Рішення

від 21.06.2019 по справі 552/2971/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 552/2971/19

Провадження № 2/552/1020/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря Павленко Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРАН 2016 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ТОВ ВАРАН 2016 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу № 44-к від 16.11.2018 року він прийнятий на роботу до відповідача на посаду охоронника, наказом № 10-к від 31.01.2019 року позивача звільнено із займаної посади у зв`язку з переведенням до ПП Поліфарб на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України, однак в день звільнення і по час звернення до суду відповідач не здійснив виплату позивачу заробітної плати за січень 2019 року в сумі 3016 грн. 66 коп. Також зазначав що дії відповідача, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати, не проведення повного розрахунку на день звільнення спричинили йому моральні страждання, поставили його у скрутне матеріальне становище та він повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Оцінює моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Просив задовольнити його позовні вимоги, стягнувши з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за січень 2019 року у сумі 3016 грн.,66 коп. та 10 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Київського районного суд м. Полтави від 28 травня 2019 року провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача відзив на позов та будь-які клопотання , заяви до суду не надходили.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 44-к від 15 листопада 2018 року позивач прийнятий на роботу в ТОВ ВАРАН 2016 на посаду охоронника та звільнений з роботи наказом № 10-к від 31.01.2019 року з 31.01.2019 року у зв`язку з переведенням до ПП Поліфарб , по п.5 ст. 36 КЗпП України. ( а.с. 7-8).

Із листа Управління держпраці у Полтавській області від 04.04.2019 року вбачається, що за заявою позивача здійснювалась перевірка дотримання трудового законодавства ТОВ ВАРАН 2016 з приводу виплати заробітної плати позивачеві.

Перевіркою встановлено, що станом на 02.04.2019 року заборгованість по заробітній платі становить 3016 грн. 66 коп., а саме невиплачена заробітна плата за січень 2019 року.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. ст. 12 , 13 ЦПК України , суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України , держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Статтею 115 КЗпП України передбачено , що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України , при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заборгованість ТОВ Варан - 2016 перед позивачем по заробітній платі становить 3016 грн. 66 коп., що підтверджується довідкою виданою ТОВ Варан 2016 за № 11 вих19 від 01.03.2019 року.

Суду не надано жодного доказу, що ці кошти сплачені відповідачем на день розгляду справи.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно статті 237-1 КЗпП України (набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення.

Відповідач в день звільнення та станом на час розгляду справи не розрахувався з позивачем, чим поставив позивача в скрутне матеріальне становище та змусив позивача докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи зазначені обставини суд дійшов до висновку про стягнення моральної ( немайнової ) шкоди на користь позивача у розмірі 1 200 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921 грн. за позовні вимоги немайнового характеру ( стягнення моральної шкоди) та 1921 грн. за позовні вимоги майнового характеру ( стягнення заборгованості по заробітній платі), а всього 3842 грн.

Пункт 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачає, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Отже підлягає негайному виконанню рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за один місяць, що становить 3016 грн. 66 коп.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,81, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРАН 2016 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3016 грн. 66 коп. ( три тисячі шістнадцять гривень шістдесят шість копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРАН 2016 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 200 грн. ( одна тисяча двісті гривень).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРАН 2016 на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць в сумі 3016 грн. 66 коп. ( три тисячі шістнадцять гривень шістдесят шість копійок) підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРАН 2016 на користь держави судовий збір у розмірі 3842 грн. ( три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРАН 2016 , місце знаходження м. Полтава, пров. Перспективний, 1А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40176779.

Головуючий суддя Ж.В.Кузіна