Рішення

від 21.06.2019 по справі 916/368/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/368/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури : Озерова О.Д., довіреність № 035121, від 13.08.2015р.; від позивача: Десятова Н.А. - на підставі довіреності №5від 02.01.2019р.;

від відповідача: - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши справу №916/368/19 за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 В інтересах держави в особі, Регіонального Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» в особі філії УДП «Укрінтеравтосервіс-Одеса» про стягнення , розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії.,-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2019 року позивач - Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 В інтересах держави в особі, Регіонального Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 382/19) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» про стягнення 581 661,3 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та підготовче засідання призначити на "12" березня 2019 р. о 10:20 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2019р. було відкладено підготовче засідання на "04" квітня 2019 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 04.04.2019р. прокуратура звернулась до суду із клопотанням про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2019р. було продовжено строк розгляду підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16 квітня 2019р. о 09:45 год.

16.04.2019р. у судовому засіданні Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 звернулось до господарського суду із усним клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» в особі філії УДП «Укрінтеравтосервіс-Одеса» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 2, код ЄДРПОУ 38959413).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2019р. було залучено до участі у справі №916/368/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС в особі філії УДП Укрінтеравтосервіс-Одеса (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 2, код ЄДРПОУ 38959413) та відкладено підготовче засідання на 07.05.2019р. о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2019р. було закрито підготовче провадження у справі №916/368/19 із призначенням справи до судового розгляду по суті на 16.05.2019р. о 12:25 год.

В судовому засіданні 16.05.2019р. було оголошено перерву в судовому засіданні до 11 червня 2019 р. о 11:00 год.

Представник відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.06.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

23.04.2018р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (надалі - РВ ФДМУ по Одеській області або орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем (надалі - орендар) укладено договір оренди державного майна: нежитлове приміщення будівлі Контрольна будка літ. А, інв.№103011, загальною площею 41,30 кв. м, що розміщені за адресою:м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 25 та обліковується на балансі Українського державного підприємства УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ Вердикт Експертиза станом на 30.11.2017 і становить 541 816,00 грн. (п`ятсот сорок одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

На виконання п. 7.1. вказаного договору оренди 23.04.2018 РВ ФДМУ по Одеській області, на підставі акта приймання-передачі державного нерухомого майна від 23.04.2018 об`єкт оренди, що перебуває на балансі Українського державного підприємства УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС , переданий орендарю.

Акт приймання-передачі від 23.04.2018 підписаний представниками РВ ФДМУ по Одеській області та ТОВ ТК ТРАНС ЛОГІСТІК , в особі директора Гаргауна Юрія Васильовича, (який діє на підставі Статуту) скріплений їх печатками.

Умовами Договору (п. 3.1) передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (лютий 2018 року) - 7 005,52 гривень. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у першому абзаці цього пункту на індекси інфляції березень 2018 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2. договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. Договору).

Пунктом 3.6. Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітнім відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві.

Розділом 5 Договору передбачені обов`язки Орендаря, в тому числі: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3. Договору); забезпечувати збереження орендованого майна (п.5.4..); у разі припинення або розірвання Договору повернути Балансоутримувачу Об`єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Об`єкту оренди з вини орендаря (п.5.10).

Вищевказаний договір оренди укладено строком на 2 роки 11 місяців, він діє з моменту підписання його сторонами (п. 10.1.), тобто з 23.04.2018 до 23.03.2021.

Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надходження до розгляду іншою Стороною, можуть укладатися у вигляді Договору про внесення змін. За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до Договору при зміні Методики розрахунку орендної плати. (п. 10.3. договору).

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу, уповноваженому управляти об`єктом оренди, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін. (п. 10.4. договору)

Відповідачем, в порушення прийнятих зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності починаючи з з 12.05.2018 року по 12.12.2018 року не здійснювалось внесення орендної плати за користування майном, яке є предметом названого договору оренди, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість перед Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області у сумі 35 666,82грн.

Одночасно пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно ї або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на викладене, у зв`язку з несплатою орендної плати нарахована пеня за період з 12.05.2018 року по 04.01.2019 року у сумі 4 178,48 грн.

Пунктом 9.4 зазначеного Договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату або несвоєчасно сплачує орендну плату (п. «г» ).

Регіональним відділення ФДМУ по Одеській області 28.09.2018р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» направлено претензію №11-06-04570 про стягнення заборгованості по орендній платі, пені за договором оренди та дострокового розірвання договору оренди на підставі невиконання орендарем істотних умов договору - сплати орендної плати.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді по задоволення.

Пунктом 10.9 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до п. 10.10 Договору, Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта прийманні-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» , Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, до основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Представництва підпорядковуються регіональним відділенням. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації. Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Враховуючи, що через неналежне здійснення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області повноважень, прокурор в особі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до суду за захистом порушених інтересів держави, згідно якої просить суд про стягнення заборгованість по орендній платі у розмірі 35 666,82грн., пеню у розмірі 4 178,48 грн., розірвання договору оренди та повернення майна.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду Державного майна України в Одеської області в сумі 35 666,82грн. які і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно ї або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.7. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В зв`язку з порушенням строків оплати, на підставі п. 3.7. договору відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі 4 178,48грн.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 9.4 зазначеного Договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо Орендар не сплачує орендну плату або несвоєчасно сплачує орендну плату (п. «г» ).

З огляду на вищевикладене, а також встановлені обставини справи щодо несплати орендарем орендної плати, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, а тому задовольняються господарським судом.

При цьому, згідно з п.1 Інформаційного листа ВГСУ 06.08.2008р. №01-8/471 недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обов`язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звертатися до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного майна та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 10.9 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до п. 10.10 Договору, Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта прийманні-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендодавця.

Таким чином позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути орендоване нерухоме майно визнаються господарським судом обґрунтованими і правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 В інтересах держави в особі, Регіонального Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» в особі філії УДП «Укрінтеравтосервіс-Одеса» про стягнення , розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 25; код ЄДРПОУ 41776330) до державного бюджету України (отримувач УК у м. Одесі /Приморський район/ 22030101, р/р 34319206083034, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38016923) заборгованості по орендній платі в розмірі 35 666 (тридцять п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 82 коп., пеню в розмірі 4 178 (чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн. 48 коп.

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.04.2018р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 20984091) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 25; код ЄДРПОУ 41776330).

4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 25; код ЄДРПОУ 41776330) повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 20984091) орендоване майно, а саме: нежитлове приміщення будівлі Контрольна будка літ. А, інв.№103011, загальною площею 41,30 кв. м, що розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 25 та обліковується на балансі Українського державного підприємства УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС .

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТРАНС ЛОГІСТІК» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 25; код ЄДРПОУ 41776330) на користь прокуратури Одеської області на розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ М. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026, вул. Пушкінська, 3 ) судовий збір в сумі 11 969 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 24 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 21 червня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут