Рішення

від 20.06.2019 по справі 580/1540/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року справа № 580/1540/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря: Мельникової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної установи Старобабанівська виправна колонія (№92) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

13 травня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась державна установа Старобабанівська виправна колонія (№92) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 10.04.2019;

2) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем порушено вимоги законодавства України, а тому воно підлягає скасуванню.

Представник позивача надала суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв?язку з її участю в іншому судовому засіданні в Уманському міськрайонному суді Черкаської області.

Представник відповідач надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що провадження у справі відкрите 13.06.2019 та термін розгляду справи закінчується 23.06.2019 та те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляд у справи на іншу дату.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, то відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

21.08.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яжуком С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56960463.

10.04.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 56960463, якою наклав арешт на все майно, що належить державній установі Старобабанівська виправна колонія (№92) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору в сумі 10688733,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням державного виконавця, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.13 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу , підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 10 Закону № 1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За змістом ст.48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 1 ст.52 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок накладення арешт і вилучення майна (коштів) боржника регламентується ст. 56 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до ст. 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу №2713-IV, звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається.

Згідно п. 1 Положення про державну установу Старобабанівська виправна колонія (№92) , затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2138/5 від 27.06.2018 Старобабанівська виправна колонія (№92) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Виправна колонія є бюджетною неприбутковою організацією.

Відповідно до п. 12 Положення майно виправної колонії перебуває у державній власності, використовується нею на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання її завдань та не може бути об?єктом застави.

Положеннями ст.26 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу заборонено накладати арешт на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, проте державний виконавець всупереч нормам цієї статті наклав арешт на все майно позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови не врахував те, що позивач є Старобабанівська виправна колонія (№92) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України та спеціальним законом №2713-IV заборонено накладати арешт на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірна постанова визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до ст.139 КАС України суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов державної установи Старобабанівська виправна колонія (№92) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 10.04.2019 у виконавчому провадженні №56960463.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18000, м. Черкаси, прос. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 34924330) на користь державної установи Старобабанівська виправна колонія (№92) (20330, Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани, код ЄДРПОУ 08564877) судовий збір за подання цього позову в сумі 1921 (одну тисячу дев?ятсот двадцять одну) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя В.П. Тимошенко