Рішення

від 21.06.2019 по справі 360/2413/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2413/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Тихонов І.В.

при секретарі судового засідання - Шеховцовій А.С.,

за участю

представника позивача - Матронін М.І.

представника відповідача - Резнікова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною (протиправною) та скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.06.2019 ЗВП № 1342962,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною (протиправною) та скасування постанови головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кохан Альони Ігорівни від 04.06.2019 ЗВП № 1342962 про опис та арешт майна (коштів) боржника, та зняти арешт з майна (автомобіль Toyota Camri, реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є вугледобувним підприємством. Поряд з тим, виконавчі листи, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, не стосуються обмежень щодо зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень. Тому з посиланням на норми Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств , позивач вважає, що державний виконавець у даному конкретному випадку не тільки не мав право оскаржуваною постановою накладати арешт на транспортний засіб, а зобов`язаний був зупинити виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень.

Ухвалою від 12.06.2019 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною (протиправною) та скасування постанови від 04.06.2019 ВП № 1342962 про арешт майна боржника та вирішено розглядати справу з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 червня 2019 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, проте відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

При цьому, в судовому засіданні зазначив, що зведене виконавче провадження № 1342962 на даний час зупинено, а оскаржувана постанова винесено відповідно до приписів Закону України Про виконавче провадження , а тому є законною та обґрунтованою.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Відкрите акціонерне товариство Лисичанськвугілля засновано відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.02.2004 № 91 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Відповідно до Закону України Про акціонерні товариства ВАТ Лисичанськвугілля перейменовано у публічне акціонерне товариство Лисичанськвугілля (код ЄДРПОУ 32359108), яке є юридичною особою та правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ Лисичанськвугілля . Видами діяльності товариства є, зокрема, добування кам`яного вугілля (а.с. 10-14).

05.06.2019 Позивачем отримано постанову Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника від 04.06.2019, винесену по зведеному виконавчому провадженню № 1342962 (а.с. 7).

З інформації, зазначеної в оскаржуваної постанові вбачається, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 1342962 відповідачем було встановлено, що боржником вказані рішення суду не виконані, тому на підставі статті 56 Закону України Про виконавче провадження накладено арешт на майно (автомобіль Toyota Camri, реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України від 02.06.2016 № 1404 Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404).

В силу частини першої статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби вбачається, що судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Статтею 1 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 28 Закону № 1404 документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України № 1404 виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно із частинами першою-четвертої, десятої статті 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Судом встановлено, ПАТ "Лисичанськвугілля" належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, основним видом діяльності якого є добування кам`яного вугілля (а.с. 11).

Вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 квітня 2012 року № 4650-VI "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств").

Таким чином, на позивача розповсюджуються положення Закону України від 13 квітня 2017 року № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" (далі - Закон № 2021).

Згідно із статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2658-VIII від 18.12.2018) тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Під час розгляду судом справ №№ 812/1428/18, 1240/2618/18 та № 360/1532/19 відповідачем зазначалось, що арешт коштів згідно з оскаржуваних постанов накладено при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 1342962, до складу якого входять виключно виконавчі документи, які не підлягають зупиненню, у тому числі про виплату заробітної плати, заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо. Відповідно виконавчі документи, які підлягають зупиненню, до зазначених постанов про арешт включені не були. Крім того, зауважив, що до суми боргу, на яку накладено арешт входить виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. При цьому, відповідач не пояснив, які кошти були стягнуті з Позивача, у тому числі за рішеннями Господарського суду, Луганського окружного суду, які також включені до оскаржуваних постанов у зазначених справах.

При цьому, суд звертає увагу, що в цій справі Відповідачем жодних доказів відсутності в оскаржуваній постанові виконавчих документів, які не підлягають зупиненню, суду не надано, як і не надано матеріали виконавчого провадження, що були витребувані ухвалою суду від 12.06.2019 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскаржувана постанова містить в собі виключно перелік виконавчих документів (із зазначенням номеру та ким і коли був виданий). Жодних посилань на розмір стягнень та їх вид, постанова не містить. Тобто, з оскаржуваної постанови не вбачається які саме виплати, зверненні до примусового виконання з ПАТ Лисичанськвугілля , включені до оскаржуваної постанови. Тому наявність в постанові виконавчих документів, які не підлягають зупиненню, є недоведеними та не підтверджено належними та допустимими доказами.

Також в оскаржуваній постанові не зазначено, а Відповідачем не доведено на який саме борг накладено арешт та чи включені до зазначеної постанови кошти, відносно арешту яких існують застереження. Відсутня в постанові й конкретизація сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а тому, суд дійшов висновку, що сума боргу, на яку накладено арешт, є непідтвердженою.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та винесена без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідачем у постанові не наведено та не підтверджено належними доказами в ході розгляду справи, що виконавчі листи, на підставі яких винесена оскаржувана постанова та накладено арешт, не стосуються обмежень щодо зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень згідно зі статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

Відтак, суд вважає її такою, що винесена в порушення діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 року у справі № 812/1428/18, від 08.10.2018 у справі № 1240/2618/18 та від 17.04.2019 у справі № 360/1532/19, які набрали законної сили, задоволено адміністративні позови Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля до Лисичанського міського відділу державної служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, визнано протиправними та скасовано постанови Лисичанського міського відділу державної служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника від 11.05.2018 ЗВП №1342962, від 03.07.2018 ЗВП № 1342962 та від 20.02.2019 ЗВП № 1342962.

Тобто, предметом спірних правовідносин у зазначеній справі було також законність постанови державного виконавця про арешт коштів боржника в тому ж зведеному провадженні.

Суд в зазначених рішеннях дійшов до висновку, що оскаржувані постанови є необґрунтованими та винесені без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідачем у постановах не наведено та не підтверджено належними доказами в ході розгляду справи, що виконавчі листи, на підставі яких винесені оскаржувані постанови та накладено арешт, не стосуються обмежень щодо зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень згідно ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств .

Отже, відповідачем було винесено постанову арешт майно боржника у тому ж зведеному виконавчому провадженні, без належного підтвердження суми на яку накладено арешт.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 06.06.2019 № 1234 (а.с. 3).

Відповідно, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною (протиправною) та скасування постанови від 04.06.2019 ЗВП № 1342962 про арешт майна боржника задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Кохан Альони Ігорівни від 04.06.2019 ЗВП № 1342962 про опис та арешт майна (коштів) боржника, та зняти арешт з майна (автомобіль Toyota Camri, реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Стягнути з Лисичанського міського відділу державної служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, 53, код ЄДРПОУ 34864826) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня на користь Публічного акціонерного товариства Лисичанськвугілля (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Тихонов