Постанова

від 11.07.2007 по справі 6/40-07-477а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/40-07-477А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" липня 2007 р. Справа  № 6/40-07-477А

Позивач :     Контрольно-ревізійне управління в Одеській області

Відповідач : Савранська центральна районна лікарня, смт. Саврань  

Про стягнення 38610 грн.

Суддя                                          Демешин О.А.

Секретар                                     Полякова Н.В.

Представники сторін :

Від позивача :    Онофрійчук О.І. - довіреність

Від відповідача :   Шабунін К.А. –головний лікар, Слободяник Я.Б. - довіреність

Суть спору : Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області (далі – Позивач) надано позовну заяву до Савранської центральної районної лікарні (далі - Відповідач) про стягнення незаконно використаних грошових коштів у розмірі 108610 грн.

   В судове засідання 04.06.2007р. позивачем була надана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету зайво перерахованих коштів у розмірі 38610 грн., з яких 14330 грн. - необґрунтовано використаних коштів фонду оплати праці, 5300 грн. –проведених нарахувань на заробітну плату, 5180 грн. –переплати заробітної плати, 1920 грн. –проведених нарахувань до державних фондів, 2130 грн. –необґрунтованої виплати заробітної плати, 790 грн. –проведених нарахувань до соціальних фондів, 3410 грн. – необґрунтованого списання бензину, 4390 грн. –зайво перерахованих бюджетних коштів за результатами проведеного тендеру, 1160 грн. –вартості не відшкодованого лікарні тепла, спожитого орендарем.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

    В період з 29.06.2006 р. по 21.07.2006 р. відповідно до плану роботи контрольно-ревізійного управління в Одеській області на ІІ квартал 2006 р., згідно з направленням № 787 від 27.06.2006 р., було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності лікувальних закладів, які обслуговуються централізованою бухгалтерію при Савранській центральній районній лікарні.

    Позивачем були встановлені фінансові порушення, які призвели до втрат фінансових ресурсів у розмірі 108610 грн. та на дату подачі позову до господарського суду Одеської області не відшкодовані відповідачем.

   Позивачем проводилась перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2004 р. по 29.06.2006 р.

   За результатами проведеної ревізії було складено Акт № 042-23/227 від 21.07.2006 р.

   В процесі проведення ревізії, було встановлено, що в період з 01.01.2003 р. по                 29.06.2006 р. відповідачем надавалась медична допомога мешканцям інших районів Одеської області та областей України. Зазначені дії, як вважає позивач, порушують п. 3 ст. 89 Бюджетного Кодексу України.

    За даними позивача, на стаціонарну медичну допомогу мешканцям інших районів та областей України було витрачено коштів місцевого бюджету у розмірі –26530 грн.

    На думку позивача, відповідачем в порушення п.1.19.1. Розділу Б Додатку 46 Наказу МОЗ України № 33 від 23.02.2000р. „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров`я” –без наявності відповідного обсягу робіт до штатного розкладу відповідача, було зайво введено 1,0 ставку машиніста по пранню білизни, на утримання якої за 2004-2006 р.р. необґрунтовано використано коштів фонду оплати праці в сумі 14330 грн. та проведено нарахувань на заробітну плату в сумі 5300 грн.

   Також, в порушення п.1.7 Наказу МОЗ України № 308/519 від 05.10.2005 р. „Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення”, у грудні 2005 р. премія головному лікарю Савранської ЦРЛ та його заступникам виплачена без відповідного рішення органу управління.

   Як вважає позивач, зазначені дії  відповідача призвели до необґрунтованих видатків в загальній сумі 18140 грн. та проведено нарахувань в сумі 6710 грн.

   Щодо перевірки правильності нарахування та виплати відповідачем заробітної плати працівникам відділення швидкої медичної допомоги, то в порушення п. 1.6 Наказу МОЗ України № 161/137 від 06.04.2001 р. „Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення” зі змінами та доповненнями, та п. 1.5 Наказу МОЗ України № 308/519 від 05.10.2005 р. „Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення” оплата надбавки за вислугу років проводилась без урахування фактично відпрацьованого робочого часу, що призвело до переплати заробітної плати в розмірі 5180 грн. та проведено нарахувань до державних фондів в сумі 1920 грн.

   Позивач в позовній заяві посилається на те, що в порушення п. 4.2.1 Наказу МОЗ України № 161/137 від 06.04.2001 р. та п.п. 3.1.1, 3.1.2 Наказу № 308/519 від 05.10.2005 р., оплата за розширення зони обслуговування працівниками лікарні проводилась без наявності відповідних вакантних посад, що призвело до необґрунтованої виплати заробітної плати у сумі 6960 грн. та проведено нарахувань до соціальних фондів у сумі 2580 грн.

   З Акту перевірки № 042-23/227 від 21.07.2006 р. вбачається, що встановлення посадових окладів тарифікаційною комісією з урахуванням наявності кваліфікаційної категорії проводилось в порушення Наказу МОЗ України № 146 від 23.10.1993 р. „Про атестацію середнього медичного персоналу”, а саме, при відсутності кваліфікаційної категорії за спеціальністю, що відповідає займаній посаді.

   Посадовий оклад встановлювався з урахуванням категорії, що призвело до переплати заробітної плати на загальну суму 830 грн. та зайвого нарахування до соціальних фондів в сумі310 грн.

   Ревізією позивача були виявлені порушення п. 3.2 „Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.10.2001 р., бухгалтерію лікарні за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р. на заробітну плату інвалідів ІІ та ІІІ групи, проведено нарахування в розмірі 32 % - замість передбачених законодавством 4%. Таким чином, було зайво перераховано бюджетних коштів до Пенсійного фонду України –5440 грн.

   Як стверджує позивач, відповідачем були порушені вимоги п.1 ст. 2 Закону України                № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. „Про збір на обов`язкове державне пенсійне забезпечення”. Так, у січні-лютому 2004 р. проводилось нарахування внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32% на суми допомоги тимчасової непрацездатності працівникам установи за 2003 р. Зазначені дії відповідача призвели до зайвого перерахування до Пенсійного фонду України в загальній сумі 700 грн.

    В порушення п. 3.2.1 „Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.1998 р. –не застосовувався понижуючий коефіцієнт при їзді за межами приміської зони на дорогах із цементобетонну, асфальтобетону, бруківки, мозаїки, що призвело до необґрунтованого списання бензину в кількості 1309,05 л. на суму 3780 грн.

    Відповідачем виписувались подорожні листи у вихідні та неробочі дні, коли водії знаходились на лікарняному або у відпустці, що є порушенням Постанови КМУ № 848 від 04.06.2003р. „Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями”. Зазначені порушення призвели до необґрунтованого списання бензину у кількості 107,28 л. на суму –380 грн.    

    З Акту № 042-23/227 від 21.07.2006 р. видно, що відповідачем був порушений п. 3 Постанови КМУ № 659 від 17.05.2002 р. „Про затвердження переліків груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” та було проведено безпідставне придбання флюорографічної рентген плівки та паперу для кардіодосліджень на медичні огляди за кошти загального фонду у загальній сумі 2620 грн.

   В порушення ст. 29 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” № 1490-ІІІ від 22.02.2000 р., в звіті відповідача було вказано одних переможців торгів, а укладались угоди на ті самі товари з іншими постачальниками, та за цінами більшими ніж передбачалось пропозицією переможця, що призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів на суму 4390 грн.

   Також, відповідачем був порушений п. 3 вищезазначеної методики за ревізійний період вартість спожитого орендарем тепла не відшкодовано відповідачу, що призвело до необґрунтованих видатків у сумі 2510 грн.

   09.11.2206 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист-нагадування                           № 15-042-14/2433 з вимогою усунення виявлених порушень.

    З урахуванням часткового погашення боргу відповідачем, позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з Савранської центральної районної лікарні 38610 грн., з яких 14330 грн. необґрунтовано використаних коштів фонду оплати праці по зайво введеній ставці машиніста по пранню білизни, 5300 грн. –проведених нарахувань на заробітну плату по зайво введеній ставці машиніста по пранню білизни, 5180 грн. –переплати надбавок за вислугу років , 1920 грн. –проведених нарахувань до державних фондів, 2130 грн. –необґрунтованої виплати заробітної плати за розширення зони обслуговування без наявності вакантних місць, 790 грн. –проведених нарахувань до соціальних фондів, 3410 грн. –необґрунтованого списання бензину, 4390 грн. –зайво перерахованих бюджетних коштів за результатами проведеного тендеру, 1160 грн. –вартості не відшкодованого лікарні тепла, спожитого орендарем.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд  вважає, що в позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

   Як вбачається з штатного розпису Савранської ЦРЛ на 2005рік, ним було передбачено 2 штатні одиниці машиніста з прання. Цей штатний розпис затверджений Савранською районної державною адміністрацією. Тобто, органом владних повноважень погоджено наявність 2 одиниць машиніста з прання.

    Крім того, згідно Наказу МОЗ України № 33 від 23.02.2000р. в штаті лікарні повинен бути робітник пральні з посадовим окладом, аналогічним посадовому окладу машиніста з прання. Тобто, суд не вважає порушенням заміну посади робітника пральні на посаду машиніста пральні, оскільки витрати бюджетних коштів на заробітну плату від цього не збільшились.

     Таким чином, в частині стягнення 14330 грн. необґрунтовано використаних коштів фонду оплати праці по зайво введеній ставці машиніста по пранню білизни та 5300 грн.  нарахувань на заробітну плату по цій ставці –слід відмовити.

     Щодо стягнення 5180 грн. оплачених надбавок за вислугу років без урахування фактично відпрацьованого робочого часу та нарахувань по цим доплатам до державних фондів в сумі 1920грн., то суд вважає, що  при визначенні умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я слід керуватись Умовами, які затверджені спільним наказом вказаного Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я від 05.10.2005 р.

№ 308/519 „Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення” (зі змінами), п. 4.1.1 яких визначено перелік закладів, посад, розмірів надбавок за тривалість безперервної роботи та порядок їх виплати. Фельдшеру відділення швидкої медичної допомоги, в залежності від тривалості безперервної роботи, встановлюється надбавка за тривалість безперервної роботи в розмірі від 20 до 60 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) за посадою.

     Відповідно до п. 4.6 Умов надбавки за тривалість безперервної роботи, нараховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) за посадою, яку займають працівники, визначеного згідно з п. 2.1-2.2, з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорією і без урахування інших підвищених надбавок, доплат.

     Отже, вказане нарахування позивача у відношенні відповідача задоволенню не підлягає.

      Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Савранської ЦРЛ 3030грн. вартості необґрунтовано списаного бензину, оскільки відповідачем не застосовувався понижуючий коефіцієнт при їзді за межами приміської зони на дорогах із цементобетонну, асфальтобетону, бруківки, мозаїки, виходячи з  норм п. 3.2.1 „Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті”, затверджених наказом Мін транспорту України від 10.02.1998 р. № 43.

    Однак,  при розрахунку вказаної суми, позивачем не прийнято до уваги те, що на суму 2020грн. відповідачем було витрачено палива при екстреній доставці хворих до лікувального закладу. У цих випадках понижуючий коефіцієнт не повинен був застосовуватись. Таким чином, в частині стягнення 2020грн. надлишкових витрат позивачу слід відмовити.

     Тобто, до стягнення підлягає сума в розмірі 1010грн.

     Також, підлягає задоволенню стягнення 380грн. необґрунтованого списання бензину в порушення постанови КМУ «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями»- по подорожнім листам, які виписувались у вихідні та неробочі дні, та у дні, коли водії знаходилися на лікарняному або у відпустці.     

    Суд погоджується з доводами позивача про нарахування суми 4390 грн. у зв`язку з порушенням відповідачем ст. 29 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 р. № 1490-ІІІ, оскільки у звіті про результати тендерних торгів було вказано одних переможців торгів, а угоди укладались з іншими постачальниками  та за цінами більшими ніж передбачалось пропозицією переможця, що призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів на загальну 4390 грн.

   Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  З відповідача до Держбюджету УкраЇни  слід стягнути 5780грн., з яких 1010грн. та 380грн. надлишкових витрат по необґрунтованому списанню бензину та 4390 грн. коштів по паливно-мастильних матеріалах, що закупались відповідачем по цінам більшим ніж були визначені на тендерних торгах.

       Що стосується позовних вимог про стягнення 2130грн. сплачених за розширення зони обслуговування без наявності вакантних місць, проведених на цю суму  нарахувань до соціальних фондів в розмірі 790грн. та стягнення 1160грн. вартості не відшкодованого лікарні спожитого орендарем тепла, то у зв`язку з погашенням вказаних платежів відповідачем у добровільному порядку –вони до стягнення не підлягають.

        Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково ;

2.          Стягнути з Савранської  центральної районної лікарні (66200, Одеська область, Савранський район, с.м.т. Саврань, вул. Леніна, 15, код 01998874) : до бюджету України на реєстраційний рахунок в УДК в Савранському районі № 31415544600400 5780(п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень. ;

3.          В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України.    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення її у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Суддя