Рішення

від 09.07.2007 по справі 28/28-07-597

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/28-07-597

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2007 р.Справа  № 28/28-07-597

За позовом   Чорноморське головне морське агентство "Інфлот";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермедіа Лоджистік Груп"  

про розірвання контракту та стягнення збитків та стягнення моральної шкоди 6481грн.

Суддя  

Представники:

Від позивача: Гула О.Є., Гєрбєй Д.А. за довіреностями

Від відповідача: Новіков Є.А. –директор, Рибак І.О. –за довіреністю

В судовому засіданні 15.06.2007р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 09.07.2007р.

У зв'язку зі зверненням до суду сторін спору з клопотаннями про продовження строку розгляду справи та необхідністю витребування доказів, надання додаткових доказів строк розгляду справи продовжувався згідно ст.69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Чорноморське головне морське агентство «Інфлот»(далі «Позивач») звернулося до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермедія Лоджистік Груп»(далі Відповідач») про розірвання Контракту №25/06 від 03.04.2006р., укладеного між ними, стягнення збитків у розмірі 6480 гривень, завданих неналежним виконанням відповідачем договору та наданням ним позивачу недостовірної інформації, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 гривні.

Позивач на позовних вимогах наполягає на підставах зазначених у позові від 29.12.06р. №1699, доповненнях до позову від 02.03.07р. №274, від 11.05.07р. №566, від 18.05.07р. №594 та 06.07.07р. №733, а також у відзиві на заперечення до позову від 20.03.07р. №344. В судовому засіданні представники позивача пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено Контракт №25/06 від 03.04.2006р. (далі «Контракт №25/06»), відповідно до пунктів 2.2, 2.3., 2.4, 2.6. якого, а також преамбули та пунктів 1.1., 1.2., 2.1., 2.2, 3 Завдання на підбір персоналу, відповідач зобов'язався за плату надати послуги з пошуку спеціаліста по морським вантажним перевезенням з повною вищою освітою, а також перевірити та надати інформацію стосовно його освіти та біографічних даних. Позивач вважає, що у порушення Контракту №25/06 та Завдання на підбір персоналу від 27.06.06р.  кандидата на посаду начальника служби агентування відповідачем було надано недостовірну інформацію про наявність у Соколинського С.М. освітньо-кваліфікаційним рівня повної вищої освіти «Спеціаліст»та наявності у нього диплому Одеського національного морського університету. Диплом від 30.06.2000р. про здобуття Соколинським С.М. повної вищої освіти у Одеському державному морському університеті, копія якого була надана позивачу, не існує, освітнього рівня спеціаліст Соколинський С.М. не має.

Крім цього, відповідач гарантував надання позивачу послуг з підбору персоналу високого рівня якості, а також надання повної та достовірної інформації про кандидата у «Пропозиції послуг з пошуку та підбору персоналу»від 09.03.06р., яка на підставі ст. 202 ЦК України є одностороннім правочином.  

Керуючись наданою відповідачем інформацією, Конфіденційним звітом про кандидата від 07.08.06р., позивач прийняв на посаду начальника служби агентування флоту Соколинського С.М., який виявився не Спеціалістом з морських перевезень з повною вищою освітою, а педагогом (вчителем) за спеціальністю «Фізичне виховання», професійними здібностями якого є виховання дітей фізичній культурі, а не обслуговування суден та вантажів на морському транспорті.

Твердження відповідача про належне виконання ним прийнятих на себе зобов'язань у зв'язку з наявністю у Соколинського С.М. базової вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр за спеціальністю «Фізичне виховання», здобутим у педагогічному університеті, не має прийматися до уваги, бо воно прямо суперечить змісту Контракту №25/06 та ст.ст. 6, 7 Закону України «Про вищу освіту»відповідно до змісту яких «Спеціаліст»це освітньо-кваліфікаційний рівень повної вищої освіти, а «Бакалавр»- освітньо-кваліфікаційний рівень базової вищої освіти. Позивач ставив Відповідачу завдання з пошуку спеціаліста, тобто фахівця у галузі морських перевезень  з повною вищою освітою, а не бакалавра, тобто фахівця у галузі фізичного виховання з базовою неповною вищою освітою.

У підтвердження зазначеного позивач надав Довідку Одеського національного морського університету №1 від 10.01.2007р., а також лист Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України №4.3-17/416 від 20.02.2007р. відповідно до змісту яких Соколинський С.М. не вчився у зазначеному закладі, не отримував диплому про його закінчення та таким чином не має освіти у галузі морських перевезень.

Також, позивач зазначає те, що виходячи з аналізу діяльності служби агентування Позивача можна зробити висновок про зниження її економічних показників роботи у 2006р. під час роботи Соколинського С.М., у зв'язку з чим діями відповідача, що відобразились у наданні недостовірної інформації про кандидата на посаду начальника служби агентування, йому було завдано збитки та моральну шкоду.

Стосовно тверджень відповідача про те, що Марченко К.С. та Супринович А. були прийняті у порушення положень Контракту №25/06 позивач стверджує, що правовідносини щодо працевлаштування цих осіб не мають відношення до позову, предметом якого є надання недостовірної інформації стосовно Соколинського С.М., а також  те що згідно листів ЧГМА «Інфлот»№1571 від 08.12.2006р., №1653/1 від 22.12.2006р. та ТОВ «Інтермедіа Лоджистік Груп»№25 від 29.12.2006р. Контракт №25/06 був розірваний.

Крім цього, відповідач у липні 2006р. надавав резюме Марченка К.С., але той в результаті заявив прохання не розглядати його кандидатуру, у зв'язку з працевлаштуванням на іншу роботу. 12.03.2007 р. Марченко К.С. за власною ініціативою, без надання відповідачем відповідних резюме чи то конфіденційних звітів по цій кандидатурі та за відсутності на той час договірних правовідносин між відповідачем та позивачем, звернувся до ЧГМА «Інфлот»з метою працевлаштування. Про наведене свідчить заява Марченка К.С. про прийняття на роботу від 12.03.2007р. та наказ ЧГМА «Інфлот»№43 від 12.03.2007р.

Стосовно Суприновича А. позивач зазначив, що по даній особі відповідачем не надавалось інформації у Відповідності з Контракту №25/06. Ця особа була прийнята на роботу в внаслідок особистого звернення до позивача, без користування ЧГМА «Інфлот»послугами відповідача. Крім цього, на час укладення договору Супринович А. був студентом та проходив навчання в морському університеті та не здобув освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»(не мав повної вищої освіти). Також позивач відмітив, що дана особа проходила навчальну практику в ЧГМА «Інфлот», ще до укладення Контракту між сторонами спору.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у запереченнях на позов, листі №38 від 09.07. 07р.  В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ним було повністю виконано зобов'язання за Контрактом №25/06 та  Завданням на підбір персоналу. Стосовно тверджень позивача про відсутність у Соколинського С.М. (інформація про якого була надана відповідачем позивачу) освітньо–кваліфікаційного рівня Спеціаліст та повної вищої морської освіти зазначає, що в Контракті та Завданні позивача на підбір кандидата на посаду начальника служби агентування не визначено, яку саме вищу освіту необхідно мати кандидату на означену посаду ЧГМА «Інфлот».

Відповідач зазначає, що на практиці вищі навчальні заклади відмовляють в наданні інформації про факт навчання та отримання вищої освіти, заявляючи при цьому, що відомості надаються тільки правоохоронним органам.

Також, відповідач послався на акт виконаних робіт №11 від 21.08.2006р., згідно якого позивач по якості та виконанню робіт(послуг) претензій не має, як на доказ належного виконання ним обов'язків за Контрактом №25/06.

На підтвердження зазначеного відповідачем було надано характеристики Соколинського С.М. з попередніх місць роботи.

Також, відповідач стверджував про порушення позивачем умов Контракту №25/06 посилаючись на те, що кандидатури осіб Марченко К.С. та Суприновича А. (інформація по яким надавалась позивачу відповідачем раніше) були прийняті позивачем на роботу без повідомлення відповідача, у зв'язку з чим, як стверджує відповідач, останній порушив умови п.6.3. Контракту №25/06.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

03.04.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Контракт №25/06, відповідно до якого відповідач зобов'язався за плату надати послуги по підбору спеціаліста по морським вантажним перевезенням у відповідності з вимогами позивача (п.п.1.1., 5.1. Контракту).

Згідно положень п.п. 2.1.- 2.6. Контракту №25/06, відповідач прийняв на себе зобов'язання надавати позивачу детальну інформацію, стосовно кандидатів по підбору спеціаліста по морським перевезенням, що відповідає вимогам позивача і в якій відображені відомості, стосовно детальних біографічних даних кандидата, інформації про освіту, досвіду роботи та інш.

Крім цього відповідач надав позивачу «Пропозицію послуг з пошуку та підбору персоналу»від 09.03.06р. Згідно змісту зазначеного правочину, відповідач гарантував надання позивачу послуг з підбору персоналу високого рівня якості, а також надання повної та достовірної інформації про кандидата на вакантну посаду.

Відповідно до змісту п.1.1. Контракту №25/06, преамбули, підпунктів 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. та п.3 Завдання на підбір персоналу, відповідач був зобов'язаний надати позивачу послуги, щодо підбору спеціаліста з повною вищою освітою з морських вантажних перевезень згідно вимог позивача на посаду начальника відділу агентування флоту.

Згідно п.п. 2.6., 5.1. Контракту №25/06 відповідач збирає та перевіряє інформацію про кандидата, надає її за плату позивачу, який зобов'язується сплатити ці послуги.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідач надав позивачу Конфіденційний звітом про кандидата на посаду начальника служби агентування Соколинського С.М. від 07.08.06р. згідно з яким той мав освітньо –кваліфікаційний рівень спеціаліста в галузі морського транспорту, що підтверджувалося Дипломом Одеського державного морського університету від 30.06.2000р. про здобуття Соколинським С.М. повної вищої освіти у цьому навчальному закладі.  

Керуючись наданою відповідачем інформацією, позивач наказом від 21.08.06р. №226 прийняв Соколинського С.М. на посаду начальника служби агентування флоту з випробувальним терміном 3 місяці.

У відповідності до вимог положення п.п. 5.1. Контракту №25/06 позивачем за пошук та надання йому інформації про Соколинського С.М. було перераховано на рахунок відповідача 6480 грн., про що свідчить платіжне доручення №1772 від 23.08.2006р.

У зв'язку з виявленою відсутністю у Соколинського С.М. освіти у галузі морських перевезень, освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст, наказом ЧГМА «Інфлот»№330/1 від 21.11.2006р. Соколинський С.М. був звільнений на підставі ст. 28 КЗпП України, а саме у зв'язку з не проходження працівником випробування. Про наведене свідчить запис у трудовій книжці Соколинського С.М. з посиланням на ст.28 КЗпП України, як на підставу звільнення робітника. Згідно довідки позивача №266 від 02.03.2007р., штатного розкладу ЧГМА «Інфлот»за 2006р., посада начальника служби агентування ЧГМА «Інфлот»з 21.11.2006р. по 12.03.07р. була вакантною.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.175 ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання обов'язку.

При цьому майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

У відповідності до вимог ч.1 ст.193 ГК України «суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…».

Згідно ч.2 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, у відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору і вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –у відповідності зі звичаями ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.

Доказом обов'язку відповідача надати позивачу повну та достовірну інформацію стосовно освіти та біографічних даних Сроколинського С.М.  є визначення  в ч.2 Контракту №25/06 переліку зобов'язань відповідача а саме: «в процесі виконання завдання замовника виконавець  надасть замовнику наступні послуги: …. 2.3. По результатам проведеної роботи виконавець надасть список кандидатів, які відповідають вимогам замовника. п. 2.6. Звіт замовнику  по відібраним кандидатам обов'язково містить інформацію про всіх кандидатів …, в яких відображені детальні біографічні відомості, інформація про освіту…». Крім цього судом приймається до уваги наявність наданої відповідачем «Пропозиції послуг з пошуку та підбору персоналу» від 09.03.06р., яка згідно ст. 202 ЦК України є одностороннім правота чином , який містить зобов'язань відповідача щодо надання позивачу послуг з підбору персоналу високого рівня якості, а також надання повної та достовірної інформації про кандидата.

Відповідно до умов Контракту №25/06, у процесі виконання завдання позивача відповідач «надає» послуги з систематичного пошуку кандидатів, за результатами якої відповідач повинен надати список кандидатів, що відповідає вимогам позивача.

Підтвердженням вимог позивача, щодо обов'язкової наявності у кандидата вищої освіти є зміст п/п 1.2, 2.1., 2.2. Завдання на підбір персоналу «Інфлот», який містить термін «Спеціаліст», а не «Бакалавр»та посилання на мету пошуку Спеціаліста - працевлаштування на посаду начальника відділу агентування флоту, забезпечення роботи з суднового агентування.

Щодо посилання відповідача на акт виконаних робіт №11 від 21.08.2006р., як на доказ належного виконання його обов'язків за Контрактом №25/06 слід відзначити, що даний документ не може бути прийнятий до уваги судом, у зв'язку з тим, що він є свідченням виконання умов Контракту №25/06 в частині здачі та прийманні робіт, а не доказом належного виконання зобов'язань щодо надання достовірної інформації за цим првочинм. Наслідки неналежного виконання договірних зобов'язань можуть бути виявлені як під час так і після здачі та приймання робіт.

Крім цього, вищезазначений Акт не є самостійним правочином, що породжує права та обов'язки сторін, а є таким, що складений у відповідності до положень Контракту №25/06  та слугує свідченням надання послуг відповідачем та прийняття їх позивачем.

Зазначений Акт не має ознак цивільно-правової угоди, правочину (ст.202 ЦК України) або господарського зобов'язання (ст.173 ГК України).

Згідно вимог ст.ст.6 та 7 Закону України «Про вищу освіту», «Спеціаліст»- це освітньо кваліфікаційний рівень повної вищої освіти, «Бакалавр»- освітньо-кваліфікаційний рівень базової вищої освіти.

Згідно Завдання на підбір персоналу від 27.06.06р. позивач ставив відповідачу завдання з пошуку спеціаліста, тобто фахівця з повною вищою освітою для виконання роботи начальнику відділу агентування суден.

Позивачем доведений, як факт надання йому відповідачем недостовірної інформації щодо біографічних даних Соколинського С.М., так і факт відсутності повної вищої освіти у кандидата на посаду начальника служби агентування Соколинського С.М. До суду було надано Довідку Одеського національного морського університету №1 від 10.01.2007р., згідно якої Соколинський С.М. не одержував дипломів про здобуття професійно-кваліфікаційного рівня бакалавра чи то спеціаліста. Слідів навчання в інституті не знайдено. Диплом серії СК №13978135 від 30.06.2000р. про закінчення Одеського державного морського університету згідно журналу реєстрації дипломів Соколинському С.М. не видавався. Підтвердження зазначеного також є лист Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України №4.3-17/416 від 20.02.2007р.

Твердження відповідача про неможливість отримання інформації про наявність у особи вищої освіти чи її відсутність не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Так, згідно ст.9 Закону України «Про інформацію», всі громадяни, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Крім цього, твердження відповідача спростовує факт отримання позивачем зазначеної довідки №1 від 10.01.2007р. про відсутність у Соколинського С.М. диплому та вищої морської освіти, правом на отримання якої відповідач не скористався, не зважаючи на зобов'язання перевірки достовірності цієї інформації перед наданням її позивачу .  

У відповідності до ч.1 ст.200 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про інформацію»під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Стаття 38 Закону України «Про інформацію»встановлює, що інформація може бути об'єктом права власності, зміст якого складають правомочності володіти, користуватися і розпоряджатися інформацією. Ст.39 Закону України «Про інформацію»встановлює, що інформація може бути об'єктом товарних відносин, що регулюються, зокрема, цивільним законодавством.

У процесі надання послуг відповідач став власником інформації про необхідність працевлаштування гр-на Соколинського С.М., про його біографічні дані, освіту, тощо. Зазначена інформація стала об'єктом товарних відносин між позивачем та відповідачем.

Згідно ч.2 ст.47 Закону України «Про інформацію»одним із порушень законодавства України про інформацію, є надання інформації, що не відповідає дійсності.

Згідно вимог ст.47 Закону України «Про інформацію», порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 44 Закону України «Про інформацію» визначаються обов'язки учасників інформаційних відносин, одним з яких є забезпечення додержання принципів інформаційних відносин, передбачених ст.5 цього Закону. Згідно ст.5 зазначеного Закону одним із таких принципів є повнота та точність інформації.

У відповідності до ст.44 Закону України «Про інформацію»учасники інформаційних відносин зобов'язані компенсувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію.

Згідно ст.49 Закону України «Про інформацію», у випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.

Твердження відповідача про належне виконання ним прийнятих на себе зобов'язань у зв'язку з наявністю у Соколинського С.М. базової вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр за спеціальністю «Фізичне виховання», здобутим у педагогічному університеті (Лист Південноукраїнського державного педагогічного університету від 24.01.07р. №144), не приймається судом до уваги, як таке, що суперечить ст.ст. 6, 7 Закону України «Про вищу освіту», відповідно до змісту яких «Спеціаліст»це освітньо-кваліфікаційний рівень повної вищої освіти, а «Бакалавр»- освітньо-кваліфікаційний рівень базової вищої освіти. Позивач ставив Відповідачу завдання з пошуку спеціаліста, тобто фахівця у галузі морських перевезень  з повною вищою освітою, а не бакалавра, тобто фахівця у галузі фізичного виховання з базовою неповною вищою освітою.

Твердження відповідача, що порушення позивачем умов Контракту№25/06 в частині не повідомлення його про прийняття на роботу Марченка К.С. та Суприновича А. не відповідають дійсним обставинам справи та не приймаються судом до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідачем не надані суду докази, які підтверджують надання інформації по Марченку К.С., як по кандидатурі, що надана у якості заміни відповідно до п.5.3 Контракту №25/06. Інформація по даній кандидатурі, як свідчать матеріали справи була надана відповідачем, ще при пошуку кандидата на посаду начальника служби агентування ЧГМА «Інфлот»у липні 2006р. за результатами, якого був працевлаштований Соколинський С.М., а сам Марченко К.С. звернувся до позивача без користування послугами відповідача у березні 2007р. у зв'язку з наявністю відповідної вакансії, тобто в даному випадку Контракт №25/06 не може бути застосований. Відповідно до ст. 22 КЗпП Україну забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тому позивач не мав права відмовити робітнику у прийнятті його на роботу на вакантну посаду.

Про звернення Марченка К.С. з власною ініціативою до позивача з метою працевлаштування свідчить заява про прийняття на роботу від 12.03.2007р. та наказ ЧГМА «Інфлот»№43 від 12.03.2007р.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не надано суду доказів надання позивачу інформації стосовно кандидата Суприновича А. та працевлаштування його у відповідності з Контрактом №25/06. Зазначене підтверджує наданий суду відповідачем Список спеціалістів, рекомендованих позивачу відповідачем, в якому відсутня інформація про цю особу.

З огляду на визначене заперечення відповідача стосовно працевлаштування Суприновича А.  не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім того, предметом позову по справі є розірвання Контракту №25/06 від 03.04.2006р. та стягнення з Відповідача завданих збитків у розмірі 6480грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Контрактом №25/06 в частині наданні повної та достовірної інформації по кандидату Соколинському С.М.

У зв'язку з викладеним, розгляд питань, щодо працевлаштування Марченка К.С. та Суприновича А. в ЧГМА «Інфлот»не є предметом спору та не може розглядатись судом в межах цієї справи у зв'язку з відсутністю зустрічного позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У зв'язку з чим в абз.2 ч.2 ст.651 ЦК України встановлено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.                                    

При цьому, під терміном „шкода” слід розуміти не тільки можливі додаткові витрати, неодержання прибутку, а й інші наслідки, що суттєво впливають на інтереси сторони.

Згідно вимог ч.5 ст.653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Дії Відповідача є істотним порушенням умов договору з тієї підстави, що основною метою Позивача при укладення Контракту було пошук висококваліфікованого працівника з вищою спеціалізованою освітою у галузі агентування суден, тобто морського транспорту .

При укладенні Контракту Позивач розраховував на тривалу, професійну і успішну роботу начальника служби агентування ЧГМА «Інфлот»з одночасним збільшенням прибутків та ростом ступеню ділової репутації. Неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором призвело до того, що Позивач спочатку прийняв на відповідальну керівну посаду особу, яка не мала належного професійного фаху та яка працювала на цій посаді три місяці, а потім був змушений звільнити робітника та з метою забезпечення належної роботи Служби агентування суден ЧГМА «Інфлот»розпочати новий пошук кандидата на посаду начальника цієї служби з понесенням додаткових витрат ( п.1). ч.2. ст. 22 ЦК України).

Крім цього, у зв'язку з керуванням відділом не фаховою особою, а потім відсутністю начальника відділу агентування позивач не отримав доходи, які міг одержати при роботі на цій посаді відповідного Спеціаліста, у разі належної виконання Відповідачем зобов'язань за Контрактом №25/06. (упущена вигода). Доказами наявності збитків, у тому числі неодержаних доходів, які ЧГМА «Інфлот»могло б одержати за звичайних обставин та які не одержало у зв'язку з відсутністю начальника служби агентування та професійною нездатністю Соколінського С.М. виконувати свої посадові обов'язки, є порівняльна довідка про результати господарської діяльності ЧГМА «Інфлот»за 2005-06 роки, згідно з якою підприємством у 2005 році отримано на 850 000 грн. більше та обслужені на 89 суден більше, тобто у період коли на посаді начальника служби агентування працював фахівець у галузі транспорту, у порівнянні з 2006р., коли на цій посаді працював Соколинський С.М. або коли ця посада була вакантною з вини Відповідача.

Згідно положень ч.3 ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

З огляду на визначене суд вважає доведеним факт спричинення Позивачу збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Контрактом №25/06 стосовно надання повної та достовірної інформації щодо освіти та біографічних даних  Соколинського С.М.

Згідно п. 4 ч.1 ст.610 ЦК України одним із правових наслідків порушення виконання зобов'язань є відшкодування збитків і моральної шкоди.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (абз. 1, 5 ч.1 ст.225 ГК України).

Згідно з ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнові (матеріальної) та моральної шкоди.

Моральною визнається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав.

Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім інших випадків, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ст.1167 ЦК України).

Таким чином, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю особи.

У зв'язку з роботою деякий час на керівній посаді особи, яка не мала відповідних професійних здібностей, а також подальшим звільненням Соколинського С.М. і непередбачуваною необхідністю пошуку фахівця для прийняття на вакантну посаду, відділ агентування ЧГМА «Інфлот»не працював належним чином, що негативно позначилося  на кон'юнктурі агентства на ринку послуг, спричинило зменшення кількості суден, які обслуговуються.  

Згідно до наданих Свідоцтв за результатами 2004-2005 р.р. позивача було визнано ведучою компанію сфері послуг з морського агентування, яка зайняла перше місце у рейтингу агентських компаній  України у 2004-2005 роках. За кількістю обслужених суден. Розповсюдження інформації про керування  відділом з обслуговування суден особою яка не має належного фаху та професійних здібностей призвело до погіршення ділової репутації позивача.    

Аналіз діяльності служби агентування Позивача у 2006р. дає змогу зробити висновок про зниження її економічних показників роботи підприємства.

Зменшення кількості суден, які обслуговуються та зниження прибутків Позивача від надання послуг з агентування морських суден, що підтверджується довідкою позивача №273 від 02.03.2007р., призвело до підриву  ділової репутації, престижу  й довіри клієнтів до діяльності підприємства, тобто заподіяло не тільки майнову, а й немайнову шкоду.

Аналіз цих обставин та ступені вини відповідача в частині надання неправдивої інформації, достовірність якої він мав перевірити, призводить до висновку про те, що ці дії, і призвели до завдання позивачу моральної шкоди.

Оцінюючи докази у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з розірвання Контракту №25/06 від 03.04.2006р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтермедіа Лоджистік Груп” та Чорноморським головним морським агентством „Інфлот”, стягнення на користь Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” у вигляді збитків, завданих розірванням договору 6480 гривень та відшкодування моральної шкоди у вигляді  у розмірі 1 гривні.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача,

          Керуючись ст.ст.44, 49, 69, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати Контракт №25/06 від 03.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтермедіа Лоджистік Груп” (65000, м.Одеса, вулиця Старопортофранківська, 103) код ЄДРПОУ 34025054,р/р 26009964867891 в ОФ «Першого українського міжнародного банку»м.Одеса, МФО 328191 та Чорноморським головним морським агентством „Інфлот” (65026, місто Одеса, Митна площа,1) код ЄДРПОУ 01180568, р/р 26004016347 у філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України», МФО 328618.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермедіа Лоджистік Груп” (65000, м.Одеса, вулиця Старопортофранківська, 103) код ЄДРПОУ 34025054,р/р 26009964867891 в ОФ «Першого українського міжнародного банку»м.Одеса, МФО 328191 на користь Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” (65026, місто Одеса, Митна площа,1) код ЄДРПОУ 01180568, р/р 26004016347 у філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України»МФО 328618 у вигляді збитків, завданих розірванням договору 6480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермедіа Лоджистік Груп” (65000, м.Одеса, вулиця Старопортофранківська, 103) код ЄДРПОУ 34025054,р/р 26009964867891 в ОФ «Першого українського міжнародного банку»м.Одеса, МФО 328191 на користь Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” (65026, місто Одеса, Митна площа,1) код ЄДРПОУ 01180568, р/р 26004016347 у філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України»МФО 328618  моральну шкоду у розмірі 1 (одна) гривня.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермедіа Лоджистік Груп»на користь Чорноморського головного морського агентства „Інфлот” (65026, місто Одеса, Митна площа,1) код ЄДРПОУ 01180568, р/р 26004016347 у філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України»МФО 328618 - 272 (двісті сімдесят дві) гривані 05 коп.  державне мито та 118 (сто ісімнадцять) гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя