Рішення

від 13.06.2019 по справі 914/272/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2019 Справа № 914/272/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Залицайла М.С., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька , м. Львів

про виселення із нежитлових приміщень

за участю представників:

від позивача: Тістик М.В. - представник

від відповідача: Юхименко Г.А. - представник

Обставини розгляду справи.

13.02.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька , м. Львів про виселення із нежитлових приміщень.

Ухвалою від 14.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.03.2019.

Ухвалою від 04.03.2019 суд відклав підготовче засідання на 18.03.2019.

18.03.2019 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11533/19 від 18.03.2019).

В підготовчому засіданні 18.03.2019 було оголошено перерву до 01.04.2019.

29.03.2019 через канцелярію суду від Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради надійшла відповідь на відзив (вх. №13347/19 від 29.03.2019).

Ухвалою від 01.04.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 22.04.2019.

В підготовчому засіданні 22.04.2019 було оголошено перерву до 13.05.2019.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами зазначено, що ними подано усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 13.05.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019.

31.05.2019 через канцелярію суду від Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради надійшли додаткові пояснення (вх. №22722/19 від 31.05.2019).

Ухвалою від 03.06.2019 суд відклав розгляд справи на 13.06.2019.

Сторонам роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.08.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №Л-7272-9, за яким відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, загальною площею 104,1 кв.м. Згідно договору оренди термін його дії визначений сторонами з 31.08.2009 до 30.08.2012. З огляду на відсутність заперечень позивача вказаний договір було продовжено на строк, який був раніше встановлений договором. Листом від 10.09.2018 позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та зобов`язав останнього протягом 15 днів повернути орендоване майно балансоутримувачу. У зв`язку з неповерненням відповідачем орендованого майна, позивач просив виселити відповідача із займаних нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, загальною площею 104,1 кв.м.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2014 у справі №914/4190/13 визнано за ПП ВКФ Папірус-М право власності на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, загальною площею 104,1 кв.м. В подальшому ПП ВКФ Папірус-М було створено Товариство з обмеженою відповідальністю Любава Шанс , у статутний капітал якого було внесено нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, загальною площею 104,1 кв.м. 03.10.2016 між ТзОВ Любава Шанс та відповідачем було укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009, відповідно до якого термін дії оренди визначено з 03.10.2016 до 02.10.2019. Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на дату внесення змін до договору оренди власником приміщень адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 є ТзОВ Любава Шанс . Таким чином, орендодавцем по договору оренди Л-7272-9 від 31.08.2009 є ТзОВ Любава Шанс . Відтак, лист позивача про припинення дії договору є безпідставним, оскільки дія договору оренди встановлена до 03.10.2019.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

31.08.2008 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Зіронька (орендар) було укладено договір оренди №Л-7272-9 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

За цим договором орендодавець (позивач) на підставі наказів управління комунальної власності від 16.10.2017 №804-О, від 16.07.2009 №173-О та договору оренди від 16.08.2006 №Л-4606-6 передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП Агенція ресурсів Львівської міської ради , та розташоване за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, загальною площею 104,1 кв.м. першого поверху будівлі, з індексами приміщень 1-6 відповідно до даних технічного паспорта ЛМБТІ від 27.11.1995.

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору, термін дії цього договору визначений з 31.08.2009 до 30.08.2012.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4.3. договору).

З огляду на відсутність заперечень позивача, вказаний договір продовжувався на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом від 10.09.2018 за вих. №2302-вих-5487 Про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди №Л-7272-9 від 31.08.2009 у зв`язку із закінченням терміну його дії та зобов`язав відповідача протягом 15 днів повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Відповідно до п. 9.1. договору повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання.

Згідно п. 9.2. договору сторони повинні приступити до передачі об`єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1.цього договору.

Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання (п. 9.5. договору).

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2016 у справі №914/4190/13 визнано за Приватним підприємством виробничо-комерційної фірми Папірус-М право власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 кв.м, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.02.2011 під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6.

В подальшому ПП ВКФ Папірус-М було створено Товариство з обмеженою відповідальністю Любава Шанс , у статутний капітал якого було внесено нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, загальною площею 104,1 кв.м.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 у справі №914/4190/13 рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2016 скасовано, відмовлено в задоволенні позову в частині визнання за ПП ВКФ Папірус-М права власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 кв.м, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.02.2011 під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2014 у справі №914/4190/13 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 залишено без змін.

03.10.2016 між ТзОВ Любава Шанс та відповідачем було укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009, відповідно до якого термін дії оренди визначено з 03.10.2016 до 02.10.2019.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 у справі №914/929/16 скасовано свідоцтво про право власності ТзОВ Любава Шанс від 01.07.2015 №39911316, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, на нежитлове приміщення по вул. Старознесенській, 194 у м. Львові та витребувано із чужого незаконного володіння ТзОВ Любава Шанс нежитлове приміщення загальною площею 104,6 кв.м, що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська, 194 та передано його Львівській міській раді.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 у справі №914/929/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 25.01.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі №914/929/16 залишено без змін.

У зв`язку з тим, що відповідач не повернув позивачу орендовано майно, продовжує ним користуватися, позивач звернувся до суду із позовом про виселення відповідача із займаних нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, загальною площею 104,1 кв.м.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є,зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

За приписами пункту 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на відсутність заяв сторін про припинення дії договору оренди №Л-7272-9 від 31.08.2009, останній був продовжений з 31.08.2012 до 30.08.2015 та з 31.08.2015 до 30.08.2018.

Як зазначалося вище, листом від 10.09.2018 за вих. №2302-вих-5487 Про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди Л-7272-9 від 31.08.2009 у зв`язку із закінченням терміну його дії та зобов`язав відповідача протягом 15 днів повернути орендоване майно балансоутримувачу.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, об`єкт оренди знаходиться в користуванні останнього та орендодавцеві за актом приймання-передачі не повернутий.

Стаття 291 ГК України вказує, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містяться також у ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Пунктом 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно пункту 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірного зобов`язання, передбаченого п. 9.3 договору оренди №Л-7272-9 від 31.08.2009, щодо своєчасного повернення об`єкта оренди в разі припинення договору оренди, що в свою чергу є підставою для примусового виселення відповідача із займаних приміщень, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України та ч. 1 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Заперечення відповідача на позов відхиляються судом як безпідставні з огляду на наступне.

Відповідач посилається на укладення 03.10.2016 між ТзОВ Любава Шанс та ним додаткового договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009, яким термін дії оренди продовжено до 02.10.2019.

Судом встановлено, що договір оренди №Л-7272-9 від 31.08.2009, який був укладений на строк з 31.08.2009 до 30.08.2012, продовжувався з 31.08.2012 до 30.08.2015 та з 31.08.2015 до 30.08.2018.

Уклавши 03.10.2016 додатковий договір до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009 та погодивши його строк до 02.10.2019, сторони додаткового договору визначили строк його дії більше ніж на три роки. Водночас, вказаний додатковий договір не був нотаріально посвідчений.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Таким чином, з огляду на відсутність нотаріального посвідчення додаткового договору від 03.10.2016 до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009, він є нікчемним.

Додатковим підтвердженням того, що додатковий договір від 03.10.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009 не створив жодних юридичних наслідків, є звернення 27.06.2018 ТзОВ Зіронька до позивача із заявою про продовження договору оренди на новий термін, а також сплата позивачу у листопаді-грудні 2016, лютому-грудні 2018 та січні-березні 2019 орендної плати.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо (п. 18. постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Судовими рішеннями у справі №914/929/16 встановлено, що Львівська міська рада є єдиним законним власником спірного нерухомого майна, а процес вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради відбувався з порушенням вимог законодавства, у незаконний спосіб. Рішеннями також встановлено, що з огляду очевидну обізнаність ТзОВ Любава Шанс про відсутність у ПП ВКФ Папірус-М (у яких керівниками є одна і та сама особа) як права власності на спірне нерухоме майно, так і законного права на його відчуження (передачу до статутного капіталу ТзОВ Любава Шанс , ТзОВ Любава Шанс є недобросовісним набувачем спірного майна.

Таким чином, зважаючи на зміст додаткового договору від 03.10.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №Л-7272-9 від 31.08.2009 та вищевказані обставини, встановлені у справі №914/929/16, такий додатковий договір спрямований на використання всупереч закону комунальної власності, що вказує на його нікчемність в силу положень ст. 228 ЦК України.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо виселення відповідача із займаних нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Зіронька (м. Львів, вул. Дорога Кривчицька, буд. 55, ідентифікаційний код 19140784) звільнити та повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) нежитлові приміщення загальною площею104,1 кв.м, що знаходяться за адресою м . Львів, вул. Старознесенська, 194.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зіронька , м. Львів, вул. Дорога Кривчицька, буд. 55 (ідентифікаційний код 19140784) на користь Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, пл. Галицька, 15 (ідентифікаційний код 25558625) 1 921,00 судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 13.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 21.06.2019.

Суддя Мазовіта А.Б.