Рішення

від 11.06.2019 по справі 916/363/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/363/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: Костенко Є.А.- довіреність;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 35-а, оф. 300)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Транспорт» ( 65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 33, кв. 65)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 377/19/ до товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Транспорт» про витребування з незаконного володіння відповідача та передання власнику майна, а саме автомобіля TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1UR0305168, державні номерні знаки, ключі та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу; стягнення судового збору.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 15, 16, 328, 334, 387, 399, 512-519, 530, 653, 697 Закону України «Про фінансовий лізинг» .

Ухвалою суду від 15.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/363/19. за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "11" березня 2019 р. о 12:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №86 від 21.02.2019року, у зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д.. з 20.02.2019р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами), з метою дотримання строків, призначено повторний автоматичний розподіл вищезазначеної справи №916/363/19

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, справу №916/363/19 передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою суду від 27.02.2019р. справу №916/363/19 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі колегії судді Літвінова С.В. зі стадії підготовчого провадження.

25.03.2019р. позивач надав до суду уточнення до позовної заяви вказавши індивідуальний номерний знак автомобіля.

Ухвалою суду від 15.04.2019р. продовжено строк підготовчого провадження до 16.05.2019р.

Ухвалою від 15.05.2019року, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання суду на 14.06.2019р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 11.06.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

27 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд , (надалі - Первісний Лізингодавець/кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю КАШТАН-ТРАНСПОРТ (надалі - Відповідач/Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 668/12/12-В від 27.12.2012 р. (надалі також -Договір чи Договір фінасового лізингу). В п. 3.1. даного Договору сторонами було визначено предмет лізингу - автомобіль TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1UR0305168

Згідно п.1.1. Загальних умов договору Первісний Лізингодавець/кредитор на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов`язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно (далі - Предмети лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач зобов`язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього Генерального договору та відповідного Договору.

Свої зобов`язання Первісний кредитор/Лізингодавець своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбав предмет лізингу, а саме: автомобіль TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1UR0305168; (надалі - Майно або Предмет Лізингу) та передав його у користування Відповідачу на підставі Акту приймання-передачі від 17.01.2013 року

17 березня 2017 року, керуючись ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України, відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 17.03.2017 , ТОВ УЛФ-ФІНАНС (надалі - Новий лізингодавець/кредитор/позивач) набуло всі права та обов`язки ТОВ Український лізинговий фонд за рядом договорів, у т.ч. за Договором фінансового лізингу.

Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги Первісний лізингодавець/кредитор відступив (передав), а Новий лізингодавець/кредитор/позивач прийняв права вимоги за договорами фінансового лізингу, перелік яких передбачено Додатком № 1 до Договору , а також всі інші права Первісного лізингодавця/кредитора за Договорами фінансового лізингу, витому числі, але не виключно, набуває право вимагати виконання Лізингоодержувачем/боржником/відповідачем на свою користь зобов`язань за вищезазначеними Договорами фінансового лізингу.

Також, відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги Новому лізингодавцю/кредитору/позивачу передалось право власності на транспортні засоби, які є предметами лізингу за зазначеними договорами фінансового лізингу.

Також, відповідно до пункту 2.1.2. Договору про відступлення права вимоги Первісний лізингодавець/кредитор відступив Новому лізингодавцю/кредитору/позивачу право вимоги за Розірваними договорами фінансового лізингу, в тому числі право вимагати сплати на свою користь заборгованості та повернення Предмета лізингу.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю УЛФ-ФІНАНС є новим Лізингодавцем за Договором фінансового лізингу № 668/12/12-В від 27.12.2012р.

Відповідно до статті 2 Загальних умов договору фінансового лізингу Відповідач повинен сплачувати лізингові платежі, які складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та винагороду (комісію) Лізингодавця, в порядку, строки та у розмірі згідно Графіком внесення лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору фінансового лізингу).

Як зазначає позивач, відповідач оплатив авансовий платіж та сплачував лізингові платежі своєчасно та в повному обсязі, але з згодом Відповідач припинив належним чином виконувати зобов`язання по оплаті згідно договору Фінансового лізингу, продовжуючи незаконно експлуатувати Предмет лізингу на безоплатній основі.

Листом № УФ-09769/4 від 27.11.2018 р., на підставі ст. 387 Цивільного Кодексу України, Відповідачу було запропоновано повернути майно - автомобіль TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1UR0305168 у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги, вказано адресу для повернення транспортного засобу.

Проте, відповідач до теперішнього часу свої зобов`язання не

виконав, не повернувши майно тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд зобов`язати витребувати з незаконного володіння відповідача майно та стягнути судовий збір та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору фінансового лізингу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 27 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд та Товариством з обмеженою відповідальністю КАШТАН-ТРАНСПОРТ було укладено Договір фінансового лізингу № 668/12/12-В від 27.12.2012 р.. В п. 3.1. даного Договору сторонами було визначено предмет лізингу - автомобіль TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1 НОМЕР_3 .

17 березня 2017 року, керуючись ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України, відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 17.03.2017 , ТОВ УЛФ-ФІНАНС (набуло всі права та обов`язки ТОВ Український лізинговий фонд за рядом договорів, у т.ч. за Договором фінансового лізингу

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно із ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, які виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Також, умовами пункту 11.2.1. Загальних умов Договору фінансового лізингу, передбачено, що Лізингодавець (Позивач) має право достроково, в односторонньому порядку відмовитись (розірвати) від Договору та вилучити Предмет лізингу у випадку, коли Лізингоодержувач (Відповідач) не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше ЗО (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів.

Також право на дострокову відмову (розірвання) Лізингодавцем (Позивачем) від Договору передбачено в пунктах 1 і 2 ст.611, 615 та ч.2 ст.598 ЦК України.

Пунктом 11.4. Загальних умов Договору фінансового лізингу передбачено, що якщо протягом 20 календарних днів з дати направлення Лізингоодержувачу (Відповідачу) листа-вимоги щодо сплати заборгованості, Лізингоодержувач (Відповідач) не усуне порушення, Лізингодавець (Позивач) направляє на юридичну адресу Лізингоодержувача (Відповідача) цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і повернення Предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі Лізингодавцю (Позивачу).

При цьому у разі відмови Лізингоодержувача від передачі (повернення) Предмета лізингу Лізингодавцю, Лізингодавець має право самостійно вилучити Предмет лізингу з місця зберігання / знаходження або ремонту без будь-яких дозволів Лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на Лізингоодержувача понесених витрат.

Як встановлено судом, а саме з програми Діловодство спеціалізованого суду, в провадженні господарського суду Одеської області перебувала справа №916/276/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАН-ТРАНСПОРТ" про стягнення 319 588, 64 грн.

Підставою розгляду справи №916/276/18 є неналежне виконання відповідачем договору фінансового лізингу №668/12/12-В який також є підставою розгляду даної справи.

Рішенням суду від 16.04.2018р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" задоволені в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сиди та на данний час є чинним.

Отже, судом встановлено, що у відповідача рахується заборгованість договором фінансового лізингу №668/12/12-В яка не погашена.

Листом № УФ-09769/4 від 27.11.2018 р., на підставі ст. 387 Цивільного Кодексу України, Відповідачу було запропоновано повернути майно - автомобіль TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1UR0305168 у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги, вказано адресу для повернення транспортного засобу.

Пунктом п.13.6. Загальних умов Договору лізингу Сторонами погоджено механізм направлення одна-одній будь-яких листів та визначено, що саме вважається доказом належного відправлення, а саме передбачено, що всі повідомлення, вимоги або інша кореспонденція направляються Стороні поштою рекомендованим або цінним листом або кур`єрською доставкою з повідомленням про вручення. У разі, якщо Лізингоодержувач змінить місцезнаходження/місцепроживання та/або фактичну адресу (які вказані в п.2 Договору), всі повідомлення і інша кореспонденція, направлена Лізингодавцем на адресу Лізингоодержувача, зазначену у цьому Договорі, вважаються належним чином відправленими Лізингодавцем та отриманими Лізингоодержувачем. При цьому достатнім доказом направлення Сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є поштова квитанція (касовий чек) про направлення рекомендованого листа чи повідомлення про вручення (у разі направлення кур`єром).

Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною другою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Проаналізованими положеннями договору фінансового лізингу та Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавцю надано право в односторонньому порядку за певної умови відмовитися від укладеного договору.

Таке право, зокрема, передбачено ч. 2 ст. 7 названого Закону, відповідно якого лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

При цьому, момент вчинення такої відмови в силу положень ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України вважається моментом (датою) розірвання договору.

Матеріали справи містять докази направлення листа вимоги який був направлений на юридичну адресу відповідача.

За змістом приписів ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Частиною 2 статті 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

В свою чергу частиною 4 статті 653 ЦК України визначено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Так, дію договору припинено внаслідок його розірвання.

Згідно ч.2 ст.8 ЗУ Про фінансовий лізинг передбачено, шо якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Зазначені обставини, такі як повна сплата визначеної Договором ціни та перехід права власності на підставі Акту приймання-передачі права власності на предмет лізингу між Позивачем та Відповідачем за час строку дії Договору не виникли. Договір фінансового лізингу укладався на строк лізингу до 17.04.2017 р., але зобов`язання за ним не виконані в повному обсязі та наразі, за обліком Лізингодавця досі існує прострочена заборгованість.

Отже станом на дату розгляду справи відсутня належна правова підстава використання Товариством з обмеженою відповідальністю КАШТАН-ТРАНСПОРТ предмету лізингу - автомобіль TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1UR0305168..

З огляду на вказане, позов ТОВ " КАШТАН-ТРАНСПОРТ " в частині повернення предмету лізингу є правомірним та обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " УЛФ-ФІНАНС " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Транспорт" про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю КАШТАН-ТРАНСПОРТ (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 33, кв. 65, код ЄДРЮОФОПГФ 30565883) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 35-а, оф. 300, код ЄДРЮОФОПГФ 41110750) автомобіль TOYOTA Land Cruiser 200, 2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , індивідуальний номерний знак № НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_2 , двигун № 1UR0305168, всі державні та індивідуальні номерні знаки, ключі та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КАШТАН-ТРАНСПОРТ (65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 33, кв. 65, код ЄДРЮОФОПГФ 30565883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 35-а, оф. 300, код ЄДРЮОФОПГФ 41110750) 11351,49грн. - судового збору та 2108,24грн. - судові витрати.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 21 червня 2019 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов