Ухвала

від 21.06.2019 по справі 461/1476/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/1476/19

Провадження № 1-кс/461/5309/19

УХВАЛА

21.06.2019 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молошковичі Яворівського району Львівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого: АДРЕСА_2 ,

встановив:

слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140180000117 від 23 лютого 2019року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2,3,4 ст. 190 КК України.

Слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження ОСОБА_4 строку дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи клопотання тим, що ризики, які мали місце при обранні підозрюваному запобіжного заходу не зменшились, у разі закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування, з метою схилити їх до зміни даних ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім цього, вказує, що останній переховувався від правоохоронних органів, у зв`язку з чим був оголошений в розшук, а у разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного. При цьому, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, не виявляється можливим завершити досудове розслідування в межах строку дії попередньої ухвали.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисник клопотання заперечили з мотивів необґрунтованості підозри та безпідставності. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.199 КПК України,клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2,3,4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 01.04.2019 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з альтернативою внесення застави, який в подальшому продовжено на строк 60 днів, тобто до 23 червня 2019 року.

Згідно приписівст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Приймаючи рішення за клопотанням враховую, також те, що згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання проте, чиєтримання під вартою обґрунтованим, неможна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися вкожній справі зурахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим лише занаявності специфічних ознак того, щоцього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи наіснування презумпції невинуватості, переважують правило поваги доособистої свободи.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, підтверджує наведені ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій, а строк досудового розслідування продовжено до 04.08.2019 року.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, зважаючи на особу підозрюваного, який перебуваючи на волі може переховуватись від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, приходжу до висновку, що ризики, враховані при обранні запобіжного заходу не зменшились, а відтак необхідним є продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, у зв`язку із чим немає підстав для застосування більш м`яких (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкогозлочину,розмір заставивизначається відвісімдесяти дотрьохсот розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, зважаючи на розмір інкримінованої шкоди, інші вищенаведені обставини, вважаю їх виключними, тобто достатніми для продовження застосування положень ч. 5ст.182КПК України щодо визначення розміру застави.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища підозрюваного, розміру інкримінованої шкоди, вважаю за необхідне залишити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі 2 000 (двох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3842000 гривень.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.206 КПК України, якщо підчас будь-якогосудового засіданняособа заявляєпро застосуваннядо неїнасильства підчас затриманняабо триманняв уповноваженомуоргані державноївлади,державній установі(органдержавної влади,державна установа,яким закономнадано правоздійснювати триманняпід вартоюосіб),слідчий суддязобов`язаний зафіксуватитаку заявуабо прийнятивід особиписьмову заявута: 1)забезпечити невідкладнепроведення судово-медичногообстеження особи; 2)доручити відповідномуоргану досудовогорозслідування провестидослідження фактів,викладених взаяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченомучастиною шостоюцієї статті,незалежно віднаявності заявиособи,якщо їїзовнішній вигляд,стан чиінші відоміслідчому суддіобставини даютьпідстави дляобґрунтованої підозрипорушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

В ході розгляду клопотання захисник повідомив про застосування до ОСОБА_4 фізичного насильства в установі де останній утримується, з метою тиску на нього щодо дачі показів.

Зважаючи на подану заяву, а також вищенаведені положення КПК України про необхідність фіксації даної заяви в ухвалі слідчого судді слід вжити заходів, визначених ст.206 КПК України.

Керуючись ст.ст.183, 197, 199 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити частково.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 серпня 2019 року.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, залишити без змін визначений розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_4 , у сумі 2 000 (двох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3842000 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_4 , інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності таких.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Зобов`язати слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 та прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , а також доручити ГУ НП у Львівській області провести дослідження фактів, викладених в заяві підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, у зв`язку з чим скерувати копію клопотання захисника та копію ухвали слідчого судді до ГУ НП у Львівській області.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали до 04 серпня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1