Постанова

від 20.06.2019 по справі 804/7414/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

Київ

справа №804/7414/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4083/18

ерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 (суддя Н.В.Боженко) Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року (суддя: Прокопчук Т.С., Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі№ 804/7414/13-а за позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області державної податкової служби пропро скасування наказу від 05.04.2013 р. №441, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. №0003971702, - ВСТАНОВИВ:

ФОП Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області державної податкової служби в якому просить:

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у формі наказу від 05.04.2013 р. №441 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 , проведену ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, за результатами якої складено акт від 29.04.2013р. № 1445/172/2697208532 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щодо документального не підтвердження валових витрат по господарським відносинам із ПП Сервістранс-Н-08 (код за ЄДРПОУ 35950239) та повноти відображення у складі валових витрат за період з 01.11.2009 р. по 30.09.2010 р. ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.05.2013 р. №0003971702, яким збільшено грошові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 634 500,00 грн. (507 600,00 грн. - основний платіж, 126 900,00 грн. - штрафні санкції).

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом не було дотримано порядок проведення перевірки, перевірку проведено щодо податку на прибуток, а не з податку на додану вартість, як визначено в наказі, в тому числі позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки, вважає дії відповідача незаконними, а спірне повідомлення-рішення необґрунтованим, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 29.04.2013 р. №1445/172/2697208532 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо документального не підтвердження валових витрат по господарським відносинам із ПП Сервістранс-Н-08 та повноти відображення у складі валових витрат за період з 01.11.2009 р. по 30.09.2010 р. . В іншій частині відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року за наслідками перегляд апеляційних скарг позивача та відповідача, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задоволено та змінено постанову суду першої інстанції. В задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, зазначаючи про порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

05.05.2014 Вищим адміністративним судом України касаційне провадження за касаційною скаргою позивача відкрито.

15.01.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Згідно пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції, далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято наказ №441 про організацію здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України у зв`язку з отриманням податкової інформації та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 з контрагентами за листопад 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р. - вересень 2010 р.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом ( п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами, 15.03.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС звернулась до фізичної особи - підприємця Чабана Олексія Павловича листом №5674/10/17-222 з письмовим запитом про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з контрагентом ПП Сервістранс - Н-08 за листопад 2009 р. - грудень 2009 р., січень 2010 р. - вересень 2010 р. Вказаний запит було отримано позивачем 22 березня 2013 року.

Листом від 02.04.2013 року позивачем повідомлено відповідача про відмову у наданні документів на запит від 15.03.2013 року №5674/10/17-222 через невідповідність такого запиту вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, п. 9 та п. 10 Порядку №1245 та в зв`язку з тим, що витребувані документи вже були надані до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС на виконання запиту від 11.12.2012 р. №32818/171/53.

Враховуючи відмову у надані відповідачу відповіді на запит, суди прийшли до висновку про наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу, які визначені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 , проведену ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, за результатами якої складено акт від 29.04.2013р. № 1445/172/2697208532 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щодо документального не підтвердження валових витрат по господарським відносинам із ПП Сервістранс-Н-08 (код за ЄДРПОУ 35950239) та повноти відображення у складі валових витрат за період з 01.11.2009 р. по 30.09.2010 р. , суд першої інстанції зазначив, що згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судами встановлено, що копію наказу від 05.04.2013 року № 441 на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки було вручено позивачу 17.04.2013 року, при цьому перевірка проводилась з 12.04.2013 року по 22.04.2013 року, а засобом поштового зв`язку такі документи направленні 13.04.2013 року, тобто в даному випадку податковим органом до початку проведення перевірки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 не було вручено копію такого наказу. Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій відповідача під час проведення перевірки, оскільки відповідачем було порушено процедуру проведення зазначеної перевірки, в тому числі, відповідно до наказу про проведення перевірки було визначено вид перевірки як - документальна позапланова виїзна, однак, судовим розглядом справи встановлено, що фактично була проведена документальна невиїзна перевірка в приміщенні ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що наказом від 05.04.2013 року №441 визначено здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами, а згідно акту перевірки встановлено порушення законодавства про оподаткування прибутку підприємств.

Суд апеляційної інстанції прийшов до протилежного висновку, зазначивши, що порушення процедури проведення перевірки не впливає на наявність виявлених під час перевірки порушень, з огляду на наявність вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2012 року, який набрав законної сили, за яким директора ПП Сервістранс-Н-08 визнано винним по ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 364-1, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, який в період з 25.06.2008 року по 1.03.2011 рік маючи в розпорядженні уставні, реєстраційні документи, печатку, поточні банківські рахунки, використовував підприємство ПП Сервістранс-Н-08 для незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової форми в готівкову та незаконному формуванні податкового кредиту (безтоварність операцій).

Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу позивача в межах її доводів, вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Так, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинної на період розгляду судами попередніх інстанцій даної справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно пункту 3 частини третьої даної статті процесуального Закону передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 вказаного Кодексу).

Наведені положення, знаходять також своє відображення і у Кодексі адміністративного судочинства України, який є чинний на час розгляду Верховним Судом даної касаційної скарги.

При цьому наведені приписи процесуального Закону судами виконано не були.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про визнання протиправними: наказу на проведення перевірки, дій по проведенню перевірки та податкових повідомлень-рішень, суди не дослідили застосування податковим органом строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, якою визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п.п.102.1). Грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано (п.п.102.2.1); посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили (п.п.102.2.2).

Так, суди встановили, що проведення перевірки на підставі спірного наказу відбувалось в квітні 2013 року за період з 01.11.2009 по 30.09.2010. Суди не дали оцінку доводам позивача, що в межах строку давності вже неодноразово проводились перевірки податковим органом, а тому оцінка повторності їх проведення та строки підлягали додатковому дослідженню.

Також висновки судів є суперечливими щодо факту допущення ФОП Чабан до проведення перевірки, яка розпочата 12.04.2013, оскільки судами достовірно встановлено, що наказ та направлення на перевірку він отримав пізніше лише 16-17.04.2013. Враховуючи факт початку проведення перевірки 12.04.2013 в приміщенні податкового органу, важливо з`ясувати вид перевірки: документальна виїзна чи невиїзна, і відповідність виду перевірки, яка визначена наказом.

Крім того, суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції ( в частині, в якій позов задоволено), прийняв рішення щодо відмови в задоволені позовних вимог. Повноваження суду апеляційної інстанції (на час вирішення справи) визначені статтями 201, 202 КАС України таким чином: підставою для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог. Підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неправильне вирішення справи в зв`язку з порушенням норм матеріального чи процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, тощо. Таким чином, якщо суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про неправильне вирішення справи судом в тій частині, в якій позов задоволено, то в такому разі рішення суду підлягало скасуванню, а не зміні.

В зв`язку з зазначеним, та не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Як встановлено частиною 1 статті 242 КАС України в чинній редакції, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, оскаржуване судове рішення на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду