Рішення

від 10.06.2019 по справі 200/4259/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р. Справа№200/4259/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у підготовчому за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС»

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: скасування податкового повідомлення - рішення № 0000671410 від 11 грудня 2018 року.

за участю

представників сторін:

від позивача: Азаров О.А. - на підставі наказу,

від відповідача: Пономарьов А.О. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС» , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000671410 від 11 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управління ДФС у Донецькій області проведена документальна позапланова перевірка ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС за період діяльності з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року з метою перевірки достовірності формування та віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ за червень 2018 року та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ за липень 2018 року, за результатами якої складено акт від 27.11.2018 року № 1358/05-99-14-10/39118792. Висновками перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 547792 грн. Позивач зазначає, що контролюючим органом на підставі висновків викладених у акті винесено податкове повідомлення - рішення № 0000671410 від 11 грудня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 547792 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 273896 грн. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки є необґрунтованими, помилковими та такими, що не відповідають приписам Податкового кодексу України, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення від 07.11.2018 року № 0008821412 є таким, яке прийнято безпідставно та з порушенням діючого законодавства, у зв`язку з чим повинно бути скасовано судом повністю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.06.2018 року по 31.07.2018 року з метою перевірки достовірності формування та віднесення суми ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ по взаємовідносинах із контрагентами - постачальниками ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ за червень 2018 року та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ за липень 2018 року, за результатами якої складено акт від 27.11.2018/ року № 1358/05-99-14-10/39118792. На підставі висновків акта перевірки прийнято та направлено податкове - повідомлення рішення від 11.12.2018 року № 0000671410 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 547792 грн. та штрафн6их (фінансових) санкцій у сумі 273896 грн. Підставами для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення стали висновки викладені в акті перевірки про реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ та відповідно, недостовірності показників податкового обліку з ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій. Відповідач зазначає, що укладені між ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС договір купівлі - продажу від 11.05.2018 року № 11/05/18-1 із постачальником ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ та договір поставки від 03.07.2018 року № 03/07/18-1 із постачальником ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять його предмет. Також відповідач вказує на те, що у наданих до перевірки договорах поставки контрагентами при їх укладанні не визначено асортимент (номенклатуру), ціну та кількість товару. Сторони у договорі не обумовлюють ціну та кількість товару, а планують її узгодити в майбутньому, коли будуть виписуватися рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні. Відповідач посилається на те, що до перевірки не надані документи, які посвідчують якість, відповідність стандартам та вимогам, встановленим діючим законодавством України на кожний окремий вид товару, документи на оприбуткування товарів; книга реєстрації довіреностей або копії сторінки книги реєстрації довіреностей; картки складського обліку; шляхові листи; авансові звіти про використання коштів на відрядження (використання ППМ); акти на списання матеріалів, оприбуткування на склад замінених деталей або металобрухту, відображення відповідних операцій у бухгалтерському обліку (списання на витрати). Крім того, відповідач посилається на те, що надані ТТН не містять точної адреси навантаження вантажу, не містять інформації про навантажувальні - розвантажувальні роботи, що не дозволяє дослідити час прибуття та вибуття транспортного засобу та фактично проведені навантажувально - розвантажувальні роботи. Також відповідач зазначає, що управлінням від ГУ ДФС у Харківській області отримано податкову інформацію щодо ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ за звітний період декларування ПДВ за червень 2018 року, у якій зазначено, що місцезнаходження ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ не встановлено, згідно з ЄРПН протягом червня 2018 року ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ зареєстровано 229 податкових накладних на адресу 71 контрагента - покупця за ціною у 100 вище за ціни придбання, податковий кредит формує за рахунок придбання запчастин, приладдя та засобами по догляду за ТЗ, продаж яких не встановлено. Підприємство не декларувало земельні ділянки, які знаходяться в оренді або у власності, що свідчить про відсутність власних приміщень, які могли б використовуватись, як офісні та складські приміщення, не декларувало об`єкти нерухомого майна, згідно з ЄРПН відсутнє придбання сторонніх послуг з оренди основних засобів, транспортних послуг. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів, робіт/послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності штатною кількістю працівників без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо та без залучення субпідрядних організацій.

Крім того, відповідач вказує на те, що згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень зареєстровано кримінальне провадження № 42017000000003630 від 13.11.2017. З матеріалів кримінального провадження, відомостей наданими Міжрегіональним ОУ ОВП ДФС встановлено низку сумнівних СГД з ознаками фіктивності, реквізити яких використовуються у фінансових операціях, які є учасниками конвертаційного центру спрямованого на мінімізацію доходів, отриманих в ході протиправних діянь, серед яких є ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ .

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами. Відповідач вказує на те, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення він керувався виключно нормами чинного податкового законодавства України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставині викладені у позовній заяві та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 22 квітня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року відкладено підготовче засідання на 13 травня 2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 10 червня 2016 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС» зареєстровано в якості юридичної особи 03.03.2014 року № 12541020000004315, включено до ЄДРПОУ за № 39118792, та перебуває на обліку як платник податків у Головного управління ДФС у Донецькій області.

27 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС за період діяльності з 01 червня 2018 року по 31 липня 2018 року з метою перевірки достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 41492095) за червень 2018 року та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41627391) за липень 2018 року, за результатами якої складено акт № 1358/05-99-14-10/39118792 (а.с. 25-62).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС :

1) ведення бухгалтерського та податкового обліку;

2) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2. п. 193 ст. 193, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 547792 грн., у тому числі: за червень 2018 року на суму 299027 грн.; за липень 2018 року на суму 248765 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення від 11 грудня 2018 року за № 0000671410, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 821688 грн., з якої 547792 грн. - грошові зобов`язання та 273896 - штрафні (фінансові) санкції (штраф) (а.с. 64).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивачем скеровано скаргу № 65283/6 від 26 грудня 2018 року на адресу Державної фіскальної служби України.

Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 20.02.2019 року № 8355/6/99-99-11-04-02.25, яким спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 66-72).

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням - рішенням, звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним та скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавство. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. (п. 198.1)

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3)

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов»язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХIV) та положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 3 Закону України № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996 визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, затвердженого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі по тексту - Положення № 88).

Пунктом 1.1 ст. 1 зазначених положень визначено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 ст. 1 Положення № 88).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (п. 2.5 ст. 2 Положення № 88).

Суд зазначає, що пункт 2.4 статті 2 Положень № 88 містять аналогічні положення викладені у частині 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Спірним питанням по даній справі є правомірність віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 41492095) та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41627391).

Податковий орган в акті перевірки вказував на те, що згідно наданих ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС до перевірки документів з питання підтвердження відомостей щодо правових взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ (код ЄДРПОУ 41492095) за червень 2018 року та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41627391) за липень 2018 року, даних автоматизованої бази даних Податковий блок (інформація Аналітична система Перегляд результатів співставлення. Детальна інформація по декларації); декларацій з податку на додану вартість, додатків № 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в роз різі контрагентів до декларацій з податку на додану вартість за червень - липень 2018 року, встановлено відображення взаємовідносин між ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС та контрагентами - постачальниками ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ в наступному розмірі:

ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС задекларовано суму податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ за червень 2018 року у сумі299026,66 грн., включено до складу податкового кредиту у сумі 299026,66 грн. до декларації за звітній період декларування ПДВ червень 2018 року;

ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС здекларовано суму податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ за липень 2018 року у сумі 248765,02 грн., включено до складу податкового кредиту у сумі 248765,02 грн. до декларації за звітній період декларування ПДВ липень 2018 року.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ за червень 2018 року та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ за липень 2018 року встановлено його завишення всього у сумі 547791,68 грн., в тому числі за: червень 2018 року - 299026,66 грн.; липень 2018 року - 48765,02 грн.

Згідно наданих позивачем до позовної заяви первинних документів по господарським відносинам ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС з постачальниками ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ встановлено наступне.

11 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙДИНГ (далі - Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 11/05/18-1 (а.с. 151), відповідно до якого продавець зобов`язується продати/передати запчастини та вузли до залізничного рухомого складу (даті - Товар), в кількості та якості, згідно супровідних документів, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до супровідних документів по кількості та якості та оплатити його в строк, передбачений чинним договором.

Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару проданого протягом дії цього договору згідно накладних (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1. розділу 2 Договору № 11/05/18-1 визначено, що продавець зобов`язується передати товар покупцю відповідно по кількості. Зазначеній у видатковій накладній та в строк (термін) узгоджений сторонами при отримані заявки покупця.

Згідно п. 2.2 розділу 2 цього договору, продавець зобов`язаний надати покупцеві документи які посвідчують якість, відповідність стандартам та вимогам встановленим діючим законодавством України на кожний окремий вид товару.

Відповідно до розділу 2 Права і обов`язки покупця зазначеного договору передбачено, що прийнятий товар за замовленою кількістю, якістю і комплектністю в порядку і терміни, встановлені цим договором і оформити відповідні супровідні документи. Своєчасно сплатити вартість отриманого товару в розмірах і в строки, встановлені цим договором. Зобов`язаний звірити взаєморозрахунки сторін в разі необхідності або за вимогою продавця. Покупець замовляє товар письмово або усно.

Пунктом 4.1. розділу 4 Договору визначено, що продавець оформляє передачу товару видатковою накладною, яка є достатнім доказом передачі товару за даним Договором. Місце передачі товару є місце фактичного знаходження продавця, або місце, яке було узгоджене при дачі письмової або усної заявки. Покупець приймає від продавця товар по кількості і якості. У відповідності з Інструкцією № П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих продавцем. В разі виникнення розбіжностей по асортименту та кількості або відмови покупця від прийняття товару представники сторін зобов`язані скласти відповідний акт.

Товар вважається прийнятим: коли він фактично переданий покупцеві на складі продавця і представниками сторін підписана видаткова накладна; коли він доставлений представником продавця або перевізником у місце фактичного знаходження покупця або місце яке вказане в заявці і Покупцем підписані документи про прийняття вантажу. У випадку коли товар доставляється у місце фактичного знаходження покупця або місце яке вказане в заявці продавець зобов`язаний передати разом з товаром два екземпляри видаткових накладних які підписані продавцем. Покупець зобов`язаний негайно підписати вищевказані податкові накладні і один екземпляр кожної видаткової накладної невідкладно надіслати продавцю (п. 4.2 договору № 11/05/18-1 від 11.05.2018 року).

Відповідно до п. 4.3 зазначеного договору при отриманні товару покупець зобов`язаний надати (надіслати) продавцю довіреність на отримання його представником товару, яка є невід`ємною частиною цього договору та строк дії якої обмежений строком дії Договору. Довіреність не потрібна особам повноваження яких передбачено установчими документами (директору, президенту і т.п) та при завіренні в накладній підпису особи без довіреності печаткою підприємства, установи, організації.

Розрахунок за придбаний товар здійснюється покупцем у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця через обслуговуючі по даній угоді кредитні установи/банки за цінами, що вказується продавцем у видаткових накладних які до їх виписки (складання) узгоджується з покупцем при отриманні усної або письмової заявки. Оплата за придбаний товар здійснюється протягом 180 календарних днів з моменту передачі товару (дати оформлення видаткової накладної), незалежно від того реалізував (використав) покупець товар чи ні (п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 Договору купівлі - продажу № 11/05/18-1 від 11.05.2018 року).

На виконання умов договору позивачем надано до суду видаткові накладні № 178 від 18 червня 2018 року на суму із ПДВ 500257,99 грн., № 179 від 21 червня 2018 року на суму із ПДВ 492062 грн., № 180 від 25 червня 2018 року на суму із ПДВ 439840,02 грн., № 181 від 27 червня 2018 року на суму із ПДВ 361999,99 грн., рахунки на оплату № 178 від 18 червня 2018 року на суму із ПДВ 500258 грн., рахунок на оплату № 179 від 21 червня 2018 року на суму із ПДВ 492062 грн., рахунок на оплату № 180 від 25 червня 2018 року на суму із ПДВ 439840,02 грн., рахунок на оплату № 181 від 27 червня 2018 року на суму із ПДВ 362000 грн., товарно - транспортні накладні № 178 від 18.06.2018 року, № 179 від 21.06.2018 року, № 180 від 25.06.2018 року, № 181 від 27.06.2018 року. (а.с. 152 - 163).

Судом встановлено, що перевезення товарно - матеріальних цінностей (товару), відповідно до договору купівлі - продажу № 11/05/18-1 від 11.05.2018 року здійснювалось ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС транспортними засобами, які використовуються на підставі договору найма (оренди) від 15.07.2016 року, який укладений між ОСОБА_1 (далі - Наймодавець) та ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - Наймач), відповідно до якого наймодавець передає у найм (оренду), а наймач приймає у користування належні наймодавцю транспортні засоби: OPEL VIVARO, 2011 року випуску, тип ТЗ: вантажний малотоннажний фургон, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , OPEL VIVARO, 2008 року випуску, тип ТЗ: вантажний вантажопасажирський фургон, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (а.с. 101-103). Зазначені транспортні засоби були передані позивачу, що підтверджується актом приймання - передачі до договору найму (оренди) № 1146 від 15.07.2016 року (а.с. 104).

Крім того, позивачем надано до суду податкові накладні № 178 від 18.06.2018 року, № 179 від 21.06.2018 року, № 180 від 25.06.2018 року, № 181 від 27.06.2018 року, виписані ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ на адресу ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС , які зареєстровані у встановлено законом порядку в ЄРПН (а.с. 73-76).

Розрахунок за придбаний товар здійснювався в безготівковій формі згідно платіжних доручень № 1444 від 15.06.2018 року, № 1447 від 18.06.2018 року, № 1453, № 1455, № 1456, № 1458, № 1459 від 26.06.2018 року, № 1444 від 11.07.2018 року, № 1838 від 05.11.2018 року, які були надані позивачем під час перевірки контролюючому органі, що підтверджується актом № 1358/05-99-14-10-39118792 (а.с. 37).

Також, з акту перевірки встановлено та не заперечується сторонами, що між ТОВ Мегатрейдинг (далі - Первісний кредитор), ТОВ ЛІНКТОРГ (далі - Новий кредитор) та ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги № 25/06-1 від 25.06.2018 року, яким регулюються відносини, пов`язані із заміною Первісного кредитора при виконання грошового зобов`язання, що виникає з договору купівлі - продажу № 11/0518-1 від 11 травня 2018 року, підписаного між Первинним кредитором та Боржником. Відповідно до договору № 25/06-1, первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за основним Договором укладеним між первісним кредитором та Боржником, суми боргу (грошового зобов`язання) у розмірі 488763,41 грн.

В межах договору про відступлення права вимоги № 25/06-1 від 25.06.2018 року ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС здійснено перерахунок грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок ТОВ ЛІНКТОРГ , згідно платіжних доручень від 26.06.2018 року № 1454, № 1457, № 1460.

Вищезазначені обставини не заперечуються сторонами.

Також, 03 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОРАНТ КОМПАНІ (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - Покупець) укладено договір поставки № 03/07/18-1 (а.с. 164-167), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості. Асортименті та номенклатурі, визначених у усних заявках - замовленнях (далі - заявках) покупця переданих представнику постачальника. Ціна товару зазначається у видаткових накладних (п. 1.2 зазначеного Договору).

Згідно п. 1.3, п. 1.4 розділу 1 Договору передбачено, що загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного договору. Поставка товару здійснюється постачальником за адресою згідно Додатку № 1 в якому також зазначаються відповідні особи покупця на отримання товару.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Договору № 03/07/18-1 від 03.07.2018 року, асортимент, номенклатура та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації постачальника, яка надається покупцю, а також в видаткових накладних. Специфікація носить інформаційний характер про номенклатуру, асортимент та ціну товару та потребує обов`язкового двостороннього засвідчення ні постачальником ні покупцем.

В разі зміни цін, номенклатури та асортименту товару, постачальник зобов`язаний про це покупця не пізніше, ніж за 7 днів до фактичної дати поставки товару, та надати покупцю нову Специфікацію (п. 2.2 розділу 2 Договору № 03/07/18-1 від 03.07.2018 року).

Пункт 3.1 договору передбачає, що постачальник гарантує, що поставлений товар є якісним, відповідає технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду.

Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється постачальником в межах наявних у нього номенклатури, асортименту протягом строку дії Договору. Відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому визначається номенклатура, асортимент та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару (відповідно до підписаної сторонами специфікації), загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті e-mail або надаватися усно через представника постачальника.

Згідно п. 4.2 договору, Замовлення покупця на поставку товарів є обов`язковим для постачальник. При здійсненні замовлення покупець вказує або зазначає усно місце і час поставки товару.

Поставка замовленого товару здійснюється Постачальником протягом не більше ніж трьох днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом іншого строку. Визначеного у самому замовленні. Допускається дострокова поставка товару за умови наявності згоди покупця. Про дату дострокової поставки постачальник повідомляє покупця по факсу або через представника у строк не менше одного дня (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору, момент здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково - видатковій документації (товарно - транспортна накладна, видаткова накладна).

Покупець оплачує поставлені товари за цінами. Вказаними у товаросупроводжувальній документації (видатковій накладній, податковій накладній) на умовах договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 90 днів календарних днів з моменту поставки товару або інший трок, попередньо домовлений між сторонами, про що сторонами укладається додаткова угода до даного Договору.

Розрахунок здійснюється в безготівковій або готівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок або до каси постачальника (розділу 5 Договору № 03/07/18-1 від 03 липня 2018 року).

На виконання умов договору позивачем надано до суду видаткові накладні № 94 від 17 липня 2018 року на суму із ПДВ 520390,06 грн., № 95 від 20 липня 2018 року на суму із ПДВ 497400 грн., № 96 від 30 липня 2018 року на суму із ПДВ 474800,02 грн., рахунок на оплату № 94 від 17 липня 2018 року на суму із ПДВ 520390,06 грн., рахунок на оплату № 95 від 20 липня 2018 року на суму із ПДВ 497400 грн., рахунок на оплату № 96 від 30 липня 2018 року на суму із ПДВ 474800,02 грн., товарино - транспортні накладні № 94 від 17 липня 2018 року, № 95 від 20 липня 2018 року, № 96/1 від 30 липня 2018 року, № 96/2 від 30 липня 2018 року (а.с. 168- 177).

Перевезення товарно - матеріальних цінностей здійснювалось ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС транспортними засобами, які використовуються згідно договору найму (оренди) від 15.07.2016 року, що не спростовується відповідачем та про що контролюючий орган зазначив в акті перевірки.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОРАНТ КОМПАНІ на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 94 від 17.07.2018 року, № 95 від 20.07.2018 року, № 96 від 30.07.2018 року (а.с. 77-79).

Розрахунки за отримані товарно - матеріальні цінності від ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ , ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС здійснювались у безготівковій формі на поточний рахунок контрагента позивача, згідно платіжного доручення № 1589 від 09.08.2018 року, яка була надана контролюючим органам під час перевірки.

Як встановлено судом, товарно - матеріальні цінності, що були отримані за договорами укладеними між ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС та ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ , були використані в господарській діяльності позивача.

Одним із видів діяльності позивача є ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, зокрема, поточний та капітальний ремонт тепловозів серій ТГМ4 в/і, ТГМ6 в/і, ТЕМ2 в/і, ТЕМ15 в/і, ЧМЕЗ в/і, ТГМ23 в/і.

Так, з матеріалів справи встановлено, між ТОВ АЛЬЯНСАГРО (далі - Продавець) та ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу від 07 червня 2018 року. Відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити ціну продажу згідно умов цього договору тепловози залізничні надалі іменується майно (а.с. 178-179).

Відповідно до Специфікації № 1 від 07 червня 2018 року до договору купівлі - продажу Продавець передає покупцю: тепловоз, модель - ТГМ-4а, заводський номер - 2527, рік випуску - 1987 року та тепловоз, модель - ТГМ-4а, заводський номер - 2591, рік випуску - 1987 року, на загальну суму 1300000 грн. Поставка товару за договором здійснюється продавцем на умовах СРТ (Міжнародні правила тлумачення товарних термінів Інкотермс у редакції 2010 року). Із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов договору. Місце поставки/адреса передачі майна: 84122, Донецька область. м. Слов`янськ, вул. Свободи, 85. Поставка/Передача майна здійснюється продавцем покупцю протягом 3 робочих днів з моменту 100% оплати вартості майна. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Постачальник має право на дострокову поставку товару за умови попереднього узгодження дати поставки із покупцем. Момент виконання постачальником зобов`язання по поставці товару по договору є дата підписання акту прийому - передачі майна, підписання видаткової накладної та передачі документів визначених у договорі. Сума реалізації майна без урахування ПДВ становить 1300000 грн. Оплата вартості майна у сумі реалізації здійснюється покупцем в порядку визначеним договором в строк до 15.08.2018 року (а.с. 179 - зворотній бік).

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано: видаткову накладну № 10 від 12 червня 2018 року на суму 1300000 грн., акт прийому - передачі від 12 червня 2018 року (а.с. 180).

Судом встановлено, що 01 грудня 2017 року між Приватним підприємством Єврогарант - КВТ (далі - Орендодавець) та ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - Орендар) укладений договір оренди об`єктів нерухомості, під`їзні шляхи, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, нежиле приміщення - будівлю для ремонту дізелей (Лит. Р-2) площею 271,8 кв.м. з офісним приміщенням, побутове приміщення з прибудовою (Лит. Ф-1) площею 117,2 кв. м; частину тепловозоремонтного депо (Лит. П-1) площею 280 кв. м; залізничний шлях площею 62,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальною площею об`єкту -731,5 кв. м. та земельну ділянку площею 746,1 кв. м, на якому розміщені нежилі приміщення, передані в оренду (а.с. 105-107).

Позивачем на виконання умов договору надано до суду: акт прийому - передачі до договору № 17/12/01-1 від 01 грудня 2017 року оренди об`єктів нерухомості, обладнання, під`їзного шляху від 01 грудня 2017 року, додаткова угода № 1 від 01 травня 2018 року до договору № 17/12/01-1 від 01 грудня 2017 року, акт надання послуг оренди № 6 від 29.06.2018 року, № 7 від 31.07.2018 року, акт надання послуг № 6 від 30 червня 2018 року, акт № 6 приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2018 року, рахунок на оплату № 6 від 30 червня 2018 року, акт надання послуг № 7 від 31 липня 2018 року, акт № 7 приймання - передачі наданих послуг від 31 липня 2018 року, рахунок на оплату № 7 від 31 липня 2018 року (а.с. 108-117).

Товариством з обмеженою відповідальністю ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Воїнське ХПП (далі - Покупець) укладений договір поставки № 01-02/2019 від 25.02.2019 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити тепловоз марки ТГМ4А заводський номер 2527, рік випуску 1987, виробник Людинівський тепловозобудівний завод в кількості 1 (однієї) одиниці в робочому стані та у комплектації згідно п. 1.2 цього Договору. Після капітального ремонту з продовження строку служби не менше ніж 10 (десять) років на умовах визначених цим Договором.

Поставка тепловозу постачальником має супроводжуватися наданням постачальником технічних документів вказаних в п. 3.8 Договору, необхідних для експлуатації тепловозу покупцем (п. 1.2 зазначеного Договору).

Пунктом 1.3 Договору визначає, що постачальник за даним договором здійснює організацію доставки тепловозу залізничним транспортом із станції Костянтинівка РФ Донецька залізниця АТ Українська залізниця код отримувача по станції Костянтиніва 4637 до залізничної станції Савинці під`їзна колія ТОВ Воїнське ХПП , код отримувача по станції 6895, що знаходиться за адресою: харківська обл., Балаклійський р-н, с. Савинці, вул. Шкільна, 21.

Відповідно до п. 2.1 договору № 01-02/2019, технічний стан тепловозу повинен відповідати вимоги п. 12.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411 Про затвердження Правил технічної експлуатації залізниць України .

Згідно п. 3.1 Договору, термін виконання зобов`язань за цим Договором постачальником не повинен перевищувати 35 робочих днів з моменту отримання від покупця передоплати згідно п. 5.2 цього Договору.

Після підписання цього Договору сторонами та обміном електронною поштою сканованих копій, покупець у продовж 3 робочих днів прибуває на територію виробничих потужностей постачальника за адресою: Донецька область. м. Костянтинівка, вул. О.Тихого, 172, де здійснює перевірку комплектності тепловозу, проводить огляд тепловозу на предмет технічної готовності проводить перевірку технічного стану шляхом запуску тепловозу в діючому (гарячому) стані, перевіряє роботу вузлів та агрегатів до переведення Тепловозу в недіючий (холодний) стан та у разі відсутності зауважень - підписує попередній акт технічного стану тепловоза (п. 3.2 Договору).

Постачальник зобов`язується здійснити оформлення документів щодо продовження строку служби тепловозу до 10 років та документації необхідної для відправки тепловозу за призначенням, здійснити встановлення на тепловозу приладів безпеки, системи підігріву охолоджуючої рідини (води) в системі охолодження дизеля Тепловозу для експлуатації тепловозу в зимовий період, швидкостеміра, АЛСН, радіостанцій у комплекті згідно п. 2.2 договору (п. 3.3 Договору).

Відправлення тепловозу має відбутися у продовж 5 (п`яти) робочих днів після підписання сторонами попереднього акту технічного стану тепловозу згідно п. 3.2 договору, а також здійснення покупцем оплати згідно п. 5.2 договору. Відправка тепловозу здійснюється в супроводі по одному представнику від кожної із сторони (п. 3.5 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна тепловозу за даним договором складає 2750000 грн. крім того ПДВ 550000 грн., разом з ПДВ 3300000 грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунок між сторонами здійснюється в національній валюті України, безготівковим перерахунком коштів на рахунок постачальника по виставленому ним рахунку - фактурі.

26 лютого 2019 року між ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС та ТОВ Воїнське ХПП укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 01-02/2019 від 25.02.2019 року (а.с. 184 - зворотній бік).

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем надано до суду: акт технічного стану тепловозу (додаток № 6 до договору № 01-02/2019 від 25.02.2019 року) від 15.03.2019 року, акт приймання передачі документів від 15.03.2019 року, акт готовності до експлуатації тепловозу від 15.03.2019 року, акт приймання - передачі тепловозу від 15.03.2019 року. Крім того, надана видаткова накладна № 11 від 15 березня 2019 року на суму із ПДВ 3500000 грн.

Також, 07 травня 2018 року між ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (далі - підрядник) та ТОВ Нью Комодитез Лоджистикс (далі - Замовник) укладений договір № 07/05/18-1 по ремонту тепловоза ТЕМ-2, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати ремонт та реостатні випробування маневровочних тепловозів ТЕМ - 2У № 9338 та № 9216 в обсязі КР-1 відповідно планових калькуляцій.

Робота по договору виконується ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС самостійно за адресою: м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого 172 та/або з залученням субпідрядником при цьому солідарно несе відповідальність та гарантійні зобов`язання за роботу, проведені субпідрядником.

Судом встановлено, що між ТОВ ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС та ТОВ Нью Комодитез Лоджистикс укладені додаткові угоди № 1-1 від 02.07.2018 року, № 1-2 від 02.07.2018 року, № 2 від 02.07.2018 року (а.с. 191, 192, 193 - зворотній бік).

На виконання умов договору позивачем надані до суду: планова смітна калькуляція № 2 на ремонт тепловоза ТЄМ-2 № 9216 в об`ємі КР-1, планова смітна калькуляція № 2 на ремонт тепловоза ТЄМ-2 № 9338 в об`ємі КР-1, расшифровка статі витрат, акт прийому - передачі ходових та реостатних випробувань маневрового тепловоза серії ТЕМ-2У № 9338 від 09 листопада 2018 року, № 9216 від 09 листопада 2018 року, акт приймання виконаних робіт по ремонту тепловозів ТЕМ-2У № 9216 та № 9338 власності ТОВ Нью Комодитез Лоджистикс від 09 листопада 2018 року (а.с. 194-199).

Крім того, позивачем надано до суду технічні рішення № 43-Т від 05.11.2018 року щодо продовження терміну служби маневрового тепловозу ТЕМ2У - 9216, технічні рішення № 44-Т від 05.11.2018 року щодо продовження терміну служби маневрового тепловозу ТЕМ2У - 9338, технічні рішення № 9-Т від 25.02.2019 року щодо продовження терміну служби маневрового тепловозу ТГМ4А - 2527, які затверджені Директором Державного підприємства Український науково - дослідний інститут вагонобудування (а.с. 200-202).

З огляду на викладене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт використання позивачем придбаних у ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ товарно - матеріальних цінностей (товару) у власній господарській діяльності.

Також, суд зазначає, що аналіз Закону № 996-XIV та норм Податкового кодексу України свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний суд у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 804/12763/13-а сформував наступні критерії оцінки «реальності» господарської операції та її вплив на формування (як в даному випадку) податкового кредиту: Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Суд зазначає, що з урахуванням вищенаведеного, документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлена податкова накладна. Податкові накладні надані позивачу його контрагентами оформлені відповідно до вимог законодавства, зареєстровані в ЄРПН і тому підстав для виключення із складу податкового кредиту зазначених в них сум ПДВ немає.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи судом встановлено, що вказані документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

При цьому, суд враховує, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останнього. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платника не наділено повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

За умови не встановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27.01.2016 року у справі № 4842/11/2670.

Також, у пункті 13 постанови від 24.04.2018 року по справі № 813/8500/13-а Верховним Судом викладено правову позицію, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними» .

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 808/1543/17, від 07.03.2018 року у справі № 804/3420/16, від 27.03.2018 року у справі №816/809/17.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Більше того, суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Крім того, суд вказує на те, що відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, в межах яких органами досудового слідства вживають певні заходи процесуального характеру, і вирок судом ще не винесений, є неприйнятними, оскільки матеріали кримінальних проваджень в силу закону не встановлюють жодних обставин, які мають значення в адміністративній справі.

Посилання відповідача на те, що нереальність господарських операцій позивача підтверджена дослідженням ланцюга постачання між контрагентом позивача та його контрагентами, які не є контрагентами позивача, є неприйнятними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов`язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов`язань по господарським операціям, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 803/2094/15, від 20.12.2018 року у справі № 815/4992/16.

Також, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не інформацією, яка наведена в базах даних податкового органу.

Суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність свого рішення нереальністю спірної господарської операції між позивачем та ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ. Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цим контрагентом, а викладені у ньому висновки щодо нереальності укладеного правочину не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, суд вказує на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ МЕГАТРЕЙДИНГ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Отже, судом встановлено, що укладені за участі позивача господарські договори містять усі істотні умови, встановлені законом для відповідного виду правочинів.

Стосовно посилання відповідача в акті перевірки не належним чином оформлених товарно - транспортних накладних, а саме не зазначення перевізника, відсутність розділу про вантажно - розвантажувальні операції, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. У відповідності до п.11.4 зазначених Правил обов`язок виписування ТТН покладено на Вантажовідправника.

Наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Судовою практикою Вищого адміністративного суду України підтверджено безпідставне посилання контролюючого органу на складення товарно-транспортних накладних з порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 при дослідженні реальності господарських операцій (Ухвала ВАСУ від 18.05.2017 року у справі № К/800/36463/16).

Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами поставки чи купівлі-продажу, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже наявність товарно-транспортних накладних складених з певними недоліками, не може бути доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами.

Суд зазначає, що транспортною документацією підтверджується операція з надання саме послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Посилання відповідача на не надання під час перевірки шляхових листів, авансових звітів при використанні коштів на відрядження суд вважає такими, що не мають доказового значення для оцінки реальності здійснення господарських операцій, які слугували підставами для формування податкового кредиту.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що позивачем належним чином доведено факт здійснення господарських операцій з ТОВ Еко Лідер (код за ЄДРПОУ 38745281), ТОВ ТПК Агросервіс (код за ЄДРПОУ 38931754), ТОВ Агропереробник (код за ЄДРПОУ 38677039), ТОВ Донбасвугілля 2004 (код за ЄДРПОУ 39036102), ТОВ Союзенергопром (код за ЄДРПОУ 37216239), ТОВ Агроветзахист Україна (код за ЄДРПОУ 36956342), ТОВ ТД Євротрансоіл .

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Окрім того, вказані висновки ґрунтуються також на ненаданні платником податків первинних документів контролюючому органу, які також є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Встановлені судом обставини свідчать про необ`єктивність висновків контролюючого органу та безпідставність винесених спірних податкових повідомлень-рішень, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

В зв`язку з чим, суд приходить висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000671410 від 11 грудня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 821618 грн., з якої 547792 грн. - податкові зобов`язання, 273896 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штраф), є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» , заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000671410 від 11 грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000671410 від 11 грудня 2018 року - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000671410 від 11 грудня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС збільшено суму грошового зобов`язання з податок на додану вартість на суму 821618 грн., з якої 547792 грн. - податкові зобов`язання, 23896 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штраф).

Стягнути на користь Товариству з обмеженою відповідальністю ТК ДОНСПЕЦСЕРВІС (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, буд. 123, код ЄДРПОУ 39118792) Головного управління ДФС у Донецькій області (85726, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 12325 (дванадцять тисяч триста двадцять п`ять) гривень.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 червня 2019 року в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст рішення складено та підписано 20 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська