Рішення

від 21.06.2019 по справі 826/4171/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 21 червня 2019 року                                           справа №826/4171/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Геозахист” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Геозахист”) доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Дарницькому районі) провизнання протиправними дій відповідача щодо направлення позивачу запиту “Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)” від 14 лютого 2017  року вих. №1799/10/26-51-12-01-21 В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає дії відповідача щодо складання та направлення ТОВ “Геозахист” запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень протиправними, мотивуючи позовні вимоги тим, що зміст запиту не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, не містить конкретного переліку документів, не містить підстав для його надіслання; у відповідача відсутні повноваження на звернення із запитом. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4171/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням чого покладено на контролюючі органи та, як наслідок, складено та направлено запит позивачу про надання інформації. Зважаючи на неявку представників сторін та подане позивачем клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження у судовому засіданні 12 лютого 2018  року на підставі частини третьої статті 194  Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Наявні у справі докази підтверджують, що ДПІ у Дарницькому районі звернулась до ТОВ “Геозахист” із письмовим запитом від 14 лютого 2017  року №1799/10/26-51-12-01-21  “Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)”, у якому, посилаючись на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1  статті 20, пунктів 1 і 3 абзацу третього пункт 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1  статті 78  Податкового кодексу України,пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, у зв'язку із виявленням ДПІ у Дарницькому районі фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ “Геозахист” даних податкового зобов'язання у сумі податку на додану вартість 258  999,00 грн. та даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ “Сіті Корпорейшнс”, що містяться у декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року, просила надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених фактів, зокрема, завірені підписом посадової особи позивача та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з контрагентами за грудень 2016 року. Підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу явитягнутої руки” під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до  статті 39  цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Аналогічні підстави для направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту про подання інформації визначені також Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі по тексту – Порядок). Пунктом 9 Порядку встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. Згідно пункту 10 Порядку запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. У відповідності до вимог пункту 16 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. З аналізу наведених правових норм вбачається, що правовим наслідком складання та направлення контролюючим органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов'язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. При цьому, у разі, якщо запит складено з порушенням вимог чинного законодавства, відповідний обов'язок щодо надання відповіді на нього у платника податків не виникає. Дії контролюючого органу у вигляді звернення до платника податків із письмовим запитом безвідносно до його змісту та підстав направлення такого запиту є лише службовою діяльністю працівників органу доходів і зборів з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Проте, з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року №197-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, яким у відповідності до статті 193 Податкового кодексу України “Функції державних податкових інспекцій” державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом. Тобто, з 01 січня 2017 року у відповідача відсутнє право на здійснення податкового контролю, як, зокрема, і оскаржувані дії щодо направлення позивачу запиту від 14 лютого 2017  року вих. №1799/10/26-51-12-01-21 “Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)”. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували правомірність вчинення дій щодо направлення позивачу запиту після 01 січня 2017 року та наявності у нього права на здійснення податкового контролю шляхом направлення запитів. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо направлення позивачу запиту від 14 лютого 2017  року вих. №1799/10/26-51-12-01-21 “Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)” здійснені ним поза межами наданих повноважень, тому є протиправними, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)  розсудливо; 7)  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною другою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України; у свою чергу позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ  “Геозахист” підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дарницькому районі. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Геозахист” задовольнити повністю. 2.  Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо направлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Геозахист” запиту від 14 лютого 2017  року вих. №1799/10/26-51-12-01-21  “Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)”. 3.  Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Геозахист” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві. Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Товариство з обмеженою відповідальності “Геозахист” (02132, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30; ідентифікаційний код 37594046); Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (02068, м.  Київ, вул. Кошиця, 3; ідентифікаційний код 39479227). Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко