Рішення

від 19.06.2019 по справі 156/211/19

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/211/19

Провадження № 2/156/171/19

рядок статзвіту 51

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2019 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Мушкета О. О.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_10

представника третьої особи

Органу опіки та піклування Іваничівської РДА Капись Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Іваничівської РДА про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

12 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно неї. Свої позовні вимоги мотивує тим, що її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 08 вересня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього проживання у них народилось двоє дітей, вона ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 її мати, ОСОБА_4 , померла. Після смерті матері їх із сестрою виховували батьки матері, дідусь та бабуся ОСОБА_6 та дідусь ОСОБА_7 . Після смерті матері, з 2013 року батько не з`являється, участі у її вихованні та вихованні її сестри не приймає, коштів на утримання не надає. За відсутності будь-яких перешкод зі сторони бабусі батько ухиляється від її виховання незважаючи на його обов`язок. Відповідач не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться навчанням, підготовкою до самостійного життя. Вказує, що батько самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. Вихованням та забезпеченням всім необхідним займається бабуся з якою вони проживають у АДРЕСА_5 . На підставі викладеного, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неї ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При підготовчому судовому засіданні представником відповідача було подано відзив стосовно позовних вимог згідно якого, відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю у зв`язку з його безпідставністю. У відзиві відповідач не заперечує що не мав можливості відвідувати школу, оскільки працював у Росії та заробляв кошти для утримання дітей. За домовленістю із батьками дружини, діти залишились проживати разом із ними. Він надавав кошти на їх утримання. На даний час він офіційно працевлаштований у м. Києві та має власне житло. Він неодноразово просив дітей переїхати на проживання до нього, однак вони не захотіли і залишись проживати у батьків покійної дружини. Він особисто спілкувався із класним керівником обох дочок про успіхи у школі. Ним, на ім`я дочки ОСОБА_8 відкрито картку Юніор куди він надсилає кошти на утримання дітей та постійно переказує кошти на дочку ОСОБА_9 . В квітні 2018 року він разом із теперішньою дружиною придбали ноутбук для дітей і переслали його через відділення нової Пошти . На даний час він вирішує питання щодо збільшення житлової площі і обох дочок має намір забрати, при їх згоді, до себе у м. Київ. Він ніколи не ухилявся від виконання свої батьківських обов`язків він любить своїх дітей, постійно їм допомагає, а тому вважає, що підстав для позбавлення його батьківських прав немає.

під час розгляду справи, позивач вказала, що з батьком не спілкується з червня 2018 року взагалі. Розрахункова карта, яка призначена для отримання коштів Юніор заблокована через закінчення терміну дії. Ноутбук отриманий на ім`я сестри. Конфлікт із батьком виник через місце навчання. Доказів, які б підтвердили факт ухилення батька від виконання ним своїх батьківських обов`язків крім її слів немає. Позбавити батьківських прав батька це є її бажання.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали із підстав викладених у позовній заяві, додатково представник позивача пояснив, що не перший раз постає питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дочки, позивача по справі, однак своєї поведінки по відношенню до дитини, виконанню батьківських обов`язків, не змінює. З 2011 року відповідач відвідував дітей лише два рази. Знаючи про розгляд справи він жодного разу не приїхав та за три роки нічого у відносинах між сторонами у кращу строну не змінив. У сімейному законодавстві немає прямої заборони позбавлення батьківських прав відносно повнолітньої особи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_10 позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити повністю у зв`язку з його безпідставністю. Зазначила, що відповідач ніколи не відмовлявся від дітей. Питання позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав виникло у зв`язку з тим, що він створив нову сім`ю. Відповідач бажав і бажає налагодити відносини із дітьми, однак діти налаштовані бабусею проти нього. Дітей за теперішнім місцем проживання у м. Київ не забрав разом із собою тому що не мав власного житла, а діти були ще малі. Однак він постійно допомагав їх утримувати оскільки отримував стабільний заробіток. Конфлікт між сторонами розпочався у 2015 році. Відповідач не один раз приїжджав до школи, спілкувався з класним керівником. Батьком було відкрито платіжну банківську карту для дітей на яку він перераховував кошти. Відповідач неодноразово спілкувався із дітьми та намагався забрати їх до себе у м. Київ, однак вони їхати із ним не бажають. Ноутбук купувався безпосередньо для позивача. З поданих позивачем доказів не вбачається підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_2 , оскільки він в межах своїх можливостей повністю виконує покладені на нього батьківські обов`язки. Разом з тим, позивач є повнолітньою що також є окремою підставою для відмови у позові про що вказується у постанові Пленуму Верховного Суду України.

Представник органу опіки та піклування Іваничівської РДА в судовому засіданні заперечила щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його дочки ОСОБА_2 Відповідач пояснив, що у нього існував конфлікт між тестем та тещею щодо виховання та утримання дітей. Відповідач не самоусунувся від виконання покладених на нього батьківських обов`язків, а в міру своїх можливостей дбає про розвиток та утримання своїх дітей. Він пояснював, що пропонував дітям переїхати до нього на місце проживання у м. Київ, однак вони їхати самостійно відмовляються. Відповідач неодноразово звертався до органу опіки та піклування з питанням забрати дітей за місцем свого проживання. Він приїжджав у 2017 році щоб їх забрати, однак діти не захотіли їхати. При розмові із бабою та дідом повідомили, що вони не проти, щоб діти проживали разом із батьком. Крім цього, пояснила, що не вбачає умисного та свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а відносини, які склалися між ними не є підставами для позбавлення його батьківських прав.

Заслухваши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 08 вересня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього проживання у них народилось двоє дочок позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Із довідки Старолішнянської сільської ради від 26 липня 2018 року № 343 слідує, що позивач зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 та в склад її сім`ї входять баба - ОСОБА_11 1958 року народження та сестра ОСОБА_5 , 2007 року народження (а.с.6).

Судом встановлено, що позивач разом із своєю сестрою ОСОБА_12 проживають разом із бабою ОСОБА_6 за спільною згодою батька дітей, відповідача по справі. Відповідач офіційно працевлаштований, отримує стабільний заробіток та проживає у АДРЕСА_3 разом із новою сімєю.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 покликається на необхідність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки останній самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей.

Одночасно суд звертає увагу на те, що документи надані позивачем до позовної заяви, які підтверджують зміст позовних вимог є застарілими у часі, так як датовані 2015 та 2018 роками. З приводу місця проживання дочок спору між сторонами немає.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні вказали, що він приймав участь у вихованні дитини, допомагав матеріально та всіляко намагався налагодити відносини із дочкою. Факту самоусунення його від виконання батьківських обов`язків немає. Він неодноразово звертався до позивача з пропозицією переїхати на проживання до нього у м. Київ, однак позивач такого бажання не виявила.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частиною першою статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував роз`яснення, викладені у пунктах 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав та положення ст.166 СК України про те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків та прийшов до не обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини. Однак відповідач виконував свій батьківський обов`язок щодо виховання та утримання дочки. Надалі також має намір налагодити відносини та не відмовляється надавати фінансову підтримку позивачу. Відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав і має бажання піклуватися про дочку, проявляти турботу та брати участь у її вихованні. Позивачем не доведено того, що спілкування відповідача з нею в подальшому може призвести до порушень прав та інтересів останньої. Судом враховано відсутність контакту з дочкою щодо спілкування з нею, які стали основою подальших непорозумінь.

Заходи впливу до відповідача не вживалися, невиконання батьківських обов`язків не може ототожнюватися з ухиленням від їх виконання.

Представник органу опіки та піклування Іваничівіської РДА також підтвердив про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини(рішення від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України ).

Разом з тим, обставини на які вказує позивач, як на підставу позбавлення батьківських прав, в сукупності інших доказів наявних в матеріалах справи, пояснення самого відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, не можуть вважатися достатніми та визначальними для позбавлення батьківських прав.

Враховуючи бажання відповідача відновити спілкування з дочкою, розуміння своєї вини у недостатньому приділенні уваги в певний проміжок часу у вихованні та розвитку дитини, бажання та намагання змінити свою поведінку та необхідність, виключно в інтересах дитини, надати можливість батькові та дочці налагодити їх родинні стосунки, а також, виходячи з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав з огляду на недоведеність ОСОБА_2 виключних підстав, з якими закон пов`язує можливість позбавлення батьківських прав.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Разом з тим, у п. п. 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Із паспорта громадянина України, вбачається, що позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому 07 квітня 2019 року їй виповнилося 18 років. (а.с.3), що також є однією з підстав для відмови у позові про позбавлення батьківських прав.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 197, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 164, 166 Сімейного Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_4 , місце проживання АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Іваничівської РДА, місце знаходження смт. Іваничі вул. Грушевського, 13, код ЄДРПОУ 04051299 про позбавлення батьківських прав - відмовити повністю.

Повний текст судового рішення складено 21 червня 2019 року.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Мушкет