Рішення

від 12.06.2019 по справі 910/1048/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 12.06.2019Справа №  910/1048/19 Господарський суд міста Києва у складі  судді Блажівської О.Є. при секретарі судового засідання Кукота О.Ю. розглянувши за правилами загального позовного матеріали справи №910/1048/19 за позовом Публічного акціонерного товариства “БАНК БОГУСЛАВ” (04080, м.Київ, вул.Ніжньоюрківська, 81, код ЄДРПОУ 34540113) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “БАНК БОГУСЛАВ” (04060, м.Київ, вул.Вавілових, 15-а) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Парковочних технологій”  (03170, м.Київ, бул.Ромена Роллана, буд.7, код ЄДРПОУ 34834346) про стягнення 5 860 145,96 грн -, представники учасників справи: від позивача: Пилюченко І.Г., за довіреністю (адвокат); від відповідача: не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство “БАНК БОГУСЛАВ” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “БАНК БОГУСЛАВ” 30 січня 2019 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Парковочних технологій” про стягнення суми часткової заборгованості за кредитним договором №15/01-ГКД-03/2015 від 12.10.2015 року у розмірі 4   614   800,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом у сумі – 4 111   953,98 грн; заборгованість за відсотками у сумі – 502   846,05 грн; заборгованість за Договором про надання овердрафту №15/05-ОВ-02/2017 від 02.02.2017 року у сумі – 1 245 345,96 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у сім днів з дня вручення цієї ухвали. 14.02.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1048/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на  20.03.19. 19.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У підготовчому засіданні 20.03.2019 суд протокольно ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 10.04.2019. 03.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про надання доказів. У підготовче засідання 10.04.2019 з'явилися представник позивача. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Парковочних технологій”  не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. У підготовчому засіданні 10.04.2019 присутнім представником позивача було заявлене клопотання про продовження строку підготовчого провадження. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 15.05.2019. У підготовче засідання  15.05.2019 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.. У підготовчому судовому засіданні 15.05.2019 присутнім представником відповідача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті. Відповідно до ч.2 ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Згідно з п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.06.2019. У судове засідання 12.06.2019 представник позивача з'явився, надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання 12.06.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в   електронній   формі   не   пізніше  наступного  дня  після  їх виготовлення   і   підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу  до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує  ведення  Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована  система  збирання,  зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.02.2019 та ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 15.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України         №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі. Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це – складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Також, згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання 12.06.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті. Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою. Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом. Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 12.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Богуслав» (далі – банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КБ Парковочних технологій» (далі – позичальник, відповідач) було укладено Генеральний кредитний договір №15/01-ГКД-03/2015 (далі – Генеральний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України – гривні та встановлює її ліміт, строк дії (далі – кредитна лінія), в межах якої, лише після розгляду та прийняття позитивного рішення (уповноваженими органами згідно внутрішніх процедур банку) щодо задоволення кожної окремої кредитної заявки позичальника, здійснюватиме оплатне обслуговування позичальника шляхом укладення сторонами окремих кредитних договорів, з метою обслуговування цієї кредитної лінії. Виключно за умови укладення та підписання сторонами окремих кредитних договорів, в порядку і на умовах, що будуть визначені цією угодою та кредитними договорами, банк надасть позичальнику в користування грошові кошти в національній валюті України – гривні у вигляді окремих відновлювальних або невідновлювальних кредитних ліній (в тому числі, але тне обмежуючись – з траншовим режимом кредитування та погашення або з графіком зменшення ліміту кредитування), та/або кредитів (в тому числі, але не обмежуючись – з графіком погашення), та/або овердрафтів (далі - кредитів). Відповідно до п. 1.2 Договору загальний ліміт кредитної лінії за цією Угодою встановлюється в сумі 12   000   000,00 грн. На виконання та в межах Генерального договору, 12.10.2015 між сторонами було укладено Кредитний договір №15/01-КР-22/2015 (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі – 12   000   000,00 грн, в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти (далі - кредит), зі сплатою фіксованої ставки за користування кредитом у розмірі 27% (далі - проценти), а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі зазначені у цьому Договорі, своєчасно та у повному обсязі здійснити повернення кредиту, що визначені цим договором та угодою. Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору термін повернення позичальником кредиту – 10 жовтня 2016 або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3, 4.4 Угоди. В подальшому, між сторонами було укладено низку договорів про внесення змін та доповнень до Генеральної угоди та Кредитного договору, згідно з якими сторонами було збільшено кредитний ліміт до 15   000   000,00 грн, змінено відсоткову ставку за користування кредитом на показник, який складає 27% та встановлено термін повернення кредиту – 08.10.2018. Позивач зазначає суду про те, що позичальник (відповідач) припинив належним чином виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 15   947   846,02 грн, з яких 14   995   000,00 грн – прострочена заборгованість по кредиту; 502   846,02 грн – прострочена заборгованість по відсотках. Крім того, 02.02.2017 між сторонами було укладено Договір про надання овердрафту №15/05-ОВ-02/2017 (далі – Договір овердрафту), відповідно до умов якого,з урахуванням всіх змін та доповнень, банк надав позичальнику овердрафт з лімітом в розмірі 1   250   000,00 грн для оплати розрахункових документів позичальника по рахунку при відсутності або недостатності власних коштів позичальника на рахунку. Позичальник зобов'язаний сплатити фіксовану процентну ставку за користування овердрафтом у розмірі 27% річних. Термін повернення позичальником овердрафту – 01.02.2018 або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3, 4.4 договору овердрафту. Порядок надання та повернення овердрафту визначений у пункті 3.1 Договору овердрафту. Банк надає позичальнику Овердрафт шляхом дебетування рахунку при надходженні в банк розрахункових документів позичальника у випадку відсутності або недостатності власних коштів позичальника на рахунку. При цьому датою надання/збільшення Овердрафту є дата виникнення/збільшення дебетового сальдо по рахунку. Строкове повернення Овердрафту здійснюється за рахунок надходжень грошових коштів на рахунок позичальника в режимі функціонування рахунку, встановленого Національним банком України та Договором банківського рахунку. Повернення овердрафту у випадку настання та/або порушення встановлених цим Договором термінів здійснюється в порядку, передбаченому цим Договором. Заборгованість позичальника за овердрафтом обліковується за дебетом рахунку. Сторони домовилися вважати фактом зменшення/збільшення овердрафту та пов'язаних з ним відповідно до цього Договору зобов'язань факт зменшення/збільшення дебетового сальдо рахунку в режимі функціонування рахунку, встановленого Національним банком України та Договором банківського рахунку. У випадку порушення позичальником Терміну повернення овердрафту, встановленого цим Договором, та/або термінів сплати процентів за користування овердрафтом та/або накладання арешту на рахунок позичальника, банк переносить заборгованість за овердрафтом та/або нараховані за користування овердрафтом проценти на відповідні рахунки балансу банку, згідно нормативно-правових актів НБУ, про що письмово повідомляє позичальника рекомендованим листом в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня перенесення такої заборгованості на інші рахунки балансу банку. Облік банком заборгованості позичальника за цим Договором за іншими рахунками балансу банку, зокрема, у разі настання випадків, передбачених абзацом 2 п.3.1.3. цього Договору, не може розглядатися як зменшення або припинення зобов'язань позичальника за цим Договором. Нарахування процентів здійснюється банком в порядку, передбаченому його внутрішніми положеннями, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за повний календарний місяць та в день настання Терміну повернення. Кількість днів для розрахунку Процентів визначається методом “факт/факт”. Проценти за          користування Овердрафтом нараховуються банком позичальнику в національній валюті України з дня надання Овердрафту по дату настання Терміну повернення або здійснення фактичного погашення Овердрафту на суму щоденного залишку заборгованості позичальника за Овердрафтом. Позивач зазначає про порушення відповідачем умов Договору овердрафту, у зв'язку із чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 1   245   345,96 грн. При цьому, слід зазначити, що відповідно до вимог статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 06 листопада 2017 року Правління Національного банку України прийняло рішення №708-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до категорії неплатоспроможних". Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом статей 629, 525, 612, 611 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Позивачем, в якості доказу заборгованості відповідача був наданий обґрунтований розрахунок, перевірений судом, складений з урахуванням умов Угоди, Кредитного договору та Договору овердрафту, та всіх змін та доповнень до них, та належними чином засвідчені копії банківських виписок по особовому рахунку. Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно приймаються до уваги судом, як належний та допустимий доказ. Приписами ст. ст. 76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін. Частинами 1 – 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Так, позивач пояснює, що у зв'язку із прийняттям Правлінням Національного банку України рішення від 30.11.2017 № 774-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “Банк Богуслав”  відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ “БАНК БОГУСЛАВ”, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора, таким чином, зважаючи на відсутність фінансування та неможливість сплати судового збору у повному розмірі, банком прийнято рішення щодо звернення до суду із позовною заявою про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором №15/01-ГКД-03/2015 від 12.10.2015 у розмірі 4 614800,00 грн, яких заборгованість за кредитом у сумі 4   111   953,98 грн, заборгованість за відсотками у сумі 502   846,02 грн та заборгованість за Договором про надання овердрафту №15/05-ОВ-02/2017 від 02.02.2017 у розмірі 1   245   345,96 грн. Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості, у тому числі у визначені строки, суду не надано. Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаної суми заборгованості і визнано його обґрунтованим. Відповідач письмового відзиву на позов та свого контр розрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував. Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи,  суд дійшов висновку що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Парковочних технологій”  (03170, м.Київ, бул.Ромена Роллана, буд.7, код ЄДРПОУ 34834346) на користь Публічного акціонерного товариства “БАНК БОГУСЛАВ” (04080, м.Київ, вул.Ніжньоюрківська, 81, код ЄДРПОУ 34540113) заборгованість за кредитним договором №15/01-ГКД-03/2015 від 12 жовтня 2015, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 4   111   953 (чотири мільйони сто одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 98 коп; заборгованість за відсотками у розмірі 502   846 (п'ятсот дві тисячі вісімсот сорок шість) грн 02 коп; заборгованість за Договором про надання овердрафту №15/05-ОВ-02/2017 від 02.02.2017 у розмірі 1   245   345 (один мільйон двісті сорок п'ять тисяч триста сорок п'ять) грн. 96 коп. 3. Стягнути Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ Парковочних технологій”  (03170, м.Київ, бул.Ромена Роллана, буд.7, код ЄДРПОУ 34834346) на користь Публічного акціонерного товариства “БАНК БОГУСЛАВ” (04080, м.Київ, вул.Ніжньоюрківська, 81, код ЄДРПОУ 34540113) судовий збір у розмірі 87   902 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот дві) грн. 19 коп. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом     17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повне рішення складено  24.06.2019          Суддя                                                                                                     О.Є. Блажівська