Рішення

від 18.06.2019 по справі 902/307/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2019 р.          Cправа № 902/307/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників: Ратушного О.А.

у відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" (вул. Богатирська, 9, оф. 416, м.Київ, 04209)

до: Приватно-орендного підприємства "Рідний Край" (с. Тростянець, Ямпільський район, Вінницька область, 24520)

про стягнення 991 036 грн 09 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" подано позов до Приватно-орендного підприємства "Рідний Край" про стягнення 991 036, 09 грн , з яких: 779 337, 40 грн заборгованість за поставлений товар, 8 432,17 грн - 36 % річних, 194 834,35 грн штраф та 8 432,17 грн пеня.

Ухвалою суду від 12.04.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/307/19 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 10.05.2019.

Ухвалою суду від 10.05.2019 у зв'язку із неявкою представників сторін відкладено підготовче засідання на 28.05.2019.

За наслідками проведення судового засідання 28.05.2019 за відсутності представників сторін судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, а також про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/307/19 до судового розгляду по суті на 18 червня 2019.

10.06.2019 від позивача до суду надійшла заява від 04.06.2019 про зменшення позовних вимог.

10.06.2019 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" надійшло клопотання б/н від 04.06.2019 про забезпечення проведення судового засідання у справі 18.06.2019 в режимі відеоконференції, визначивши відповідальними за її проведення суд, що знаходиться в м. Києві.

12.06.2019 судом ухвалено судове засідання у справі № 902/307/19 призначене на 18.06.2019 о 09:30 год. провести в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області та доручено Господарському суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд".

Розгляд справи 18.06.2019 здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в режимі відеоконференції.

В судове засідання 18.06.2019 з'явився представник позивача, представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що стверджується поштовим повідомленням вх.№ 6678 від 18.06.2019.

Згідно відомостей, отриманих з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" в результаті відстеження поштового відправлення за номером, надіслана на адресу відповідача ухвала суду від 28.05.2019 вручена адресату відділенням зв'язку 05.06.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору поставки № ВОТ-05-2018 від 04.04.2018, відповідно до умов якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" поставлено Приватно-орендному підприємству "Рідний Край" товар (нафтопродукти), який останнім оплачено частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті вказаного товару в сумі 779 337,40 грн.

Вказану суму заборгованості за отриманий товар відповідачем в добровільному порядку не оплачено.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 779 337, 40 грн боргу, 8 432, 17 грн - 36 % річних, 194 834, 35 грн штрафу та 8 432, 17 грн пені.

Позивач 10.06.2019 подав до суду заяву від 04.06.2019 про зменшення позовних вимог, обгрунтовану тим, що після звернення позивача до суду відповідач частково погасив заборгованість по договору поставки, в сумі 489565, 00 грн, а саме: 10.04.2019 - 239565, 00 грн в т.ч. ПДВ, 26.04.2019 – 100000, 00 грн в т.ч. ПДВ, 10.05.2019 - 150000, 00 грн в т.ч. ПДВ., що підтверджується банківськими виписками.

У вказаній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 289772, 40 грн - заборгованості за поставлений товар, 8 432, 17 грн - 36 % річних, 194 834, 35 грн - штрафу та 8 432, 17 грн - пені.

Розглянувши вказану заяву, суд розцінює її як заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 489565 грн суми основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.04.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ТРЕЙД" (в Договорі - "Постачальник") та відповідачем – Приватно - орендним підприємством "Рідний край" (в Договорі - "Покупець") було укладено Договір поставки нафтопродуктів № ВОТ-05-2018.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язався передати в погоджені Сторонами строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо), іменовані далі за текстом "Товар".

Покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Товару (п.2.2.2. Договору).

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями за заявками Покупця, на підставі яких Постачальник виставляє рахунок – фактуру на оплату кожної партії Товару. Номенклатура, кількість, ціна Товару визначається у видаткових накладних на поставку кожної партії Товару. Перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі Товару згідно видаткової накладної.

Ціна на Товар є договірною та визначається на кожну партію поставки Товару в рахунках – фактурах Постачальника та видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору та включає в себе ПДВ. Загальна ціна Договору складається із суми цін всіх партій Товару (зазначених в рахунках – фактурах, видаткових накладних, специфікаціях), поставленого протягом строку дії Договору (п.п. 4.1., 4.2. Договору).

Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється Покупцем на умовах 100% передоплати. Інші умови оплати Товару можуть бути передбачені в додатковій угоді (специфікації). Покупець здійснює оплату Товару на підставі виставленого Постачальником рахунку – фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника (п.п. 4.3., 4.4. Договору).

В разі порушення строків оплати за Товар, визначених в п.4.3. Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона стягується, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.5.2. Договору).

При простроченні платежу за отриманий Товар Покупець сплачує штраф Постачальникові у розмірі 25 % від суми заборгованості. Також покупець сплачує 36 % відсотків річних як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Простроченням платежу також вважається відсутність оплати за Товар на момент його поставки, при поставці на умовах передоплати (п. 5.4., п. 5.5. Договору).

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачеві, а останній отримав Товар на загальну суму 4 143 536, 20 грн., що стверджується копіями видаткових накладних № 68 від 06.04.2018 на суму 715015,20 грн в т.ч. ПДВ, № 122 від 31.05.2018 на суму 864 183, 60 грн в т.ч. ПДВ, № 212 від 24.07.2018 на суму 790454,04 грн в т.ч. ПДВ, № 250 від 20.08.2018 на суму 447376,68 грн в т.ч. ПДВ, № 251 від 22.08.2018 на суму 447376, 68 грн в т.ч. ПДВ, № 49 від 30.01.2019 на суму 879130, 00 грн в т.ч. ПДВ, копіями довіреностей на отримання товару № 93 від 06.04.2018, № 228 від 24.07.2018 (а.с.11-16).

Відповідач взяті на себе зобов'язання в договорі виконав частково, оплатив товар до подачі позову до суду лише частково на суму 3364198,80 грн., що стверджується звітами про дебетові і кредитові операції (а.с.18-22).

Позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату № 48 від 30.01.2019 на суму 879130, 00 грн., в т.ч ПДВ.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем до подачі позову до суду складав 779337,40 грн.

Після звернення позивача до суду відповідач частково погасив заборгованість за договором поставки в сумі 489565, 00 грн, а саме: 10.04.2019 - 239565, 00 грн в т.ч. ПДВ, 26.04.2019 – 100000, 00 грн в т.ч. ПДВ, 10.05.2019 - 150000, 00 грн в т.ч. ПДВ., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47- 49).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Приватно - орендного підприємства "Рідний Край" суми основного боргу в розмірі 489565 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, борг відповідача перед позивачем складає 289772, 4 грн.

Несплата відповідачем наявної заборгованості за Договором слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару загальною вартістю 289772, 4 грн., тобто позов підлягає задоволенню щодо суми основного боргу у вказаному розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором (п.5.4) сторони передбачили інший розмір відсотків, а саме, домовилися, що відповідач сплачує 36 % відсотків річних як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так позивачем, окрім основного боргу заявлено до стягнення 8 432 грн 17 коп. - 36 % річних, 194 834 грн 35 коп. - штрафу та 8 432 грн 17 коп. – пені за період прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу та пені, 36% річних за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 8 432 грн 17 коп. - 36 % річних, 194 834 грн 35 коп. - штрафу та 8 432 грн 17 коп. - пені.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що позивачем при звернені з позовом до суду надмірно сплачено 4,46 грн судового збору, однак за відсутності відповідного клопотання судом не вирішується питання про повернення судового збору, що не позбавляє права останнього заявити дане клопотання після прийняття судового рішення у порядку визначеному ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Приватно-орендного підприємства "Рідний Край" суми основного боргу в розмірі 489565 грн закрити.

3. Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Рідний Край" (с. Тростянець, Ямпільський район, Вінницька область, 24520, код ЄДРПОУ 03729612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" (вул. Богатирська, 9, оф. 416, м.Київ, 04209, код ЄДРПОУ 39934232) 289772,4 грн – основного боргу, 8432,17 грн – 36% річних, 8432,17 грн – пені, 194834,35 грн - штрафу та 14865,54 грн – витрат на сплату судового збору.

4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 24 червня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Богатирська, 9, оф. 416, м. Київ, 04209;

3 - відповідачу - с. Тростянець, Ямпільський район, Вінницька область, 24520.