Рішення

від 16.12.2009 по справі 22/219-09-6058

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р. Справа № 22/219-09-6058

За позовом Фізично ї особи-підприємця ОСОБА _2;

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ;

про визнання права власно сті

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4 - за довіреністю№3087 від 09.12.2009р. ;

Від відповідача: не з' я вився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач , Фізична особа-підприєме ць ОСОБА_2 (далі - ФОП ОС ОБА_2), звернулась до господа рського суду Одеської област і з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБ А_3) про визнання права власн ості на об' єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а саме: магазин заг альною площею 128,5 кв.м, позначен ий у технічному паспорті літ . «А», та надворні споруди, поз начені в технічному паспорті №1-6.

Представник позивач а позовну заяву підтримує, на полягає на її задоволенні.

Відповідачем позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 запере чуються у повному обсязі з пі дстав відсутності у позивача належних документів, що підт верджують його право власнос ті на нерухоме майно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал и справи, заслухавши

пояснення представника по зивача, суд встановив наступ не:

02.07.2007 року ФОП ОСОБА _2 як замовником укладено з Ф ОП ОСОБА_3 як підрядником Договір будівельного підряд у, відповідно до п. 1.1. якого ФОП ОСОБА_3 зобов' язався на власний ризик виконати будів ельні, монтажні та інші робот и, пов' язані з будівництвом нежитлової будівлі (магазин у) на земельній ділянці, розта шованій за адресою: АДРЕСА_ 1, а також надати послуги з вв едення побудованої будівлі в експлуатацію.

Однак, побудувавши зазна чений об' єкт нерухомості за кошти позивача, відповідач в ідмовився від виконання укла деного договору в частині на дання послуг з введення тако го об' єкту в експлуатацію ч ерез відсутність документів , які на його думку, були б дост атніми для підтвердження пра ва власності ФОП ОСОБА_2, з огляду на що остання у встано вленому порядку не набула пр ав власника нерухомого майна , розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, позивач в важає, що відповідачем не виз нається його право власності на зазначений об' єкт нерух омості. У зв' язку з цим, з ура хуванням приписів статті 392 Ци вільного кодексу України, по зивач вважає, що він має право на пред' явлення до суду поз ову про визнання його права в ласності.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши наявні в матеріа лах та досліджені в судовому засіданні докази, всебічно т а повно з' ясувавши обставин и справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторі н, суд доходить висновку, що по зовні вимоги підлягають задо воленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалі в справи, позивач є власником земельної ділянки, загально ю площею 0,0817 га, розташованої з а адресою АДРЕСА_1, цільов е призначення якої будівницт во та обслуговування жилого будинку, господарських будів ель та споруд, що підтверджує ться державним актом Серії Я А № 36091, виданим 01.06.2007 року на підст аві рішення Ізмаїльської міс ької ради № 406-V від 27 грудня 2006 рок у. Зазначений акт зареєстров ано в Книзі записів реєстрац ії державних актів на право в ласності на землю та на право постійного користування зем лею, договорів оренди землі з а № 010750700204.

Згідно зі статтею 78 Земельн ого кодексу України право вл асності на землю - це право в олодіти, користуватися і роз поряджатися земельними діля нками. У відповідності до під пункту «д»пункту 1 статті 90 ць ого ж Кодексу власники земел ьних ділянок мають право спо руджувати жилі будинки, виро бничі та інші будівлі та спор уди. Відповідно до статті 375 Ци вільного кодексу України вла сник земельної ділянки має п раво зводити на ній будівлі т а споруди, створювати закрит і водойми, здійснювати переб удову, а також дозволяти буді вництво на своїй ділянці інш им особам.

Крім того, ст. 320 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право викорис товувати своє майно для здій снення підприємницької діял ьності, крім випадків, встано влених законом.

Враховуючи закріплене за конодавством право позиваче м прийнято рішення про забуд ову належної йому земельної ділянки шляхом спорудження н ежитлової будівлі магазину д ля використання її в подальш ому в підприємницькій діяльн ості.

З цією метою 02.07.2007 року ФОП О СОБА_2 як замовником укладе но з ФОП ОСОБА_3 (ліцензія С ерії АБ № 100883 від 10.08.2005 року, видан а Одеською обласною державно ю адміністрацією) як підрядн иком Договір будівельного пі дряду, відповідно до п. 1.1. якого ФОП ОСОБА_3 зобов' язався на власний ризик виконати бу дівельні, монтажні та інші ро боти, пов' язані з будівницт вом нежитлової будівлі (мага зину) на земельній ділянці, ро зташованій за адресою: АДРЕ СА_1, а також надати послуги з введення побудованої будівл і в експлуатацію, а позивач зо бов' язалась прийняти та опл атити виконані роботи та над ані послуги.

На виконання такого догово ру того ж дня сторонами були у згоджені кошторис та договір на ціна та підписано акт прий мання-передачі будівельного майданчику.

Протягом липня 2007 року - т равня 2008 року ФОП ОСОБА_3 по вністю здійснені роботи з по будови об' єкту нерухомості , визначеного відповідно до у мов Договору будівельного пі дряду від 02.07.2007 року, про що між н им як підрядником та позивач ем як замовником складені та підписані відповідні акти п риймання виконаних підрядни х робіт.

12.05.2008 року сторонами договору будівельного підряду підпис ано акт приймання-передачі, в ідповідно до якого ФОП ОСОБ А_3 передав ФОП ОСОБА_2 бу дівельний майданчик з побудо ваним магазином та надвірним и спорудами. З підписанням ць ого акту ФОП ОСОБА_3 також підтвердив факт повного роз рахунку з ним за проведені пі дрядні роботи, а також відсут ність з його боку будь-яких пр етензій з цього приводу.

Відповідно до технічного п аспорту на громадський будин ок, виготовленого за замовле нням та за рахунок позивача Комунальним підприємство м «Ізмаїльське міське бюро т ехнічної інвентаризації»за результатами проведення тех нічної інвентаризації стано м на 30.11.2009 року, будівля магазин у визначена в якості літ. «А», загальна площа якої складає 128,5 кв.м.

Положеннями статті 328 Цивіл ьного кодексу України встано влено, що право власності наб увається на підставах, що не з аборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власност і вважається набутим правомі рно, якщо інше не випливає із з акону або незаконність набут тя права власності не встано влена судом.

Відповідно до пункту 1 статт і 331 Цивільного кодексу Україн и право власності на нову річ , яка виготовлена (створена) ос обою, набувається нею, якщо ін ше не встановлено договором або законом. Особа, яка вигото вила (створила) річ зі своїх ма теріалів на підставі договор у, є власником цієї речі. Згідн о пункту 2 цієї ж статті право власності на новостворене не рухоме майно (житлові будинк и, будівлі, споруди тощо) виник ає з моменту завершення буді вництва (створення майна).

Згідно ст. 375 Цивільного коде ксу України власник земельно ї ділянки набуває право влас ності на зведені ним будівлі , споруди та інше нерухоме май но. Право власника на забудов у здійснюється ним за умови д одержання архітектурних, буд івельних, санітарних, еколог ічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її ціль овим призначенням.

При цоьму, суд звертає увагу , що 31.07.2008 року Рішенням Ізмаїль ської міської ради Одеської області № 910 на підставі прото колу засідання міжвідомчої к омісії визнано будівлю літер «А»по вул. Ватутіна, 87 однопов ерховим нежитловим приміщен ням, побудованим на земельні й ділянці площею 0,0817 га по вул. В атутіна, 87, що перебуває у прив атній власності ОСОБА_2 (д ержавний акт серія ЯА № 360911 від 01.06.2007 року) таким, що відповідає вимогам ДБН В.1.1.-12:2006 «Будівницт во в сейсмічних районах Укра їни»та зобов' язано мене зда ти об' єкт в експлуатацію в п ередбаченому законодавство м порядку.

Крім того, відповідно до тех нічного висновку, складеного за результатами обстеження побудованої частини нежитло вої будівлі для експлуатації під магазин змішаних товарі в по вул. Ватутіна, 87 в м. Ізмаїл і Одеської області Приватним підприємством «Єленсан»(ліц ензія серії АБ № 369573 від 18.10.2007 року ), зазначена будівля відповід ає нормам, що пред' являютьс я такому класу будівель, в том у числі містобудівним вимога м ДБН 360-92** «Містобудування. Пла нування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В. 2.2.- 23-09 «Будинки і споруди. Підприє мства торгівлі», ДБН В.2.2.-9-99 «Гро мадські будинки та споруди». При цьому зазначено, що будів ля знаходиться в стадії заве ршеного будівництва та може експлуатуватися за своїм при значенням.

Отже, з урахуванням вищевик ладеного, суд доходить висно вку, що ФОП ОСОБА_2 є належн им та законним власником буд івлі магазину, яка позначена у технічному паспорті під лі т. «А»та надвірних споруд № 1-6, я кі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 13 Конс титуції України держава забе зпечує захист прав усіх суб' єктів права власності та гос подарювання. Відповідно до статті 316 Цивільного кодек су України правом власності є право особи на річ (майно), як е вона здійснює відповідно д о закону за своєю волею, незал ежно від волі інших осіб. Згід но з пунктом 1 статті 321 цього ж Кодексу право власності є не порушним. Зміст права власно сті визначений статтею 317 Циві льного кодексу України, згід но з якою власникові належит ь права володіння, користува ння та розпорядження. Статте ю 319 вказаного Кодексу передба чено, що власник володіє, кори стується та розпоряджається своїм майном на власний розс уд і має право вчиняти щодо св ого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім влас никам забезпечуються рівні у мови здійснення своїх прав.

Положеннями статті 328 Цивіл ьного кодексу України встано влено, що право власності наб увається на підставах, що не з аборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власност і вважається набутим правомі рно, якщо інше не випливає із з акону або незаконність набут тя права власності не встано влена судом.

Відповідно до положень ста тті 15 Цивільного кодексу Укра їни кожна особа має право на з ахист свого цивільного права у разі його порушення, невизн ання або оспорювання. Кожна о соба має право на захист свог о інтересу, який не суперечит ь загальним засадам цивільно го законодавства. Відповідно до пп. 1, 2 статті 16 Цивільного ко дексу України особа має прав о звернутися до суду за захис том свого особистого немайно вого або майнового права та і нтересу. Одним із способів за хисту цивільних прав та інте ресів є визнання права. Крім т ого, наведене законодавче по ложення знайшло своє відобра ження й в статті 20 Господарськ ого кодексу України, якою вре гульовані питання захисту пр ав суб' єктів господарюванн я та споживачів, якою теж визн ання наявності або відсутнос ті прав визначено як один із ш ляхів захисту прав та законн их інтересів суб' єктів госп одарювання. Кожний суб'єкт го сподарювання та споживач має право на захист своїх прав і з аконних інтересів.

Також, у відповідності до пр иписів статті 392 Цивільного ко дексу України власник майна може пред' явити позов про в изнання його права власності , якщо це право оспорюється аб о не визнається іншою особою . При цьому, суд вважає за необ хідне зазначити, що позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога влас ника майна про констатацію п еред третіми особами факту п риналежності позивачу права власності на майно. Підставо ю для задоволення позову є об ставини, що підтверджують на явність у позивача права вла сності. Необхідною умовою за хисту права власності шляхом його визнання слугує підтве рдження позивачем своїх прав на майно. Вирішуючи спори, пов ' язані з правом власності, с уд виходить з того, що підтвер дженням наявності такого пра ва можуть бути документи, що ф іксують, підтверджують і офо рмлюють безпосередньо самі ю ридичні факти, на підставі як их у власника виникає (до ньог о переходить) право власност і.

Підсумовуючи усе вищев икладене за текстом цього рі шення, суд оцінює позовні вим оги ФОП ОСОБА_2 обґрунтова ними, доведеними належним чи ном відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України та такими, що ґрунтую ться на законних підставах, а отже підлягають задоволенню .

Судові витрати по сплаті де ржавного мита та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу покл асти на відповідача відповід но до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяв у Фізичної особи-підприє мця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Визнати за фізичн ою особою-підприємцем ОСОБ А_2 (АДРЕСА_3, ідентифікац ійний номер НОМЕР_1) право власності на об' єкт нерухо мості, що розташований за адр есою: АДРЕСА_1, а саме: магаз ин загальною площею 128,5 кв.м, по значений у технічному паспор ті літ. «А», та надворні споруд и, позначені в технічному пас порті № 1-6.

3. Стягнути з Фізи чної особи-підприємця ОС ОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифік аційний номер НОМЕР_2) суд ові витрати зі сплати держав ного мита та витрати на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Відповідно до Тимчасовог о положення про порядок реєс трації прав власності на нер ухоме майно, затвердженого н аказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 , з наступними змінами та допо вненнями, та Закону України « Про державну реєстрацію речо вих прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 1 липня 2004 року № 1952-ІV з наступними змінами та доповненнями, це рішення суд у є правовстановлюючим докум ентом, на підставі якого КП «І змаїльське міське бюро техні чної інвентаризації»повинн о провести державну реєстрац ію прав власності на визначе ний у цьому рішенні об' єкт н ерухомості.

Рішення суду набуває з аконної сили в порядку ст.85 ГП К України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя