Рішення

від 21.06.2019 по справі 818/2036/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 21 червня 2019 року                                            справа №818/2036/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту – позивач, ГУ ДФС) доТовариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Вега” (далі по тексту – відповідач, ТОВ  “Спеціалізоване підприємство “Вега”) простягнення за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків та готівки, що належать такому платнику податків, податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 34  043,01 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 252,00 грн. на користь Державного бюджету В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 34  043,01 грн., який виник внаслідок нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань (штрафних санкцій) з податку на додану вартість за листопад – грудень 2016 року на загальну суму 34  707,01 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2017 року №0000241201 з урахуванням часткової сплати; з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 252,00 грн., який виник у зв'язку із не сплатою податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкової декларації №9270620067 від 01 березня 2017 року. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі №818/2036/17 за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року матеріали адміністративної справи №818/2036/17 передано Окружному адміністративному суду міста Києва для розгляду за підсудністю. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року адміністративну справу №818/2036/17 прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції. Відповідачем відзиву на адміністративний позов та відповідних доказів до суду не надано. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2017 року №0000241201, яким на підставі акта перевірки та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2016 року встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 1201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 347  070,16 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 34  707,01 грн. З урахуванням подання відповідачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9021592605 суму податкового боргу зменшено та станом на 31 березня 2017 року вона становить 340  043,01  грн. Крім того, заборгованість у сумі 252,00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств у відповідача виникла внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкової декларації №9270620067 від 01 березня 2017 року. Таким чином, станом на час звернення позивача, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 34  043,01 грн. та з податку на прибуток 252,00 грн., що також підтверджується розрахунком суми податкового боргу та витягом з інтегрованої картки платника податків. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Наявні у справі докази підтверджують, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати суми штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24 січня 2017 року №0000241201 у розмірі 34  043,01 грн., з податку на прибуток - внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податковій декларації з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 252,00 грн. Загальна сума заборгованості складає 34 295,01 грн. При цьому, матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2017 року №0000241201 вважається отриманим відповідачем, оскільки повернене з відміткою “за закінченням терміну зберігання”. Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання та суми штрафних санкцій у строк, встановлений пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, відповідачем до суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом. В той же час, приписи пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України зазначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми від 24 березня 2017 року №3367-17, яка, згідно з відміткою на поштовому конверті, повернулась відправнику без вручення. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити повністю. 2.  Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Вега”, в обслуговуючих банках на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14060100) у сумі 34  043,  01 (тридцять чотири тисячі сорок три гривні одна копійка) (р/р №31111029700002, одержувач УК у м.Сумах/м.Суми/14060100, код одержувача 37970593, банк одержувача ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО банка одержувача 837013); податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) в сумі 252,00 (двісті п'ятдесят дві гривні нуль копійок) (р/р №33110318700002, одержувач УК у м.Сумах/м.Суми/11021000, код одержувача 37970593, банк одержувача ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО банка одержувача 837013). Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Головне управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 39456414); Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Вега” (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 32-А; ідентифікаційний код 40620856). Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко