповідача з оплати послуг є таким, що настав, а отже позовні вимоги в частині стягнення з останнього суми заборгованості у розмірі 348260,00 грн є законними та обґрунтованими.

За прострочення виконання зобов`язання по оплаті послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.07.2018 по 20.03.2019 на суму 6984,28 грн та інфляційні витрати за період з серпня 2018 по лютий 2019 на суму 26182,09 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті наданих транспортно-експедиційних послуг, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

За висновками суду, розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, які надані позивачем є обґрунтованими, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 6984,28 грн та інфляційні втрати на суму 26182,09 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна Транспортна Компанія в Україні" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новель Сервіс" про стягнення 381426,37 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 5721,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новель Сервіс" (01010, м.Київ, вул.Московська, будинок 15, офіс 22, ідентифікаційний код 38347035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна Транспортна Компанія в Україні" (01033, м.Київ, вулиця Володимирська, будинок 69, ідентифікаційний код 41148559) заборгованість у розмірі 348260 (триста сорок вісім тисяч двісті шістдесят) грн 00 коп., 3% річних на суму 6984 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 28 коп., інфляційні втрати на суму 26182 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят дві) грн 09 коп. та судовий збір у розмірі 5721 (п`ять тисяч сімсот двадцять одна) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.06.2019

Суддя Ю.М.Смирнова