Рішення

від 21.06.2019 по справі 911/723/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/723/19

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вольпе , м. Київ до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича, Київська обл., м. Ірпінь про стягнення 156929,63 грн. без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вольпе (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича (далі - відповідач) про стягнення 156929,63 грн., з яких 139369,12 грн. основний борг, 17560,51 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 29.05.2017 № 29.05.17 (далі - договір) щодо здійснення повного розрахунку за надані транспортно-експедиторські послуги у строк визначений договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2019 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив задовольнити позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 98867,12 грн., з огляду на їх правомірність. Однак, відповідач заперечував проти позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 40502,00 грн., яку за його твердженням він сплатив на рахунок директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вольпе Тона (Кравченка) О.В., а також в частині заявленої до стягнення суми пені в розмірі 17560,51 грн. з огляду на безпідставність її нарахування.

На адресу суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, в якій відповідач просить суд залучити до участі у справі фізичну особу Тона (Кравченка) Олександра Володимировича , позаяк, за його твердженням сума основного боргу має бути зменшена на суму 40502,00 грн., яку він сплатив на рахунок директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вольпе Тона (Кравченка) О.В .

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Частиною 2 ст. 50 ГПК України встановлено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи, суд зазначає таке.

Сплата відповідачем грошових коштів на рахунок фізичної особи Тона (Кравченка) О.В. не впливає на взаєморозрахунки між двома господарюючими суб`єктами - сторонами у даній справі, як наслідок рішення господарського суду у даній справі не може вплинути на права та обов`язки Тона (Кравченка) Олександра Володимировича щодо однієї із сторін у справі. За таких обставин подана заява є недоведена та безпідставна, в зв`язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 29.05.2017 № 29.05.17 (далі - договір) відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач бере на себе обов`язки за плату і за рахунок коштів відповідача організувати перевезення вантажів за дорученням організацій, з якими укладені прямі договори.

Відповідно до п. 2.3 договору на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення, яке містить опис умов та особливостей конкретного перевезення і є додатком до даного договору.

Згідно з п. 2.4 договору підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками вантажоперевізника, перевізника (експедитора), отримувача вантажу та митних органів.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки за виконані транспортні послуги здійснюються шляхом банківського переказу експедитором на рахунок перевізника у гривнях, CKB (USD, EURO) або в російських рублях, у відповідності до умов, погоджених сторонами і вказаних в заявці на перевезення, якщо інше не погоджено сторонами в додаткових угодах.

Згідно з приписами п. 5.2 договору основою для сплати фрахту експедитором є оригінал рахунку-фактури перевізника в одному екземплярі, оригінал CMR-накладної з митними відмітками вантажоодержувача про прийняття вантажу та оригінали інших додаткових документів, вказаних в транспортному замовленні.

Відповідно п. 5.3 договору строк оплати послуг перевізнику становить 14 днів для оплати в USD, EUR або в російських рублях і 7 днів в гривнях з моменту отримання експедитором документів, вказаних в пункті 5.2 даного договору. При цьому, оплата проводиться в валюті вказаній в транспортному замовленні.

Цей договір вступає в силу з дати укладення та діє до 31.12.2017. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір розірвати договір, його строк автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 9.1 договору).

На підставі разових заявок до договору на транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів автотранспортом від 30.03.2018 № 30/03/2018 та № 30/03/2018-1 (далі - заявки) відповідач доручив позивачу організувати передбачені договором транспортно-експедиторські послуги на суму 157700,80 грн. з перевезення вантажу - меду в бочках, з пункту завантаження: Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Грузьке, вул. Сабліна 62, замитнення 04.04.2018: м. Кропивницький , вул . Мориса Троеза, 27А , до пункту розвантаження 12.04.2018-13.04.2018: G.B Ambrosoli 12, 22027, Ronago (como) Italy, розмитнення GTI GUARISCO SPEDIZIONI INTERNAZIONALI SRL - via dei Pradei, 3-22070 GRANDATE (CO). Сторонами в зазначених заявках погоджено здійснення попередньої оплати 200 евро по курсу НБУ на день митного оформлення при завантаженні та здійснення оплати суми фрахту - 2200 евро (в гривневому еквіваленті - 78850,40 грн.) по курсу НБУ на день розвантаження на протязі 10 днів по копіям документів (CMR, вет. квитанції, рахунок і акт).

На виконання умов договору та заявок, позивачем було організовано передбачені договором транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажів до місця призначення, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № 4 та № 309847, завірені копії яких залучено до матеріалів справи, які містять відмітки одержувача про прийняття вантажу.

На підтвердження надання вказаних послуг позивач склав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.04.2018 № 202 на суму 78850,40 грн., від 13.04.2018 № 203 на суму 78850,40 грн. та для оплати наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки-фактури від 10.04.2018 № 202 на суму 78850,40 грн. та від 10.04.2018 № 203 на суму 78850,40 грн., завірені копії яких залучено до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення розрахунку за надані транспортно-експедиторські послуги в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим за твердженням позивача за ним рахується борг в розмірі 139369,12 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги у повному обсязі, у зв`язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 139369,12 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 139369,12 грн. заборгованості за надані послуги.

Заперечення відповідача проти позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 40502,00 грн. з підстав того, що вони були сплачені на рахунок директора Товариства з обмеженою відповідальністю Вольпе судом не приймаються при вирішенні спору та відхиляються, позаяк, надані відповідачем суду платіжні доручення в яких відображено перерахування грошових коштів на рахунок фізичної особи з призначенням платежу поповнення рахунку не можуть бути доказами сплати боргу відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Захаровим Олександром Костянтиновичем позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Вольпе за надані послуги за вказаним договором.

Позивач на підставі п. 5.7 договору просить суд за порушення строків виконання грошових зобов`язань стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за період прострочення з 26.04.2018 по 26.10.2018 складає 17560,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При здійсненні розрахунку пені позивачем не враховано, що згідно з умовами договору та заявок від 30.03.2018 № 30/03/2018, № 30/03/2018-1 остаточна оплата транспортних послуг здійснюється упродовж 10 днів з моменту отримання відповідачем копій CMR, вет. квитанції, рахунку і акта (п. 5.1, 5.3 договору, положення заявок щодо оплати послуг).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем до визначеного позивачем періоду прострочки так і у вказаний період за який нарахована пеня CMR-накладних № 4 та № 309847 які підтверджують надання позивачем транспортно-експедиторських послуг та з моменту отримання яких у відповідача виникає обов`язок упродовж 10 днів здійснити розрахунок за надані послуги. Надана позивачем виписка з журналу кореспонденції від 23.04.2018 не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України відправлення зазначених документів відповідачу та їх отримання ним, а опис вкладення поштового відправлення від 28.12.2018 № 0302209545590 не містить в переліку відправлених відповідачу документів CMR-накладних № 4 та № 309847.

Оскільки позивач не довів та не підтвердив наявність прострочки в періоді за який він нарахував пеню, вимоги в частині стягнення 17560,51 грн. пені є недоведені та безпідставні, у зв`язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем в розмірі 139369,12 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 139369,12 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх недоведеність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. згідно з договором про надання професійної правничої допомоги від 14.03.2019 № 14-03-19-3.

Згідно з приписами п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Між позивачем (далі - клієнт) та адвокатом Горлатим Олександром Васильовичем укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 14.03.2019 № 14-03-19-3, згідно з умовами якого адвокат надає клієнту професійну правничу допомогу в порядку та на умовах, визначених цим договором, щодо здійснення представництва, захисту прав та законних інтересів клієнта при вирішенні питань пов`язаних зі стягненням боргу за договором про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 29.05.2017 № 29.05.17 з Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича. Відповідно до умов договору адвокат та клієнт узгодили, зокрема, суму авансу, яка становить 2000,00 за підготовку позовної заяви.

Цей договір вважається укладеним ї набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (у разі наявності печаток) та діє до моменту набрання рішенням суду законної сили по справі або інших обставин за домовленістю між сторонами. (п. 5.1 договору).

Судом за допомогою доступу до Єдиного реєстру адвокатів України перевірено, що статус особи, яка уклала з позивачем договір про надання професійної правничої допомоги від 14.03.2019 № 14-03-19-3 - Горлатого О.В. відповідає вимогам Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1139 від 24.02.1998, виданого на ім`я Горлатого Олександра Васильовича міститься в матеріалах справи.

На виконання умов договору адвокат надав позивачу передбачені договором послуги щодо підготовки даної позовної заяви на суму 2000,00 грн., в підтвердження чого позивач надав суду акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.03.2019 згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 14.03.2019 № 14-03-19-3, який підписано в двосторонньому порядку адвокатом та позивачем, оригінал якого залучено до матеріалів справи. В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач подав до суду оригінал платіжного доручення від 15.03.2019 № 2399 на суму 2000,00 грн., за яким оплачено витрати на професійну правничу допомогу за вказаним актом.

З огляду на зазначене, витрати позивача на професійну правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, та у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд відмовляє позивачу у вимозі позивача щодо покладення на відповідача решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. та не розподіляє вказані витрати, позаяк, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту надання адвокатських послуг на зазначену суму та понесення вказаних витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вольпе (03022, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Васильківська, буд. 30, офіс 304, ідентифікаційний код 40233687) 139369 (сто тридцять дев`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн. 12 коп. основного боргу, 2090 (дві тисячі дев`яносто) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору, 1776 (одну тисячу сімсот сімдесят шість) грн. 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.06.2019.

Суддя Ю.В. Подоляк