Ухвала

від 20.06.2019 по справі 120/1971/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

20 червня 2019 р. Справа № 120/1971/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

представника позивача: Гурби М.В.,

представника відповідача: Обревко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі

за позовом: благодійної організації "Благодійний фонд "Амадея" (вул. Монастирська, 39 А, кв. 1, м. Вінниця, 21050, ідент. код 42664612)

до: управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, 21050)

про: визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась благодійна організація "Благодійний фонд "Амадея" до управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Разом із позовом 19.06.2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від благодійної організації "Благодійний фонд "Амадея" надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови управління Держпраці у Вінницькій області №ВН 219/211/НП-ФС від 27.02.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі та зупинити стягнення штрафу з благодійної організації "Благодійний фонд "Амадея" на підставі постанови управління Держпраці у Вінницькій області №ВН 219/211/НП-ФС від 27.02.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що управлінням Держпраці винесено відносно благодійної організації "Благодійний фонд "Амадея" постанову №ВН 219/211/НП-ФС від 27.02.2019 року, якою накладено штраф у розмірі 417300 грн. 12.04.2019 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області відкрито виконавче провадження №58850441 про примусове стягнення з позивача зазначеного штрафу. Правомірність чи неправомірність прийняття оскаржуваної постанови №ВН 219/211/НП-ФС від 27.02.2019 року, винесеної відповідачем, буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог благодійної організації "Благодійний фонд "Амадея" доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб поновити свої права та повернути власне майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання постанови державного виконавця. Тому невжиття судом заходів по забезпеченню позову істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 19.06.2019 року заяву про забезпечення позову призначено до розгляду.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Представник управління Держпраці у Вінницькій області щодо забезпечення позову заперечувала та просила суд відмовити у її задоволенні.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Заява про забезпечення позову відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з нормами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06 березня 2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведеного видно, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначаючи про необхідність зупинення стягнення з благодійної організації "Благодійний фонд "Амадея" на підставі виконання постанови державного виконавця 417300 грн., позивач не надає суду доказів, що свідчать про очевидність ознак протиправності вказаної постанови державного виконавця чи утруднення виконання рішення суду у подальшому, а наведені у позовній заяві доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Крім того, варто вважати невмотивованими посилання позивача на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом тих заходів забезпечення адміністративного позову, про які йдеться у заяві.

На думку суду, подання адміністративного позову предметом якого є скасування постанови №ВН 219/211/НП-ФС від 27.02.2019 року, винесеної відносно благодійної організації "Благодійний фонд "Амадея", якою накладено штраф у розмірі 417300 грн. не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів у даному випадку та на даній стадії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена 12.04.2019 року, тоді як до суду позивач звернувся 19.06.2019 року, тобто уже після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна