Рішення

від 19.06.2019 по справі 920/271/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.2019 Справа № 920/271/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом                    Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світовид»

до відповідача - Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області,

третя особа - Комунальне підприємство «Путивльміськводоканал»,

про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - Худайкулов І.О. (голова правління),

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи – не з'явився,

          УСТАНОВИВ:

Позивач у березні 2019 звернувся до суду із позовом про визнання недійсним та скасування рішення відповідача від 06.12.2018 № 1687-МР «Про передачу нерухомого майна у власність членів ОСББ «Світовид» (далі по тексту – рішення). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаним рішенням було безоплатно передано з комунальної власності у спільну часткову власність співвласників – членів ОСББ «Світовид» будівлю каналізаційної насосної станції по вул. Слобідська,13ф (далі по тексту – КНС) без згоди членів ОСББ, що не відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідач проти позовних вимог заперечує та у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» КНС є спільним майном багатоквартирного будинку, тому її перебування у комунальній власності було незаконним. В зв'язку із цим депутатами міської ради було прийнято оскаржуване позивачем рішення.

Відповідно до ухвали суду від 08.05.2019 за заявою відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача було залучено комунальне підприємство «Путивльміськводоканал». 23.05.2019 третя особа надала суду пояснення, позовні вимоги не підтримує, так як КНС обслуговує лише будинки, які ввійшли до ОСББ «Світовид» (вул. Слобідська 13,15), на балансі третьої особи вказана КНС ніколи не перебувала. Таким чином у КП «Путивльміськводоканал» відсутні законні підстави для обслуговування КНС.

30.05.2019 до суду надійшла заява від відповідача про проведення розгляду справи за відсутності представника відповідача.

04.06.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка залучена до матеріалів справи.

Обґрунтування вимог позивача та заперечень відповідача та третьої особи по справі:

10.06.2016 співвласниками багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: м. Путивль, вул. Слобідська,13,15, було створено ОСББ «Світовид». Попереднім балансоутримувачем вказаних будинків було ВАТ «Путивльський консервний завод», яке було ліквідовано. Тому позивачу не було передано при створенні ОСББ примірники технічної та іншої документації на будинки відповідно до ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

У жовтні 2017 позивач отримав від третьої особи лист № 218 від 23.10.2017, в якому було повідомлено про припинення обслуговування КНС з 01.12.2017. Позивач у відповіді на лист № 01/11 від 06.11.2017 повідомив третю особу, що порядок передачі житлового комплексу з балансу на баланс встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1521 “Про реалізацію Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (Постанова була чинна на момент направлення відповіді позивачем, але втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 711), але вказаний порядок не дотримано. Крім цього, КНС рішенням Путивльської міської ради від 10.10.2016 була передана на баланс третьої особи.

23.12.2017 рішенням загальних зборів позивача було відмовлено у прийнятті КНС на баланс ОСББ (протокол № 5), про що повідомлено Путивльську міську раду. 20.04.2018 відповідач здійснив державну реєстрацію комунальної власності на будівлю спірної КНС.

Однак 06.12.2018 без повідомлення позивача та відсутності будь-яких звернень від позивача, відповідач прийняв рішення № 1687-МР, яке позивач вважає незаконним та просить скасувати з огляду на наступне:

- Відповідачем не дотримано приписи статей 319, 322 ЦК України згідно яких власність зобов'язує та власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Спірним рішення відповідач здійснив спробу ухилитися від виконання своїх повноважень, передбачених ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» та перекласти обов'язки по утриманню, експлуатації комунального майна на співвласників ОСББ.

- Відповідач неправомірно визнав у спірному рішенні КНС спільним майном багатоквартирного будинку так як відповідно до ст. 382 ЦК України спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Згідно із ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Однак позивачем документація із землеустрою прибудинкових територій не оформлювалася, тобто прибудинкова територія ОСББ не визначена.

- КНС є невід'ємною складовою системи централізованого водовідведення (зовнішньої каналізації) та пов'язана з іншими її елементами єдиним технологічним процесом відведення та очищення стічної води.

Відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого спірного рішення наступним:

- Будинки 13 та 15 по вул. Слобідська (стара назва Жовтнева), які ввійшли до складу ОСББ, були побудовані ще в 1985 році. Для їх обслуговування відповідачем 13.03.2002 було прийнято рішення «Про прийняття в комунальну власність міської ради без господарського каналізаційного колектору та КНС по вул. Жовтнева,13,15», згідно п.2 якого напірний каналізаційний колектор був переданий на баланс Путивльського «Водоканалу». Однак вказане рішення не було виконано у зв'язку із тим, що відповідною комісією було складено 25.06.2002 акт про виявлені недоліки та зазначено про виконання рішення тільки після усунення зазначених недоліків.

- Відповідно до ст. 382 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» КНС є спільним майном багатоквартирного будинку, тому відповідач прийняв спірне рішення з метою передачі майна його законним власникам.

- Позивачем дійсно не проводилося оформлення прибудинкової території згідно вимог діючого законодавства, але контури та конфігурація земельної ділянки, відведеної під будівництво будинків на підставі рішення виконкому Путивльської міської ради народних депутатів № 159 від 25.04.1985, дають підстави вважати,що КНС знаходиться саме на прибудинковій території позивача.

Третя особа у своїх поясненнях підтримує позицію відповідача та наполягає на тому, що КНС не була прийнята на баланс КП «Путивльміськводоканал», а тому відсутні законні підстави для обслуговування КНС.

Фактичні обставини, встановлені судом, законодавство, що підлягає застосуванню, та висновки суду:

10.06.2016 співвласниками багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: м. Путивль, вул. Слобідська,13,15, було створено ОСББ «Світовид».

Відповідно до рішення Путивльської міської ради від 13.02.2002 у комунальну власність міської ради був прийнятий напірний каналізаційний колектор та КНС по вул. Жовтневій,13,15 (в подальшому перейменована у вул. Слобідська) та на баланс Путивльського «Водоканалу» переданий напірний каналізаційний колектор. Вказаний факт підтверджується матеріалами справи і визнається учасниками справи. Також 20.04.2018 відповідач здійснив державну реєстрацію права комунальної власності на вказану будівлю КНС, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2018 за № 121936664, копія якого залучена до матеріалів справи.

06.12.2018 відповідач без попереднього повідомлення та відсутності будь-яких звернень від позивача прийняв рішення про передачу безоплатно з комунальної власності у спільну часткову власність співвласників багатоквартирних будинків – членів ОСББ «Світовид» будівлю КНС по вул. Слобідська,13 ф з технічним паспортом на будівлю.

В обґрунтування спірного рішення відповідачем покладено те, що будівля КНС знаходиться на прибудинковій території ОСББ та призначена для задоволення потреб співвласників багатоквартирних будинків, які ввійшли до ОСББ, а тому є спільним майном співвласників будинків відповідно до ЦК України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Однак суд не погоджується із викладеним у спірному рішенні висновком щодо віднесення будівлі КНС до спільного майна багатоквартирного будинку з огляду на наступні приписи законодавства:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтею 1 Закону України «Про питну воду,питне водопостачання та водовідведення» встановлено, що водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод, а система централізованого водовідведення - сукупність технічних засобів, включаючи мережі, споруди, устаткування (пристрої), для централізованого відведення та очищення стічних вод, що пов'язані єдиним технологічним процесом.

Постановою № 307 Національної комісії,що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 22.03.2017 було затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (далі по тексту – Ліцензійні умови). Так Ліцензійними умовами визначено, що система централізованого водовідведення (каналізація) - комплекс об'єктів, споруд, колекторів, каналізаційних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом відведення та очищення стічної води населених пунктів. При цьому внутрішня каналізація приймає стічні води у місцях їх утворення та відводить за межі будівлі у зовнішню каналізаційну мережу, а зовнішня каналізація призначена для транспортування стічних вод за межі населених пунктів на очисні споруди.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення регламентований Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктів України, затвердженими Наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 07.10.2008 (далі по тексту – Правила № 190).

Розділом 1 Правил № 190 дано визначення наступних термінів:

Випуск водовідведення - трубопровід від будинку або споруди до першого колодязя дворової або внутрішньоквартальної мережі або трубопровід від останнього колодязя внутрішньомайданчикових мереж підприємства до відомчої або централізованої мережі водовідведення.

Дворова мережа водовідведення - мережа, розташована в межах однієї дворової ділянки, яка з'єднує випуски з окремих будівель.

Внутрішньоквартальна мережа водовідведення - мережа, прокладена всередині житлового кварталу, яка з'єднує випуски групи будинків або будівель кварталу в цілому.

Межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Також розділом 11 Правил № 190 встановлено, що для приймання стічних вод з внутрішньодомової мережі водовідведення використовуються дворові мережі водовідведення, а для випуску їх у вуличну мережу водовідведення - каналізаційні з'єднувальні лінії.

Таким чином КНС є невід'ємною складовою системи централізованого водовідведення (зовнішньої каналізації) та відповідно пов'язана з іншими її елементами єдиним технологічним процесом відведення та очищення стічної води населених пунктів.

Право комунальної власності територіальної громади міста Путивль в особі Путивльської міської ради на КНС, розташовану за адресою вул. Слобідська (Жовтнева), 13 ф, було зареєстровано 20.04.2018 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2018 за № 121936664).

Суд бере до уваги приписи ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», якими встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, у тому числі, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Тому КНС не може вважатися спільним майном багатоквартирного будинку в розумінні Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Крім цього, однією із ознак спільного майна багатоквартирного будинку є розташування майна на прибудинковій території. Позивач пояснив суду, що прибудинкова територія ОСББ землевпорядною документацією не визначена так як позивач не звертався за її визначенням та встановленням.

Відповідач не заперечує того факту, що ОСББ не зверталося до міської ради з питанням оформлення прибудинкової території, але вважає,що контури та конфігурації земельної ділянки, на якій розташовані будинки,що ввійшли до ОСББ «Світовид», дозволяють стверджувати, що КНС знаходиться саме на прибудинковій території.

Однак суд критично оцінює вказані заперечення відповідача, так як вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також, заперечуючи проти позову, відповідач та третя особа посилаються на той факт, що відповідно до п.1.3 Правил № 190 виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Відповідач та третя особа не заперечують проти того, що відповідно до рішення Путивльської міської ради від 13.02.2002 у комунальну власність міської ради був прийнятий напірний каналізаційний колектор та КНС по вул. Жовтневій,13,15 (в подальшому перейменована у вул. Слобідська) та на баланс Путивльського «Водоканалу» переданий напірний каналізаційний колектор. Однак, на їх думку, виконання цього рішення було можливим лише після усунення зауважень, які були виявлені при обстеженні колектора та КНС, про що складено акт представниками підприємства «Водоканалу» 25.06.2002. Зауваження не були усунені, тому колектор та КНС ніколи не приймалися на баланс третьої особи.

Однак відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Тому, на підставі вищевикладеного суд не бере до уваги зазначені заперечення відповідача та третьої особи.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

При розгляді даної справи судом встановлено невідповідність рішення відповідача від 06.12.2018 № 1687-МР «Про передачу нерухомого майна у власність членів ОСББ «Світовид» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та дійшов висновку про наявність підстав для визнання його незаконним.

Враховуючи вищевикладене, наявність порушення права позивача у спірних правовідносинах, позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат по справі:

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світовид» до Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.12.2018 № 1687-МР – задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 06.12.2018 № 1687-МР «Про передачу нерухомого майна у власність членів ОСББ «Світовид».

3. Стягнути з Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (вул. Князя Володимира, 50, м. Путивль, Сумська область, 41500, код 04058083) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світовид» (вул. Слобідська, 13, м. Путивль, Сумська область, 41500, код 40558296) 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

4.          Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.          Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.06.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко