Рішення

від 20.06.2019 по справі 910/4697/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019 м. Київ Справа № 910/4697/19

За позовом: акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК";

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "САРГО ВІНЧ";

до відповідача-2: ОСОБА_1 ;

про: стягнення 54.437,35 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "САРГО ВІНЧ" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про стягнення 54.437,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2, як поручитель належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором поруки від 27.11.2018 № POR1543312875613, за умовами якого поручитель зобов`язаний солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань по кредитному договору від 30.11.2018 № б/н, укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4697/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідачі відзивів на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не подали, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

30.11.2018 відповідач-1 звернувся до позивача із анкетою-заявою про приєднання до умов і правил надання послуг, відповідно до якої відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті позивача - www.privatbank.ua (далі - Договір).

Пунктом 3.2.8.3 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород.

Положеннями пункту 3.2.8.3.2 Умов передбачено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в заяві та тарифах, а саме: 2 % від початкової суми кредиту.

Відповідно до п. 3.2.8.3.3 Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому в заяві, а саме 48 % річних від суми залишку непогашеного кредиту.

Умовами п. 3.2.8.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так позивачем здійснено перерахування грошових коштів на користь відповідача-1 в сумі 50.000,00 грн., що підтверджується випискою, яка наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідачем-1 не здійснено повернення вказаних коштів на користь позивача.

Між відповідачем-2, як поручителем та позивачем, як кредитором, укладено договір поруки від 27.11.2018 № POR1543312875613 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 Умов.

Пунктом 1.2 Договору поруки визначено, що відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання зобов`язань в тому ж розмірі, що і відповідач-1, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту відповідач-2 відповідає перед позивачем всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Приписами ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вказані вище обставини позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів: 54.437,35 грн., з яких: 50.000,00 грн. - основна заборгованість, 842,90 грн. - пеня, 894,45 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 2.700,00 грн. - заборгованість а відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, будь-яких доказів сплати відповідачами на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 50.000,00 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідачів суми основної заборгованості в сумі 50.000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідач-2 не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідачів пені в сумі 842,90 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в сумі 894,45 грн. та заборгованості а відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 2.700,00 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд керуючись п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "САРГО ВІНЧ" (01021, м.Київ, ВУЛИЦЯ КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 10, ідентифікаційний код: 41182338) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д, ідентифікаційний код: 14360570) основну заборгованість в сумі 50.000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.; пеню в сумі 842 (вісімсот сорок дві) грн. 90 коп.; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в сумі 894 (вісімсот дев`яносто чотири) грн. 45 коп.; заборгованість а відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 2.700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац