Рішення

від 10.06.2019 по справі 679/755/19

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/679/76/2019

Справа № 679/755/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Ткачук Т.А.,

номер справи 679/755/19,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач виконавчий комітет Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначила, що оскарженою постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області №1 від 07 травня 2019 року її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., за те, що вона 01 квітня 2019 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, будучи продавцем торгівельного павільйону Оксана , що на проспекті Незалежності, 5, здійснила продаж неповнолітній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , алкогольного напою - вина Villa Krim .

Вказану постанову позивач вважає такою, що прийнята з порушенням чинного законодавства і тому підлягає скасуванню, а справа закриттю в зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Мотивуючу свою невинуватість позивач вказує на відсутність в матеріалах адміністративної справи будь-яких належних та допустимих доказів вчинення нею інкримінованого їй адміністративного правопорушення, відсутність будь-яких свідків вчинення такого правопорушення.

За вказаних обставин позивач просить постанову про накладення адміністративного стягнення №1 від 07 травня 2019 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області, скасувати та провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

29 травня 2019 року представник відповідача ОСОБА_3 надіслав до суду відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, згідно якого у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити. У відзиві представником позивача висловлена позиція щодо правомірності винесення оскарженої постанови та обрання щодо позивача мінімальної міри покарання.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 травня 2019 року дана позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, останній подав заяву, в якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує та справу просить розглянути без його участі та участі позивача.

Представник відповідача Самчук В.М. також в судове засідання не з`явився, справу просив розглянути за його відсутності, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача та заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом установлено, що 12 квітня 2019 року відносно ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №117009, за даними якого 01 квітня 2019 року приблизно о 19 годині 30 хвилин позивач, будучи продавцем торгівельного павільйону Оксана , що на проспекті Незалежності, 5, здійснила продаж неповнолітній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , алкогольного напою - вина Villa Krim (арк. спр. 21).

За вказані дії постановою №1 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області про накладення адміністративного стягнення від 07 травня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (арк. спр. 6).

ОСОБА_1 категорично заперечуючи вчинення нею даного адміністративного правопорушення та вказуючи на протиправність дій відповідача, звернулась до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи із змісту оскарженої постанови, адміністративною комісією було встановлено що, 01 квітня 2019 року приблизно о 19 годині 30 хвилин продавець торгівельного павільйону Оксана ОСОБА_1 , що на проспекті Незалежності, 5, здійснила продаж неповнолітній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , алкогольного напою - вина Villa Krim .

Разом з тим, з матеріалів справи установлено, що при дослідженні доказів на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області, членами останньої були взяти до уваги лише письмові пояснення ОСОБА_7 , неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , останні особисто на засідання не викликалися та безпосередньо пояснень не надавали.

Що стосується інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зокрема рапорту працівника поліції ОСОБА_11 , доповідної записки вихователя ОСОБА_7 , постанов Нетішинського міського суду Хмельницької області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 05 та 08 квітня 2019 року, то такі, на переконання суду, не є належними доказами в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у продажі алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Матеріали справи не містять даних щодо наявності в асортименті та вартості придбаного товару, а також даних придбання такого ОСОБА_2 у торгівельному павільйоні Оксана , що на проспекті Незалежності, 5.

Виходячи з наведеного, суд не може вважати означені в протоколі обставини доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки такі в матеріалах справи відсутні.

Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі відповідно до положень статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскарженої постанови відповідно до норм КУпАП.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст.ст. 2, 9, 156, 280 КУпАП, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилався позивач у позовній заяві.

Вирішуючи питання судових витрат, суд прийшов наступного.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінет Міністрів України. За подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення судовий збір не справляється у відповідності до ст. 297-4 КУпАП.

Враховуючи приписи наведених норм закону та зважаючи на відсутність інших осіб, які понесли судові витрати, суд прийшов висновку, що такі необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову №1 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області від 07 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було врученоу день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач виконавчий комітет Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області, місцезнаходження: 30061, Хмельницька область, Славутський район, с. Лисиче, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 04404987.

Повне рішення суду складено 10 червня 2019 року.

Суддя О.М. Гавриленко