Рішення

від 11.06.2019 по справі 914/157/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 Справа № 914/157/19

За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства " 2В Буд", м. Львів

до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Хлопчиці, Самбірський район, Львівська область

про: стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 08.08.2013 в розмірі 218 500,85 грн

Суддя У.І.Ділай

Секретар М.Я. Куць

За участі представників:

Від позивача: Жарський І.Р. - представник (Довіреність №296-КО від 24.01.2019р)

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: Данильчук В.М. - представник (Ордер №107472 від 22.02.2019р); Мусійовський Володимир Васильович

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", до відповідача-1 Приватного підприємства "2В Буд" та до відповідача-2 ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 08.08.2013 в розмірі 218 500,85 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 26.02.2019.

25.02.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 26.02.2019 надав суду усні пояснення, заявив усне клопотання про призначення економічної експертизи, проти позову заперечив.

Ухвалою суду від 26.02.2019 підготовче судове засідання відкладено на 21.03.2019.

Ухвалою суду від 21.03.2019 підготовче судове засідання відкладено на 28.03.2019.

28.03.2019 за вх.№13203/18 від відповідача-2 надійшла заява про витребування від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" документів для проведення судово-економічної експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2019 надав суду усні пояснення, щодо клопотання про витребування доказів зазначив, що це зловживання процесуальним правом, просив позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 28.03.2019 надав суду усні пояснення, підтримав клопотання про призначення економічної експертизи та просив надати вищезазначені документи для проведення експертизи, проти позову заперечив.

Ухвалою від 28.03.2019 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено на 11.04.2019.

10.04.2019 до суду надійшла заява від представника позивача про долучення до матеріалів справи електронних доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2019 підтримав позовні вимоги.

У судовому засіданні 11.04.2019 відповідач-2 та його представник заперечили проти позовних вимог та просили надати копії долучених позивачем електронних доказів в паперовому вигляді для проведення експертизи.

Ухвалою від 11.04.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2019.

Ухвалою від 28.05.2019 розгляд справи відкладено на 11.06.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2018 підтримав позов з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідачі-1,2 явки в судове засідання 11.06.2019 повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

08 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариство комерційний банк „Приватбанк" та Приватним товариством 2В БУД укладений договір банківського обслуговування (поточного рахунку) №б/н зі встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок шляхом приєднання відповідача до публічної оферти через підписання Заяви про відкриття рахунку та Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до заяви відповідача-1, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Договір від 08.08.2013 складається із Заяви про відкриття рахунку та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 08.08.2013, Умов та Правил надання банківських послуг за послугою "Кредитний ліміт" та Тарифів Банку.

Умови та Правила надання банківських послуг в частині послуги "Кредитний ліміт" чинні на момент використання відповідачем-1 кредитного ліміту в сумі 210 000 грн - 27.10.2017, затверджені Наказом СП-2010-256 від 06.03.2010 та змінені з урахуванням Розпорядженням Є.30.0.0.0/1-7498310 від 15.08.2017 "Щодо актуалізації "Умов та Правил надання банківських послуг", затверджені Протоколом засідання Правління Банку № 44 від 12.09.2017.

Відповідно до договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет КЛІЄНТ банк, sms - повідомлення або Інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно із п. 3.1.2.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладанні договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається та поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).

Згідно 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту; проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкритті поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ), При порушенні Клієнтом будь- якого із зобов`язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг , Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг , при відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу Умов і правил надання банківських послуг . Згідно ст, 212, 651 ЦКУ при порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань по кредиту, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток Приват24 , sms-повідомлення чи інших). У разі непогашення заборгованості в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Згідно із абз. 3 п. 3.2.1.1.11 Умов та Правил: за сумами кредиту, отриманим клієнтами з 01.02.2015 включно та до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування Кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 30 днів.

Відповідно п. 3.2.1.2.2.3 Умов та Правил, клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11.

За приписами абз. 8 п. 3.2.1.4.1.3 Умов та правил: у випадку непогашення кредиту протягом 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо на позиковому рахунку підлягало обнулення, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Відповідно п.п.3.2.1.4.1.4 Умов та Правил: під "непогашенням кредиту "мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового сальдо при закритті банківського дня.

В пункті 3.2.1.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Як зазначено в позові, на виконання умов укладеного договору позивачем було надано відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 210000,00 грн.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

За твердженням позивача станом на 13.12.2018 у ПП 2В БУД існує заборгованість перед АТ КБ „ПРИВАТБАНК"' по Договору від 08.08.2013 за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок" в сумі 218500,85грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 169648,03 грн, заборгованості за відсотками - 33608,60 грн та боргу по пені - 15244,22 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань позивач уклав з відповідачем-2: В.В. Мусійовським договір поруки №РOR1421218617155 від 14.01.2015, відповідно умов якого позичальник зобов`язався за угодою-приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та Правил надання банківських послуг, далі Угода-1, а саме повернення кредиту в сумі 130000 грн., сплати процентної ставки за користування кредитом. Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, обсяг відповідальності поручителя, Поручитель при укладені цього договору дає згоду на збільшення зобов`язання за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителя не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, поручитель з умовами Угоди 1 та Угоди 2 ознайомлений.

У позовній заяві позивач зазначив, що своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів відповідач-1 належно не виконав, у зв`язку з чим позивач подав позов до Господарського суду Львівської області, відповідно до якого просив стягнути солідарно з відповідачів-1,2 заборгованості на загальну суму 218500,85 грн за наданим кредитом.

Після відкриття провадження у справі представник банку заперечував проти призначення судової економічної експертизи, оскільки в матеріалах справи відсутні взаємно суперечливі докази, а доводи відповідача є надуманими.

Приватне підприємство "2В Буд" до суду відзив не подало.

В.В. Мусійовський заперечив проти позову з огляду на таке.

Відповідач-2 не визнає, як підставу позову, обставини про виникнення у ПП 2В Буд станом на 13.12.2018 заборгованості перед АТ КБ Приватбанк по договору від 08.08.2013 за послугою Кредитний ліміт в сумі 218 500,85 грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 169 648,03 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 33 608,60 грн.; заборгованість по пені у розмірі 15 244,22 грн, з огляду на те, шо позовні вимоги АТ КБ Приватбанк не підтверджуються допустимими доказами, щодо отримання та розпорядження ПП 2В Буд кредитними коштами отриманими ПП 2В Буд від АТ КБ Приватбанк .

Відповідач-2 повідомив, що йому нічого не відомо про отриманні ПП 2В Буд в кредит грошові кошти від Позивача по договору від 08.08.2013. При цьому В .В. Мусійовський зазначив, на підтвердження позовних вимог позивач не надав суду первинних документів (паперових чи електронних), в тому числі ні зовнішніх, ні внутрішніх, ні касових, ні меморіальних, на основі яких було складено виписки по рахунках ПП 2В Буд .

Водночас ОСОБА_1 звернув увагу, що не може самостійно провести перевірку арифметичної правильності розрахунку заборгованості за договором від 08.08.2013, відтак просив призначити економічну експертизу.

Крім того, відповідач-2 просив суд під час прийняття рішення у справі № 914/157/19 врахувати позицію Верховного Суду Щодо обов`язку доказування викладену у постанові від 28.11.2018 у справі № 915/1399/17, згідно якої: 1) судом враховуються лише належним чином завірені копії письмових документів; 2) копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог статті 91 ГПК України та пункту 5.27 Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів, ДСТУ 4163-2003 , затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Під час розгляду справи відповід-2 мав намір самостійно замовити експертний висновок щодо проведених позивачем нарахувань.

В задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки стороною не надано контррозрахунку, не вказано в чому саме полягає неправильність наданого позивачем розрахунку.

Відповідач-2 звертався до експерта з метою проведення економічного долслідження, однак експертного висновку до матеріалів справи не долучено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі підписання 08 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариство комерційний банк „Приватбанк" та Приватним товариством 2В БУД договору банківського обслуговування (поточного рахунку) №б/н зі встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок (шляхом приєднання відповідача до публічної оферти через підписання Заяви про відкриття рахунку та Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг).

Згідно визначення ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.3 ст.346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позичальник частково виконував зобов`язання в частині сплати заборгованості по кредиту, процентам та комісії, що підтверджується випискою по рахунку № 26002053811852.

Однак, обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі не був виконаний за період з 27.10.2017 до 16.03.2018, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 169648,03грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підтвердження виконання взятих зобов`язань позивач долучив до матеріалів справи копії належним чином засвідчених меморіальних ордерів та банківських виписок (оригінали оглянуто судом).

Відповідач-1: ПП 2В Буд про дійсність отримання коштів та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення обов`язок по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав, заборгованість по кредиту в розмірі 169648,03грн та заборгованість за процентами в розмірі 33608,60грн (за період з 07.09.2018 по 13.12.2018) клієнта перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги позивача до ПП 2В БУД є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог до відповідача-2: В.В. Мусійовського як поручителя суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач-2 уклали договір поруки №POR1421218617155 від 14.01.2015, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Пунктом 1.3 договору поруки №POR1421218617155 від 14.01.2015 передбачено, що поручитель з умовами Угоди 1 та Угоди 2 ознайомлений.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя, безпосередньо на права та обов`язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов`язань не впливає, оскільки зобов`язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються. Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 р. у справі N 6-51цс11.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем-2 не надані докази визнання спірного договору поруки недійсним чи неукладеним у встановленому законом порядку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов`язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 статті 554 ЦК України).

Згідно з п. 1.2. Договору поруки сторони узгодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідач-2 самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідачі-1,2 своїх зобов`язань не виконали, чим порушили вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачами-1,2 взятих зобов`язань.

Щодо стягнення з відповідача 15244,22 грн пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Умов, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяча в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п, 3.2.1.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.0.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом п`ятнадцяти років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 15244,22 грн пені за період з 27.09.2018 по 13.12.2018.

Щодо покликань В.В. Мусійовського про неможливість самостійного проведення перевірки арифметичної правильності розрахунку заборгованості за договором від 08.08.2013 та необхідність призначення судової економічної експертизи, Господарський суд Львівської області звертає увагу на положення статті 101 ГПК України, відповідно до якої учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Представник позивача заперечував проти призначення судової експертизи, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні документи для самостійної перевірки розрахунків заборгованості за кредитом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін стосовно призначення експертизи, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позов поданий в січні 2019 року.

До матеріалів справи долучено копію договору №26/03/2019 про проведення судово-економічної експертизи від 26.03.2019, укладеного між ТзОВ Судово-експертне бюро та В.В. Мусійовським. Згідно із п. 1.3 договору, експертне бюро зобов`язувалось провести експертизу в строк до 30 календарних днів з моменту надання на дослідження усіх необхідних документів.

Як встановлено судом, позивач направляв на адресу В.В. Мусійовського разом із позовною заявою паперові копії банківських виписок. Також 12.04.2019 представник відповідача-2 отримав копію додатку №1 до заяви КБ Приватбанк від 03.04.2019 у вигляді компакт-диску, на якому знаходились файли (копії банківських виписок та меморіальних ордерів).

Однак, в подальшому під час розгляду справи представник відповідача-2 повідомляв про необхідність отримання копій електронних документів в паперовій формі для подання експертній установі.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Зважаючи на тривалий період розгляду справи Господарським судом Львівської області (з січня 2019 року) та заперечення представника позивача проти призначення експертизи, маючи в своєму користуванні паперові копії банківських виписок та електронні копії меморіальних ордерів, В.В. Мусійовський не скористався своїм правом, передбаченим ст. 101 ГПК України та не подав висновок експерта, складений на його замовлення для свого захисту в суді. Водночас судом самостійно перевірено нарахувань за позовними вимогами та не встановлено порушення правових приписів.

Судовий збір покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 4, 7, 13 ,14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути солідарно з Приватного підприємства "2В Буд" (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 66/50, ідентифікаційний код 38820997) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 169648,03грн заборгованості за кредитом, 33608,60 грн заборгованості за відсотками, 15244,22грн заборгованості по пені та 3277,51грн судового збору.

3.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 21.06.2019.

Суддя Ділай У.І.