Рішення

від 24.06.2019 по справі 904/1598/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1598/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп", м. Київ

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 89 322,73 грн. за договором № ПР/Е-171327НЮ від 16.11.2017 року.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" пеню, 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 89 322,73 грн. за договором № ПР/Е-171327НЮ від 16.11.2017 року.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (89 322,73 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 24.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.05.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, яким просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, або зменшити розмір стягнення заборгованості на 50%.

03.06.2019 представник позивача подав до суду детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом.

07.06.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, якою просив суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

13.06.2019 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, якими просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі-відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" (далі-позивач, підрядник) укладено договір № ПР/Е-171327НЮ від 16.11.2017.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними трудовими та матеріально-технічними ресурсами виконати електромонтажні роботи по технічному переоснащенню ВРУ-154 кВ ПС Ульянівка, передбачені проектною документацією на об'єкт будівництва, та здати замовнику в установлений даним договором строк закінчені роботи. Замовник зобов'язується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" - 329 654,40 грн. основного боргу, 4 944,82 грн. витрат по сплаті судового збору, 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання рішення суду від 22.11.2018 судом 27.12.2018 видано наказ.

06.02.2019 відкрито виконавче провадження № 58289928.

22.03.2019 заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управляння юстиції у Дніпропетровській області Олійник О.В. було винесено постанову про закінчення згаданого виконавчого провадження у зв'язку з виконанням вимог виконавчого документа в повному обсязі.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, прострочення зобов'язання зі сплати основного боргу в розмірі 329 654,40 грн. (без врахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) мало місце з 20.04.2018 по 21.03.2019 включно.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 11.2.1 Договору за прострочення виконання обов'язку, передбаченого п.3.1, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 57 802,35 грн. за період з 20.04.2018 року по 20.10.2018.

Розрахунок суми пені, зроблений позивачем відповідає вимогам діючого законодавства, позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності.

15.05.2019 представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив суд про зменшення розміру пені на 50%, обґрунтовуючи важким фінансовим станом відповідача.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою КМУ від 04.03.2015 № 83.

Стратегічне значення для економіки держави забезпечує економічну незалежність країни, її державність. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891 залізничний транспорт здійснює військові залізничні перевезення.

Відповідно до п. 12. Порядку організації діяльності залізничного транспорту під час здійснення військових залізничних перевезень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891, підприємства залізничного транспорту забезпечують:

- виконання планів військових залізничних перевезень;

- надання рухомого складу для військових залізничних перевезень;

- рух військових поїздів залізницею згідно з відповідним графіком;

- військові ешелони, військовий транспорт, що рухається під охороною військової варти, водою, засобами опалення, освітлення;

- надання вантажно-розвантажувальних пристроїв та знімного військового обладнання згідно з нормативно-правовими актами;

- здійснення контролю за переміщенням військових ешелонів, а також в окремих випадках військового транспорту, їх першочергове навантаження та доставку за призначенням.

При цьому, відповідно до п. 25 зазначеного Порядку, рухомий склад для забезпечення провадження діяльності військових частин Збройних Сил повинен утримуватися у справному стані І своєчасно проходити планово-попереджувальний ремонт та технічне обслуговування, що повністю покладається на Акціонерне товариство «Українська залізниця» та вимагає своєчасного і повного фінансування.

Таким чином, в умовах, коли стан автомобільних доріг в Україні залишає бажати кращого, а також можливості в будь-який момент оголошення нового військового стану, позбавлення оборотних грошових коштів АТ "Українська залізниця" як стратегічного та надійного перевізника військових вантажів підриває безпеку держави. Наприклад, Указом Президента України від 26.11.2018 № 393/2018, затвердженого Законом № 2630-VIII від 26.11.2018, в Україні було введено воєнний стан з 14-00 год. 26.11.2018 строком на 30 діб до 14-00 год. 26.12.2018.

Згідно даних консолідованого звіту про фінансовий стан АТ "Українська залізниця", станом на 31.12.2018, грошові кошти та їх еквіваленти зменшилися з 5 188 988,00 грн. у порівнянні з 2017 роком до 1 251 826,00 грн., тобто в 4 рази.

Враховуючи викладене, з урахуванням інтересів обох сторін суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% в сумі 28 901,17 грн.

Крім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 9 103,88 грн. за період з 20.04.2018 по 21.03.2019 та інфляційні втрати в розмірі 22 416,50 грн. за період з травня 2018 по лютий 2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вказані нарахування з помилками та підлягають частковому задоволенню.

Суд погоджується із запереченнями відповідача, щодо помилки в періоді розрахунку. Задоволенню підлягає вимога про стягнення суми 3% річних в сумі 9 076,79 грн. за період з 20.04.2018. по 21.03.2019 включно.

Розрахунок суми інфляційних втрат містить арифметичну помилку та за розрахунком суду задоволенню підлягають вимоги в сумі 22 302,26 грн. грн. за період прострочення з травня 2018 по лютий 2019.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальному розмірі 60 421,55 грн., з яких: 28 901,17 грн. - пені, 9 076,79 грн. - 3% річних та 22 302,26 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача в сумі 1 921,00 грн.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача було подано таку заяву з документальним обґрунтуванням 03.06.2019 до канцелярії суду.

Так, в обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката надані копії договору про надання правової допомоги № 26/03/2019-01 від 26.03.2019; акту надання послуг № 26/03/2019/001 від 24.05.2019; копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 5332/10 від 29.04.2015.

Оцінюючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи суд констатує, що фактично адвокатом складено позов та розраховано суму позовних вимог. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Тобто справа є нескладною, судова практика з розгляду подібних справ є сталою.

З огляду на викладене, враховуючи оцінюючи пов'язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурс Груп" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, код ЄДРПОУ 40793313) - 28 901,17 грн. - пені, 9 103,88 грн. - 3% річних, 22 416,50 грн. - інфляційних втрат, 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору, 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2019

Суддя

В.Г. Бєлік