Рішення

від 03.06.2019 по справі 760/9977/16-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/9977/16-ц

Провадження № 2/760/1832/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Гаєвської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія Україна , Моторно-транспортне страхове бюро України, про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 31.05.2016 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , 3-тя особа: ПрАТ Страхова Компанія Україна , в якому просив стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 89802,66 грн., як відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, 18.02.2014 р. об 11 год. 35 хв., в м. Києві на вул. Гетьмана, 25 - пров. Індустріальний, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Тойота , д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Такими діями ОСОБА_2 порушив п. 10.1 ПДР. Вказані обставини встановлені постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2014 р.

Згідно з постановою суду від 11.03.2014 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як зазначає позивач, транспортний засіб Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , належить йому на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 01.12.2012 р.

Актом огляду від 21.02.2014 р. та фотокопіями пошкоджень автомобіля встановлено перелік пошкоджень транспортного засобу Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , заподіяних внаслідок ДТП, що сталася 18.02.2014 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована на підставі страхового полісу у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія Україна .

Позивач посилається на те, що відповідач до Страхової компанії не звертався та жодним чином не сприяв встановленню нею факту ДТП. В зв`язку з цим, позивач вимог щодо виплати страхового відшкодування до ПрАТ СК Україна не заявляє.

Розмір збитків, завданих позивачу як власнику транспортного засобу Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , підтверджується Рахунком-фактурою № С-00057627 від 22.05.2014 р., Актом виконаних робіт №2014011518 від 13.06.2014 р., Квитанцією №QS000031504401 від 13.06.2014 р., та становить 89802,66 грн., які позивач просить стягнути з ОСОБА_2

Ухвалою суду від 21.06.2016 р., відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія Україна , про відшкодування шкоди, та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.10.2016 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи Моторно-транспортне страхове бюро України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія Україна , Моторно-транспортне страхове бюро України, про відшкодування шкоди, - 22.08.2018 р. передана в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову. Повністю підтримав свої доводи в обґрунтування заперечень проти позову, викладених у наданих письмових поясненнях. Відповідач звернув увагу суду на те, що відповідно до витягу з офіційної бази даних МТСБУ автомобіль SKODA ROOMSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований в ПрАТ СК Україна , відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3938453, який станом на 18.02.2014 р. на момент ДТП був у статусі діючий.

За полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3938453, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Даним страховим полісом забезпечений транспортний засіб - автомобіль SKODA ROOMSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000 грн.

А тому відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення з нього завданої шкоди, в результаті ДТП, у сумі 50000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки саме страхова компанія відшкодовує шкоду за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності.

Що стосується заявленої позивачем суми матеріального збитку в розмірі 89802,66 грн., то відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами зазначену суму завданої шкоди, оскільки документи, додані до позовної заяви, не можуть бути доказом підтвердження фактичних матеріальних збитків, так як вони складені не суб`єктом оціночної діяльності.

Представник третьої особи ПрАТ СК Україна в судове засідання не з`явився, про розгляд справи третю особу було повідомлено належним чином.

10.05.2019 р. до суду надійшов лист №02-43/304 від 03.05.2019 р., відповідно до якого повідомлено, що Постановою господарського суду м. Києва від 07.09.2018 р. по справі № 910/842/18 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Україна , код 30636550, юридична адреса: вулиця Ревуцького, буд. 42-Г, керуючись ст.ст. 37-48 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , - визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий Тищенко О.І.

10.09.2018 р. на офіційному сайті ВГСУ оприлюднено повідомлення про визнання ПрАТ СК Україна (код 30636550) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, номер публікації 54032.

В зв`язку з чим, арбітражний керуючий Тищенко О.І. просить розгляд справи здійснювати без участі представника ПрАТ СК Україна .

Представник третьої особи МТСБУ в судове засідання не з`явився, про розгляд справи третю особу було повідомлено належним чином, будь-яких письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог від третьої особи до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, врахувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 18.02.2014 р. об 11 год. 35 хв., в м. Києві на вул. Гетьмана, 25 - пров. Індустріальний, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля марки Тойота , д.н.з. НОМЕР_2 .

Так, вбачається, що 18.02.2014 р. об 11 год. 35 хв., в м. Києві на вул. Гетьмана, 25 - пров. Індустріальний, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Тойота , д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив п. 10.1 ПДР.

Відповідно до постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2014 р., вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу автомобіля марки Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який вчинив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Зазначеною постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2014 р., ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. в дохід держави.

Постанова набрала законної сили.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Встановлено, що у результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений належний позивачу на праві приватної власності автомобіль марки TOYOTA CAMRY , д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу SKODA НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_1 , на виконання вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу № АС/3938453, виданого ПрАТ СК Україна , дійсного на дату ДТП (станом на 18.02.2014 р.), що підтверджується витягом з офіційної бази даних МТСБУ щодо дійсності полісу на дату ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача TOYOTA CAMRY , д.н.з. НОМЕР_2 , отримав пошкодження, чим позивачу було завдано матеріальних збитків.

Розмір збитків, завданих ОСОБА_1 , як власнику транспортного засобу Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , підтверджується Рахунком-фактурою № С-00057627 від 22.05.2014 р., Актом виконаних робіт №2014011518 від 13.06.2014 р., Рахунком-фактурою № С-00057626 від 22.05.2014 р., Рахунком-фактурою № С-00058567 від 13.06.2014 р., складених ТОВ Автосаміт ЛТД , Квитанцією №QS000031504401 від 13.06.2014 р., Платіжним дорученням №15QSPD141420137 від 22.05.2014 р., Платіжним дорученням №15QSPD141640136 від 13.06.2014 р., та становить 89802,66 грн., які позивач просить стягнути з ОСОБА_2

Заперечую проти позову в повному обсязі відповідач ОСОБА_2 вказав на те, що за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3938453, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Даним страховим полісом забезпечений транспортний засіб - автомобіль SKODA ROOMSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000 грн.

А тому відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення з нього завданої шкоди, в результаті ДТП, у сумі 50000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки саме страхова компанія відшкодовує шкоду за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності.

Що стосується заявленої позивачем суми матеріального збитку в розмірі 89802,66 грн., то відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами зазначену суму завданої шкоди, оскільки документи, додані до позовної заяви, не можуть бути доказом підтвердження фактичних матеріальних збитків, так як вони складені не суб`єктом оціночної діяльності.

Разом з тим, підтвердження збитків документами станції технічного обслуговування, складеними за результатами відновлювального ремонту відповідає вимогам законодавства щодо визначення розміру завданих збитків.

Так, відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Ухвалою суду від 24.10.2017 р., за клопотанням відповідача ОСОБА_2 , було призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу.

21.02.2018 р. судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено повідомлення №22199/17-54 про неможливість надання висновку.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, після ДТП, що сталася 18.02.2014 р. об 11 год. 35 хв., в м. Києві на вул. Гетьмана, 25 - пров. Індустріальний, за участю ОСОБА_2 , що керував автомобілем Шкода , д.н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , що керував автомобілем Тойота , д.н.з. НОМЕР_2 , останній звернувся з повідомленням про ДТП до ПрАТ СК Україна , в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2

ФОП ОСОБА_4 05.03.2014 р. було складено Акт огляду транспортного засобу, в якому були зафіксовані пошкодження автомобіля внаслідок ДТП, а також здійснено фото фіксацію таких пошкоджень.

Зазначене також підтверджується заявою ОСОБА_3 від 27.06.2018 р., посвідченою приватним нотаріусом КМНО Шевченко А.В., зареєстрованою в реєстрі за № 1871.

Щодо підстави здійснення огляду та фіксації пошкоджень в акті огляду від 05.03.2014 р. з листа ОСОБА_4 від 20.06.2018 р., який міститься в матеріалах справи, вбачається, що акт огляду транспортного засобу від 05.03.2014 р. та фіксація наявних пошкоджень транспортного засобу Тойота , д.н.з. НОМЕР_2 , що зазначені в акті, було здійснено ним на підставі договору, укладеного ТОВ Юніверсал Асістанс-Україна (код ЄДРПОУ 37615500), в якому він працював на момент здійснення огляду зазначеного транспортного засобу, з ТОВ Юніверсал Асістанс (код ЄДРПОУ 35221782) та договору, укладеного ТОВ Юніверсал Асістанс з ПрАТ СК Україна .

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними письмовими доказами розмір завданого матеріального збитку на суму, що становить 89802,66 грн.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази щодо розміру завданої позивачу матеріальної шкоди не спростовані відповідачами.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

При цьому, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Відповідно до п.п. 33.1.1., 33.1.4. ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15- ц; провадження № 14-176цс18 викладеної у п.п. 49 - 51, 53, 55 -57 визначено, що згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

За загальним правилом, викладеним у п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 ( ґ ) пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Положеннями статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно вимог п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Так, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми завданої матеріальної шкоди у розмірі 89802,66 грн., судом враховано, що право потерпілого отримати відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним.

При цьому, норми Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обмежують розмір відшкодування страховиком шкоди (збитків), завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); шкодою, заподіяною майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (пункт 32.4 статті 32); шкодою, пов`язаною із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32); сумою франшизи, розрахованою за правилами пункту 12.1 статті 12.

За змістом ст. 29, п. 32.7 ст. 32 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Згідно з п. 3 ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи лише в разі якщо він у визначений законом строк не направив свого представника для огляду транспортного засобу.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Водночас порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено статтею 1194 ЦК України. Згідно з її положеннями особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, ПрАТ СК Україна як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і зазначеним відновлювальним ремонтом згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Виходячи з аналізу вище вказаних правових норм, зокрема ст.ст. 22, 1194, ЦК України, ст.ст. 3, 22, 29, 33, 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що страховик повинен виплатити страхове відшкодування в межах вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, оскільки таке обмеження встановлено законом. В свою чергу інші витрати, зокрема ті, які пов`язані із втратою товарної вартості тощо, підлягають відшкодуванню безпосередньо винною особою, оскільки відшкодування таких витрат страховиком законом не передбачено. Отже, для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди, остання зобов`язана сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди, пов`язаним з відновлювальним ремонтом і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), розрахованим з урахуванням зносу, яке підлягає виплаті або стягненню.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З змісту вказаної норми вбачається, що до збитків належать і витрати, які особа понесе у майбутньому. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язок потерпілого надати акт виконаних робіт, тоді як розмір понесених збитків підтверджується висновком експертизи.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги те, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача буда застрахована у ПрАТ СК Україна , а тому останнє, як страховик, має нести обов`язок по сплаті страхового відшкодування в межах страхового ліміту визначеного полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3938453, який станом на 18.02.2014 р. (на момент ДТП) був у статусі діючий, підлягає виконанню страховиком в межах ліміту відповідальності.

Позивачем вимоги щодо виплати страхового відшкодування до ПрАТ СК Україна не заявлено.

При цьому, на відповідача покладається обов`язок відшкодування позивачу різниці між фактичним розміром завданої шкоди та розміром страхового відшкодування.

Відповідно до статті 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Страховим полісом забезпечений транспортний засіб - автомобіль SKODA ROOMSTER, д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000 грн.

Таким чином, ліміт цивільно-правової відповідальності перевищує суму завданої шкоди.

Тому, враховуючи, що оскільки безпосереднім завдавачем шкоди є ОСОБА_2 , останній повинен відшкодувати позивачеві різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування, а саме: 89802,66 грн. - 50000,00 грн. = 39802,66 грн.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 640,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , ст.ст. 16, 22, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-ті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія Україна , Моторно-транспортне страхове бюро України, про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в сумі 39802,66 грн., судовий збір в сумі 640 грн., а всього стягнути 40442 (сорок тисяч чотириста сорок дві) грн. 66 коп.

В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір