Рішення

від 21.06.2019 по справі 916/1245/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1245/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/1245/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського, 76; код ЄДРПОУ 30664064)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 39 А; код ЄДРПОУ 41110504)

Про стягнення 191660,67 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Донченко К.П., адвокат

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» про стягнення 191660,67 грн.

Позовні вимоги позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» суми грошових коштів у розмірі 191660,67 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1245/19. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "03" червня 2019 р. о 11:00.

У судовому засіданні, яке відбулось 03 червня 2019р. відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України було оголошено перерву по справі до 21.06.2019р. о 12 год. 20 хв.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась до суду без вручення, про що свідчить рекомендоване повідомлення від 05.06.2019р. вх. № ГСОО 24555/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.

17 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» (Споживач) було укладено Договір №Г17/05-14 на постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати (поставляти) у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу, на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Споживач є кінцевим споживачем газу, який передається за Договором.

Умовами п. 3.1. Договору визначено, що Постачальник передає газ Споживачку на комерційних вузлах обліку газ (надалі - Пункти приймання-передачі), котрі знаходяться на межі балансової вартості належності Споживача.

Кількість газу, поставленого Споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається фактичний обсяг спожитого газу і які підписуються повноважними представниками Постачальника і Споживача. Підставами для підписання акту прийому-передачі газі між Постачальником та Споживачем є підписаний акт прийому-передачі послуг з транспортування газу повноважними особами Споживача та підприємства, що здійснювало транспортування та обліку газу для Споживача.(п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.7.1. Договору, Постачальник зобов`язаний забезпечити Споживача всією необхідною інформацією, в тому числі, але не виключно про обсяги ті інші показники споживання природного газу Споживачем, про загальні умови постачання (у тому числі ціни), про наявні способи досудового вирішення спорів на безоплатній основі, а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Постачальника.

Умовами п. 4.1. Договору визначено, що облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Кодексом газотранспортної системи.

Згідно до п. 4.2. Договору, кількість газу, яка поставляється Споживачу, визначається шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла обліку, що встановлений на межі балансової належності Споживача, у відповідності до вимог чинного законодавства та закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких зазначається фактичний обсяг спожитого газу і які підписуються повноважними представниками Постачальника і Споживача.

Відповідно до п. 5.4. Договору, визначено, що загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних обсягів поставленого газу.

Умовами п. 6.1.1. Договору погоджено, що оплата за газ проводиться Споживачем виключно грошовими коштами за його вибором наступними засобами, не пізніше останніх п`яти календарних днів місяця, що передує звітному періоду (місяцю) постачання (споживання) газу. Споживач сплачує на рахунок Постачальника 100% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу.

Згідно до п. 11.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з моменту підписання до 31.12.2017р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Умовами п. 11.4. Договору сторонами було узгоджено, що Споживач має право змінити постачальника газу розірвавши договір з Постачальником повідомивши останнього не пізніше ніж за три тижні до розірвання Договору, за умови дотримання правил зміни постачальника встановлені в Розділі IV Правил постачання природного газу, у тому числі обов`язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з Постачальником.

Як зазначає позивач, на виконання умов укладеного Договору №Г17/05-14 на постачання природного газу від 17 травня 2017 року та з метою отримання газу споживачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» було перераховано 2192950,26 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до Актів приймання-передачі, які підписані сторонами, вбачається, що споживачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» було фактично було спожито поставленого газу на суму 2001289,59 грн.

За твердженням позивача, на підставі вищенаведеного, сума переплати Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» за спожитий природний становить грошову суму у розмірі 191660,97 грн.

Позивачем було зазначено суду, що листами від 12.12.2017р. вих. № К-2017-00217 та від 27.12.2017р. вих. №К-2017-00229 Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» вимоги щодо повернення грошових коштів у розмірі 191660,67грн., однак, за твердженням позивача, на вказану вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» грошові кошти відповідачем повернуті не були.

За матеріалами справи судом вбачається, що листом від 29.05.20918р. №К-2018-000135 позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» про розірвання Договору поставки природного газу №Г17/05-14 від 17.05.2017р. з 01 липня 2018 року.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» було зазначено, що наразі вимоги позивача не виконано та грошові кошти у розмірі 191660,67 грн. відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» повернуті не були.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» суми грошових коштів у розмірі 191660,67 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» , як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» , як Споживачем виникли на підставі укладеного між ними 17 травня 2017 року Договору №Г17/05-14 на постачання природного газу.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання умов укладеного Договору №Г17/05-14 на постачання природного газу від 17.05.2017р. на рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» було перераховано грошові кошти у розмірі 2182950,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №3831 від 30.05.2017р., №4685 від 29.06.2017р., №5648 від 28.07.2017р., №6386 від 29.08.2017р., 7143 від 25.09.2017р.,

Також судом встановлено, що позивачем, відповідно до актів приймання-передачі природного газу №9 від 30 червня 2017р., №14 від 31 липня 2017р., №54 від 31 жовтня 2017р., №25 від 31 серпня 2017р., №38 від 30 вересня 2017р. було спожито природного газу на суму 2001289,59 грн.

Відповідно до Листів від 12.12.2017р. № К-2017-000217 та від 27.12.2017р. №№ К-2017-000229 позивач просив відповідача перерахувати надмірно зараховану суму у розмірі 191660,67 грн.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» 29.05.2018р. вих. № К-2018-000135 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» було скеровано Повідомлення про розірвання договору, у якому було зазначено, що керуючись ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України та п. 11.4. Договору позивач повідомляє про розірвання Договору №Г17/05-14 на постачання природного газу від 17 травня 2017 року достроково з 01 липня 2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, умовами п. 11.4. Договору сторонами було узгоджено, що Споживач має право змінити постачальника газу розірвавши договір з Постачальником повідомивши останнього не пізніше ніж за три тижні до розірвання Договору, за умови дотримання правил зміни постачальника встановлені в Розділі IV Правил постачання природного газу, у тому числі обов`язку щодо здійснення повного остаточного розрахунку з Постачальником.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак, станом на момент розгляду справи, з урахуванням того, що Договір №Г17/05-14 на постачання природного газу від 17 травня 2017 року є розірваним, грошові кошти у розмірі 191660,67 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» перераховано не було.

Дослідивши обставини спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 191660,67 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами з боку позивача і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» грошових коштів у розмірі 191660,67 грн.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Представником позивача були надані пояснення та зазначено, що наразі він не може надати доказів, які підтверджують понесення адвокатських витрат та зазначено, що такі докази будуть надати у строк, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2874,91 грн., покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельтагаз» (65031, м.Одеса, вул. Грушевського, буд. 39 А; код ЄДРПОУ 41110504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Квітень» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В.Сухомлинського, 76; код ЄДРПОУ 30664064) суму грошових коштів в розмірі 191 660 (сто дев`яносто одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2874 (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 91 коп.

Повне рішення складено 21 червня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко