Ухвала

від 21.06.2019 по справі 260/793/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

21 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/793/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 39766716), в якому просить суд: "1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір"; 2. Прийняти дану позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та викликати сторін в судове засідання; 3. Розглянути клопотання про забезпечення позову, подане під № 1 у переліку додатків; 4. Розглянути клопотання про витребування доказів, подане під № 2 у переліку додатків; 5. Задовольнити позовні вимоги: Визнати неправомірними та протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та рішення оформлене листом від 03 грудня 2018 року № С-2023/0-4767/0/18-18 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області; Скасувати рішення ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області оформлене листом від 03 грудня 2018 року № С-2023/0-4767/0/18-18 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області; Зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки під індивідуальне садівництво на території Рахівського району Закарпатської області, згідно матеріалів клопотання від 02 листопада 2018 року; Визнати неправомірними та протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та наказ від 23 листопада 2018 року № 2125-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність"; Скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 листопада 2018 року № 2125-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність"; 6. Судові витрати покласти на відповідача".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

20 червня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, відповідно до якої позивач в особі представника просив: "1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір"; 2. Прийняти дану заяву до розгляду та задовольнити її; 3. На час розгляду позову ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області застосувати такі заходи забезпечення позову: зупинити дію наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 листопада 2018 року № 2125-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність"; встановити заборону уповноваженим органам, в тому числі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, Закарпатській обласній державній адміністрації, Рахівській районній державній адміністрації і їх структурним підрозділам приймати будь які рішення, пов`язані із документами щодо земельної ділянки, виготовленими на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 листопада 2018 року № 2125-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", в тому числі - рішення про передачу у власність земельної ділянки; заборонити проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, відведену згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 листопада 2018 року № 2125-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" 4. Направити копію ухвали позивачу для відома, уповноваженим органам - для виконання.".

Заявлене клопотання аргументує тим, що 02 листопада 2018 року він, як учасник АТО, звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Однак всупереч визначеним в статті 118 Земельного кодексу України підставам йому було відмовлено у задоволенні такого клопотання з мотивів надання дозволу щодо вказаної земельної ділянки іншій особі. Вважає, що наказ від 23 листопада 2018 року №2125-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" є протиправним, порушує його права, оскільки вказаний громадянин не має пільг учасника бойових дій. Вважає, що отримання іншою особою у власність земельної ділянки на підставі документів, виготовлених на виконання наказу №2125-сг, призведе до того, що у випадку задоволення позову він не зможе реально поновити свої права.

Статтею 154 частиною 1 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що така підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими ОСОБА_1 обґрунтовує подану заву, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що звернувшись до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, позивач реалізував своє право на судовий захист. А тому забезпечення позову шляхом заборони затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передавати її у власність третій особі буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

Суд критично оцінює посилання заявника в обґрунтування заяви про забезпечення позову на те, що отримання іншою особою у власність земельної ділянки на підставі документів, виготовлених на виконання наказу № 2125-сг, призведе до того, що у випадку задоволення позову ОСОБА_1 не зможе реально поновити свої права, та зазначає, що отримання особою дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивне рішення про надання такої у власність або користування.

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд вважає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Не підлягає задоволенню також вимога заявника щодо встановлення заборони всім уповноваженим органам, в тому числі, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, Закарпатській обласній державній адміністрації, Рахівській районній державній адміністрації та їх структурним підрозділам приймати будь-які рішення, пов`язані із документами щодо земельної ділянки, виготовленими на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 23 листопада 2018 року № 2125-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", в тому числі, рішення про передачу у власність земельної ділянки, а також заборонити проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Суд вважає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №826/15718/16).

Вимога заборонити суб`єкту владних повноважень вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право (постанова Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-951цс16).

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя С.Є. Гаврилко