Рішення

від 11.07.2007 по справі 28/172-07-3974

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/172-07-3974

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2007 р.Справа  № 28/172-07-3974

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М";  

до відповідача   Фірма "АЙФЕКС-УКРАЇНА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю  

про стягнення 85761,08грн.

Суддя  

Представники:

Від позивача: Гордеєва О.В. - за дорученням;  

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Транссервис-М”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про  стягнення 85 761,08 гривень з фірми „АЙФЕКС-УКРАЇНА” у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Позивач у судове засідання з'явився, позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості 79313,84 гривень та пеню в розмірі 6 447,24 гривень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

                                     Матеріалами справи встановлено:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Транссервис-М” та фірмою „АЙФЕКС-УКРАЇНА” у формі товариством з обмеженою відповідальністю 25 лютого 2004 року було укладено договір доручення за №01-37 на транспортно-експедиторське обслуговування транзитних, експортних, імпортних та внутрішніх вантажів. За умовами якого відповідач /довіритель/ доручає, а позивач /повірений/ проводить за рахунок коштів відповідача /довірителя/ та за окрему плату від свого імені , транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, в прямих та змішаних напрямках.

2 березня 2004 року сторони підписали протокол узгодження вартості транспортно-експедиційного обслуговування за №1 до договору №М01-37 від 25.02.2004 року, згідно якого встановлено, що вартість перевезення пресу  (ГНГ 846231, ЕТСНГ 351) на універсальних платформах з України до Ірану, за маршрутом Одеса Пересип (400803) –Красна Могила єкс (500700) –Самур  єкс (544906) –Астара єкс (554113) складає: 65 тон –25810,85 гривень.

Сторони 1 червня 2004 року уклади додаткову угоду за №1 до договору №М01-37 від 25.02.2004 року, за умовами якої, доповнено розділ 1, страхування вантажів на експедируваному маршруті. Розділ 2 доповнено п.2.1.6 „повірений зобов'язаний укласти договір зі страховою компанією по страхуванню вантажів на експедируваному маршруті”. Розділ 3 доповнено п.3.1 „ сума договору складає  з вартості перевізних платежів, інших затрат довірителя, пов'язаних з перевезенням його вантажу, вартість страхування вантажу та вартість послуг за транспортно-експедиційне обслуговування. Сума договору встановлюється для перевезення кожної партії вантажу в гривнах та узгоджується сторонами по формі додатку №1 до договору, в тому числі шляхом обміну інформації по факсу”. Всі інші умови узгоджені договором №М01-37 від 25.02.2004 року.

Також сторонами 1 червня  2004 року підписано протокол узгодження вартості транспортно-експедиційного обслуговування за №2 до договору №М01-37 від 25.02.2004 року, за умовами якого вартість залізничного перевезення станків токарних (ГНГ 845899, ЕТСНГ 351403) з України в Китай, по маршруту Усатово (405205) –Зерново єкс (334601) Суземка єкс (204408) –Гродеково єкс (989309) складає 1277,16 гривень, ставка діє до 31 липня 2004 року.

31  березня 2004 року сторони підписали акт прийому-передачі виконаних робіт за №1/03 на суму 52018,79 гривень та 30 липня 2004 року відповідач прийняв виконані позивачем роботи за актом прийому-передачі виконаних робіт за №1/07 на суму 119965,68 гривень.

Позивач на адресу відповідача 16 липня 2006 року направив претензію на суму 107 866,82 гривень, яку відповідач залишив без розгляду.

Станом на 26 березня 2007 року сума основної заборгованості складає 79 313,84 гривень.

В порушення умов договору відповідач взяті зобов'язання не виконав, за отримані послуги оплату провів частково, що зумовило звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Транссервис-М” з позовом про стягнення заборгованості та пені з фірми малого підприємства у формі „АЙФЕКС-УКРАЇНА” у формі товариством з обмеженою відповідальністю.

Аналіз матеріалів справи та дослідження норм чинного законодавства дозволяє суду дійти наступних висновків :

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін, що встановлені договором доручення за № М01-37 від 25 лютого 2004 року,  регулюються загальними нормами цивільного права , щодо виконання зобов'язань за договором доручення.

Відповідно до ст.1000 ЦК України,  за    договором   доручення   одна   сторона   (повірений) зобов'язується вчинити від імені  та  за  рахунок  другої  сторони (довірителя)  певні  юридичні дії.  

Згідно ст.1002 ЦК України, повірений  має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення,  якщо інше не  встановлено  договором  або законом. Якщо  в  договорі  доручення  не  визначено  розміру плати повіреному  або  порядок  її  виплати,  вона  виплачується   після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Таким чином, застосування судом у даному випадку підлягають приписи ст.ст.526,527 ЦК України , згідно до чого зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору.

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Згідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, згідно до ст.230 ГК України та керуючись пунктом 4.5. договору №М01-37 від 25.02.2004 року, яким визначено, що за прострочу платежу, вина сторона  сплачує пеню  в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше суми платежу та складає 6447,24 гривень.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема,  відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.  

Оцінюючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги доведенні повністю та підлягають задоволенню.

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати , що складаються зі сплаченого державного мита 857,61 гривень та 118 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з фірми „АЙФЕКС-УКРАЇНА” у формі товариства з обмеженою відповідальністю  (код ЗКПО 25134954, 65000 місто Одеса вул..Генуезька,1, корпус 9, р/р 2600331255 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транссервис-М” ( код ЗКПО 32230286, 65000 місто Одеса, Олександрійська площа, 11/1, р/р 26009170050101 в ЗАТ  „ТАС-Інвестбанк”, МФО 320650) основну заборгованість в сумі 79313 ( сімдесят дев'ять тисяч триста тринадцять) гривень 84 копійки, пеню у розмірі 6447 (шість тисяч чотириста сорок сім) гривень 24 копійки, державне мито у розмірі 857 (вісімсот п'ятдесят сім) гривень 61 копійка, ІТЗ судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) гривень.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку  з дня його підписання суддею.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя